Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відсканована книга із оцінки нерухомості.docx
Скачиваний:
20
Добавлен:
28.06.2022
Размер:
1.39 Mб
Скачать

Розділ 16. Витратний підхід.

СПОСОБИ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ЗЕМЕЛЬНИХ ПОЛІПШЕНЬ

Застосування витратного підходу при оцінці нерухомості, крім визначення вартості землі, потребує обчислення витрат на заміщення (відтворення) земельних поліпшень та їх знецінення внаслідок фізичного зносу, функціональної та економічної застарілості. Це вимагає спеціальних знань у сфері ціноутворення в будівництві, утримання та експлуатації будівель та споруд, їх конструктивних особливостей, які відрізняються великою різноманітністю і множинністю характеристик, що впливають на вартість поліпшень.

У цьому розділі будуть розглянуті основні методи визначення вартості відтворення та вартості заміщення будівель і споруд, види знецінення поліпшень та способи їх оцінки.

  1. Сутність витратного підходу

Логіка використання витратного підходу базується на принципі заміщення. Це пов’язано з тим, що типовий покупець не заплатить за об’єкт нерухомості більше того, скільки буде коштувати придбання рівноцінної земельної ділянки і створення на ньому поліпшень аналогічної корисності.

Тому вартість нерухомості, що визначена на підставі витратного підходу, включає дві складові - вартість землі та вартість поліпшення.

При обчисленні вартості поліпшення необхідно визначитись, на що треба орієнтуватись при оцінці об’єкта - на вартість відтворення чи вартість заміщення (в подальшому ці види вартості будуть називатись «відновна вартість»).

Вартість відтворення - визначена на дату оцінки поточна вартість витрат на створення (придбання) в сучасних умовах нового об’єкта, який є ідентичним об’єкту оцінки (за будівельними матеріалами, планувальним рішенням, дизайном, якістю будівництва і з врахуванням усіх його недоліків).

Вартість заміщення - визначена на дату оцінки поточна вартість витрат на створення (придбання) нового об’єкта, подібного до об’єкта оцінки, який може бути йому рівноцінною заміною. При цьому передбачається врахування сучасних нормативних вимог до проектування цих об’єктів, використання сучасних матеріалів і технологій і т. ін.

Тобто, в першому випадку передбачається оцінити точну копію поліпшення, а в другому - вартість функціонального аналогу поліпшення.

Різниця між значеннями цих вартостей може бути суттєвою і тому цей вибір потребує достатнього обґрунтування.

З одної точки зору використання вартості відтворення призведе до того, що оцінці підлягає об’єкт, що не відповідає сучасним вимогам і, відповідно, меншою мірою цікавитиме сучасного інвестора.

У той же час використання вартості заміщення може призвести до того, що об’єкт, що оцінюється, буде мати суттєві відмінності від реального об’єкту. Тобто у цьому випадку визначається вартість об’єкта, що відрізняється від реального об’єкту, а це часто не забезпечує об’єктивність оцінки.

Тому на практиці оцінювач у кожному конкретному випадку вирішує питання про вибір того чи іншого виду вартості і обгрунтовує його залежно від мети оцінки.

Наприклад, якщо йдеться про визначення вартості об’єкту для цілей страхування, а в якості об’єкту виступає досить дорогий котедж, що має оригінальне архітектурне рішення, коштовне оформлення фасадів, високоякісне опорядження приміщень і т.п., то, безумовно, оцінку треба виконувати з використанням вартості відтворення. Коли ж потрібно оцінити кранову естакаду, то вартість заміщення дасть цілком об’єктивний результат.

Вартість відтворення - визначена на дату оцінки поточна

вартість витрат на створення (придбання) в сучасних умовах нового об’єкта, який є ідентичним об’єкту оцінки.

Вартість заміщення - визначена на дату оцінки і ю і оч і іа вартість витрат на створення (придбання) нового об’єкта, подібного до об’єкта оцінки, який може бути йому рівноцінною заміною.

Вартість відтворення (вартість заміщення) дозволяє оцінити вартість витрат на створення нового об’єкту. В той же час, як правило, оцінюється об’єкт, що вже експлуатується, і що, відповідно, має певні недоліки, що виникли під час його експлуатації. Тому необхідно врахувати вплив цих недоліків на сучасну вартість об’єкту. Цей процес пов’язаний з визначенням усіх видів застарілості, притаманних об’єкту на момент оцінки, і зменшенням його вартості відповідно до рівня цієї застарілості

Значення вартості Щ° отримане після врахування всіх видів знецінення внаслідок застарілості об’єкту, називається залишковою вартістю заміщення (відтворення).

Головною перевагою витратного підходу порівняно з іншими підходами є те, що він може бути використаний для оцінки поліпшень при недостатній кількості (або повній відсутності) ринкових даних про ціни їх купівлі-продажу або оренди (тобто на малоактивних ринках).

Специфічною сферою використання витратного підходу є оцінка унікальних об’єктів, а також об’єктів публічного сектору (бібліотеки, храми, лікарні, ніколи тощо), об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та іншої спеціалізованої нерухомості.

Досить часто витратний підхід використовують у поєднанні з доходним підходом (при оцінці вартості земельних поліпшень, включаючи об’єкти незавершені будівництвом).

Водночас потрібно чітко усвідомлювати, що значення вартості, отримане з використанням витратного підходу, не завжди буде відповідати ринковій вартості об’єкта. Тому його застування для визначення ринкової вартості скоріш носитиме допоміжний, перевірочний, характер: наскільки витрати на створення об’єкту оцінки підтримуються ринком.

Загалом, оцінка об’єктів нерухомості з використанням витратного підходу включає наступні етапи:

  1. Визначення ринкової вартості землі.

  2. Обчислення відновної вартості поліпшень (вартості відтворення або вартості заміщення).

  3. Розрахунок усіх видів знецінення земельних поліпшень.

  4. Визначення залишкової вартості поліпшень.

  5. Обчислення загальної вартості об’єкта нерухомості.

Відновна вартість поліпшень

Ринкова вартість землі

+

Залишкова вартість заміщення поліпшень

Загальна вартість об’єкта нерухомості

Рис 16.1 Алгоритм визначення вартості об’єкта нерухомості з використанням витратного підходу

Визначення відновної вартості поліпшень та їх знецінення потребує цілої низки вхідних даних, що стосуються будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці:

а) рік побудови об’єкту;