2. Державне та громадське регулювання оцінки.

Незалежність оцінки не виключає державного і громадського регулювання оціночної діяльності. Навпаки, держава і громадські об’єднання ощнювачів повинні бути зацікавлені в існуванні і розвитку інституту незалежної оцінки.

Суть державного і громадського регулювання полягає в забезпеченні формування і розвитку інфраструктури ощнки, об’єктивності і законності оцінок, що проводяться, і створенні конкурентного середовища у сфері оціночної діяльності.

Основною задачею держави є створення правових основ здійснення оціночної діяльності і захист іїтгересів ощнювачів і споживачів їх послуг.

Саморегулівні оргапішиїі оцінювачів - цс загальнонаціональні

некомерційні організації, що об’єднують професійних оцінювачів, які визнають прийняті даною організацією внутрішні стандарти і норми професійної оціночної діяльності.

Саморегулівні організації беруть на себе контрольні функції за дотриманням її членами чинного законодавства, вимог стандартів і інших нормативно- методичних документів щодо професійного рівня і етики оцінювачів. Як правило, ці організації' мають встановлену процедуру внутрішньої сертифікації' своїх членів, а також порядок рецензування виконаних ними звітів з метою контролю якості оцінок, що проводяться.

Крім того, саморегулівні організації' беруть участь у вдосконаленні і розвитку методології ощнки, популяризації позитивного досвіду, професійній ПІДГОТОВЦІ оцінювачів, а також в розробці нормативно-правових актів з оціїжи майна і в забезпеченні захисту своїх членів при виникненні суперечок, пов’язаних з оцінкою майна.

Слід зауважити, що у різних країнах внаслідок їх історичного розвитку значення державного і громадського регулювання оціночної діяльності буде різнитися. Як правило, в країнах з давніми ринковими традиціями роль держави в регулюванні оціночної діяльності мінімальна і здійснюється на основі цивільного законодавства або законодавства, що регулює види діяльності, де використовуються результати ощнки (міське та регіональне планування, фінанси та кредит тощо). Основну регуляторну функцію в цих країнах виконують національні асоціації' професійних оцінювачів.

Лише в Італії, Іспанії' та Японії існує певне державне регламентування у формі ліцензування. До цього заходу у 1989 також вдався Конгрес США, який прийняв закон про реформування фінансових установ, що запровадив обов’язкове ліцензування (сертифікацію) ощнювачів, які співпрацюють із фінансовими установами.