2. Що таке політична система суспільства?

Сутнісний аналіз політики не може бути повним без виявлення її взаємодії з іншими явищами і процесами політичного простору суспільного життя. Політика – явище системне. Раніше наголошувалося, що система – це певна сукупність взаємопов’язаних елементів, що утворюють стійку цілісність і мають свої внутрішні закономірності.

Політична система – це сукупність політичних інститутів іустанов, що взаємодіють з метою реалізації певних політичних цінностей. За своєю суттю, це своєрідний механізм реалізації влади.

До складових елементів будь-якої політичної системи суспільства входять:

1. Політичні відносини між суб’єктами (елементами) системи. Це відносини між індивідами, соціальними групами, націями, державами тощо.

2. Політична діяльність, яка виникає з появою того або іншого інтересу і завершується його реалізацією.

3. Політичні ролі, тобто система прав, обов’язків і відповідальності суб’єктів політичної системи.

4. Політична свідомість і політична культура. Політична свідомість – це сукупність політичних ідей, поглядів, теорій, що відображає політичні процеси в суспільстві. Політична культура – це система знань і уявлень про владу, державу, політику; вільна орієнтація і активність у сфері політичних відносин. У політичній культурі політичні цінності поєднуються зі свідомим виконанням законів і свідомими політичними діями.

5. Політичні і правові норми. Політичні і правові норми є видами соціальних норм. Норма – сукупність зобов’язуючих принципів, правил, вимог, установлених суспільством. Політичні і правові норми виступають важливим регулятором суспільних відносин.

6. Засоби масової інформації. Вони використовуються для політичного впливу на населення з метою легітимації влади або її захоплення конкуруючими політичними силами.

7. Політична організація суспільства. Це перший за значенням елемент політичної системи. Політична організація суспільства має складну і розгалужену структуру. Її можна трактувати як систему, що формується завдяки єдності таких елементів:

7.1. Держава зі своїми законодавчими, виконавчими, судовими органами, різними відомствами: армією, органами держбезпеки, підтримки громадського порядку тощо.

7.2. Політичні партії як організовані групи однодумців, мета яких досягнення своїх інтересів шляхом завоювання державної влади або участі в її здійсненні.

Кожна політична партія намагається забезпечити обрання своїх представників у законодавчі та інші органи влади, спрямувати дії своїх депутатів на виконання програмної мети.

7.3. Громадські рухи і громадські організації. Громадські рухи – це добровільні формування людей, що виникають на основі їх свідомого волевиявлення відповідно до спільних інтересів, прав і свобод. Ці рухи діють, як правило, з орієнтиром на найближчу перспективу.

Більш стійкими формами об’єднань є громадські організації. Це добровільні об’єднання людей на основі певної програми дій. До них належать творчі спілки, спортивні товариства, молодіжні організації, профспілки, товариства мисливців, рибалок тощо. Їх члени здатні суттєво впливати на політичне життя, але вони не прагнуть політичної влади.

7.4. Органи місцевого самоврядування.

7.5. Трудові колективи зі своїми органами самоуправління.

Ланкою, яка з’єднує всю політичну систему, є політична влада. Сукупність засобів, способів і методів здійснення політичної влади складає політичний режим. За політичним режимом усі політичні системи можна поділити на тоталітарні, авторитарні та демократичні (ліберальні).

Тоталітарний політичний режим – це прагнення влади контролювати всі сфери суспільного життя. Характерними рисами тоталітарного політичного режиму є заборона демократичних організацій, відсутність конституційних прав і свобод громадян, масове порушення законів, репресії проти прогресивних сил тощо.

Авторитарний політичний режим – це стиль громадського життя, який характеризується значним зосередженням влади в руках однієї особи або окремої групи (клану). Авторитарний режим за своїм характером є проміжною ланкою між тоталітарним і демократичним режимами. У ньому повноваження і владні можливості виконавчої влади значно переважають можливості законодавчої влади. Повноваження представницьких органів обмежені. Закони діють не в інтересах особи, а в інтересах держави, існує цензура засобів масової інформації. Поліція, армія, спецслужби стоять на сторожі правлячого режиму, але масових репресій не проводять. Права національних меншин проголошені, але істотно обмежені.

Демократичний політичний режим. Протилежністю тоталітарному політичному режиму є демократія і демократичний політичний режим. Поняття “демократія” має декілька значень. Найперше, основоположне його значення пов’язане з етимологією, походженням цього терміна. Демократія перекладається з давньогрецької як “народовладдя” (demos – «народ», kratos – «влада»). У широкому значенні демократія – форма устрою будь-якої організації, що ґрунтується на рівноправній участі її членів в управлінні та прийнятті рішень більшістю.

У цьому розумінні можна говорити про партійну, профспілкову, виробничу і навіть студентську демократії.

В іншому трактуванні демократія – це форма державного правління, сукупність способів і методів здійснення політичної влади, тобто певний політичний режим. Які характерні риси він має?

1. Визнання народу як джерела влади. У демократичному суспільстві саме народу належить конституційна влада. Він обирає своїх представників в органи влади і може періодично змінювати їх. Верховний представницький і законодавчий орган – парламент.

2. Періодична виборність основних органів влади.

3. Влада розподілена на законодавчу, виконавчу і судову.

4. Рівність прав громадян щодо участі в управлінні державою.

5. Права і свободи людини не тільки проголошуються, а й забезпечуються.

6. Засоби масової інформації незалежні у своїх висловлюваннях, можуть вільно критикувати будь-яку владу.

7. Поряд із державою існує громадянське суспільство як сукупність людських відносин, у яких суспільні сили ведуть свою діяльність незалежно від держави і водночас тісно співпрацюють з нею.

8. Права національних меншин забезпечуються юридично і реалізуються фактично.

Таким чином, механізмом реалізації політичної влади є політична система суспільства як сукупність певних політичних інститутів і установ, що діють з метою реалізації конкретної ідеології.

Найважливішими передумовами і одночасно наслідком демократичного політичного режиму стає правова держава. Сутність держави взагалі і особливості правової держави ми розглянемо в наступному питанні.