§ 19. (1) Орган має право викликати осіб, місце проживання (місцезнаходження) яких належить до сфери його діяльності й присутність яких

238

>>>239>>>

є необхідною. В процедурі у незалежних адміністративних сенатах допускається також виклик осіб, місцезнаходження (місце проживання) яких лежить за межами сфери діяльності незалежного адміністративного сенату.

(2) У виклику, крім місця і часу офіційної дії, має зазначатися також предмет офіційної дії, те, ким має виступити викликаний (учасником, свідком тощо) і які допоміжні й доказові засоби він має принести. У виклику також має повідомлятися, чи повинен викликаний бути присутнім особисто, чи достатньо направлення представника і які наслідки матиме неприсутність.

(3) Якщо на заваді присутності не стоїть хвороба, немічність або інша обґрунтована перешкода, присутність за викликом має обов'язковий характер і для її виконання може бути застосоване затримання і примусове приведення. Вжиття цих примусових заходів допускається, лише коли попередження щодо їх застосування містилося у виклику і виклик був доставлений особисто; воно належить виконавчим органам.

(4) Проти виклику або приведення не допускається жодного оскарженні.

§ 20. Якщо особа, яку викликають, обіймає публічну посаду, перебуває на публічній службі або на службі в підприємстві публічного транспорту і передбачається, що для дотримання безпеки або забезпечення інших публічних інтересів на час неможливості виконання обов'язків цією особою вона мусить бути заміщена, то одночасно має повідомлятися про виклик до вищої для неї установи.

4. Розділ: Вручення

§ 21. Вручення має здійснюватися за законом про вручення.

§ 22. За наявності серйозних підстав для цього, доставляння і вручення виклику оформляються письмово з підтвердженням вручення. За наявності особливо серйозних підстав або, коли це передбачено законом, вручення здійснюється особисто в руки отримувача.

§ 23—31 (скасовані).

5. Розділ: Строки

§ 32. (1) При обчисленні строків, що визначаються днями, не враховується день, на який припадає момент або подія, від якої має обчислюватися строк.

(2) Строки, визначені тижнями, місяцями або роками, закінчуються із завершенням того дня останнього тижня або останнього місяця, що за своєю назвою або числом відповідає дню, в який розпочався перебіг строку. Якщо такий день в останньому місяці відсутній, то строк закінчується із завершенням останнього дня цього місяця.

239

>>>240>>>

§ 33. (1) Неділі або святкові дні не стоять на заваді початку і перебігу строку.

(2) Якщо кінець строку припадає на суботу, неділю, встановлене законом свято або страсну п'ятницю, то кінцевим днем строку є найближчий робочий день. *

(3) Дні поштової доставки до строку не включаються.

(4) Строки, встановлені законом або розпорядженням, якщо конкретно не визначено іншого, не можуть бути змінені.

6. Розділ: Покарання за порушення порядку та

засоби примусу до виконання певної дії

Покарання за порушення порядку

§ 34. (1) Адміністративний орган, який проводить слухання, допит, огляд або вивчення доказу, має піклуватися про збереження порядку і дотримання пристойності.

(2) Особам, які заважають офіційній дії або своєю негідною поведінкою порушують пристойність, мають робитися зауваження; якщо зауваження лишається безрезультатним, то вони після попереднього попередження можуть бути позбавлені слова, може бути дано розпорядження про їх видалення, доручено призначення уповноваженого або з них стягнено штраф до 726 Євро.

(3) Такі самі штрафи можуть бути накладені органом на осіб, які в письмових поданнях використовують образливий спосіб висловлювання.

(4) На публічні органи та уповноважених, які уповноважені професійно виступати представниками сторін, якщо вони підлягають дисциплінарному праву, адміністративне стягнення не накладається, а лише подається повідомлення до дисциплінарного органу.

(5) Накладання адміністративного стягнення не виключає переслідування через кримінальний суд за ту саму дію.

Засоби примусу до виконання певної дії

§ 35. На осіб, які свідомо заважають діяльності органу або з метою затягування дають неправдиві дані, орган може накласти штраф до 726 євро.

Призначення і стягнення штрафів за порушення порядку і

засоби примусу до здійснення певної дії;

Засоби правового захисту

§ 36. (1) Штрафи за порушення порядку надходять до корпорацій територіальних об'єднань, які покривають витрати на орган. Положення щодо стягнення штрафу закону про адміністративні покарання застосовуються відповідним чином.

(2) Проти рішення про покарання за порушення порядку допускається апеляція в незалежному адміністративному сенаті. Це не стосується справ власної сфери діяльності громади. Рішення незалежного адміністративного сенату приймає один з його членів.

240

>>>241>>>