- •Стаття 1. Призначення Кодексу адміністративного судочинства України
- •Стаття 2. Завдання адміністративного судочинства
- •Стаття 3. Визначення понять
- •1. У цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому
- •Стаття 4. Правосуддя в адміністративних справах
- •Стаття 5. Законодавство про адміністративне судочинство
- •1. Адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
- •2. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
- •Стаття 6. Право на судовий захист
- •1. Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
- •4. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України.
- •Стаття 7. Принципи адміністративного судочинства
- •Стаття 8. Верховенство права
- •Стаття 9. Законність
- •Стаття 10. Рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом
- •Стаття 11. Змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі
- •Стаття 12. Гласність і відкритість адміністративного процесу
- •Стаття 13. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду
- •Стаття 14. Обов'язковість судових рішень
- •Стаття 15. Мова, якою здійснюється адміністративне судочинство
- •Стаття 16. Правова допомога при вирішенні справ в адміністративному суді
- •Розділ II Організація адміністративного судочинства
- •Глава 1. Адміністративна юрисдикція і підсудність адміністративних справ Стаття 17. Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ
- •Стаття 18. Предметна підсудність адміністративних справ
- •Стаття 19. Територіальна підсудність адміністративних справ
- •Стаття 20. Інстанційна підсудність адміністративних справ
- •Стаття. 21. Підсудність кількох пов'язаних між собою вимог
- •Стаття 22. Передача адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого
- •Глава 2 Склад суду, відводи Стаття 23. Здійснення адміністративного судочинства суддею одноособово
- •Стаття 24. Здійснення адміністративного судочинства колегією суддів
- •Стаття 25. Порядок вирішення питань колегією суддів
- •Стаття 26. Незмінність складу суду
- •Стаття 27. Підстави для відводу (самовідводу) судді
- •Стаття 28. Недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи
- •Стаття 29. Підстави для відводу (самовідводу) секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача
- •Стаття зо. Заява про відвід (самовідвід)
- •1. За наявності підстав, зазначених у статтях 27-29 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
- •2. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі.
- •Стаття 31, Порядок вирішення питання про відвід (самовідвід)
- •1. У разі заявлення відводу (самовідводу) суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі.
- •2. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.
- •Стаття 32. Наслідки відводу (самовідводу) судді
- •Стаття 33. Повістки
- •Стаття 34. Зміст повістки
- •Стаття 35, Вручення повістки
- •Стаття 37. Наслідки відмови від одержання повістки
- •Стаття 38. Виняткові засоби судових викликів і повідомлень
- •Стаття 39. Виклик відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного перебування яких невідоме
- •Стаття 40. Обов'язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання
- •Глава 4 Фіксування адміністративного процессу Стаття 41. Фіксування судового засідання технічними засобами
- •Стаття 42. Ведення журналу судового засідання
- •Стаття 43. Зауваження щодо технічного запису і журналу судового засідання
- •Стаття 44. Відтворення та роздрукування технічного запису судового засідання
- •Стаття 45. Складення протоколу
- •Стаття 46. Зміст протоколу
- •Глава 5 Учасники адміністративного процессу Стаття 47. Склад осіб, які беруть участь у справі 1. Особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
- •Стаття 48, Адміністративна процесуальна правосуб'єктність
- •Стаття 49. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі
- •Стаття 50. Сторони
- •Стаття 51. Права та обов'язки сторін
- •Стаття 52, Заміна неналежної сторони
- •Стаття 53. Треті особи
- •Стаття 54. Права та обов'язки третіх осіб
- •Стаття 55. Процесуальне правонаступництво
- •Стаття 56. Представники
- •Стаття 57. Особи, які не можуть бути представниками
- •Стаття 58. Документи, що підтверджують повноваження представників
- •1. Предмет договору
- •2. Права та обов'язки сторін
- •3. Оплата доручення та порядок розрахунків
- •4. Вирішення спорів
- •5. Інші умови договору
- •Реквізити сторін:
- •Стаття 59. Повноваження представника в суді.
- •Стаття 60. Участь у справі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
- •Стаття 61. Особливості повноважень органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб у суді
- •Стаття 62. Особи, які є іншими учасниками адміністративного процесу.
- •Стаття 63. Секретар судового засідання
- •Стаття 64. Судовий розпорядник
- •Стаття 65. Свідок
- •Стаття 66. Експерт
- •Стаття 67. Спеціаліст
- •Стаття 68. Перекладач
- •Глава 6 Докази Стаття 69. Поняття доказів
- •Стаття 70. Належність та допустимість доказів
- •Стаття 71. Обов'язок доказування
- •5. Суд може збирати докази з власної ініціативи.
- •6. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
- •Стаття 72. Підстави для звільнення від доказування
- •2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.
- •Стаття 73. Забезпечення доказів
- •1. Особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладне ним, мають право просити суд забезпечити ці докази.
- •2. Забезпечення доказів може здійснюватися також за заявою заінтересованої особи до відкриття провадження у справі.
- •Стаття 74. Способи забезпечення доказів
- •1. Суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.
- •Стаття 75. Заява про забезпечення доказів та порядок її розгляду
- •Стаття 76. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників
- •Стаття 77, Показання свідка
- •1. Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
- •2. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
- •3. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані.
- •Стаття 78. Допит свідка за місцем його проживання або в місці його перебування
- •1. Суд може допитати свідка за місцем його проживання або перебування з ініціативи суду, який розглядає справу, за клопотанням сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, чи самого свідка.
- •3. Свідок, який не може прибути у судове засідання внаслідок хвороби, старості, інвалідності або з інших поважних причин, допитується судом у місці його перебування.
- •Стаття 79. Письмові докази
- •1. Письмовими доказами є документи (зокрема електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять у собі відомості про обставини, які мають значення для справи.
- •Стаття 80. Речові докази
- •Стаття 81. Призначення судової експертизи
- •Стаття 82. Висновок експерта
- •Стаття 83. Комісійна експертиза
- •1. Комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань.
- •Стаття 84. Комплексна експертиза
- •1. Комплексна експертиза проводиться не менш як двома експерта ми різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.
- •Стаття 85, Додаткова і повторна експертиза
- •1. Якщо висновок експерта буде визначено неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
- •Стаття 86. Оцінка доказів
- •1. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім
- •2. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
- •3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність
- •Глава 7 Судові витрати Стаття 87. Види судових витрат
- •Стаття 88. Зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат
- •1. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи
- •2. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не
- •Стаття 89. Сплата і повернення судового збору
- •Стаття 90. Витрати на правову допомогу
- •1. Витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або
- •2. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України.
- •3. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
- •Стаття 91. Витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду
- •1. Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного
- •2. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка
- •3. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням
- •Стаття 92. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз
- •Стаття 93. Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи
- •1. Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на
- •2. Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням
- •Стаття 94, Розподіл судових витрат
- •Стаття 95. Розподіл витрат при відмові позивача від адміністративного позову
- •1. При відмові позивача від адміністративного позову
- •Стаття 96. Судові витрати, пов'язані з примиренням сторін
- •1. Якщо спір вирішується шляхом примирення і сторони не
- •Стаття 97, Визначення розміру судових витрат
- •1. Суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий
- •Стаття 98. Рішення щодо судових витрат
- •Стаття 98. Рішення щодо судових витрат
- •Глава 8 Строки Стаття 99. Строк звернення до адміністративного суду
- •1. Адміністративний позов може бути подано в межах
- •3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим
- •4. Якщо законом встановлена можливість досудового
- •Стаття 100. Наслідки пропущений строків звернення до адміністративного суду
- •1. Пропущений строку звернення до адміністративного
- •2. Якщо суд визнає причину пропущений строку звернення до
- •3. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним
- •Стаття 101. Процесуальні строки
- •1. Процесуальні строки - це встановлені законом або судом
- •2. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і
- •Стаття 102. Поновлення та продовження процесуальних строків .
- •3. Ухвала суду про відмову в поновленні чи продовженні пропуще ного процесуального строку може бути оскаржена особами, які беруть участь у справі.
- •Стаття 103. Обчислення процесуального строку
- •Додаток.Рекомендації ради Європи в галузі адміністративного судочинства та адміністративного права
- •Резолюція (77) 31 Комітету Міністрів про захист особи стосовно актів адміністративних органів влади
- •Роз'яснювальний коментар Вступ
- •Рекомендація № к(84) 15 Комітету Міністрів державам-членам стосовно публічно-правової відповідальності за причинену шкоду
- •Заключні положення
- •Роз'яснювальний коментар Вступ
- •Принципи
- •Рекомендація №(87) 16 км д-ч стосовно адміністративних процедур,які впливають на права великої кількості осіб
- •Додаток до Рекомендації № к (87) 16 Сфера застосування і дефініції
- •Роз'яснювальний коментар Вступ
- •Загальні міркування
- •Роз'яснення стосовно принципів
- •Розділ II
- •Рекомендація №r (89)8 км д-ч стосовно тимчасового судового захисту в адміністративних справах
- •Роз'яснювальний коментар
- •Сфера застосування
Рекомендація №(87) 16 км д-ч стосовно адміністративних процедур,які впливають на права великої кількості осіб
Вс, 02/08/2009 - 11:30 — Консультант
(Прийнята Комітетом Міністрів 17 вересня 1987року на 410-й нараді заступників міністрів)
Комітет Міністрів, керуючись положеннями статті 15.В Статуту
Ради Європи;
враховуючи те, що мета Ради Європи полягає в досягненні більшого
єднання між її членами;
виходячи з того, що в дедалі більшому переліку сфер адміністративні органи влади покликані приймати рішення, які в різний спосіб впливають на права великої кількості осіб, - особливо, у сфері експлуатації великих об'єктів, промислових підприємств та просторового планування;
вважаючи за доцільне сформулювати спільні принципи стосовно таких рішень у всіх державах-членах з метою забезпечення відповідності між захистом прав великої кількості осіб та вимогами ефективної адміністративної діяльності;
враховуючи також те, що деякі з цих адміністративних рішень можуть також впливати на права осіб, які проживають на території сусідніх держав або мають там свої інтереси;
беручи до уваги в цьому контексті сучасні тенденції в міжнародному природоохоронному праві, які стосуються наслідків транскордонної діяльності держави, здійснюваної в межах її юрисдикції чи під її контролем;
вважаючи за доцільне рекомендувати адміністративним органам влади брати також до уваги зауваження, які надходять від зацікавлених осіб стосовно потенційних наслідків, які запропоновані рішення можуть мати на території сусідніх держав;
беручи до уваги загальні принципи, викладені в Резолюції (77)31 про захист особи стосовно актів адміністративних органів влади, а також відповідні принципи, які містяться в Рекомендації № К (80) 2 стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень;
вважаючи, що ці принципи необхідно адаптувати і доповнити, щоб забезпечити справедливий і ефективний механізм захисту прав великої кількості осіб, а також захисту осіб, які підпадають під вплив у зв'язку з міжнародним характером наслідків прийнятих рішень, рекомендує урядам держав-членів керуватися у своєму праві та адміністративній практиці, а також у своїх взаємних стосунках принципами, викладеними в додатку до цієї рекомендації, доручає Генеральному секретареві Ради Європи довести положення цієї Рекомендації до відома уряду Фінляндії.
Додаток до Рекомендації № к (87) 16 Сфера застосування і дефініції
Ця Рекомендація застосовується у сфері захисту прав, свобод та інтересів осіб, у зв'язку з ненормативними адміністративними рішеннями (адміністративними актами), які стосуються великої кількості осіб, а саме:
а. великої кількості осіб, яким адресовано адміністративний акт (далі -перша категорія осіб);
Ь. великої кількості осіб, на індивідуальні права, свободи чи інтереси яких може вплинути адміністративний акт, навіть незважаючи на те, що він їм не адресований (далі - друга категорія осіб);
с. великої кількості осіб, які, згідно з національним правом, мають право заявити про певний колективний інтерес, на який може вплинути адміністративний акт (далі - третя категорія осіб).
Особи цих трьох категорій далі іменуватимуться « зацікавленими особами».
У Розділі І нижче викладено принципи прийняття згаданих вище адміністративних актів та контролю за ними.
У Розділі IIсформульовано додаткові принципи, які мають забезпечувати захист прав зацікавлених осіб у ситуаціях, коли є
загроза, що адміністративний акт може мати певні наслідки на території сусідньої держави.
При застосуванні цих принципів має належним чином ураховуватися необхідність забезпечення добросовісної та ефективної адміністративної діяльності, а також важливі суспільні інтереси та інтереси третіх сторін - зокрема, інтереси захисту персональних даних та промислової чи комерційної таємниці. У випадках, коли така необхідність чи інтереси вимагають часткового відхилення від або незастосування одного чи кількох з цих принципів в окремих сферах публічного управління чи у випадках, коли це належним чином виправдано обставинами, такий відхід/незастосування допускаються.
Цілі цієї Рекомендації можуть досягатися:
• або через застосування єдиного зводу норм, які регулюють увесь комплекс цих питань,
* або через застосування норм або практичних підходів, спеціально запроваджених стосовно певних категорій рішень або певних сфер діяльності.
РОЗДІЛ І
Адміністративна процедура і контроль
Адміністративний акт, який стосується великої кількості осіб, має прийматися по завершенню так званої процедури участі (у прийнятті рішення), з дотриманням принципів, викладених нижче,
І
Якщо правоможний орган влади пропонує прийняти такий адміністративний акт, зацікавлених осіб має бути поінформовано у прийнятний за даних обставин спосіб і ознайомлено з тими факторами, які дають їм змогу оцінити можливі наслідки такого акту для їхніх прав, свобод та інтересів.
II
Беручи до уваги мету та наслідки запропонованого адміністративного акту, інтереси, яким він може загрожувати, статус чи кількість зацікавлених осіб, або необхідність забезпечення ефективності адміністративної діяльності, правоможний орган влади може вирішити, що на всіх або на певних етапах процедури:
а. особи другої категорії, які мають спільні інтереси, призначали одного або кількох спільних представників;
Ь, особи третьої категорії були представлені об'єднаннями чи організаціями.
III
На вимогу надати доступ до всіх наявних факторів, з якими пов'язано прийняття відповідного акту, особи першої категорії, а також - з дотриманням умов представництва, якщо ці умови визначені щодо них відповідно до принципу II, - особи інших категорій, які вимагають такого доступу, повинні отримати його у прийнятний за даних обставин спосіб.
IV
Беручи до уваги мету та наслідки запропонованого адміністративного акту, інтереси, яким він може загрожувати, статус чи кількість зацікавлених осіб, або необхідність забезпечення ефективності адміністративної діяльності, правоможний орган влади може вирішити продовжити процедуру участі за допомогою однієї чи кількох з наведених нижче форм:
а. письмові пояснення;
Ь. проведення закритих або відкритих слухань;
с. представництво в дорадчому органі правоможного органу влади.
У разі обрання процедури представництва зацікавлених осіб у дорадчому органі, особи першої категорії, а також - з дотриманням умов представництва, якщо вони визначені стосовно них відповідно до принципу II, - особи другої категорії повинні мати право подати факти та аргументи, а якщо необхідно, докази.
V
Правоможний орган влади повинен брати до уваги факти, аргументи й докази, подані зацікавленими особами під час процедури участі.
VI
Адміністративний акт має бути доведений до відома громадян.
Не перешкоджаючи застосуванню будь-якого іншого способу інформування, у такому публічному повідомленні без викладу самої інформації має бути зазначено, яким чином зацікавлені особи можуть отримати доступ до відповідних відомостей, а саме:
• до основних висновків, які випливають з даної процедури;
• до підстав, якими обґрунтовується адміністративний акт;
• до інформації щодо звичайних засобів правового захисту стосовно цього адміністративного акту та строку, в межах якого їх необхідно використати.
Осіб першої категорії слід особисто поінформувати про адміністративний акт та про підстави його прийняття. Такі підстави можуть бути викладені в самому акті або повідомлені цим особам у письмовій формі, на їхню вимогу, в межах розумного строку. Цим особам також має бути повідомлено про звичайні засоби правового захисту стосовно цього акту, а також про строки їх використання.
VII
Адміністративний акт підлягає контролю з боку суду або іншого незалежного органу. Такий контроль не виключає можливості проведення попереднього контролю з боку адміністративного органу влади.
Якщо до процедури контролю залучено велику кількість осіб, суд або інший контрольний орган може, відповідно до основних принципів та з належним урахуванням прав та інтересів сторін, вжити різних заходів для раціоналізації такої процедури - наприклад, вимагати від учасників зі спільними інтересами обрати одного чи кількох спільних представників, заслухати і вирішити пробне звернення та використовувати публічні повідомлення.
РОЗДІЛИ
Міжнародні аспекти
VIII
Якщо адміністративний акт може вплинути на права, свободи чи інтереси осіб на території сусідньої держави, процедура участі, иро яку йдеться в розділі І, повинна бути доступною для зацікавлених осіб у цій державі в порядку, який виключає будь-яку дискримінацію і передбачає такі умови:
а. Правоможний орган має надати зацікавленим особам в іншій державі інформацію, про яку йдеться в принципі І, у той же час, коли він надає її зацікавленим особам на своїй території. Відповідні особи можуть бути поінформовані безпосередньо у будь-який прийнятний для цього спосіб і за умови, що це дозволяється нормами чи практикою у відносинах між цими державами, або через органи влади сусідньої держави.
Ь. Представництво таких осіб має здійснюватися з дотриманням умов представництва, які можуть бути встановлені правоможним органом.
с. Зацікавлені особи в сусідній державі можуть подати свої зауваження або безпосередньо, дотримуючись процедури, чинної на території держави, в якій запропоновано даний акт, або за допомогою органів влади сусідньої держави, якщо ці органи заявили про свою готовність виконати такі функції в інтересах своїх резидентів.
(і. Правоможний орган має поінформувати цих осіб про адміністративний акт за допомогою способів інформування, про які йдеться в пункті а.
є. Інформацію, про яку йдеться в пунктах а і й, правоможний орган може надавати своєю мовою. При цьому він не зобов'язаний брати до уваги пояснення, подані іншими мовами.
IX
Доступ до процедури контролю має надаватися без будь-якої дискримінації за ознакою громадянства чи місця проживання.
X
Доступ до адміністративної процедури участі та до процедури контролю може надаватися на умовах принципу взаємності.
XI
Застосування принципів, викладених у цьому розділі, може підпорядковуватись договорам, укладеним між відповідними державами.
З належним урахуванням юрисдикцій, передбачених національним правом кожної держави, а також положень чинних міжнародних угод, відповідні держави і територіальні громади або органи влади повинні надалі підтримувати зв'язок між собою у справі забезпечення ефективної участі всіх зацікавлених осіб (в адміністративних процедурах). Вони мають докладати зусиль для сприяння обміну інформацією між компетентним органом влади та зацікавленими особами. Між ними можуть укладатися загальні або спеціальні угоди або домовленості на умовах принципу взаємності та рівності для таких цілей:
а. визначення, до яких органів влади сусідньої держави слід звертатися у зв'язку з певним типом адміністративних актів;
Ь. передбачення можливостей для ознайомлення зацікавлених осіб у сусідній державі із відповідними факторами, з якими пов'язано прийняття адміністративного акту;
с. передбачення можливостей для отримання органом влади сусідньої держави пояснень та зауважень від зацікавлених осіб, які проживають на її території, і передання цих зауважень до компетентного органу;
й. визначення, які мови можуть використовуватись.