Тематична структура курсу «Культурологія»

№

Назва розділу

К-ть годин

Ре-

зерв викла-дача

Українська культура

1

Культура України від найдавніших часів до кінця ХVІ ст.

8

1

2

Культура ХVІІ – ХVІІІ ст.

6

1

3

Українська культура ХІХ – початку ХХ ст.

8

1

4

Українська культура ХХ ст.

9

1

Разом:

31

4

Зарубіжна культура

1

Європейська культура

10

1

2

Арабська культура

3

3

Культура народів Африки

2

4

Культура Індії

4

1

5

Культура Далекого Сходу

5

1

6

Культура Америки

5

1

7

Простір культури і зустрічі в ньому

2

Разом:

31

4

К-ть год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки студентів

8

4

2

2

1

6

3

2

1

1

РОЗДІЛ І. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХVІ СТ..

Тема І. Образотворче мистецтво

Зразки образотворчого мистецтва Трипільської та скіфської культури. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор’я.

Культура Київської Русі: архітектурні споруди, монументальний живопис (мозаїки та фрески), ікони, книжкова мініатюра. Мистецтво Галицько-Волинського князівства.

Культура польсько-литовської доби.

Орієнтовні практичні завдання:

Виготовлення фрагментів діорами Київ - духовний центр України-Русі” (робота в групах).

Замальовки архітектурних споруд княжої доби.

Тема 2. Музична культура

Первісні музичні інструменти. Музична культура східних слов’ян, античних міст Північного Причорномор’я. Музична культура Київської держави: народна, придворно-світська, церковна. Давньоруські музиканти, музичні інструменти. Народна творчість: епос, календарно-обрядові та родинно-обрядові пісні.

Орієнтовні практичні завдання:

Міні-конкурс на краще виконання українських народних пісень, порівняння народних пісень за жанрами.

Тема 3. Театральна культура

Обрядовий пратеатр (стародавні народні ігри, свята, ритуали). Княжий театр. Мистецтво скоморохів.

Орієнтовні практичні завдання:

Виконання народних ігор та фрагментів обрядів (за вибором).

Узагальнення.

РОЗДІЛ 2. КУЛЬТУРА ХVІІ – ХVІІІ ст.

Тема 1. Образотворче мистецтво

Художня культура козацько-гетьманської доби. Стиль бароко в українському мистецтві. Архітектура Києва (Андріївська церква, Маріїнський палац), Чернігова (Єкатерининська церква), Львова (собор св. Юра), Тернопільщини (Почаївська лавра), Полтавщини (Преображенська церква у Сорочинцях). Скульптура (Й.Пінзель). Іконопис (І.Руткович, І.Кондзелевич). Портретний живопис. Народна картина «Козак Мамай». Мистецтво гравюри.

Орієнтовні практичні завдання:

Порівняння репродукцій народної картини “Козак Мамай” різних епох.

Створення альбому „Пам’ятки “України” (колективна робота).

Тема 2. Музична культура

Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів і лірників. Церковний спів. Партесний концерт. Хоровий концерт та його творці (М.Березовський, А.Ведель, Д.Бортнянський). Збірка «Сад божественних пісень» Г.Сковороди.

Орієнтовні практичні завдання:

Фонозапис “Хоровий літопис століть” (староукраїнська музика).

Виконання живописних чи графічних композицій за мотивами текстів відомих кантів Г.Сковороди.

Тема 3. Театральна культура

Шкільний театр, зв’язок із викладанням поетики та риторики (репертуар, тематика інтермедій). Народний ляльковий театр вертеп. Театр на Запорозькій Січі.

Орієнтовні практичні завдання:

Створення комічної або сатиричної інтермедії у стилі “шкільного театру”.

Написання сценарію для вистави “живого вертепу”.

Узагальнення.

Студент (студентка):

називає:

- основні періоди розвитку культури України;

розпізнає:

- твори видатних діячів вітчизняної культури (в межах програми);

спостерігає:

- за розвитком української культури минулого і сучасності;

описує:

- факти і явища культури України;

характеризує:

- національну специфіку українського мистецтва;

пояснює:

• роль вітчизняної культури в становленні і розвитку української держави;

наводить приклади:

- історико-культурних пам’яток України;

формулює:

- власні враження, отримані під час спілкування з шедеврами українського мистецтва;

порівнює:

- українську культуру минулого і сучасності;

класифікує:

- складові української культури;

аналізує та інтерпретує:

- зміст творів українського мистецтва;

оцінює:

- значущість українського мистецтва в розвитку національної культури;

обґрунтовує:

– оцінні судження щодо творів українського мистецтва минулого;

аргументує судження:

- щодо значущості української культури у власному житті;

використовує:

-спеціальну термінологію, набуті знання у процесі художньо-творчої самореалізації;

показує на карті:

- місцезнаходження культурно-історичних пам’яток України;

уміє:

- вести дискусію з питань української культури, самостійно знаходити джерела для збагачення знань з української культури.

8

3

3

2

1

9

3

2

1

2

1

1

РОЗДІЛ 3. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ХІХ СТ.

Тема 1. Образотворче мистецтво

Дерев’яна та мурована архітектура (Й.Шедель, С.Ковнір). Скульптура (І.Мартос, Г.Вітвер, Л.Позен). Палацово-паркові комплекси. Живопис (А.Мокрицький, Т.Шевченко, М.Пимоненко, К.Устиянович). Тиражна графіка. Декоративно-ужиткове мистецтво та народні художні промисли (гончарство, писанкарство, ткацтво).

Орієнтовні практичні завдання:

Виконання декоративної композиції в українському стилі (техніка за вибором).

Розробка ескізу поштової марки „ Тарас Шевченко”.

Тема 2. Музична культура

Народна музика: соціально- та родинно-побутові пісні. Значення творчості С.Гулака-Артемовського та М.Колачевського. М.Вербицький: історія створення державного гімну України. М.Лисенко – основоположник національної композиторської школи в Україні. Музичне виконавство та освіта.

Орієнтовні практичні завдання:

“Видатні діячі української музичної культури”: добірка матеріалів - фотографій, репродукцій, календарів, марок - за темою (робота в групах).

Музична презентація „Зарубіжні музиканти та Україна” (Ф.Ліст та ін.).

Тема 3. Театральна культура

Значення драматургії для розвитку українського театру. Творчість М.Щепкіна. Театр у Галичині та на Буковині. Театр корифеїв. Перший український стаціонарний театр у Києві. Творчий шлях М.Заньковецької.

Орієнтовні практичні завдання:

Створення фотоальбому “Театр корифеїв”.

Узагальнення.

РОЗДІЛ 4. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ХХ СТ.

Тема 1. Образотворче мистецтво

Культура «Розстріляного Відродження». Український авангард (К.Малевич, О.Богомазов, Г.Нарбут). Архітектура (В.Городецький, В.Кричевський). Скульптура (І.Кавалеридзе, В.Бородай). Живопис (О.Мурашко, Ф.Кричевський, І.Труш, О.Новаківський, М.Бойчук, Т.Яблонська, М.Глущенко, О.Шовкуненко). Графіка (В.Касіян, Г.Якутович). Народне мистецтво та основні центри художніх промислів. Сучасні художні напрямки та нетрадиційні арт-практики.

Орієнтовні практичні завдання:

Живописна абстрактна творча робота в стилі сучасного мистецтва за українськими мотивами.

Розробка дизайну сучасного інтер’єру університетського приміщення з використанням українських традицій.

Віртуальна подорож „Український аваргард”.

Тема 2. Музична культура

Хорова, вокально-симфонічна і симфонічна музика (Л.Ревуцький, Б.Лятошинський, С.Людкевич, М.Скорик, Є.Станкович). Камерні жанри вокальної та інструментальної музики (В.Косенко, В.Барвінський). Напрями популярної музики. Музичне виконавство та освіта.

Орієнтовні практичні завдання:

Підготовка позакласного заходу “Пісенний вернісаж” з творів сучасних українських композиторів.

Сторінками Інтернету: „Композитори - наші сучасники”.

Тема 3. Театральна культура

Провідні актори та режисери українського театру. Лесь Курбас. Сучасний драматичний, музичний та ляльковий театр.

Орієнтовні практичні завдання:

Підготовка міні-вистави (фрагмент твору українського письменника), декорацій і костюмів, музичного оформлення (колективна робота).

Тема 4. Кіномистецтво

Ігровий кінематограф. Світове значення творчості О.Довженка. “Поетичне кіно”. Творчі портрети І. Миколайчука, Л.Бикова. Фольклор – основне джерело розвитку української анімації. Комедійний “козацький” серіал В.Дахна. Документальний та науково-популярний кінематограф.

Орієнтовні практичні завдання:

Упорядкування відеокартотеки ”Українське кіномистецтво” (робота в групах за інтересами).

Організація дискусії щодо перегляду українського кінофільму.

Тема 5. Культура української діаспори

Архітектура і скульптура. О.Архипенко – піонер авангардизму в скульптурі. Живопис і графіка. Іконопис. Використання українського фольклору, звернення до тем, пов’язаних з Україною у творчості композиторів. Виконавство (хори, співаки, бандуристи), театральні колективи.

Орієнтовні практичні завдання:

Створення альбому “Імена славетних українців у світовому мистецтві” (колективна робота).

Європейські студії: „Українські митці за кордоном” (М.Глущенко у Франції, С.Крушельницька в Італії).

Узагальнення.

Студент (студентка):

називає:

-найвидатніших представників української культури - народної і професійної;

розпізнає:

- твори видатних діячів вітчизняної культури (в межах програми);

спостерігає:

- за особливостями розвитку української культури в різні історичні періоди на прикладі конкретних мистецьких явищ;

описує:

- діяльність представників класичної української культури, митців української діаспори;

характеризує:

- національну специфіку українського мистецтва;

пояснює:

- тенденції розвитку української культури минулого і сучасності;

наводить приклади:

- художніх музеїв і театрів, провідних мистецьких колективів України;

формулює:

- власне ставлення до української культури;

порівнює:

- зразки творів різних видів мистецтва, факти та явища української культури;

класифікує:

- види і жанри українського мистецтва;

аналізує та інтерпретує:

- зміст та художньо-мовні особливості творів українського мистецтва;

оцінює:

- роль українського народного і професійного мистецтва в розвитку національної культури;

обґрунтовує:

- оцінні судження щодо зразків українського мистецтва;

аргументує судження:

- щодо значущості української художньої спадщини в житті суспільства, у власній життєдіяльності;

використовує:

-спеціальну термінологію, знання з української культури у процесі самоосвіти;

називає:

- центри українських народних ремесел міста, які стали центрами української культури в діаспорі;

уміє:

- виконувати українські народні пісні та авторські твори, брати участь у народних обрядах, вести дискусію з питань національних пріоритетів у галузі культури, самостійно знаходити джерела та застосовувати художню інформацію для самоосвіти;

пропагує:

- національну культурно-мистецьку спадщину;

відстоює:

- національно-культурні пріоритети у суспільному житті.