Розділ II

24. У розділі IIпередбачено ситуації, коли проект, який є підставою для проведення процедури участі на території однієї держави, може вплинути на права, свободи чи інтереси осіб на території сусідньої держави, включаючи ситуацію, коли держава, сусідня до держави, в якій запропоновано такий проект, відокремлена від неї міжнародними водами. Проте, Рекомендація не стосується екологічних наслідків, які можуть мати місце в регіонах, віддалених від місця, обраного чи схваленого адміністративними органами влади для реалізації цього проекту (віддалені наслідки транскордонного забруднення повітря і води). У згаданих вище ситуаціях позитивним кроком вперед

безперечно буде проведення консультацій між органами державної влади кожної сусідньої держави, зокрема, у світлі типових угод, викладених в Європейській рамковій конвенції про транскордонну співпрацю між територіальними громадами або органами влади. Про­те, визнано за доцільне надати зацікавленим особам можливість самостійно брати участь у захисті своїх інтересів. У світлі проголошеної мети - досягнення дедалі більшого єднання між державами-членами, -участь таких осіб у процесі підготовки акту видається виправданою, незважаючи на існування кордону. ПринципУІІІ

25.    Згідно з принципом VIIIособи, на права, свободи чи інтереси яких адміністративний акт може вплинути на території сусідньої держави, повинні мати доступ до адміністративної процедури участі, виключаючи при цьому будь-яку дискримінацію і відповідно до умов, передбачених цим принципом. Проте, така гарантія доступу може узгоджуватись із принципом взаємності, про який йдеться в принци­ пі X.

26.    Принцип дискримінаційного доступу не виключає можливості деякої адаптації згаданої процедури. Крім того, для забезпечення її ефективності можуть бути потрібні певні додаткові заходи - особливо, щодо надання особам у сусідній державі, яких стосується такий акт, відповідної інформації. Про це йдеться в підпараграфах з а по є.

27.   Інформація, надана органом, правоможним приймати рішення щодо проекту, або текст самого адміністративного акту, мають одночасно доводитися також до відома зацікавлених осіб у сусідній державі, яких має бути поінформовано про можливі наслідки запропонованого рішення на їхній території - або через органи влади цієї сусідньої держави, або безпосередньо, зокрема, шляхом повідом­ лення у пресі (підпараграфи з а по & ). У кожному конкретному випадку обирається той спосіб інформування, який є за даних обставин найзручнішим. Але при цьому належним чином необхідно враховувати увесь контекст відносин між відповідними державами, обумовлений певними документальними положеннями та практикою, що регулю­ ють такі відносини, а також необхідно переконатись, що можливість безпосереднього повідомлення є прийнятною з огляду на все вище­ зазначене.

28. Крім того, передбачається можливість залучення до процедури, що проходить на території держави, в якій приймається даний акт, також зацікавлених осіб у сусідній державі. Отже, умови представ-

ництва, які можуть встановлюватися правоможним органом, регулю­ватимуть також і представництво зазначених осіб. Принцип також вказує на те, що у своїх відносинах з цими особами правоможний орган не зобов'язаний отримувати або надавати документи, виконані мовою, яку він не використовує у своїй діяльності (підпараграфи Ь і є).

29.   Після отримання інформації про запропонований адміні­ стративний акт та процедуру його прийняття зацікавлені особи у сусідній державі можуть подати свої зауваження - або безпосередньо відповідному органові, дотримуючись процедури, чинної на території держави, в якій пропонується даний акт, або через органи влади сусідньої держави, якщо ці органи заявили про свою готовність виконати такі функції. Останній випадок ілюструє нову тенденцію розвитку взаємодопомоги в адміністративних справах - коли органи однієї держави добровільно надають допомогу у здійсненні адміністра­ тивної процедури в іншій державі в інтересах своїх резидентів (підпараграф с).

Принцип IX

30.   Згідно з принципом VII, адміністративний акт підлягає контролю з боку суду або іншого незалежного органу з дотриманням процесуальних норм, які, як це вже було зазначено, переважно мають бути визначені у національному законодавстві. Якщо акт впливає на права, свободи чи інтереси осіб у сусідній державі, зацікавлені особи повинні мати доступ до процедури контролю стосовно такого акту. У такому доступі не може бути відмовлено на підставі громадянства чи місця проживання, будь-яка дискримінація у ставленні за цими ознаками не допускається (принцип IX), але з урахуванням обмежень, передбачених принципом X.

Принцип X

31.   Згідно з принципом X, доступ до адміністративної процедури участі та до відповідної процедури контролю може надаватися з урахуванням дотримання принципу взаємності. Наявність факульта­ тивного застереження стосовно принципу взаємності пояснюється, головним чином, тим фактом, що в деяких державах-членах участь у процесі прийняття адміністративних рішень є привілеєм громадян цих держав, якщо тільки це не врегульовано іншим чином спеціальним законом чи міжнародною угодою. Крім того, тут також враховано можливість того, що акт може мати міжнародні наслідки на територіях сусідніх держав, які не є членами Ради Європи і які взагалі мають інші правові та адміністративні системи.

Принцип XI

32.   Розширення кола учасників процедури участі за рахунок осіб, занепокоєних наслідками адміністративних актів у сусідній державі, може у деяких випадках обумовлюватися положеннями міжнародних конвенцій або договорів.

У першому абзаці принципу XIзазначено, що держави можуть ставити застосування всіх принципів, викладених у розділі II, у залежність від укладання міждержавних договорів (конвенцій). Укладання таких договорів можуть вважати необхідною умовою деякі держави, які, наприклад, бажають використовувати принцип взаємності або більш детально домовитися про систему, форми та межі мінімальної адміністративної допомоги, про яку йдеться в принци­пі VIII.

33.  Другий абзац заохочує до більш широкої взаємної допомоги, що може виходити поза межі передбаченого принципом VIII мінімуму і включати консультації між органами влади, спрощення порядку обміну (інформацією) між правоможним органом і зацікавленими особами і, за необхідності, укладання загальних або спеціальних договорів чи домовленостей на умовах принципів взаємності та рівності. Запропоновано різноманітні заходи такої допомоги, щодо яких можуть домовитися держави. У цій процедурній сфері від­ криваються широкі можливості для співпраці: від надання відповідних інформаційних матеріалів для ознайомлення з ними зацікавлених осіб у приміщеннях муніципалітету сусідньої держави до проведення слухань за участі представників органу влади, який готує прийняття даного акту.

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ У ЦІЙ СФЕРІ

Захист особи стосовно актів адміністративних органів влади (Резолюція (77) 31 та роз'яснювальний коментар) (1978 р.) ІвВИ 92-871-0529-4.

Реалізація адміністративними органами влади дискреційних повноважень (Рекомендація № Е (80) 2 та роз'яснювальний коментар) (1980 р.) І8ВК 92-871-0535-9.

Публічно-правова відповідальність за спричинену шкоду (Ре­комендація № К (84) 15 та роз'яснювальний коментар) (1985 р.)  -871-0379-8.