Стаття 27. Підстави для відводу (самовідводу) судді

Чт, 02/05/2009 - 22:51 — Консультант

 

1.  Суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться:

1)     якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;

2)     якщо він прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи;

3)     якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

4)   при наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

2.      Суддя відводиться також за наявності обставин, встановлених статтею 28 цього Кодексу.

3.      До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

1. У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 27 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністра­тивної справи і відводиться, якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач. У цьому пункті має місце положення про те, що суддя (судді) підлягає відводу, якщо під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання. Під положенням закону, що суддею не може бутиособа, яка брала участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею оправи в якості перерахованих осіб (п. 1) слід розуміти, що законо­давець використовує термін «цієї» справи або «пов'язаної» з нею оправи, тому що в дійсності це може бути участь у цій же справі, а може бути і в пов'язаному з цією справою судовому процесі. Наприклад, Можлива ситуація, коли суддя раніше був перекладачем по вказаній оправі, а потім став суддею по тій же адміністративній справі.

Щодо участі судді як свідка, то тут слід зазначити, що свідок може допитуватись при безпосередньому розгляді адміністративної справи судом першої інстанції чи в порядку судового доручення. Тому в цих двох випадках - при безпосередньому допиті свідка судом чи в порядку окремого доручення, - слід звертати увагу на те, що свідок, за Нагальним правилом, - це очевидець обставин справи, йому відомі факти, які можуть мати значення для справи, тому в такого судді, який раніше брав участь як свідок, може наперед сформуватися правова Позиція у справі і це перешкоджатиме йому постановити справедливе та об'єктивне рішення. Ці обставини також можуть вплинути на його неупередженість. Щодо спеціаліста, експерта, то вони також могли брати участь у попередньому розгляді справи в якості зазначених осіб, В потім при розгляді цієї ж справи судом стали суддями. їх рішення Викликали б сумнів особи у безсторонності розгляду справи.

Щодо представника, то така особа могла представляти інтереси Сторони у цій адміністративній справі або в пов'язаній справі з указаною адміністративною справою. Це не дозволяє їй бути суддею По справі.

Щодо перекладача, то йому також можуть бути відомі обставини справи, які можуть вплинути на його безсторонність, неупередженість при вирішенні справи, чи, можливо, йому особою заявлявся відвід. А тепер він не може бути суддею по цій же справі. Ці положення стосуються також і інших перерахованих осіб в п. 1 ч. 1 ст. 27 цього Кодексу.

Отже, за наявності такої зацікавленості суддя, прокурор та інші учасники процесу не можуть брати участі у розгляді справи. Закон при Цьому не перераховує всіх можливих підстав для відводу, тому у Коментованій статті міститься лише загальне правило про неприпустимість  участі судді у справі, у якій він є прямо чи побічно зацікавленим. Однак особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні факти такої зацікавленості.

   У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 27 цього Кодексу неможливою також  участь судді в розгляді адміністративної справи, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи. Коментуючи цей пункт доцільно звернути увагу на той аспект, що законодавець передбачив у ньому наявність як прямої, так і побічної заінтересованості судді при вирішенні справи. Пряму заінтересованість слід розцінювати як безпосереднє отримання суддею вигоди, яку він може очікувати в результаті постановляння конкретного рішення у справі, тобто наслідки якого можуть стосуватись саме його або він сам може бути учасником адміністративного процесу. Щодо побічної заінтересованості, то це питання є складним, оскільки при постановленні рішення суддю безпосередньо можуть не цікавити саме наслідки, які викличе це рішення, але можуть мати місце обставини, які побічно впливатимуть на суддю при постановленні судового рішення, наприклад, перебування у підлеглості, товариські стосунки з однією із сторін, дія за принципом вигоди. У будь-якому випадку при заявленні відводів особа, яка його заявила, чи її представник повинні подати конкретні докази на підтвердження обставин у прямій чи непрямій зацікавленості судді.

На практиці бувають випадки, коли судді порушують правила суддівської етики, не задумуючись над наслідками, які можуть мати місце для них самих. Наприклад суддя під час розгляду адміністра­тивної справи підвищує голос щодо однієї із сторін у справі, постійно відмовляє у задоволенні клопотань щодо витребування, приєднання доказів до справи, знімає запитання, перебиває особу під час дачі пояснень, диктує секретарю судового засідання, які відомості із пояс­нень сторони слід заносити до протоколу судового засідання, а які ні, висловлює свою думку по суті справи до початку або під час її розгляду чи пропонує одній із сторін пред'явити зустрічний позов, змінити предмет або підстави позову тощо. Усі ці дії судді повинні звичайно узгоджуватися з чинним Кодексом адміністративного судочинства України, але не виливатися у свавілля, що змушує особу чи її представника сумніватися у неупередженості та необ'єктивності та реагувати на такі дії відповідним чином, заявляючи відвід судді чи пред'являючи позов до суду або судді.

Але слід зазначити, що на практиці мають також місце випадки, коли сторони та їх адвокати недобросовісно користуються своїми процесуальними правами. Так, коли суддя професійно веде справу та вони передбачають для себе невигідні наслідки із постановленням законного рішення, то вибирають не найкращі способи впливу на суддю, намагаються вивести його з рівноваги, заявляють необґрунтовані відводи, а їх представники з метою прикрити свій непрофесіоналізм складають їм сумнівні скарги, які вони розсилають по усіх інстанціях.

Отже, при вирішенні питання про відвід слід виходити лише із конк­ретних фактів, які мають бути підтверджені конкретними доказами, бо у протилежному випадку такі відводи не повинні підлягати задоволенню.

У відповідності з п. З ч. 1 ст. 27 цього Кодексу суддя також підлягає відводу, якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі.

Тому відводу (самовідводу) підлягає суддя, який має сімейні або будь-які інші особливі відносини з особами, які беруть участь у справі. Слід зазначити, що п. З ч. 1 коментованої статті встановлено ступінь сімейних відносин, за яких суддя не може приймати участь у розгляді справи. Так, суддя має бути відведеним (або заявити про самовідвід), якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності з п. 4 ч. 1 ст. 27 цього Кодексу суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться, якщо є в наявності інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді.

У контексті аналізу п. 4 зазначається про те, що підставою для відводу судді можуть бути й інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді. Це можуть бути різні обставини, законодавець їх не перераховує. Наприклад до таких обставин можуть належати: товариські стосунки, службові стосунки членів сім'ї, неприязні стосунки, наприклад сусідські: суддя проживає іо стороною у одному будинку на одному поверсі та з приводу при­бирання спільного коридору у них постійно виникають конфлікти чи а приводу утримання собаки тощо. Хоча суддя повинен бути вище усіх цих побутових обставин, але він насамперед людина, якій притаманний суб'єктивізм, тому виходячи зі складу характеру зазначені вище обставини можуть на практиці мати вплив на прийняття рішення суддею.

2. У відповідності з ч. 2 ст. 27 Кодексу адміністративного судо­ чинства України суддя відводиться також за наявності обставин, встановлених статтею 28 КАС України.

Коментована стаття містить перелік обставин, за яких суддя не має права брати участі у повторному розгляді адміністративної справи після скасування попередньої постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій. Він не може також брати участі у перегляді справи за винятковими обставинами, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередньої постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі. Негативні наслідки повторної участі судді у розгляді однієї й тієї самої адміністративної справи можуть полягати у формуванні у судді вже визначеної попереднім розглядом справи чіткої позиції щодо суті цієї справи, упередженості у її вирішенні.

Це стосується і випадків участі судді, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, у вирішенні цієї ж справи в судах касаційної і першої інстанцій, у перегляді справи за винятковими обставинами, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах першої і апеляційної інстанцій, у перегляді справи за винятко­вими обставинами, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.

Ч. 4 ст. 28 цього Кодексу коментованої статті встановлює правило, відповідно до якого участь у розгляді адміністративної справи у складі Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України позбавляє суддю Верховного Суду права участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій.

3.   У відповідності з ч. З ст. 27 Кодексу адміністративного судо­ чинства України до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Відповідно до ч. З коментованої статті до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. На відміну від п. З ч. 1 коментованої статті, у даному випадку ступінь родинних зв'язків законом не визначений. Тому при їх визначенні слід керуватися відповідними нормами СК України і вважати підставою для відводу (самовідводу) будь-який ступінь родинних відносин. Для того, щоб дати достатнє тлумачення положень ч. 3 ст. 27 цього Кодексу необхідно розкрити складові поняття «члени сім»ї, «родичі між собою», «родичі подружжя». Так, під членами сім'ї, або близькими родичами, розуміють: чоловіка, дружину, батька, Матір, вітчима, мачуху, сина, дочку, пасинка, падчерку, брата, сестру, діда, бабу, онука, онучку, усиновлювача чи усиновленого, опікуна, чи Піклувальника, члена сім'ї або близьких родичів цих осіб.

Отже, до складу суду не можуть входити особи, які є пере­рахованими членами сім'ї, які є родичами між собою чи родичами подружжя.