3.7. Архітектурні стилі будівель.

Архітектурний стиль - сукупність основних рис та ознак архітектури певного історичного часу і місця, яка проявляється у функціональних, конструктивних, архітектурно-художніх особливостях будівель.

В забудові українських міст і поселень існує багато об’єктів, які є яскравими зразками різних архітектурних стилів.

Архітектурний стиль будівлі може розглядатися як його естетична характеристика, яку слід враховувати як нематеріальний актив об’єкта оцінки (наряду з автором проекту, зв’язком з видатними особистостями чи історичними подіями і т. ін.).

Серед будівель, які були збудовані до середини XIX сторіччя і збереглися до нашого часу, переважають споруджені в стилі класицизму. Архітектура класицизму характеризується строгістю форм, ясністю просторового рішення, геометризмом інтер’єрів, м'якістю кольорів і лаконізмом зовнішньої і внутрішнього оздоблення. Цей архітектурний стиль притаманний будівлям Київського університету (1837-1843 рр.), Першої київської гімназії (1844-1850

рр.).

В другий половині XIX сторіччя на зміну класицизму приходять «історичні стилі», які характеризуються використанням в будівлях архітектурних елементів різних часів і народів (неоренесанс, необароко, неоготика, псевдоросійський стиль, псевдовізангійський стиль, неомавританський стиль та інші).

Одним із характерних прикладів історичних стилів в архітектурі київських житлових будинків є так званий «Шоколадний будинок» на вул. Шовковичній,

17. Житловий будинок, що отримав таку назву від кольору фасадів, був побудований у формах неоренесансу в садибі барона В. Іскюль-Гільдебрандта в 1898-1901 рр. У будівництві брав участь відомий київський архітектор В. Ніколаєв.

У кінці XIX сторіччя виникла еклектика - поєднання в одній будівлі архітектурних елементів різних стилів. Еклектика «багатостильна» в тому сенсі, що архітектура будівель цього періоду базуються на різних стильових школах залежно від їх призначення (храми, громадські будівлі, фабрики, приватні будинки) та від уподобань замовника.

Прикладами еклектики є такі будівлі, як Національний університет «Львівська політехніка», Пасаж в Одесі, міський театр в Чернівцях.

Забудова українських міст другої половини XIX ст. багата зразками неоренесансу. Неоренесанс - один з найбільш поширених стилів архітектури другої половини XIX століття, в якому використовували архітектурні рішення періоду відродження. Відмінні риси - симетрія, розчленовування фасадів, перевага прямокутних планів з внутрішніми двориками, використання таких архітектурних елементів, як рустовка, пілястри, карнизи, пояски.

Для «київського ренесанс}») були типовими пластика, симетрична композиція фасадів, розвинуті карнизи, шатрові завершення наріжних будинків, що

зумовлювалося правилами забудови. Використовувалися ліплені маскарони, декоративні вставки під вікнами, гірлянди, фестони на вертикалях, коване металеве огородження балконів, дахів, сходів.

Зразками прибуткових будинків у стилі «неоренесанс» у Києві можна вважати об’єкти, що були споруджені під час активного розвитку будівництва в Києві - так званого «будівельного буму» у кінці XIX і на початку XX сторіччя. Це насамперед будинки на вул. Прорізній, 24/39 (архіт. К. Шиман, 1901), Ярославів Вал, 1 (архіт. А. Добачевський, 1896-1898), Городецького, 9 (архіт. Г. Шлейфер, 1901), Б. Хмельницького, 36 (архіт. В. Ніколаєв, 1899) та ін.

У другий половині XIX ст. в забудові Києва широко використовується так званий «цегляний стиль». Головні ознаки цегляного стилю в архітектурі - повна відмова від покриття фасадів будівель штукатуркою та рясне використання цегляного декору, нескінченні варіації з цегляних оздоб (виготовлялася спеціальна фасонна цегла різних профілів). Впровадженню цього стилю в Києві сприяла висока якість київської світло-жовтої цегли та професійна майстерність київських мулярів. Зразок таких будівель - комплекс Київського політехнічного інституту, який було зведено на початку XX сторіччя.

В архітектурі початку XX ст. починають утверджуватися архітектурні форми, пов’язані з використанням нових будівельних матеріалів і конструкцій (залізничні вокзали Львова, Жмеринки), та неокласицизму (Педагогічний музей у Києві, Громадська бібліотека у Харкові).

Виникає новий стиль, сецесія або модерн, в якому автори відмовлялися від історичних запозичень періоду еклектики, використовували примхливі форми, криволінійні лінії, принципи асиметрії і вільного планування, нові технічні та конструктивні засоби для створення незвичайних, підкреслено індивідуалізованих будівель, де всі рішення підпорядковані єдиному образно- символічному задуму.

Основними художніми елементами цього стилю є використання стилізованих ьсвітів, язиків полум’я, жіночих фігур, морської флори і фауни. Загально відомими зразками цього стилю в Києві є особняк Аршавського (вул. Лютеранська, 23), будинок із звір’ями Городецького, колишня клініка Качковського (вул. Гончара, 33).

В забудові Києва і інших міст України початку XX сторіччя використовувалися також такі архітектурні стилі:

раціональний модерн - будівля міських залізничних кас в м. Київ по вулиці Пушкінська (1912-1914 рр., арх. О. Вербицький), Бессарабський ринок, (1909- 1912 рр., арх. В. Гай).

неокласицизм - Пасаж на Хрещатику (1913-1914 рр., арх.. П. Андреєв), Педагогічний музей по вул. Володимирській, 57 (1910-1912 рр., арх. П. Альошін), Національний музей українського мистецтва (1899 р., арх. В. Городецький), будівля вищих жіночих курсів по вул. Гончара, 55 (1911-1913 рр., арх. О. Кобелєв);

неоготіка- рим о-католицький косльод СУ. Миколах(18,99-1909 рр., арх.В. В. Городецький). У цей час споруджується також низка великих прибуткових будинків з елементами готики в оздобленні вуличних фасадів, що так імпонувало тогочасним забудовникам (Андріївський узвіз, 15, 1902 р.; Гоголівська, 23, 1909 р.; бульвар Т. Шевченка, 31; 1890-ті роки; Мала Підвальна, 10,1910 р.);

історизм - караїмська кенаса (1902 р., В. Городецький).

На межі 1920-початку 1930 років з’являється конструктивізм - авангардистський стиль в архітектурі. Композиція будівель утворюються комбінацією простих геометричних об’ємів. Цей стиль характеризується геометризмом і лаконічністю форм, він естетизує конструкції' - стіни, колони, вікна, куполи, які красиві самі по собі і не потребують прикрас.

В архітектурі конструктивізм відстоює раціональну доцільність, економність, лаконізм у засобах вираження - за кордоном цей стиль називають функціоналізмом. Прагнучи створити новий облік міста, конструктивізм відкидає декоративність, схематизує мову мистецтва.

Визнаним шедевром цього стилю є будівля Держпрому (нині - Будинок української промисловості), яка побудована в 1925-1928 рр. на площі Дзержинського, тепер - Свободи в Харкові за проектом ленінградських архітекторів С. Серафимова, С. Кравця і М. Фельгера за участю інженера П. Роттерта. В Києві в стилі конструктивізму побудовані клуб заводу «Більшовик», клуб харчовиків на Подолі, театр на Липках (колишній клуб НКВС).

В 1932 р., після організації Спілки радянських архітекторів, було

проголошено єдиний правильний творчий метод - соціалістичний реалізм з тотальною орієнтацією на класику. Розпочинається активна політизація архітектурної діяльності та формування архітектури тогочасного режиму з його пориваннями до гігантоманії та бутафорської помпезності форм (сталінський неокласицизм).

У такому стилі в 1936-1939 рр. були збудовані: будинок ЦК КП(б)У, нині Міністерство закордонних справ України (арх. П. Лангбард); будинок НКВС, нині Кабінет міністрів України (арх. І. Фомін); будинок Верховної Ради УРСР (арх. В. Заболотний); штаб Київського особливого військового округу, нині Адміністрація Президента України (арх. С. Григор’єв).

В умовах післявоєнної відбудови міст велике значення приділялося архітектурним формам. Своєрідний еклектичний стиль післявоєнних років, який поєднував різноманітні архітектурні стилі: відродження, класицизм, українське бароко, а також такі неодмінні атрибути доби соціалізму, як шпилі із зірками, скульптури робітників і селян, отримав назву «сталінська еклектика». .

У першій половині XX сторіччя в Європі поширення набуває стиль «функціоналізм», за яким облік будівлі формується під впливом функції! яка притаманна цій споруді. Функціоналізм найчастіше розуміють в архітектурі та дизайні як відхід від суто естетичних принципів формотворення, що призводить до інтерпретування форми як виразника функціонального призначення будівлі. Це популярно трактується так: краса в архітектурі та дизайні є результатом функціональності На відміну від конструктивістів, які використовували складні композиції' з об’ємів різних пропорцій, функціоналісти переважно використовували форму величезних паралелепіпедів або циліндрів, які малі значні площі скління. З кінця 1950-х років об’єкти у стилі функціоналізму починають будувати і в Україні. Прикладами таких будівель слід вважати Київський палац спорту (1960 р.), цирк «Космос» у Донецьку (1969 р.), залізничний вокзал у Луганську (1978 р.) , оперний театр у Дніпропетровську (1974 р.). Тепер цей стиль називають «інтернаціональним».

У кінці 1960-х рр. на зміну функціональному стилю поступово прийшов структуралізм - тобто вигляд будівлі повинен відповідати її конструктивній

структурі. Споруда у стилі структуралізму має вигляд великого масиву зігнуто- криволінійних контурів, розбитого на елементи, що ритмічно повторюються. Одним з прикладів цього стилю є готель «Салют» в м. Києві криті ринки з вантовими покриттями, які побудовані в той час.

В 1960-70-ті роки в Україні з’являються перші прояви нової образності архітектури, яка обумовлюється використанням сучасних індустріальних конструкцій та нових будівельних матеріалів. Оригінальністю та новизною форм позначена архітектура нового комплексу Київського національного університету імені Тараса Шевченка (архітектори В. Ладний, А. Буділовський, Л. Коломієщ» та ін.).

Стиль «бруталізм» виник в архітектурі 1960-1980-х рр. У своїх роботах бруталісти прагнуть максимально оголити конструкції, з яких створена будівля, тяжіють до спорудження навмисне грубих і простих архітектурних мас. Цей стиль оперує як масивними формами, так і грубофактурними матеріалами (бетоном, необробленим облицювальним каменем, неоштукатуреною цеглою). Важкі маси зливаються в нагромадження штучних об’ємів. Один з прикладів цього стилю в українській архітектурі є театр опери і балету в Харкові (перебудований в 1970-1990 роках).

Широкого поширення в Україні отримав стиль останніх десятиліть XX століття «хай-тек». Це високотехнологічний стиль, він асоціюється з великою кількістю скла поряд з металевими конструкціями. Хай-тек - це естетизація інженерного обладнання та металевих конструкцій, тому у архітектурну композицію будівель архітектори хай-теку активно вставляє елементи допоміжного інженерного обладнання: трубопроводи, повітроводи, вентиляційні шахти. Цікавими прикладами стилю «хай-тек» є вокзал «Караваєві дачі» в Києві (2005 р.), стадіон «Донбас Арена» в Донецьку (2006-2009 рр.).

Мова архітектури XXI століття в Україні стає більш глобальною, плюралістичною за творчим спрямуванням, але водночас значущу роль відіграють творчі пошуки нових напрямів, принципів та прийомів вирішення форми та змісту в архітектурі. В творчості київської генерації українських архітекторів все частіше зустрічаються прояви постмодерну, як віддзеркалення глобалізації процесу розвитку світової архітектури. Постмодерн декларує повернення до класичної спадщини у вигляді колажу - сучасний варіант еклектики.

В будівлях цих стильових спрямувань використовуються нові конструктивні та художньо-пластичні можливості як традиційних будівельних матеріалів, так і нових - легких металопластикових конструкції, вишуканих оздоблювальних матеріалів (готель «Хрещатик», арх.. Л. Філенко, О. Донець та ін.; банк «Україна», арх. С. Бабушкін та ін.; офісний центр «Київ-Донбас», арх.. В. Жежерін та пі.; і багато іїлпих.

Резюме

Будинки та будівлі є основним типом поліїшіення земельної ділянки, що специфікує вид її використання та зумовлює характер усіх іїшіих поліїшіень ділянки, включаючи і зовнішні, поза її межами, поліїппення. Але крім

призначення, будівлі різняться між собою за розмірами, конструктивними й об’ємно-планувальними вирішеннями, класами капітальності, технічним станом та дизайном, що необхідно враховувати при визначенні вартості нерухомості.

Зведення будівель не тільки створює передумови для використання земельної ділянки за призначенням, а й дозволяє підвищити її продуктивність і, передусім, завдяки багатоповерховості будівель. Це збільшує загальну операбельну площу ділянки, при чому стосовно будівлі використовують такі поняття як загальна, корисна та інші види площ.

Важливою характеристикою будь-якої будівлі є її конструктивна система та ступінь капітальності, що визначає основні вимоги до їх експлуатації і, тим самим, ступінь їх корисності При цьому більшість будівель поряд з утилітарною функцією виконують і естетичну функціїо, що дозволяє іх класифіїсувати за архітектурним стилем.

Характеристики поліпшення, які використовуються під час оцінки, як правило включають: рж побудови, технжо-економічні показники (площа забудови, будівельний об’єм, поверховість, склад приміїцень різного призначення, іх розташування і площі), конструктивне виріїпення окремих елементів споруди, капітальність будівлі наявність елементів благоустрою, вирішення опорядження.

Питання для самостійної роботи ^{1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15}

1. Чим пояснюється розмаїття будівель?

2. Назвіть поверхи, що може мати будинок.

3. Яким чином визначають поверховість наземної частини будинку?

4. Які види площ використовують для характеристики різних типів нерухомого майна?

5. Яким чином вимірюють загальну, корисну та розрахункову площу громадської будівлі?

6. Що таке площа забудови?

7. Дайте визначенню поняттю «конструктивна система».

8. Назвіть основні типи несучої основи будівлі.

9. Що відноситься до основних конструктивних елементів будівлі?

10. Які види фундаментів використовують у будівництві?

11. Як класифіїсують стіни за навантаженням, за видом будівельних матеріалів та за характером проведення робіт при зведенні будівлі?

12. Що таке перекриття і на які види воно поділяється?

13. Які функції' виконує дах і коли він називається суміїценим?

14. За яких умов дах вважається скатним?

15. Що є основним критерієм поділу будівель за ступенем капітальності?

16. Назвіть групи капітальності житлових будинків та терміни іх служби.

17. Дайте визначенню поняттю «архітектурний стиль».

18. Що дає підстави казати, що архітектурний стиль будівлі - це нематеріальний актив нерухомості?

19. Який архітектурний стиль домінував до середини XIX столітті?

20. Які архітектурні стилі прийшли на зміну класицизму?

21. Назвіть авангардистський стиль в архітектурі у першій половині XX століття.

22. Які характерні риси має стиль «хай-тек»?