Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відсканована книга із оцінки нерухомості.docx
Скачиваний:
20
Добавлен:
28.06.2022
Размер:
1.39 Mб
Скачать

  1. Оцінимо статистичну якість побудованої моделі з точки зору значущості її окремих параметрів (Y-статистик) та моделі в цілому (/?' статистики):

К =4120+ 499,06 х,.

(9,5) (114)

і?2 =0,999

Числа, що стоять в дужках, показують значення відповідних t- статистик і свідчать про високу значущість всіх параметрів моделі

R2 = 0,999 вказує на те, що фактично 99,9 % розкиду цін у вибірці описується побудовано моделлю.

Таким чином, ця оціночна модель може бути використана для визначення вартості будь-якої садиби в зазначеному районі за умови, що відома загальна площа будинку.

Розрахунки в наведеному прикладі можна виконати також за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Найдоступнішим засобом для практикуючих оцінювачів може слугувати «Пакет аналізу», що є надбудовою до електронної таблиці MS Excel. Крім того, зручними засобами статистичного аналізу є пакети - SPSS, NCSS, STATA та інші.

Застосування засобів обчислювальної техніки дозволяє не тільки підвищити якість оцінки за рахунок розширення кола факторних ознак, що впливають на вартість нерухомого майна, а й змістити центр ваги з процедур обчислення в сферу аналізу і інтерпретації отриманих результатів.

  1. Моделі множинної лінійної регресії

Практично всі успішні регресійні моделі оцінки об’єктів нерухомого майна використовують дані, що відносяться до району і місце розташування об’єкту, до розміру будинку, типу їх конструкцій, віїсу або стану. Щодо землі альтернативи різняться від використання єдиної змінної - ринкової вартості землі - до сукупності зміїлшх, таких як розмір ділянки, щільність забудови, відстань до різних центрів тяжіння, транспортних магістралей, сусідство, топографії' тощо. Аналогічним чином для характеристики земельних поліїшіень використовують цілу низку факторних ознак, що відображають їх якісні та кількісні показники.

На думку Джозефа К. Еккерта23 та Роберта Дж. Глаудеманса24 загальна модель оціїжи нерухомості:

V - V + V

уо у L ' у В ’

23 Организация оценки и налогообложения недвижимоста: Под общей редакцией Джозефа К Зккерта. В 2-х т. / Пер. с англ. - М.: РОО, 1997.

24 Gloudemans, R.J. Fundamentals of mass appraisal / Robert J. Gloudemans, Richard R Almy. - Kansas City: IAAO, 2011. - 424 p.

може бути розширена до багатофакторної гібридної моделі:

о

і ; і;.

Дх,; /їх

Ві

{о, + q,)-Xt, (а, + q.)-xHi

Я і' хоі - V

Ilv' -І- ^П</; V

!-1

а.Хв

Bt

і-і

+ У

а,хл.

Рис. 12.3 Специфікація моделі оцінки нерухомості

яка включає добуток загальних якісних компонентів, що відображають влив місця розташування та фактору часу на вартість об’єкту нерухомості в цілому

П П

IIV0'; добуток якісних характеристик земельної ділянки П q-u ; суму

/=і /=і

п

кількісних характеристик земельної ділянки ^ а,хи; добуток якісних

і=1

п

характеристик будівель ; суму кількісних характеристик будівель

і=1

п п

У аіхВІ та суму кількісних характеристик ігшшх земельних поліпшень у аіхАІ.

і=і і=і

Підставою для включення в таку модель тієї або іншої факторної ознаки х. є щільність зв’язку з результативною ознакою Р, яку відображає абсолютне значення коефіцієнту кореляції'. При цьому перевагу надають тим факторним ознакам, які мають більшу щільність такого зв’язку.

Загалом важливе те, що моделі повинні надавати достатньо послідовні результати щодо змін, що відбулися або на ринку або із самою нерухомістю, а одержаний результат має бути поясненим з точки зору оцінки. І, нарешті, вартість, оцінена за допомогою моделі множинної регресії, повинна бути безпосередньо підтверджена через порівнянні продажі.

Наприклад, потрібно визначити ринкову вартість садиби з цегляним житловим будинком, збудованим 7 років тому, загальною площею 250 кв. м, та з ділянкою площею 10 соток. Садиба розташована в другій ціновій зоні міста.

Як зазначалося, побудова регресійної моделі починається з формування вибірки та створення відповідної інформаційної бази. Очевидно, що вибірка має бути репрезентативною, а інформаційна база надавати уявлення про ринок у

з/п

Загальна

площа

будинку,

кв.м.

Площа

земельної

ділянки,

кв.м.

Басейн 1 - є,

0 - немає

Вік

будинку,

років

Цінова

зона

Ціна

садиби,

дол.

1

146

600

1

5

1 і 61 000

І

2

177

__

500

°

7

2 1 58 000

3

184

0

10

1

59 000

4

206

800

0

і

„ - 2

86 000

5

186

800

1

10

1 | 76 000

.... ~

6

198

4 200

1

1

і !_

164

1 500

0

8

2

103 000

і 8

238

600

1

5

3

79 000

; 9

255

700

0

5

2

89 000

j 10

187

750

0

10

1

72 000

і 11

201

1 000

0

10

1

88 000

12

200

700

0

16

1

67 000

13

186

700

1

7

2

71 000

і

14

252

700

1

7

3

85 000

15

155

450

1

7

3

49 000

16

184

800

1

8

2

75 000

тГ

201

0

з

... —000

18

і ,

148

800

1

5

2

69 000

19

226

500

0

10

1

, „J

69 000

з/п

Загальна

площа

будинку,

кв.м.

Площа

земельної

ділянки,

кв.м.

Басейн 1 - є,

0 - немає

Вік

будинку,

років

Цінова

зона

Ціна

садиби,

ДОЛ.

“"20

178 *

450

1

’] 8

'Т ІЗ

\

і

58 000

21

243

700

0

і

81 000

22

167

600

0

1 9

І

і

61 000

23

201

1050

0

і 10

2

88 000

24

170

800

1

1 4

3

73 000

25

236

10 000

1

І 11

3

542 000

26

169

1 000

1

! 2

1

2

87 000

27

28

і _

182

1 000

0

1 18

і

3

71 000

229

600

0

і 19

1

66 000

29

221

1 300

0

І 0

2

116 000

Розрахунок статистичних характеристик інформаційної бази моделі.

Етапу безпосереднього моделювання передує етап розрахунку середніх величин у вибірці і складання уявлення про ринок в цілому.

Таблиця 12.2

Статистична характеристика інформаційної бази

Діапазон площі земельних ділянок, соток

4,5-10,0

Медіана площі земельних ділянок, соток | 7,5

Середня площа будинку, кв.м

_ _

Діапазон вартості садиб, дол.

49 000 - 542 000

Середняг вартість нерухомості, віднесена до площі будинку, дол. / кв.м.

486 -

Стандартне відхилення вартості, дол. / кв.м.

_

Коефіцієнт варіації %

80

Середнє відношення площі будинку до площі ділянки %

26

Середній вік будинків, років

_

Примітка: 1 Середнє - тут і далі за текстом розділу означає середнє арифметичне.

Результати, наведені в таблиці, дозволяють скласти уявлення про ринок садиб у цьому місті.

В середньому:

• площа земельної ділянки складає 750 кв. м;

  • площа будинку дорівнює 196 кв. м;

  • відношення площі будинку до площі ділянки складає 26 %;

  • вартість нерухомості, віднесена до площі будинку, дорівнює 486 дол./кв. м;

  • варіація вартості 1 кв. м складає 80%.

Значний діапазон зміни площі земельних ділянок і високий коефіцієнт варіації вартості 1 кв. м дозволяють зробити висновок, що користуватися середнім значенням для визначення ринкової вартості оцінюваної нерухомості - неправомірно.

Специфікація регресійноїмоделі вартості нерухомості

Оцінювачем була специфікована модель лінійної багатофакторної регресії визначення вартості садиби (житлового будинку із земельною ділянкою):

Fq — /?о + fi\x\ + Р2Х7. А*3 "б 04х4 + Р$Хі »

де V0 ринкова вартість об’єкту нерухомості;

х, загальна площа будинку;

х2 площа земельної ділянки;

х3 наявність басейну;

х4 вік будинку;

х5 цінова зона, що визначає якість місця розташування.

невідомі коефіцієнти, що вимагають розрахунку і що

Р' відображають внесок відповідного чинника у вартість.

Змінні х,, х2 та х4 - кількісні перемінні.

Змінна х3 - якісна.

Змінна х5 може бути як кількісною, так і якісною перемінною. Проте в місті при зонуванні було строго витримано відношення цінових коефіцієнтів при переході від зони до зони. Знаючи цей факт, оцінювач прийняв номер зони як кількісну змінну.

Параметризація регресійної моделі вартості нерухомості

Для параметризації була використана надбудова MS Excel «Аналіз даних / Регресія». Оскільки рівняння лінійне за коефіцієнтами, то параметризація проводилася методом найменших квадратів. У результаті була одержана наступна лінійна багатофакторна модель:

Va =770 + 248xj +50х2 +1400х3 -996х4 -2400х5,

Тестування моделі

Перш ніж використовувати цю модель для визначення ринкової вартості оцінюваного об’єкту, слід переконатися, що вона є якісною з точки зору статистичного і змістовного аналізу.

Статистична якість оцінюється формально з використанням:

/-статистик, що визначають значущість внеску кожного чинника у вартість нерухомості, і

R2 статистики, що оцінює загальну якість одержаної моделі.

Слід зауважити, що із зазначених статистик лише розпочинають аналіз якості моделі. Окрім них існує великий набір статистик, що дозволяють виконати аналіз більш точно, проте в оціночній практиці зазвичай обмежуються використанням цих двох статистик.

Так, чинник є значущим на 5% рівні і об’єктивно робить внесок у вартість нерухомості, якщо відповідна /-статистика за модулем не менше 2, а загальна якість моделі є задовільною, у разі якщо /^-статистика не менше 0,7, тобто побудована модель описує 70% варіації цін, що потрапили у вибірку.

Стосовно побудованої моделі маємо:

Vn = 770+248 х, + 50 х7 + 1400х, -996х4 —2400х,,

'■ (1,82) (124) (1462) (10) (-75) (-30)

R2 = 0,9.

Числа, що стоять в дужках, показують значення відповідних /-статистик. Усі /-статистики, за винятком статистики, що відноситься до вільного члена, показують високу значущість всіх параметрів моделі. Хоча формально вільний член і не є значущим на 5% рівні, однак його рекомендується залишати в моделі.

R2 = 0,9 свідчить про те, що 90% розкиду цін у вибірці описується даним регресійним рівнянням, що є дуже високим показником.

Прокоментуємо зміст отриманої моделі, звернувши увагу на знаки коефіцієнтів.

Коефіцієнт 248 при чиннику х, означає, що квадратний метр загальної площі будинку, в середньому, коштує 248 дол. Збільшення на 1 кв.м. площі будинку при незмінності інших чинників, збільшує вартість нерухомості на 248 дол.

Коефіцієнт 50 при чиннику х2 означає, що квадратний метр площі земельної ділянки, в середньому, коштує 50 дол. Збільшення на 1 кв. м площі ділянки при незмінності інших чинників, збільшує вартість нерухомості на 50 дол.

Коефіцієнт 1400 при чиннику х3 означає, що наявність басейну, в середньому збільшує вартість нерухомості на 1400 дол.

Коефіцієнт (-996) при чиннику х4 означає, що при збільшенні віку будинку на 1 рік, вартість нерухомості знижується на 996 дол.

Коефіцієнт (-2400) при чиннику х5 показує вплив місця розташування на вартість нерухомості. Так, в середньому, перехід із зони з меншим номером в

зону з більшим на одиницю номером веде до втрати 2400 дол. в загальній вартості нерухомості.

Значення всіх отриманих коефіцієнтів і знаки при них не суперечать здоровому глузду і очікуванню оцінювача, тому одержаною моделлю можна скористатися для визначення ринкової вартості оцінюваного об’єкту нерухомості.

Підставляючи в одержане регресійне рівняння характеристики об’єкту, що оцінюється, отримаємо об’єктивну, статистично обґрунтовану ринкову вартість нерухомості:

VQ 770 + 248x250 + 50x1000 + 1400x0 — 996x7 — 2400x2 =

= 101 000 дол.

Таким чином, ринкова вартість садиби з житловим будинком, збудованим 7 років тому, загальною площею 250 кв. м та з ділянкою площею 1 000 кв. м, що розташована в другій ціновій зоні міста складає на дату оцінки 101 тис. дол.

Резюме

Метою статистичного аналізу при оцінці нерухомості є дослідження залежності ціни продажу чи пропозиції нерухомості від деякого набору чинників, що впливають на вартість, та встановлення взаємозв’язку між цими чинниками. Ця залежність може бути відображена за допомогою математичного рівняння функції регресії, що кількісно оцінює зв’язок між вартістю як результативною ознакою та обраними факторними ознаками.

При регресійному зв’язку, на відміну від функціональної залежності, одному і тому же значенню факторної ознаки у можуть відповідати не одне, а декілька

значень результативної ознаки yt (уп, уг2,... уіп). Тому регресія у статистичному розумінні цього терміну є залежністю середнього арифметичного значення результативної ознаки у. від однієї або декількох факторних ознак x. і, скоріш, відображає не функціональний, а стохастичний зв’язок.

За кількістю факторних ознак регресія може бути або парною, коли розглядається вплив кожної факторної ознаки окремо, або множинною, коли до уваги береться більше, ніж одна факторна ознака.

За формою зв’язку, незалежно від кількості факторних ознак, розрізняють лінійну та нелінійну регресію. Остання більш адекватно відображає існуючі на ринку зв’язки, проте більш операбельною є лінійна регресія, для якої розроблені численні пакети програмного забезпечення.

Застосування регресійних рівнянь як оціночних моделей передбачає (1) формування на підставі вибірки ринкових даних інформаційної бази, що має надавати адекватне уявлення про ринок в цілому; (2) відбір факторних ознак, що найсуттєвіше впливають на вартість, тобто проведення специфікації' моделі; (3) обчислення розміру впливу кожної факторної ознаки на вартість нерухомості, що називають параметризацією або калібруванням моделі, та тестування побудованої моделі. Зазвичай ця процедура є ітеративним процесом, що повторюється доти, доки не буде досягнута бажана якість та надійність моделі.

Побудовані оціночні моделі використовують як для обґрунтування фактичних цін продажу, так і для їх прогнозу, тобто визначення можливої ціни продажу або вартості об’єктів, стосовно яких угоди з продажу тільки передбачаються. При цьому застосування оціночних моделей забезпечує одноманітність та узгодженість (порівнянність) результатів оцінки нерухомого майна.

Питання для самостійної роботи

  1. Як трактують вартість нерухомого майна в регресійних моделях?

  2. На які види поділяється регресія залежно від кількості факторних ознак та форми зв’язку між ними та результативною ознакою?

  3. Назвіть обов’язкові етапи процедури побудови оціночних моделей.

  4. Які види помилок безпосередньо пов’язані з обсягом вибірки?

  5. За якими середніми величинами та показниками варіації характеризується інформаційна база?

  6. Які регресійні моделі використовують у порівняльному (ринковому) підході?

  7. Який метод застосовують для визначення числових значень невідомих коефіцієнтів (параметрів) моделі, якщо регресійні моделі лінійні або допускають лінеаризацію?

  8. У чому полягає перевірка статистичної якості побудованої моделі?

  9. Яка з факторних ознак не має впливу на вартість нерухомості у рівнянні множинної регресії:

Vn = 410+ 175 х, - 20 х7 +140х,,

(18.20) (10.00) (5.11) (1.05)

R2 =0,75

де VQ ринкова вартість садиби, дол. США;

Xj загальна площа будинку, кв. м;

х2 відстань до центру міста, км; х3 кількість поверхів у будинку, од.;

У дужках вказані значення ґ-статистик для коефіцієнтів регресії.