
- •О. М. Пазяк о. А. Сербенська м. І. Фурдуй л. Ю. Шевченко
- •Українська мова
- •Навчальний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти
- •Василь Симоненко
- •Розмова з лісом
- •Тексти зі Святого Письма порівняйте з поданими вище.
- •У поезії м. Вороного використані мовні засоби, пов’язані з антонімією.
- •Франка.
- •Націоналізм і шовінізм
- •Не забувайте
- •Розплата
- •Таємниця украденого імені
- •Козацький літописець
- •Засоби масової інформації і культура
- •Діалогічна людина
- •Автобіографія
- •Лексикографія
- •Багмут Андрій. Словник синонімів української і
- •Мови. Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1982. 1 | т. 1. А—п.
- •Лексикографія
- •Лек сикографія
- •Фонетика
- •Голосні звуки
- •1 Див.: Сучасна українська мова / За ред о д Пономарева. К , 1997.
- •Фонетика
- •Приголосні звуки
- •1 Див : Сучасна українська мова / За ред. О. Д Пономарева. С. 20—21.
- •Фонетика
- •Губні приголосні
- •Приголосні звуки
- •Фонетика
- •Передньоязикові приголосні
- •Приголосні звуки
- •Фонетика
- •Приголосні звуки
- •Фонетика
- •Приголосні звуки
- •Фонетика
- •Приголосні звуки
- •Фонетика
- •Середньоязиковий приголосний [й]
- •Приголосні звуки
- •Задньоязикові приголосні і глотковий
- •Фонетика
- •1. Зимній ранок
- •Фонетика
- •Асиміляція приголосних за палаталізацією
- •Фонетика
- •Асиміляція приголосних за місцем і способом творення
- •Фонетика
- •Прогресивна асиміляція приголосних
- •Фонетика
- •Фонетика
- •Чергування голосних
- •Найдавніші чергування голосних
- •Чергування [о] та [е] з нулем звука
- •Фонетика
- •Фонетика
- •Чергування [и] з [о]
- •Позиційні чергування голосних [у], [і] з приголосними [в], [й]
- •Фонетика
- •Чергування приголосних
- •Фонетика
- •Фонетика
- •Чергування груп приголосних при словотворенні
- •Фонетика
- •Склад слова
- •Склад слова
- •Фонетика
- •Наголос
- •Фонетика
- •Фонетика
- •Інтонація
- •Інтонація
- •Фонетика
- •Інтонація
- •Фонетика
- •Інтонація
- •Фонетика
- •Інтонація
- •Фонетика
- •Орфоепія
- •Орфоепія
- •Орфоепія
- •Зразок повного фонетичного аналізу
- •Орфоепія
- •Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •Графіка та орфографія
- •Принципи українського правопису
- •І тепер, куди б не йшов я, що б не думав,
- •Графіка та орфографія
- •І пахне чебрецем, і листя де-не-де,
- •І пахне чебрецем і листя де-не-де,
- •Крайнебо
- •Правопис ненаголошених голосних у коренях слів
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’япських прізвищах
- •Графіка та орфографія
- •Голосні у російських та інших слов ’янських прізвищах
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Правопис подвоєних приголосних
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Спрощення в групах приголосних
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Приголосні
- •Графіка та орфографія
- •Вживання апострофа
- •Графіка та орфографія
- •Вживання м якого знака
- •Графіка та орфографія
- •Вживання м 'якого знака
- •Графіка та орфографія
- •Вживання м 'якого знака
- •Графіка та орфографія
- •І тільки верби знаг.Мугь старі:
- •Ці барви ч...Рлені і жовтог...Рячі, ці щедрі сади у багр...Яному лис...Ті! —
- •Вживання м якого знака
- •Графіка та орфографія
- •Правопис префіксів
- •Графіка та орфографія
- •Правопис префіксів
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Графіка та орфографія
- •Словотвір
- •Словотвір
- •Словотвір
- •Словотвір
- •Словотвір
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвір
- •Частини і частки мови
- •Правопис іменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис іменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис іменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис іменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис іменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис прикметників
- •Частини і частки мови
- •. Рани, знаюч... Життя, квітуч...Х нив, пахуч...Ми травами, у пахуч...Й траві, творч...Й атмосфері, творч...Х здібностей, вовч...Й апетит.
- •Правопис прикметників
- •Частини і частки мови
- •1 Див тему «Правопис подвоєних приголосних» с 143
- •Правопис прикметників
- •Частини і частки мови
- •Правопис складних слів
- •Частини і частки мови
- •Правопис складних слів
- •Частини і частки мови
- •Правопис складних слів
- •Частини і частки мови
- •Правопис складних слів
- •Частини і частки мови
- •Не дивуй, о не дивуй мені — моє життя для мене не збагненне.
- •Щедро попускаю закрайсвіту свою одлеглу душу, часом криту
- •Правопис складних слів
- •Частини і частки мови
- •Частини і частки мови
- •1 Див. Загальні правила правопису складних слів. С. 220
- •Частини і частки мови
- •Правопис дієслів
- •Частини і частки мови
- •Правопис дієслів
- •Частини і частки мови
- •Правопис дієслів
- •Частини і частки мови
- •Правопис прислівників
- •Частини і частки мови
- •Правопис прислівників
- •Частини і частки мови
- •Правопис прийменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис прийменників
- •Частини і частки мови
- •Правопис сполучників
- •Частини і частки мови
- •Сполучники
- •Правопис сполучників
- •Частини і частки мови
- •Правопис сполучників
- •Частини і частки мови
- •Правопис сполучників
- •Частини і частки мови
- •Правопис часток
- •Частини і частки мови
- •Світай мені, прошу Тебе, молю
- •Правопис частки не
- •Частини і частки мови
- •Правопис частки не
- •Частини і частки мови
- •Вправи на повторення
- •Частини і частки мови
- •Вправи на повторення
- •Частини і частки мови
- •Вправи на повторення
- •Частини і частки мови
- •Вправи на повторення
- •Частини і частки мови
- •Вправи на повторення
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Грім ударив особисто в мене, око сонця кров’ю налилось (л. Кост.).
- •Чи й нікому —
- •Нічого подібного
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки початку та кінця речення
- •Основи пунктуації
- •Тире між підметом і присудком
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки при однорідних членах речення
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •Основи пунктуації
- •Відокремлені узгоджені означення
- •Відокремлені неузгоджені означення
- •Основи пунктуації
- •Відокремлені прикладки
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Відокремлені обставини
- •Основи пунктуації
- •Відокремлені додатки
- •Основи пунктуації
- •Відокремлені уточнювальні слова
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях
- •Основи пунктуації
- •Пунктуація в простому реченні
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Пунктуація в простому реченні
- •Іван Іванович
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки при звертанні
- •Розділові знаки при вигуках, стверджувальних, заперечних та питальних словах
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Пунктуація в складному реченні
- •Розділові знаки в складносурядних реченнях
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Письменник і Генерал
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Пунктуація в порівняльних конструкціях
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Пунктуація в складних синтаксичних конструкціях
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Основи пунктуації
- •Список умовних скорочень
- •Список умовних скорочень
— Дістати зброю! — тихо звелів Коснячкович. — Ворота!!! {Вал. Шевч.). 4. —Чого це Ви, бабо, корову узули?
А що радіація, Ви, мабуть, не чули?! (/. Др.). 5. Запитав у нього про індивідуальні дозиметри. — Які дозиметри?! Ти знаєш, який фон?.. (Ю. Щерб.) 6. Коли уже Крим забалакає суржиком? Хай татарським! Коли Львів знов з’єднається з Віднем? Коли свисне рак? Коли Андрухович підпишеться Пушиком? Понесло. Риторика, друже, небезпечна вельми. 7. Але з’являються люди з іншої парафії, люди, які розуміють не лише призначення поезії, а й своє місце і своє призначення в цій поезії... Варто назвати хоча
б одне прізвище — ... (В. Небор.). 8. Ти не прийшла в вечірній час... Без тебе день вмирав сьогодні, без тебе захід смугно гас і сонце сходило в безодні... Ти не прийшла в вечірній час (О. Ол ). 9. — Як він виглядає? — Високий, одягнутий в... гарно... — Скільки йому років? — Років двадцять п’ять... Може, трохи більше... Або менше... (.В. Небор.).
3. Услухайтесь,
який протяжний, таємничий спів у горлечку у горлички гуркоче
і булькає у ніч: немовби сам Господь самотньо дме у глиняну зозульку... (І. Малк).
282
ПУНКТУАЦІЯ
В ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ
Графічний
пунктуаційний знак
тире
— це зоровий поділ речення на групу
підмета і групу присудка, коли вираження
головних членів морфологічно однотипне,
наприклад, Іменникове або інфінітивне.
Таким чином тире в писемному мовленні
виконує комунікативну функцію — членує
речення на тему й рему, дане й нове. Ця
функція знака гаре забезпечується
морфологічними (частиномовне вираження
граматичної основи), фонетичними
(паузи) та змістовими (бажання автора
підкреслити те, що повідомляється
про підмет) умовами. Між підметом і
присудком ніколи не ставиться
кома.
Тире
ставиться
між групою підмета і групою присудка
на місці пропущеної (нульової) зв’язки:
а
Якщо іменна частина складеного присудка
й підмет виражені іменниками, кількісними
числівниками або суб- стаїггивованими
частинами мови в називному відмінку7.
Такі речення є формулюваннями, що
містять логічні визначення: Мова
—явище
космічне
(П. Мовч.); Проблема
виховання
—вічна
проблема людства
(з газ.); Три
рази по три
—дев'ять.
Найдорожче в Києві
—простір
(П. Загр.).
Коли
обидва головні члени або один з них
виражається неозначеною формою
дієслова: Тікать
— дієслово,
що виключно стосується живих речей
(О. Виш.); Заміж
іти
не
дощову годину перестояти
(н. тв.). Такі речення теж містять логічні
визначення.
®
Коли для підсилення поділу речення на
тему й рему до складу присудка вводяться
частки це,
то, ось
або слово значить.
Перед цими частками в усному мовленні
завжди наявна значна пауза, а в писемному
— тире: Професор
медицини
— це
не просто вершина, а вершина добра (П.
Загр.); Футбол
в тумані, де гравець, як мім,
— то,
може, найдивніша з пантомім
(Л. Кост.); Зрозуміти
час, культуру, мову далекої епохи наших
предків
— значитьОснови пунктуації
Тире між підметом і присудком
283
Пунктуація
в простому реченні
зрозуміти
себе. Не китайця або копта, а себе
(П. Мовч.). Тире перед цими частками
ставиться навіть за наявності зв’язки:
Народна
пісня
—то
є глибока поезія
(з журн.).
Якщо
ж головні члени мають інше морфологічне
вираження, тоді немає
потреби
знаком тире показувати перехід від
групи підмета до групи присудка — він
і так зрозумілий.
Проте
при необхідності підкреслити відтінки
зіставлення, протиставлення,
порівняння або вказати на незвичність,
несподіваність тверджень про підмет
між групою підмета й групою присудка
ставиться тире.
Додатковий
зміст увиразнюється за допомогою гире,
якщо перед іменною частиною складеного
присудка, вираженого іменником, стоїть
частка не
або порівняльні сполучники як,
що, мов, немов, наче, ніби, немовби, неначе
та
ін. Пор.: Молодість
—буйність,
а старість не радість (н.
тв.); Промені
як вії сонячних очей! (П.
Тич.) (без увиразнення). Але: Зате
я
— не
актор, для мене усе дуже серйозно
(В. Др.); У
нього очі
— наче
волошки в житі (А.
Гол.).
Тире
не ставиться
між підметом і присудком, вираженими
іменниками, якщо між ними з’являються
вставні або вставлені конструкції:
Виховання,
безперечно, справа тонка!
(з газ.).
Коли
ж між підметом та іменною частиною
складеного присудка, вираженою іменником,
з’являється відокремлений член
речення або підрядне речення, то після
них на місці пропущеної зв’язки
ставиться тире, якому передує кома,
що відмежовує відокремлений член чи
підрядне речення: Ліс,
або, як кажуть серби, шума,
— це
не просто сосни і дуби...
(М. Рил.); Головне,
що відкрилося Лідії Панасівні в Надії,
— здатність
близько брати до серця чужий біль
(з газ.).
Вправа
11
На
підставі названих вище критеріїв
поясніть наявність або відсутність
тире
між підметом і присудком.
Л.
«А ви новий учитель?» — запитав хтось
із них. «Я — новий директор» (Ю.
Збан.).
2. Ідуть мовчазно ковалі, І в хлопця руки
в мозолі. Він, може, теж коваль?.. (А.
Мал.). З-
Давнє кохання — це пам’ять дерева про
листя, яке облетіло (Я. Кир.).
4.
Місто немов сузір’я (Ю.
Андр.). 5.
Поезія — не ужиткова. Ужитковий текст
— не поезія.
284
Неужитковість
поезії — це шанс людини порятувати
себе від ужитковості, від навали
предметів, які перетворюються на сміття,
— зона чистого дихання, місце втечі
(В.
Небор.). 6.
Слово — прізвище думки тепер, а частіше
її
псевдонім (Л.
Кост.).
7. Ти не близька, бо ти —- найближча, ти
— наслідок, а не причина (О.
Ірв.).
Картинки
маленькі, в пласких нефарбованих рамах,
писані різучо яскравими фарбами і
навіщось полаковані (77. Загр.).
9.
Алея —довга і порожня, старанно вгорнута
у ніч. 10. ї царство це — минеться без
клятв і без карань (В.
Стус).
11. Жити — це лицедіяти, кожен з нас грає
якусь роль (В.
Др.).
12. Ніч — хоч в око стрель! (н.
те.). 13.
Любий друже, ти і сам наче мій двійник
(В.
Небор.).
Вправа
12
Поясніть,
у яких реченнях потрібен показник
комунікативної установки
автора
— тире.
1.
Вона і я поділені навпіл містами,
кілометрами, віками. 2. О, ти єси тепер
довіку вільний в нестерпному своєму
всебутгі (В.
Стус).
3. Заткнути вулиці і обставити площі,
роблячи з них кам’яні мішки, це знищити
Київ, вбивати його клітина за клітиною.
4. Для юриста злочин симптом особистого
або соціального неблагополуччя (77.
Загр.).
5. Буги собою означає здобути право на
культурну та економічну суверенність
(77. Мовч.).
6. Неправда це ще зовсім не брехня.
Неправда це предмет торгівлі й торгу
(О.
Ірв.).
7. Кінотеатри і вокзали в світ спроектовані
екрани, які в минуле перегнали найкращі
дні, як фільми в Канни (В.
Небор.).
8. Язиком вихати не ціпом махати.
Диплом
без праці пустенька цяця (//. те.).
10. Всі вулиці в Вербівці ніби обсаджені
вербами (Н.-Лев.).
11. Весна неначе карусель, на каруселі
білі коні. 12. Ні, ми до того ще не звикли,
що наша молодість не вічна. 13. Ця пісня
серцю наче камінь, а все ж її співати
треба. 14. Хай на очах землі печать тьми
чорна штольня! І день не день, і ніч не
ніч, і спів не віщий нам (Б.-І.
Апт.).Основи пунктуації
285
Пунктуація
в простому реченні
Тире
в неповному реченні
Комунікативну
функцію (поділ речення на тему й рему)
виконує тире
також і в неповному реченні, тобто коли
опущений один із його членів. Найчастіше
пропускається присудок, рідше — підмет
або додаток і ще рідше (їх нестача майже
не помічається) означення, а також
обставина.
Це
залежить від змістових та ритмомелодійних
особливостей тексту. На місці
пропущеного члена (компонента реми
або, рідше, теми) в неповному реченні
ставиться
тире, якщо в усному мовленні цей пропуск
позначається паузою. Напр.: Посеред
степу
— скирта
соломи, двоє на ній
—молоді,
як пилок
(Д. Павл.); Вперед!
Сім миль кохання і остання
—смутку
(Б.-І. Ант.).
Якщо
ж смислового (рематичного) виділення
та паузи як показника пропуску немає,
тире не ставиться.
Тоді
комунікативне членування речення
відображається тільки у фразовому
наголосі: На
космічній орбіті навколоземної
поверхні знову пожвавлення
(з газ.).
о*
Вправа 13
Поясніть,
яка комунікативна установка автора в
кожному з наведених речень.
1.
Науці належить розум, а поезії —
споконвіку душа (В.
Шевч.).
2. У човен не взяли ми зайвої ваги. Оце
—для голоду, ось трошки для жаги, папуша
тютюну, дві-три любимі книги (М.
Рил.).
3. Угорі — небо. Внизу — земля (О.
Виш.).
4. А мені — мов ніж у серце (Ю.
Збан.).
5. Тут кожен — як у себе у господі. 6.
Навколо — вир снігів (М.
Рил.).
7. У цих трьох книгах, що стали настільними
для мільйонів людей, — цілі розсипища
мудрого всенародного досвіду. 8.
Високий зріст — серйозна перешкода
для гімнаста (з
газ.). 9.
«У Києві ділова, робоча обстановка»,
запевняли
газети, радіо й телебачення, і це була
правда (Ю.
Щерб.).
10. Обабіч асфальту —двоповерхові
будинки з водогонами, центральним
опаленням, усіма вигодами (з газ:).
Вправа
14
Прочитайте
уважно текст, осмислюючи комунікативне
членування речень і звертаючи увагу
на їх ритмомелодику. Поставте, де слід,
між підметом і присудком та на місці
пропущених членів речення тире.
286
Про
найбільш, здавалося б, просте і зрозуміле
— покликання, призначення шахів —
ніколи не існувало й не існує досі
єдиної думки.
Ось
що, наприклад, було сказано з цього
приводу великим російським письменником
Л. Толстим: «Шахи прекрасна розвага: за
грою ми відпочиваємо від робота й
забуваємо про знегоди»
Зовсім
інша думка лежить у крилатому афоризмі
Гете: «Шахи не пробний камінь людського
розуму».
Що
ж все-таки є шахи? Тут, напевно, корисно
надати слово шаховим королям, що осягли
їх тонкощі й премудро іці.
М.
Е й в е: «Шахи це боротьба».
Е.
Л а с к е р: «їхня характерна риса є
боротьба».
А
л ь о х і н: «Для мене шахи не гра, а
мистецтво».
Т.
Петросян:
«Шахи це за формою гра, за змістом
мистецтво, а за труднощами оволодіння
грою це наука».
А
ось яку думку висловлює гросмейстер
С. Таргаковер: «На перший погляд, шахи
просто гра, гра на дошці, як і багато
інших, насправді ж вони грандіозний
відбиток людських поривань, дивовижна
симфонія пристрастей, пісня пісень
переможця» (з
журн.).
Тире
як знак індивідуального стилю автора
Досить
часто в текстах можна натрапити на тире
як засіб змістового виділення членів
речення, об’єднаних паузою, що не
ґрунтується на відомих правилах і,
таким чином, не є обов’язковим. Такі
вживання тире слід віднести до
індивідуальної манери автора передавати
за допомогою синтаксичних засобів
найтонші відтінки думок. Частіше гаку
пунктуацію подибуємо в поезії або в
передачі усного мовлення.
Індивідуально-авторське тирс виконує
такі функції:
в
Виділяє межі синтагм всередині речення.
Такі сиіггагми, маючи в усному мовленні
інтонацію переліку зі значними паузами,
привертають увагу слухача/читача доОснови пунктуації
287
Пунктуація
в простому реченні
регулярної
зміни предметів, явищ, дій. Напр.: Плюски
— шелестіння
— викінчені
гами,
— я
їх, наче лялю, тішив пелюстками
ясочок-волошок
(В. Чум.); Пригнувсь
— націлив
— влучив
— і
на Заході прапор червоний розвив! (IX
Тич.).
в
Указує на межу між другорядними членами
речення та попередньою частиною речення
з еліптичним присудком: Мати
має не одну сотню на ощадній книжці.
Але сотні ті
—лише
через шість місяців по...
—такий
закон
(В. Др.);
Стіну
свою запалимо,
— сказав
Василь.
— А
ми її
— водою,
щоб не горіла
(В. Шевч.).
в
Указує місце в реченні, де підмет —
предмет розмови, що відповідає
номінативному реченню уяви, — змінюється
міркуванням про нього: А
ще мені добре буває на музичних вечорах
у консерваторії. Оперний
— у
пім щось є від параду
(В. Др ).
в
Відділяє частину речення після сурядного
сполучника від сполучника, коли
необхідно привернути увагу до цього
відрізка мовлення або протиставиш його
іншій думці: На
те я лірик, щоб запитувать, не тільки
холодно озватися, не тільки лозунги
почитувать, а
— дивуватись,
дивуватися/
(П. Тич.).
в
Розподіляє речення на дві групи, щоб
підсилити протиставлення їхнього
змісту або сконцентрувати увагу на
певному члені речення. Звичайно цей
поділ підтримується паузою та
емоційним характером висловлювання.
Нанр.: Не
—відбувалось.
Не
—тремтіло.
Не
—золотіло.
Не
—текло.
Не
—полотніло.
Не
—біліло.
Не... Господи!..
не
—не
було!..
(М. Вінгр.); —Біля
оперного
—згодні?
Саме
біля оперного і шукаю
(В. Др.).
□
Розділяє
подвійний присудок на дві групи: група
першого присудка означає рух, а друга
— мету, що особливо підкреслюється як
важливе в повідомленні:
Вправа 15
Прочитайте речення з відповідною інтонацією. Поясніть, які нюанси
думки передає в наведених реченнях авторське тире. Які синтагми
виділяє цей знак?
І. 1. Ви — мене послухайте! Бо люди такого набалакають! 2. Поробили ми там, може, з рік, коли — війна.
288
Люди
біжать на роботу, з роботи — наввипередки
в метро, в трамваї, в автобуси. 4. Легкових
машин було набагато рясніше, ніж завжди,
ніби вони тільки й чекали нагоди, щоб
вихопитися із диктових та жерстяних
хижок — на вулиці. 5. Я спроквола проходжу
між креслярських дощок, за якими —вони,
хто сьогодні ігнорував мене, хто засудив
мене сьогодні на самотність (В.
Др.).
1.
За п’ять хвилин вони уже були на «ти»,
за десять
йшли
Володимиреькою, за півгодини —сиділи
в нього в хаті й пили пахучу каву під
млосні співи Русоса. 2. Характер у
нього був несучасний — мрійний і
романтичний. А ще — незмінний, як і
костюм, в якому він ходив роками. 3.
Оратор! Просто — Цицерон... 4. Потому
знову сів за кермо, подав машину й
одразу ж — на задній хід! Машина на
мить завмерла, а далі —пішла, пішла з
баюри!
Тепер
не міг сказати, чому воно так сталося,
хто винен, де зламалося його коріння.
Йому незле жилося, не помічав, що знизу
—тільки каміння (В.
Шевч.).
1.
Не хочеш — не купуй. В магазині^— там
дешево, а йдуть не туди, а до мене. 2. —
У Нью-Йорку, в ресторані «Перигор» на
Першій авеню. Федоре, я щось забув.
Перигор — з чим це пов’язано? — 3
Монтенем.
Мальвіно,
в нашім домі — і така сварка! — Мальвіна
Вітольдівна стала біля дверей беззахисним
докором своїй роз’юшеній доньці. 4.
Давай оригінальне, нове, хоч ти вмри!
Давай — і душа з тебе! Новий рік — знов
давай почин! 5. Найдорожче в Києві —
простір. Отой, з зелених гір на Задніпров’я
і Задесення, в безмежжя до Чернігова,
Смоленська, Новгорода, а в другий бік
— у степи до самого моря (//. Загр.).
1.
Галасу, метафор тут немає, вірші гарні,
але —з ніг читача не збивають (з газ.).
2. Гей, дзвін гуде — Іздалеку. Думки
пряде —Над нивами (Я. Тич
).
3. А тепер пануй над мною, смерті владо,
та не цілого мене захопиш, я — твій
спадкоємець, сонячна Елладо, я лишуся
— гайним радником Європи (Б.-І.
Ант.).
4. Переживу. Перечорнію. Перекигичу.
Пропаду. Зате — нічого. Все. Німію.
Байдужість в голови кладу (М.
Вінгр.).
5. Ми ж, напившись кави, довго-довго-довго-довго
— ще блукали (В.
Небор ).
6. Хороша моя! Про кохання й падалі —
ні слова (О.
їрв.).
7. Однак чому ця мить — в цю саме мить?
(Л.
Кост.).
8. Сльози — очиці — в блакиті, — справді?
Чи може... вві сні?.. (В.
Чум.).
9. М’яч, неначе випущений з гармати
снаряд, летить — вище воріт! (В.
Др.).Основи пунктуації
289
Пунктуація
в простому реченні
Функція
розділових знаків при однорідних членах
речення номінативна. Розставляючи
розділові знаки, автор членує речення,
щоб вказати межі компонентів номінативних
рядів, що називають виконавців дії,
їхні ознаки, дії тощо, або — за певних
умов — виділити весь комплекс з
однорідними членами.
Однорідними
можуть бути як головні, так і другорядні
члени речення, якщо вони пояснюють той
самий член у реченні і виконують однакові
синтаксичні функції.
Не
вважаються однорідними:
н
Члени речення, що перебувають у
родо-видових відношеннях: На
виставці представлені побутові
електричні прилади вітчизняних
виробників
(газ.).
я
Два
присудки (так званий подвійний присудок),
один з яких виражає рух, а другий його
мету: Я
сяду подумаю, зайду провідаю.
Сполучення
слів, що становлять собою одне ціле за
змістом, але різні за формою, з яких
друга частина має частку не:
зробити
не зробить, тільки обіцяє.
в
Стійкі фразеологічні вислови з
повторюваним сполучником, які
виступають одним членом речення: ні
се ні те, ні риба ні м 'ясо, і сміх і гріх,
ні
слуху ні духу.
Кома
ставиться між однорідними членами
речення:
н
Якщо між ними немає сполучників: Схід
червоніє, розжеврюється, голі дерева
стоять непорушно, в сережках роси
(О. Гонч.).
При
протиставних сполучниках: До
цієї станції дорога була крута,
нагору, але брукована, а далі йшла
грунтова, аж до райцентру
(Гр. Тют.).
в
.При єднальних і розділових сполучниках,
якщо вони повторюються: Це
ані добре, ні погано
(О. Ірв.); Це
справді як заповіт! Дніпро, і гай, і
хата, й садок при ній
(В. Шевч.); Тут
недоречні печаль, чи смуток, чи гнів
(О. Ірв.).
Крапка
з комою
ставиться між однорідними членами
речення, коли вони поширені, мають свої
і©0*33Розділові знаки при однорідних членах речення
290
рошілові
знаки при поширювальних компонентах
або віддалені між собою за змістом: Нам
потрібне слово суще,
здорове,
а не паралітичне; цілісне, а не з
вивихнутими суглобами
(П. Мовч.).
Тире
ставиться:
При
протиставленні: То
не хмара
— біла
пташка хмарою спустилась
(Т. Шевч.).
В
Коли наступний однорідний член (присудок)
виражає причину, наслідок, швидку зміну
подій, уточнення попередньої дії:
Повернувшись
додому, мати вже не застала нікого під
хатою,
— порозходились
спати. Сіла на призьбі
— посумувала
трохи
(А. Гол.); Ніч,
озеро,
комиші
внизу шумлять
—шумлять
дужо, тривожно
(О. Гонч.).
Вправа
16
Визначте
однорідні члени речення й поясніть
уживання розділових
знаків.
1.
Я дивився на тиху чарівну річку, і на
берег, і на суворою кормчого діда, то
підіймався наді мною на фоні урочистого
неба (О.
Довж.).
2. Кінь басує, —от-от річку, от-от
перескочить (Т.
Шевч.).
3. Не всі дома — пішли по дрова (//. те.).
4. Ні з того ні з сього кума з Ніжина (//.
те.).
5. На роздоріжжі осені й зими нізащо
зарікатися не буду я ані від тюрми, ні
від суми, тим паче від сурми Страшного
Суду (О.
Ірв.).
6. Але, може, найколоритнішою особою
була господиня кав’ярні Світлана
Іванівна, Свєта, пані Світлана, двомовна
і двонастроєва, бо мала або гарний, або
поганий настрій, і це відчували всі (В.
Небор.).
Тихо
лежиш, спокійно лежиш; не ворушиш ні
ногами, ні руками... 8. Месьє! Покотився
франк! Котиться, та й котиться, та й
котиться! 9. Чоловіки — це те населення,
що з бородою, в картузі або в шапці й з
цигаркою в зубах або в руках (О.
Виш.).
10. І в Марка нема жінки, нема доньки,
але є стара мати, в якої завжди так
гарно пахнуть потріскані руки то
весняним зіллям, то соняшником, то
чорнобривцями, то осінніми грибами,
то свіжим хлібом (М.
Ст.).
*>о
Вправа 17
Поставте,
де потрібно, між однорідними членами
речення розділові
знаки.
Поясніть умови їх уживання.
1.
Як нам досягти повноти Слова, в якому
б знову поєдналися і знання і досвід
попередніх поколінь і любовОснови пунктуації
291
Пунктуація
в простому реченні
і
віра і палія? (П.
Мовч.).
2. Ой да на Івана ой да на Купала котилася
моя зірка да із неба впала та упала в
річку та й заклекотіла. Видно, моя зірка
гаснуть не хотіла... (Л.
Кост.).
3. Ні рак ні жаба а просто п’яна нахаба
(я. те.).
4.
Цокотала сорока пугачеві і про теє і
про сеє і про Якова і про всякого, а він
їй у відповідь: «Пугу» (н. те.).
5. Жодної української пісні. Хоч бери
та й сам затягни якусь думу про Кафу чи
про Байду. Та кому? Хіба ним старцюючим
псам чи чайкам чи небесам. Як знайду
якогось волиняка чи донбашука випадково
у черзі до міжміських телефонних
сполучень, переходжу зразу на рідну
мову. І немає ні дорікань ні огуджень
щодо суржику. Суржик здається рідним!
6. Так чим займались ми? Ходили на
літературні зустрічі в театри і йшли
на каву і рушали в мандри збирались в
гості цмулили коньяк влаштовували
сцени ревнували самих себе спостерігали,
як летять у прірву наші ідеали (В.
Небор.).
7. І в павутинні перехресних барв я
палко мрію до самого рання, щоб Бог
зіслав мені найбільший дар: гарячу
смерть не зимне умирання (О.
Тел.).
8. Ось сходить виростає розцвіта
благословеніє не форми суті. 9. Починаючи
старою добою і кінчаючи новітніми
поетами, тягнеться червона нитка
самовідданості та героїчної
жертвепности для ідеї. Чи то мітичний
Боян чи співець «Слова» чи літописці
чи кобзарі чи Шевченко Леся Українка
Франко чи нові поети — тон однаково
витриманий (О.
Канд.).
•»
Вправа 18
Перепишіть, розставляючи пропущені коми при однорідних членах речення. З’ясуйте структуру однорідних рядів та місце в них сполучника (з повторюваного сполучника починається однорідний ряд; повторюваний сполучник стоїть перед другим однорідним членом; сполучник повторюється двічі; сполучник вжито один раз; сполучник поєднує пари однорідних; сполучник поєднує різні ряди однорідних членів).
І. 1. Далеко й лунко оддавався голос солов’я, і бриніла в йому пиха й погорда пестуна й улюбленця густого й буйного парку. 2. Проте і чоловік і жінка вчували в йому привичним ухом знакомі трелі і впізнавали гугірку свого давнього приятеля, сусіду-співуна. 3. — Ти ж мій соловеєчку, синочку мій коханий, дорогий... —стиха приказує вона сама собі і сміється й радісно руки ламає і витирає рукавом сльозу... (С. Вас.). 4. їй-богу, і не бачив і не чув ніколи... 5. І знову їдуть і нокають і гейкають і цобкають Дабекають і тпрукають і божаться і хрестяться... 6. Ми тут
292
не
про історію Чаплів і не про географію
і не про їхнє «сучасне становище». 7. А
вдень і зимою пасуться вівці. Не годують
їх нічим:, увесь час, і зиму й літо, на
пасовиську (О.
Виш.).
8. Його |Ніцше] впливу зазнали Фройд і
Гайдеггер Дерріда й Фуко Кафка й Рільке
Музіль та Жід Д. Г. Лоуренс Камю багато
інших (С. Павл.).
9. Ми із Ніною розмірковуємо над там,
якою має бути сучасна українська проза,
хто на цій спокусливій ниві орач і сівач
шахтар і коваль... 10. Бачу місяця-молодика
вечірню зірку і хрести (К.
Мотр.).
1.
Чи програв чи виграв, аби свіжі гроші.
2. Ні те ні се ні кукуріку (//. те.).
3. Зупинився біля відчиненого вікна
навпроти свого купе і зітхнув чи то
втомлено чи полегшено (К.
Мотр.).
4. Овес сій хоч у воду хоч у грязь
буде
він князь (н.
те.).
5. Йому [чумакові] любий уже сам цей рух
шум і гамір не купівля волів а саме
ляскання по спині чи боках вола, якого
продають, що ось, мовляв, добрий він чи
не добрий витримає дорогу чи не витримає
(Г.
Данил.).
6. Усі вже знають, що це іде «пропащий»
залицяльник корчмаревої дочки; і багато
хто думав, що він скінчить зле: або
заріже себе або втопиться (Г.
Данил.). 1.
Хоч їж хоч дивись, аби ціле було й не
голодний був!
У
нашого Омелька невеличка сімейка:
тільки він та вона та старий та стара
та два парубки вусаті та дві дівки
косаті та дві Христі в намисті та дві
ляльки в колисці та Грицько та Панас
та той хлопець, що у нас (н.
те.).
9. А він розкладав фотокартки то ще зі
шкільних років то з юнацьких студентських
то з недалекого минулого... (з
газ.).
Вправа
19
Перепишіть
речення, розставляючи пропущені коми
між однорідними
членами
речення, поєднаними парними сполучниками.
1.
Як російська, так і європейська критика
усе частіше звертає своє око на наше
письменство, ставить йому свої вимоги
(М.
Коц.). 2.
І сьогодні всім, кому доводиться
виступати публічно, ознайомлення з
теорією античного красномовства може
дата не лише почуття задоволення а й
реальну користь (з
журн.).
3. Окрасою березня є хоч і несміливі та
дуже вже весняні й свіжі підсніжники
й проліски (з
газ.).
4. У полон брали не тільки дорослих а й
дітей (Р.
Рат.).
5. Ніщо так не відроджує людину як любов,
і ніщо так не вбиває людину як теж любовОснови пунктуації
293
Пунктуація
в простому реченні
(А/.
Міщ.).
5. Малий не стільки ковтав скільки
намагався за тими ковтками приховати
схлипування, готове щомиті вирватися
назовні (з
журн.).
Вправа
20
Поставте
пропущені розділові знаки між однорідними
членами, вказавши випадки поглинання
цих знаків іншими (при зворотах, частинах
складних речень тощо).
Ще
розбрівшись з самого рання по парках
по бібліотеках позабиравшись у
спорожнілі аудиторії на факультетах
сидять над конспектами студенти
готуються до останніх екзаменів (О.
Гонч.).
2. Коли і не писали треба було б тягнутись
а так все одно тягнись не тягнись гаря-
чись не гарячись уже все одно виставили
перед цілим районом. 3. Мені сподобався
і могутній ліс що припав грудьми до
самого шкільного подвір’я і село
надійно складене з смолянистої сосни
і широка піщана вулиця що побігла
кудись у видолинок гуди де проглядала
із-за дерев заржавіла баня сільської
церкви (Ю.
Збан.).
4. Вони обертаються і притуляючись
плечем до плеча вузькою стежиною йдуть
до села (А/. Ст.).
5. До того як надійти до споживача у
виготовленні виробу беруть участь
сотні робітників інженерів починаючи
від тих хто добуває вугілля руду
виплавляє метал обробляє деталі для
механізмів або виготовляє сировину
для текстильних виробів і кінчаючи
тими хто завершує цикл втілює спільну
працю в продукцію того чи іншого
підприємства (з
газ.).
Марко
мліючи заточуючись падаючи і знову
підводячись як міг пішов до соняшників
(М.
Ст.).
Кома
між однорідними означеннями
Комою
відділяють тільки однорідні означення.
За
загальним правилом однорідними є
означення, що характеризують предмет
з одного боку: Отож
плив собі хутірець поруч засмиканого,
роздратованого, знервованого світу,
мудрими очима дивився на той світ...
(К. Мотр.); або вказують на ознаки предмета,
одного, часто узагальненого Порядку:
Дерева
стоять блискучі, мускулясті, щасливо
притихлі, мовби самі прислухаються
до свого росту
(О. Гонч.); ладке,
опасисте, з одвислими щоками лице
Мотрине Розжеврілось
(М. Коц.).
294
Завжди
однорідними бувають означення, які
стоять після означуваного слова: І
так повзла зима, заметільна, сніжна,
морозна і чарівна
(Н. Риб.). Однорідними також є художні
(вжиті в переносному значенні) означення
(епітети): Хо
сидить посеред галяви, а навкруги його
панує мертва, прикра тиша
(М. Коц.).
Якщо
прикметник і дієприкметниковий зворот
стоять поряд, то означення вважають
однорідним тоді, коли першим стоїть
прикметник: Лупиться
під палаючим сонцем старенький, вимитий
дощами дах
(Ю. Збан.).
При
зворотному порядку (на першому місці
дієприкметниковий зворот) означення
неоднорідні: На
пляжах купиннями зачорніли викинуті
прибоєм морські водорості (О.
Гонч ).
•о*
Вправа 21Основи пунктуації
Визначте у словосполученнях однорідні й неоднорідні означення і поставте, де потрібно, між ними коми.
Урочистий зоряний вечір, сувора гартована мужність, розкішний яблуневий сад, повні махрові жоржини, синє рожеве фіалкове цвітіння, молоді радісні голоси, міцні залізні цвяхи, чорна грозова хмара, чиста прохолодна вода, погрозлива насторожена тривога, високі цегляні стовпи, правдива чесна висока принциповість, маленькі густі брижі, розквітлі пишні троянди, гірка не знана ще туга, міцний гранітний фундамент, високий світлий ідеал, легкий проторений шлях, жива свіжа зелень, чорний закіптюжений від сажі димар, засмаглий на сонці темношкірий юнак, довгі осінні ночі, урочиста народна пісня.
•» Вправа 22
Перепишіть речення. Поясніть уживання розділових знаків при
однорідних означеннях.
1. Присадкуватий, незграбний, у широких вовняних штанях та в пофарбованій в якусь буро-сірувату фарбу полотняній сорочці, в засмальцьованій шапці, босий, він нагадував старого, вилинялого ведмедя, якого галасливі цигани примушують танцювати по ярмарках (Ю. Збан.).
А сам він хлопець славний, сумирний, з нахилом до музики, в напливі довіри колись признався, що дуже любить скрипку і дуду і що після переселення сюди, в степи, йому ще довго ночами вчувалось трембітання трембіти в горах (О. Гонч.). 3. Середній на зріст, міцно
295
Пунктуація
в простому реченні
збитий,
з широким лобом і запалими щоками, Бабак
дивився на все відвертим і довірливим
поглядом (Ю.
Збан.).
Малюки
дивляться на неї, принишклі, зацікавлені,
насторожені — тридцять пар очей,
тридцять натур, тридцять характерів
(А.
Дім.).
5. Все це було далеке, ніби не ним
зроблене, непотрібне і зайве (В.
Підмог.).
6. Київ безконечний, пишний,
запаморочливий, таємний (77. Загр.).
7.
Ну де б ви не були, Мамуню, — всюди
маленькі, затишні і жваві бістро (О.
Чорн.).
•»
Вправа 23
Поставте, де потрібно, пропущені коми між однорідними означеннями.
Які означення неоднорідні?
1. Ця спокійна по-господарськи врівноважена хода службової особи з паризької мерії так вразила Стратона Стратоновича, що він двічі відмовлявся від поїздки до «Лувра» (мається на увазі паризький універмаг)... (О. Чорн.). 2. Власне, Норкою звали сусідську дочку. Білотіла рудоволоса пухка пампушиста. 3. Молода жінка міряла легкий крислатий капелюшок перед великим овальним дзеркалом. 4. Саме такий генеральний директор сидів перед Твердохлібом у велетенському обшитому, як і приймальня, світлим деревом кабінеті за широчезним столом... (77. Загр.). 5. Кримські гори —так само не низенькі не маленькі й не коротенькі... 6. З ними ще двоє «зелених»
молоді хлопці, що привчаються до труднощів рибальської на морі праці. Один чепурний чорнявий стрункий з карими гострими очима а другий опецькуватий з сонними рачкуватими баньками з носом угору на небо голубе і з думками рипучими, як немазана мажара (гарба) (О. Виш.). 7. Над мільйонним сонним городом свище гарматне ядро: жахливий пронизуючий свист. 8. І, сміючись, як молодість, покотились серед молочного туману ранку нервові звуки піаніно: рішучі буйні повстанчі... (Г. Кос.).
Одвічним закуреним шляхом тихо посувається валка (М. Коц.). 10. Льоня його зустрів цікавим гострим поглядом (В. Шевч.).
296
Пунктуація
при однорідних членах з узагальнювальними
словами
Однорідні
члени й узагальнювальні слова як поняття
різного ступеня узагальнення (видові
й родові, частини й ціле) відділяються
двокрапкою, тире або цілим пунктуаційним
комплексом. Вибір знака мотивується
позицією однорідних членів щодо
узагальнювального слова.
Після
узагальнювального слова перед однорідними
членами речення ставиться двокрапка:
Борода
у діда Яреми рідкісної пишноти: широка,
рівна, біла, мов сніг, у сутінках світиться
(О. Гонч.).
Якщо
між узагальнювальними словами й
однорідними членами є слова типу а
саме, наприклад, як-от,
то перед ними ставиться кома,
а після них двокрапка:
Всяке
птаство, як-от: деркачів, перепілок,
куликів, курочок
можна
було викосити косою в траві,
якщо
підвернеться, або впіймати
(О. Довж).
Перед
узагальнювальним словом, що стоїть
після однорідних членів, ставиться
тире:
Чай,
лавровий
лист,
мигдаль,
хурма
— все
там було, в моєму потертому портфелі
(О. Гонч.).
Якщо
у реченні після узагальнювального
слова ідуть однорідні члени, а потім
речення ще продовжується, то після
узагальнювального слова ставиться
двокрапка,
а після однорідних членів — тире:
Тут
все:
і
повітря, і тиша, і вода, і дерева
— сповнене
такої сили, що й сам мимоволі стаєш
сильнішим
(з газ.).
Вправа
24
Відділіть
пунктуаційно узагальнювальні слова й
однорідні члени речення.
Чим
виражаються узагальнювальні слова?
1.
Хтось сказав, що є три справи, починаючи
які, ніколи не знаєш, чим вони закінчаться
любов кар’єра і революція. 2. Склалося
— не склалося вдало — невдало, на жаль,
все це категорії випадковості а не
закономірності. 3. Слідчі не знають,
що таке духовний комфорт. Протистояння
зіткнення шорсткість і жорстокість
життя ось їхня доля. 4. Чомусь тільки
тепер подумалося, що в Нечиталюка всі
прикмети великого чоловіка булькатий,
як Вергілій потирає руки як Бернард
Шоу затаємний як Гоголь вірнопідданий
як Ґете. Якби ще хоч трохи талановитості.
5. Я, для прикладу, пускав три заводи,
керувавОснови пунктуації
297
Пунктуація
в простому реченні
п’ятьма
давав продукцію виконував плани сприяв
технічному прогресу (П.
Загр.).
6. Із морських тварин, шо я їх бачив на
власні очі, зазначу таких-о дельфін
султанка камбала морський кінь морська
корова краб риба-голка медуза... (О.
Виш.).
7. Перед Словом рівні, як і перед світом
перед небом землею сонцем. 8. Дійсно, з
мовами відбулося те ж саме, що з людьми
вихолощення духовного вимив золотоносних
покладів історичне зубожіння (Я. Мовч.).
9. Нерухоме зелене вбрання ставка
набрякла трава, зоставлена навколо,
очерет, ідо колихався з боязким
тріпотінням, все це було ніби страшенно
притомлене ніби втекло від життя... (В.
Підмог.).
10. Жінкам належить вирішальна роль у
народній освіті й охороні здоров’я
торгівлі й сфері побуту всюди, де
потрібні умілі руки допитливий розум
хазяйське око чуйне добре серце (з
газ.).
11. Майже над кожними воротами на жердці
висіла прибита якась хижа птиця то сова
то сорока то ворона то яструб то орел.,.
(І.
Фр.).
З
функцією відокремлення у складі простого
речення вживаються подвійні (парні)
знаки — коми
й тире. Ці
знаки в писемному мовленні служать для
виділення і підсилення ознак, об’єктів
мовлення та обставин виконання дії
(другорядних членів речення). За силою
відокремлювальної функції коми — знак
слабший, тире
сильніший.
Якщо змістовий відрізок (член речення)
за значенням потребує підсилення і
стоїть на початку або в кінці речення,
то один із парних знаків збігається
із знаком початку або кінця речення.
У сильній позиції середини речення
звичайно наявні повні парні знаки —
коми і тире.
Умови
вживання розділового знака при
відокремлених членах речення —
морфологічні, синтаксичні, фонетичні
та змістові.Розділові знаки при відокремлених членах речення
296
Пунктуація
при
однорідних
членах
з узагальнювальними словами
Однорідні
члени й узагальнювальні слова як поняття
різного ступеня узагальнення (видові
й родові, частини й ціле) відділяються
двокрапкою, тире або цілим пунктуаційним
комплексом. Вибір знака мотивується
позицією однорідних членів щодо
узагальнювального слова.
Після
узагальнювального слова перед однорідними
членами речення ставиться двокрапка:
Борода
у діда Яреми рідкісної пишноти: широка,
рівна, біла, мов сніг, у сутінках світиться
(О. Гонч.).
Якщо
між узагальнювальними словами й
однорідними членами є слова типу а
саме, наприклад, як-от,
то перед ними ставиться кома,
а після них двокрапка:
Всяке
птаство,
як-от:
деркачів, перепілок, куликів,
курочок
можна
було викосити косою в траві, якщо
підвернеться, або впіймати
(О. Довж.).
Перед
узагальню вальним словом, що стоїть
після однорідних членів, ставиться
тире:
Чай,
лавровий лист,
мигдаль,
хурма
— все
там було, в моєму потертому портфелі
(О. Гонч.).
Якщо
у реченні після узагальнювального
слова ідуть однорідні члени, а потім
речення ще продовжується, то після
узагальнювального слова ставиться
двокрапка,
а після однорідних членів — тире:
Тут
все:
і
повітря, і тиша, і вода, і дерева
— сповнене
такої сили, що й сам мимоволі стаєш
сильнішим
(з газ.).
Вправа
24
Відділіть
пунктуаційно узагальнювальні слова й
однорідні члени речення.
Чим
виражаються узагальню вальні слова?
Хтось
сказав, що є три справи, починаючи які,
ніколи не знаєш, чим вони закінчаться
любов кар’єра і революція. 2. Склалося
— не склалося вдало — невдало, на жаль,
все це категорії випадковості а не
закономірності. 3. Слідчі не знають,
іцо таке духовний комфорт. Протистояння
зіткнення шорсткість і жорстокість
життя ось їхня доля. 4. Чомусь тільки
тепер подумалося, що в Нечиталюка всі
прикмети великого чоловіка булькатий,
як Вергілій потирає руки як Бернард
Шоу затаємний як Гоголь вірнопідданий
як Ґете. Якби ще хоч трохи талановитості.
5. Я, для прикладу, пускав три заводи,
керувавОснови пунктуації
297
Пунктуація
в простому реченні
п’ятьма
давав продукцію виконував плани сприяв
технічному прогресу (П.
Загр.).
6. Із морських тварин, шо я їх бачив на
власні очі, зазначу таких-о дельфін
султанка камбала морський кінь морська
корова краб риба-голка медуза... (О.
Виш.).
7. Перед Словом рівні, як і перед світом
перед небом землею сонцем. 8. Дійсно, з
мовами відбулося те ж саме, що з людьми
вихолощення духовного вимив золотоносних
покладів історичне зубожіння (П.
Мовч.).
9. Нерухоме зелене вбрання ставка
набрякла трава, зоставлена навколо,
очерет, що колихався з боязким
тріпотінням, все це було ніби страшенно
притомлене ніби втекло від життя... {В.
Підмог.).
10. Жінкам належить вирішальна роль у
народній освіті й охороні здоров’я
торгівлі й сфері побуту всюди, де
потрібні умілі руки допитливий розум
хазяйське око чуйне добре серце (з
газ.).
11. Майже над кожними воротами на жердці
висіла прибита якась хижа птиця то сова
то сорока то ворона то яструб то орел.,.
(І.
Фр.).
З
функцією відокремлення у складі простого
речення вживаються подвійні (парні)
знаки — коми
й тире. Ці
знаки в писемному мовленні служать для
виділення і підсилення ознак, об’єктів
мовлення та обставин виконання дії
(другорядних членів речення). За силою
відокремлювальної функції коми — знак
слабший, тире
сильніший.
Якщо змістовий відрізок (член речення)
за значенням потребує підсилення і
стоїть на початку або в кінці речення,
то один із парних знаків збігається
із знаком початку або кінця речення.
У сильній позиції середини речення
звичайно наявні повні парні знаки —
коми і тире.
Умови
вживання розділового знака при
відокремлених членах речення —
морфологічні, синтаксичні, фонетичні
та змістові.Розділові знаки при відокремлених членах речення
298
Узгоджені
означення виділяються за змістом та
інтонаційно, а на письмі к о м а м и
в таких випадках:
а
Якщо
означення, виражені прикметниковими
й дієприкметниковими зворотами, стоять
після пояснюваного ними слова: Місто,
освітлене вогнями,
лежало
в долині
(з газ.); А
в мене дні бунтують і кричать, підвладні
власним, не чужим законам
(О. Тел.).
я
Якщо
означення, виражені прикметниковими
й дієприкметниковими зворотами, стоять
перед пояснюваним словом і мають
додаткове обставинне значення (можливе
додавання слів будучи,
бувши): Знесилений,
кінь
зупинився, важко дишучи
(О. Гонч.); Хоробрий,
підступний, Ібрагім-баша весь вечір
просидів па самоті зі своїми планами,
думками
(С. Плач.).
Означення,
виражені зворотами, що стоять
безпосередньо перед пояснюваними
словами і не мають обставинного
відтінку у значенні, не відокремлюються:
Знесилений
неволею па далекій чужині, з понівеченим
здоров ’ям вернувся він [Шевченко] до
Петербурга
(П. Мирн.); Очолювана
нею ланка стала для буряководів області
справжньою школою передового досвіду
(з газ.).
я
Коли
два чи більше одиничних означень стоять
після пояснюваного ними слова, перед
якими вже є означення: На
ньому незмінна коротенька фуфайка,
потерта, сива,
як
і його голова та вуса
(Б. Ком.).
Якщо
ж перед пояснюваним словом немає
означення, то ті означення, що стоять
після нього, можуть відокремлюватись
або не відокремлюватися залежно від
бажання автора: На
узбіччі стояв ліс, темний, подекуди
похмурий...
(Є. Гуц.); Поклав
руки свої мозолясті, натруджені, протяг
по столу і важко впав на них головою
(А. Гол.).
Іноді,
щоб підсилити відокремлені означення,
ставиться т и р е : Ті
ж людські очі
— сині,
карі
— чекають,
просять: говори
(А. Мал.).
я
Якщо означення пояснюють особовий
займенник (незалежно від позиції щодо
нього) або відносний займенник:
Шукайте
цензора в собі. Він там живе, дрімучий,
без гоління
(Л. Кост.); А
що мені, молодому та нежонатому!
(н. те.); Стомлений,
він підходив до рідної хати; А тамОснови пунктуації
Відокремлені узгоджені означення
299
Пунктуація
в простому реченні
і
хата, що, понівечена снарядом, однобоко
тулилася до кущів бужу
(з газ.).
в
Коли означення стоїть не безпосередньо
біля пояснюваного слова (незалежно
від значення і позиції) або коли означення
стосується слова, яке не назване в
реченні: То,
сполошена несподіваною перервою в грі,
бігла сюди ворожа команда
(Ю. Смол.); Приїхала
і, знеможена, відразу лягла
(У. Сам1!.).
Неузгоджені
означення можуть відокремлюватися
лише за наявності відповідної паузи й
особливого змістового навантаження:
Це
були неприємні і страшні озера, з чорною
водою і чорними торф’яними берегами
(І. Багм.); Ось
сонце віри
— чисте
і просте, ось сонце міри
— з
віжками на храпах
(І. Др.).
В
інших випадках за відсутності
інтонаційного й змістового виділення
неузгоджені означення не відокремлюються:
А
хлопці в піджаках, у шапках сиділи за
книжками (А.
Гол.).
•»
Вправа 25Відокремлені неузгоджені означення
Вкажіть умови розстановки розділових знаків при відокремлених означеннях. Змініть фонетичні та синтаксичні структури речень, щоб означення в них стали невідокремленими.
1. Десятеро юнаків з розхристаними грудьми, у чорних трусах та синіх з червоними комірами футболках обступили одинадцятого, зодягнутого так само (Ю. Смол.).
Стояли в пітьмі, що тремтіла, вразлива, шепталися, ледве знайшовши слова (Ю. Андр.). 3. Сніг. Барикада, вся з круглого — бочки, колеса, стовпи, булижники, — а враження грізної кострубатості надзвичайне (И Загр.).
Тебе, маленьку, рідну, сивувату, дано навіки в серці пронести (А. Мал.). 5. Біля майстерень стояли вишикувані трактори, націлені моторами в степ. 6. Збережений у записах, нас і нині чарує своєю невмирущою красою голос Оксани Петрусенко. 7. Підхоплений важкою водою, Гайдамака обома руками вчепірився в корчомаку, вона, по-оленячому рогата, перекрутившись, разом із ним занурилась у каламуть, у льодяний вал (О. Гонч.). 8. У комині вітер загув на інший голос, густий і добрий, як у бджоли
300
(В.
Вин.). 9.
І земля, вся засніжена, біла, кличе в
срібні простори свої (В.
Сос.).
•ьОснови пунктуації
Поставте пропущені розділові знаки при відокремлених означеннях. Поясніть умови відокремлення або невідокремлення означень (порядок слів, поширеність означення, морфологічне вираження пояснюваного слова, тип зв'язку між означуваним і означенням).
1. Ти смішний до відчаю промовляєш ввічливо: — Ви гака чорнява, як турецька кава... 2. Студентки йдуть курс перший, другий, третій (В. Небор.). 3. Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами вони чомусь схожі для мене на круглі кобзи, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах (Є. Гуц.). 4. Він витягнувся перед Остапом на весь зріст худий та розкуйовданий і вказував на себе пальцем (В. Підмог.). 5. Долинав крізь відкриті вікна гугнявий, шипучий звук дивний і страшний серед смертельної сільської тиші (Гр. Тют.). 6. Оздоблена інеєм вражає красою папороть... (Н Пільг.). 7. Лисий з відстовбурченими вухами трохи зсутулившись він стояв над могилою, як старий батько серед своєї родини (О. Гонч.). 8. У тих вуличках, у тих селах живуть поетичні люди, які співають, носять старовинну одежу і патріархально-чисті, добродушні. чесні всі говорять чистою українською мовою (В. Підмог ). 9. Се жайворонки. Се вони невидимі кидають із неба на поле свою свердлячу пісню. 10. На галяву вискакує з гущини сарна і зачарована чудовим концертом зупиняється... (М. Коц.). 11. Батько стоїть замислений під зеленим наметом запорошений золотистою пергою (І. Цю- па). 12. Пройнята жахом як вона кричала тоді! (О. Гонч.).
•> Вправа 27
Розставляючи розділові знаки при відокремлених означеннях, згрупуйте речення за правилами.
1. Таня вже збиралася йти на роботу, а Петрик щойно розбуджений матір’ю ще тільки продирав очі. 2. З села прибіг батько. Тривожний подививсь-подививсь, а тоді зняв шапку й довго стояв нерухомий простоволосий безпорадний... (А. Гол.). 3. Він стояв на кормі з веслом суворий і красивий і дивився вперед поверх нас (О. Довж.).
Струнке, зелене, веселе воно маяло гілочками, наче раділо і остям (М. Коц.). 5. Коли врятований хворими він вийшов із небуггя, то перевів погляд на горішнє місто, на його ансамблі (О. Гонч.). 6. Сам один, по коліна в твердій землі ти здвигнеш налитими пружними м’язами і струс-
ЗОЇ
Пунктуація
в простому реченні
непі
планетою. Так буде (У.
Самч.).
7. Кунами лежали на столі товсті зшитки,
довгі плани, довгі розрахунки й кошториси
колись такі близькі й необхідні, а тепер
занедбані й запорошені (В.
Підмог.).
8. Схвильовані і вражені, веселі й
замислені, щасливі й до краю зворушені
на новому березі дивляться вони на
перетворені свої простори (О.
Довж.). 9.
Низенькі товстоногі коні запряжені
убогим хомутцем тюпають, брязкають
брязкальцями своїми (М.
Груш.).
10. Невідомий нікому сідаю на лавку і
дивлюся (М.
Коц.).
11. Грицько подивився довго їй услід і
потуплений потягся через терни
додому (М
Груш.).
Вправа
28
Поставте
потрібні розділові знаки при неузгоджених
означеннях.
Поясніть
уживання коми й тире при них. Чим виражені
неузгоджені
означення?
За яких умов неузгоджені означення не
виділяються?
1.
Було вже рішення у нього безповоротне
тікати (М.
Груш ).
2. До альтанки увійшла господиня в довгій
гаптованій сріблом оксамитовій сукні
з дорогими круже- вами на комірі і
рукавах (С. Плач.).
3. У нього очі наче волошки в житі. А над
ними з-під драного картузика волосся
білявими житніми колосками (А.
Гол.).
4. ...Одца- леки теж козаки ціла ватага і
молоді, і сивоусі, і з поголеними
маківками, і кучеряві (Р.
Андр.).
5. Батька Андрійко бачив зрідка. То був
статечний довговусий козарлюга в
синьому жупані, з шаблею при боці (Р.
Іван.).
6. Другий був Василь Биковський, козак
років тридцяти середнього зросту,
тілистий, кругловидий, з густою хвилястою
мичкою чуба... (Ю.
Мушк.).
7. В неділю після вінчання йшла з церкви
Нимидора в квітках, в стрічках, з
вишиваним рушником у руці, весела й
щаслива (Н.-Лев.).
8. От і здійснилась його заповітна мрія
посіяти і собі тут пшеницю (/. Цюпа).
9. Вузькі щілини його очей на плескуватому
тлустому обличчі з набряклими щоками
і мішками під очима обурено блиснули
(3.
Тул.).
Прикладки
бувають відокремленими й виділяються
комами
в таких випадках:
Коли
прикладка з залежними від неї словами
чи без них стоїть після пояснюваного
іменника: Час,
великий диригент, перегортає ноти на
пюпітрі
(Л. Кост.).Відокремлені прикладки
302
®
Якщо прикладка стоїть перед пояснюваним
Іменником і має причиновий відтінок
значення: Чудовий
піаніст,
Лисенко
надзвичайно тонко й художньо передавав
твори Шумана, Шопена, Ліста
(В. Дот.).
®
Коли прикладка стосується особового
займенника (незалежно від місця в
реченні): Молодість,
сили,
життя
— їй
оддам, моїй коханій
(М. Коц.).
Коли
прикладка вживається із сполучником
як
і має причиновий відтінок значення:
Як
справжній син трудового народу,
Іван Франк о розглядав народні та свої
власні пісні поряд, в одному ряду, бо
походили вони з спільного джерела,
яким
було багатогранне народне життя
(О. Дей).
Проте
прикладка із сполучником як
не відокремлюється комами, коли вона
не має причинового виліпку в значенні,
тобто тоді, коли має значення «в ролі
кого, чого»: Як
представник і керівник радикальної
партії Франко багато роз’їжджав по
Галичині, виступав на селянських вічах
і проводив пропагандистську роботу
(О. Дей); Ліс
зустрів мене як друга...
(М. Рил.).
а
Коли прикладка приєднуєтеся до
пояснюваних нею іменників чи особових
займенників уточнювальними словами
(сполучниками, прислівниками, частками
та ін.) тобто,
або
(в значенні тобто),
наприклад, особливо, в тому числі,
зокрема,
як-от,
а саме,
так
званий,
навіть,
на
ім ’я, родом,
з
походження:
Ліс,
або,
як серби кажуть, шума,
це
не просто сосни та дуби...
(М. Рил.); Атоли,
тобто кільцевидні коралові острови,
трапляються найчастіше в Тихому океані
(з підр.).
При
словах як-от,
а
саме
кома
ставитеся перед ними, а після них —
двокрапка:
На
клумбах
— скромні
квіти, а саме: петунія і красоля,
кручені
паничі і резеда,
бальзаміни
і півонія
(Ю. Смол.).
Відокремлені
прикладки відділяються тире:
в
Якщо вони поширені і мають особливе
інтонаційне і змістове навантаження
— для уточнення, для самостійності:
Нові
люди
— молодь
без багатих батьків і знатних покровителів
— прийшли
в науку, зайняли аудиторії, наукові
кабінети й лабораторії
(М. Колом.).
и
Коли
поширені прикладки уже мають у своєму
складі розділові знаки: Мати
—ставна,
смаглява гречанОснови пунктуації
303
Пунктуація
в простому реченні
ка,
що була ніби старшою сестрою Ользі,
— саме
ув \язувала вузіи,
коли
дівчата зайшли до хати
(О. Гонч.).
а
Якщо
поширені й навіть одиничні прикладки
стоять у кінці речення: А
па порозі пнеться вже друге мале
— Орися,
материна доня
(А. Гол ).
Вправа
29
Поясніть
уживання при відокремлених прикладках
розділових знаків — коми й тире. Чим
виражені пояснювані слова й група
прикладки?
1
В реторі вариться коктейль — твоя й
моя першооснова, якої давній менестрель
шукав із музики і слова (Ю.
Андр.).
2. Тридцятилітній Буратіно, Я все такий
же оптиміст (Ю.
Позаяк).
3. На диво витривалий орган — серце. А
ми, хірурги, так довго боялися доторкнутися
до нього (М.
Колом.).
4. Природний співак, він любив пісні і
в душі пишався своїм артистичним хистом
(В.
Дяч.).
Місто
ранків твоїх юнацьких, воно виростає
перед тобою, мов єдина споруда, зіткана
з найніжніших матеріалів майбутнього
(О.
Гонч.). 6.
Що то за диво, отой справжній гриб, гриб
дубрівний! (Ю.
Збан.).
7. Невтомний трудівник, сказати б
точніше, добровільний каторжанин свого
жорстокого натхнення, Малишко був
людиною вогнистого темпераменту (Д.
Павл.).
8. І земля — наречена в молочнім
цвіту яблунево-рожевих садів — Мліє
солодко (Є.
Мал.).
9. У хаті є ще у нього дві дівчини —
Домаха і Меланка (У.
Самч.).
10. Син бідного сільського титаря, Павло
Грабовський в дитинстві пізнав не
тільки злидні, щоденні важкі турботи
про хліб насущний, а й поетичні обряди,
сумовиту красу народної пісні (О.
Дей).
Вправа
ЗО
Поставте
потрібні розділові знаки при відокремлених
прикладках. Визначте речення, в яких:
а) поширені прикладки відносяться до
загального іменника; б) прикладки
відносяться до іменника — власної
назви; в) прикладки відносяться до
особового займенника; г) прикладки
стоять у кінці речення й відокремлюються
тире; ґ) прикладки стоять у середині
речення й відокремлюються тире; д)
прикладки стоять перед пояснюваним
словом і мають значення причини; е)
прикладки відносяться до відсутнього
в реченні іменника чи займенника.
І. Це
ж серпень місяць місяць холодних
свіганків (А Багр.).
2. Бабуся батькова мати мала золоте
серце і славу на далекі села (В.
Вовк).
3. ...Уперше я почув, що єсть на світі
Україна край боротьби і вічних гроз,
що більше я не малорос (В.
Сос.).
4. Прабоже мій, не кинь
304
мене!
встають тумани до небес, в тумани
вплетена трава мої сирі, сумні слова...
(Т'
Осьм.).
5. Ви дивитеся на мене на беззахисну
жінку, і вам не вилазять від сорому очі?
(Гр.
Тют.).
6. Блискучий художник-карикатурист,
талановитий літератор-публіцист,
неповторний поетичний повістяр,
найвидатніший кінорежисер-новатор
Довженко був феноменальний у мистецтві
розповідання (Ю.
Смол.).
Серце
святая святих людського організму
перед допитливим оком хірурга
остаточно розкрило свою таємницю (М.
Колом.).
8. Хлопці-брати порозходились із дому:
старший Пилип у прийми пристав в інше
село, а Федь замолоду в місті на заводі
(А.
Гол.).
9. Йому так хотілося почути ласкавий
голос сестрички Настуні дорогої любої
сестрички (Ю.
Збан.).
10. Сам Лисенко бездоганний рицар
української пісні, прекрасний композитор
і піаніст зостався в моїй пам’яті
як найчарівливіша людина (М.
Рил.).
Ярема
гнувся, бо не знав, Не знав сіромаха,
що виросли крила, Що неба достане, коли
полетить... (Т.
Шевч.).
12. Пройшла буйна, арештантська весна
арештантська юність (М.
Хв.).
13. І от встає із піни Понту Над хвиль
розгойданим свічадом Співуча мрія
горизонту Сліпуча Степова Еллада (Є.
Мал.).
14. І стародавній вітер любий вітер моїх
далеких пращурів скакає на чорних
конях, ніби вовча зграя... (/. Вирг.).
16. Пристрасний мисливець, палкий
поборник охорони природи Остап Вишня
малює свої пейзажі з прекрасним
задушевним ліризмом (М.
Рил.).
•>Основи пунктуації
Поставте, де слід, при відокремлених прикладках розділові знаки.
Поясніть, коли прикладки зі сполучником як не відокремлюються. Які
прикладки уточнювальні?
1. Відчуваючи впевненість у собі як спеціаліст ти краще почуваєшся і як людина (Ю. Щерб.). 2. Як ветерана полку його ховали з усіма військовими почестями, які тільки були можливі в цих умовах (О. Гонч.). 3. Потрібно зосередитись на отій розмові, що точилась, поки повз ескалатор, — тема основна була про сокровенне і високе в житті львів’ян, киян, і про Дніпро як божество, і Полтву як прокляття, про те, що міф руйнується, і про слова як дзеркала і як поняття {В. Небор.). 4. Амвросія Бучму як артиста я знав іще тоді, коли грав він у «Березолі» (М. Рил.). 5. Як справжній мисливець він терпіти не може,
305
Пунктуація
в простому реченні
коли
«недільні стрільці» без усякої потреби,
«для розваги» нищать усе, що тільки
налетить... (А/. Рил.).
6. Будиночок, де жив протопоп, стояв
зараз за Успенською церквою чи Старою
кафедрою, як тоді казали (М.
Груш.).
7. Наші вороги чи по-науковому «опоненти»
кажуть нам: там-бо лежить паливо, там
підвищена температура (Ю.
Щерб.).
1662
року, квітня місяця, десятого дня, у
Києві... умер суворий гетьман Війська
запорозького Петро Конашевич на
козацьке прізвисько Сагайдачний (з
журн.). 9.
І не випадково, що в місті час
ідентифікувався з речовим замінником
тобто грошима. «Час — це гроші». 10.
Культура села, а точніш народна
культура розчинилася в міській
субкультурі (П.
Мовч.).
11. Критиці в народницькій культурі
відводилася особлива роль а саме роль
ідеолога культури (С. Павл.).
12. Уста чи краще кутки його уст опали
і на них їдка, іржава усмішка (У. Самч.).
13. Дворянин з походження піднісся
Пушкін могутнім помахом крил над своїм
класом і над своїм часом (М.
Рил.).
Вправа
32
Розставляючи
потрібні розділові знаки, випишіть
речення в такій послідовності: з
відокремленими узгодженими означеннями,
з відокремленими неузгодженими
означеннями, з відокремленими прикладками,
з прикладками, що не відокремлюються,
з уточню- вальними прикладками.
1.
Під сонцем вітер сам ясний, Він над
дахами проліта. І легкокрилий, огняний
На обріях перегорта Червоне квіття й
вибляклі жита (С.
Горд.).
2. Ти — Вікторія, ти — Суламіта Вірна
подруга вічних годин (Є.
Мал.).
3. Збурена, зелектризована власними
похвалами юрма невгавала (М.
Коц.).
4. Прекрасний лелека в польоті, і
прекрасний його політ схожий на беззвучну
мелодію таку близьку й потрібну людині
на мелодію, що завжди викликає захват!
(Є.
Гуц.).
5. Старша донька Катерина Данилиха
Виговська мала батькові палкі очі,
чорні кучері, смажні вуста (Б.
Леп.).
6. Значно частіше зустрічаються інші
захворювання так звані пороки серця,
які здавна є найнебезпечні- шими ворогами
людства (М.
Колом.).
7. Його знають в основному як автора
оповідань, а тим часом він був і
драматургом (з
газ.).
8. Я чую музику це чудо і принаду Розмаяних
прозоротканих вод (М.
Баж.). 9.
Пригадалося інше дівоче обличчя ніжне,
наповнене соковитою вишневою вродою
(М.
Руд ).
10. Сякий-такий журавель сякий-
306
такий
довгоносий, сякий-такий довгоногий
сякий-такий виступає конопельку все
щипає (П.
Тич.).
11. Йшов інформаційний обмін що? де? коли?
(В.
Небор.).
12. Не цвітуть па вікнах герані сонний
символ спокійних буднів (О.
Тел.).
13. Як люблю я погляди у юрбі знаходити
юні іронічні на Академічній (В.
Небор.).
14. Зловіпщй брязкіт днів, що б’ються
на кавалки, І жах ночей, що затискають
плач, Ти зраджений життям, яке любив
так палко, Відчуй найглибше, але пробач
(О.
Тел.).
Незалежно
від місця в реченні обставини
відокремлюються к о м а м и в таких
випадках:
в
Коли обставина виражена дієприслівниковим
зворотом: Чуло
нащуливши вуха, слухають мрійливо-задумливі
комиші тиху тягучу пісню Наталі
(М. Івч.); Там,
біля самого малинника, підминаючи його
копитами, ходили попасом рослі коні
(М. Ст.).
в
Якщо обставина виражена одиничним
дієприслівником, що означає час,
причину, умову, спосіб дії: Похли-
павши,
гармошка починає снувати й прясти
розлогу мелодію (Є.
Гуц.); Степ
мовби спочиває, вичахаючи, м'яко
оповиваючись духмяними сутінками
(О. Гонч.); Це
тільки біля хати притихло на мить, а
всюди й зараз бурхає хуртовина, не
затихаючи
(А. Гол.).
Обставина,
виражена одиничним дієприслівником
із значенням способу дії, що близький
до прислівника способу дії, комами
не відокремлюється, якщо стоїть після
дієслова-присудка: Вона
сиділа замислившись
(Ю. Ян.); Вона
говорила запинаючись і від зусиль
морщила чоло (В.
Підмог.).
в
Коли
обставина виражається дієприслівником
чи дієприслівниковим зворотом, який
стоїть після сполучника, що стосується
інших членів речення: Мої
думки печальні, наче клоуни, що, сміючись,
розмазують сльозу (Л.
Кост.); Тільки
один птах не злетів, а, тягнучи по землі
крило,
одбіг
трохи й зупинився, наставивши на Кузьку
хижі блискучі оченята
(Гр. Тют.).Основи пунктуації
Відокремлені обставини
307
Пунктуація
в простому реченні
Якщо
ж сполучники а,
і
(в ролі підсилювальної частки) відносяться
до відокремленої обставини, то вони
відокремлюються разом з нею: На
лузі на тім Псьол навесні гуляє,
землю
поїть,
рівчаки
прорізує,
ріллі
виполіскує,
а
погулявши,
вертається
до круч своїх і тече, лагідний,
//есе до
Дніпра до старого прозору воду свою...
(О. Виш.).
Коли
сполучники і,
та, або, чи
з'єднують дві обставини, виражені
дієприслівниковими зворотами чи
одиничними дієприслівниками, то
обставини вважаються однорідними і
кома між ними не ставиться: Виглядав
він сановито,
піднявши
голову і трохи перегнувши назад, що
виявляло в ньому і панську пиху,
і
лицарську відвагу (О.
Стор.). Проте такі обставини можуть бути
й неоднорідними: А
Кузька обнишпорив усі кущі довкола,
шукаючи
Однокрила,
і,
не знайшовши,
побрався
в своє кубло
(Гр. Тют.).
а
Якщо обставини виражені словосполученням,
до якого входять прийменники незважаючи
на, всупереч, наперекір: Та,
незважаючи
на велику славу,
Лейпцизька
консерваторія в той час була досить
своєрідним навчальним закладом
(В. Дяч.).
Обставини
з іншими прийменниками (узв9язкуз,
згідно
з, завдяки,
відповідно до, на відміну від, залежно
від, внаслідок
та ін.) можуть відокремлюватись або не
відокремлюватися залежно від ролі
в реченні та бажання автора виділити
їх: І
клумба ця, і латка асфальту виникли
завдяки настійливості Лукії Назарівни
(О. Гонч.).
Вправа
33
Поставте
пропущені розділові знаки при
відокремлених обставинах,
виражених
одиничними дієприслівниками та
дієприслівниковими зворотами.
Визначте вид обставин.
Знайомлячись
із першоджерелами ми перекладаємо
насамперед ідеї того часу (П.
Мовч.).
2. Як часто блукаючи йшли ми на світло
домів, від яких не лишилося й каменя!..
(Ю.
Андр.).
3. Лінивий ученик плачучи до школи йде
(//. те.).
4. Парубок спершись на буланого, молодого,
стрункого коника спокійно, навіть
насмішкувато всміхаючись хитав
тільки головою... (В.
Вин.). 5.
Я дивлюсь на морські береги, які
відпливають в глибоку далечінь, і
СХИЛИВШИ
голову
думаю про всіх трудівників нового моря
(О
Довж.).
6. Тільки сонце за «Кішку» сідає,
ховається підморгуючи за її спину
кошлату — у Криму вечір настає...
(О.
Виш.).
7. Шаптала стояв коло церковних ґрат
308
притулившись
до їх чолом і дивився, як юрба шикувалась
круг церкви виставляючи наперед кошики
з пасками, крашанками й салом (В.
Підмог.).
8. Миколка вихопив із кишені окрайчик
хліба
з цибулиною і не зводячи засльо- зених
очей з дядьків з’їв харч як на вогні
(М.
Вінгр.).
Набігавшись
за день та нахвилювавшись Кузька лягає
біля багаття, кладе голову на передні
лапи й не кліпаючи дивиться на вогонь
(Гр.
Тют.).
•»
Вправа 34Основи пунктуації
Поставте потрібні розділові знаки при поширених обставинах та поясніть морфологічні та змістові умови Тх вживання.
1. Стриманість вислову завдяки емоційній виразності кожної складової частини образу надає обом гравюрам особливої впливової сили, властивої народному мистецтву ясності та концентрованості загальної думки. Подібно до словесного фольклору, думи, пісні, казки в українському іконопису ритміка, мелодика, особливі засоби оповідання поєднуються з глибоким реалізмом деталей, правдивістю життєво конкретних характерів. На відміну від побутових картин XIX століття ці твори не критикують суспільні звичаї, а також не призначені для розваги читача (И Біл ).
Кума сиділа порозпускавши всі свої хустки розчер- воніла попри холод на нетопленій кухні (П. Загр.).
Причиною була тут ще й особлива здібність Карповича до практичних справ, якою попри всі намагання не відзначався Іван Іванович (/. Багр.). 4. Всупереч зовнішній легковажності Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (О. Гонч.). 5. Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України НаУКМА передано будівлі та споруди на історичній території Києво-Могилянської академії загальною площею 56 268 м2 (з газ.). 6. Героїчна доба, в передовій стежі якої знайшлася завдяки глибині свого переродження Україна, гряде! (О. Канд.).
•с- Вправа 35
Поставте, де слід, при відокремлених обставинах розділові знаки. Проаналізуйте пунктуаційні ситуації, коли обставини стоять після сурядних та підрядних сполучників; коли одиничні дієприслівники не відокремлюються.
Він хотів був лягти, та згадавши, що вдома його чекають розговлятись, важко посунув далі. 2. Тому, що він жив чекаючи, він став нервовим (В. Підмог.). 3. І враз так знесилів, що хитаючись мусив був прихилитися до парка
309
Пунктуація
в простому реченні
ну
(В.
Підмог.).
4. Ліси загорілись пожежею, горіли не
стліваючи (У.
Самч.).
5. Не помітила, як і назвала його ніжним
Ім’ям, яке носила в думках то гніваючись
то тягнучись до нього (М.
Ст.).
6.
Врахуймо
й консерватизм самої мови, яка розвивається
впродовж століть і навіть часом істотно
змінюючись затримує визначальні й
питомі саме для неї характеристики (В.
Брюх.).
7. Тоді відповідаємо: погані ті учні,
що бачачи помилки свого вчителя не
пішли
проти
нього бунтом (М.
Хв.).
8.
Часом
підвівшись він крикне ліниво «гей»...
й тягне безкраю пісню свою (.В.
Вин.).
9.
Аж тоді Кріт хоч і огинаючись і позираючи
скоса на їжака видобувся з нори і сів
біля неї близенько.
По
цих словах Кріт аж затремтів, а
перетремтівши сказав... 11. Каша була
ще, мабугь, гаряча, бо вхопивши грудочку
гайворон одразу ж кидав її на землю і
ждав, доки вона охолоне, тоді пожадливо
ковтав. 12. Той [вепр] на нього навіть не
глянув, а влучивши мить підкинув Кузьку
писком угору так високо, що він полетів,
як м’яч. 13. — Що ж то воно за мара була?
—сказав уголос Арсен і повагавшись
рушив стежкою до річки (Гр.
Тют.).
На
відміну ві,д означень і обставин, додатки
відокремлюються рідко. їх відокремлення
супроводжується прийменниками
замість,
крім, опріч, за винятком, щодо, що ж до,
прислівниками особливо,
зокрема,
часто,
часом,
завжди,
частками навіть,
хоч і: А тепер, замість крила парусника,
Тоня
і Віталій бачать вдалині темну непорушну
гору якусь; Крім Петра Дем’яновича,
небагатьом було відомо, що до того воно
якраз і йдеться...
(О. Гонч.).
Додатки
зі словом крім
(окрім, опріч)
відокремлюються завжди, з іншими словами
— залежно від змістового та стилістичного
навантаження: Третю
добу замість води ми їпи сніг; В нашій
лоцманській слободі, замість тополь,
край шляху виросли металеві щогли, вищі
за всяку тополю (О.
Гонч.).
Вправа
36
Поставте
коми при відокремлених додатках,
встановивши морфологічні умови їх
уживання. Поясніть семантику цих
зворотів (включення, виключення,
заміщення, виділення предмета розмови,
уявного предмета чи особи).
Відокремлені додатки
310
1.
Гнат був заохочений. Зовсім не сподівався,
що крім красуні жінки буде мати ще й
такий маєток (У. Самч.).
Опріч
цього руху намічався ще й другий рух
(М.
Коц.).
Тут
багато чого навіть нагромадження
рівнозначних «що» в одному реченні —
від Льва Толстого (М.
Рил.).
Замість
лити демагогічну водичку і вигадувати
«політичний млин» ви б з’ясували
собі, що таке зерови (М.
Хв ).
Замість
трьохсот комбінезонів <...> до складу
надійшло поки п’ятдесят (Гр.
Тют.).
6. Щодо культури то вона публічна,
створена для відкритого існування (з
газ.).
7.
Прибуток розподіляється між колгоспами
за винятком суми необхідної для
будівництва (з
газ.).
8. Там усе стояло на місці крім його
споруди (О.
Гонч.).
9. Окрім усього іншого протягом процесу
імпічменту сенаторам не рекомендується
послуговуватися зв’язком зокрема
мобільними телефонами й пейджерами,
які можуть задзвонити в невідповідний
момент (з
газ.).
Уточнювальні
члени речення в усному мовленні
відокремлюються паузами, а на письмі
— комами
й тире.
Найчастіше
уточню вальними бувають обставини
(крім допусту), рідше — додатки й
означення: Так
тут, у ніжному стобарвному саду, Почули
ми Шопенову ходу (М.
Рил.).
Підмет
і додаток уточнюють прикладки:
Асимільована
свідомість оперує лише оболонками
слів, себто морфемами та семемами, але
не сутнісними ядрами слів
(П. Мовч.).
Уточнювальним
може бути присудок: Від
вибухів у вухах шуміло
— ревло,
гуло і гупало
(з газ.).
Серед
означень уточнювальними найчастіше
бувають узгоджені означення: І
ось, коли батарея вже вела бої на землях
сусідньої
— Естонської
— республіки,
довгожданий лист, нарешті, прийшов
(О. Гонч.).
Обставини
та означення можуть і не відокремлюватися
від таких же членів речення з ширшим
змістом: Юхим
та Цигуля, похмурі обидва, дивились у
вікно, де крізь засніжені дерева в
шкільному садку за вигоном чорніли
руїни маєтку, і, може, одне обидва думали
(А. Гол.).Основи пунктуації
Відокремлені уточнювальні слова
311
Пунктуація
в простому реченні
Вправа
ЗУ
Поставте
пропущені розділові знаки і поясніть
умови уточнення та
відокремлення
членів речення.
1.
Нещодавно у Конотоп що на Сумщині прибув
незвичайний вантаж 400 квадратних метрів
мармурових плит (з
газ.).
2. Попереду метрів за двісті-триста
зметнувся в небо вибух і тихо як у кіно
осів на луг землею та сірим димом (В.
Шевч.).
З І тоді якось враз блискавично над
костьолом повисли темно-сині шмаття
авангардних хмар (Л/. Хв.).
4. Батько й син поцілувались по-братерському
міцно й обривчасто (В.
Підмог.).
5. Зважте самі: наше красне письмо
почалося з перекладів і перш за все
текстів релігійних (Я. Мовч.).
6. Ну що ж, сину, будемо жити! Прости, що
зустрічаю отак без радості. Але де ж її
взяти було щастя-радості тої? (А.
Гол.).
7. Бо письменники так спроста не бувають
(О.
Виш.).
8. Від мами я позаписував і вивчив
напам’ять немало пісень в тім числі
також повний весільний цикл (/. Фр.).
9. Тим часом сподом потай од холодної
думки ворушилась тепла, маленька і
добра (М.
Коц.).
10. Дякуємо і за думки, які нас підтримують,
і за листи, в яких ви нас критикуєте
особливо незло і конструктивно (з
газ.).
11. Під буйнолистим кучерявим дубом
У затінку старих кремезних віт Обнявшися
сиділи люба з любим, як не сиділи цілих
двоє літ (О.
Піде.).
12. До сьогодні до цієї миті намагався
бадьоритися, обманював себе, ступав
по своєму маленькому царству грізним
і дужим гетьманом (Ю.
Мушк.).
13. Десь у верхів’ї у невідомих мені
берегах і степах живуть невідомі села
і люди (М.
Вінгр.).
14. І так він [полин] переповнивсь гіркотою.
Мов сльози світу в себе увібрав. Важкі
чумацькі, вічні материні, й дрібні як
сіль заблу- каних сиріт (В. Бор.).
Вправа
38
Напишіть
текст як контрольний диктант. Поясніть
пунктограми.
Дорога
за хмари
Дороги
звідси на перевал нема. Звідси взагалі
нікуди Нема доріг, є лише вузька ледь
помітна стежечка понад потоком униз в
далеку долину, де живуть дядя Леван та
тьотя Етері. Під час навчання в школі
Нателла живе там У дяді Левана, а до
татка їздить тільки в гості верхи на
коні або на ішаку. Бо тільки так верхи
можна добутися сюди в
312
лісникове
підхмар’я, щоб спуститися в долину,
треба день, а щоб піднятися звідти,
треба й два. Звісно, машиною було б
набагато швидше, але яка це машина
пройде в гори козиною стежечкою вузьким
карнизом понад урвищами, де навіть ішак
ступаючи обережно щомиті ризикує
зірватися?
Рідко
бувають тут люди. З’явиться часом
нав’ючений дядя Леван, забреде хто-небудь
з мисливців, або пройдуть юнаки виміряючи
гори якимись дивовижними інструментами..
Минулого літа забрались сюди навіть
столичні піонери юні натуралісти з
рюкзаками за плечима з палицями в
руках. Вони збирали в горах взірці
мінералів та рідкісні лікарські рослини,
і Нателла охоче допомагала їм у цьому
(О.
Гонч ).
•»
Вправа 39Основи пунктуації
Перепишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки при
однорідних та відокремлених членах речення. Поясніть пунктограми.
Забутий курінь
Ніхто вже не пам’ятає, відколи стоїть посеред степу отой Курінь хатка не хатка, бо ні стін ні вікон ані димаря одначе й стіжок не стіжок, бо двері є. А за дверима холодний морок, грибами-поганками пахне та давніми дощами. Є ще у Куреня дві великі діри по боках. Одна зяє на північ, звідки взимку вітри холодні, друга на південь, звідки вітри теплі.
Гасають побіля Куреня й інші вітри й вітерці шукають, у яку б то їм веселу дірочку свиснути: опівнічні вітри чорні вдосвіта блакитні в полудень прозорі звечора зелені... І всяк свою пісню виводить у дверях Курене вих та дірках чорний вітер опівнічний стогне по-совиному блакитний досвітній зітхає спросоння прозорий полуденний весело свиськає а зелений вечоровий тихо воркоче, бо хочеться йому спати.
Стоїть Курінь старіє. Мох на ньому послався жовтий і зелений, бур’яни довкола розкошують не кошені не толочені полин і вівсюг ковила і молочай горошок і деревій.. А на самому верху Куреневому тополеня росте залетіло звідкись іще зернятком. Куди воно мандрувало, звідки — хтозна. Приблудне тополеня.
Взимку та повесні Курінь відчинено з ранку до вечора і цілу ніч. Заходь у двері лізь у вікна-діромахи, якщо тобі
313
Пунктуація
в простому реченні
дверей
мало! А восени і влітку — зась, тому що
і двері і дірки і бур’яни довкола
засновані павутиною згори вниз уздовж
і впоперек сітями круглими й сітями
навкісними... Всякими. Бо кожен павук
по-своєму думає один кругло другий
уздовж третій упоперек... Яка думка,
така й сіть!
Незатишно
в Курені. Од моху дух похмурий сходить,
а всередині усе щось гуде чи то протяги
степові чи, може, джміль залетів та ніяк
не вибереться.
Забутий
Курінь (Гр.
Тют.).
Вставні
слова й словосполучення в реченні
виділяються к о м а м и. За значенням
вони поділяються на такі групи:
а) вставні
слова, що виражають імовірність чи
вірогідність повідомлюваного:
мабуть,
можливо, певно, здається, зрозуміло,
безперечно, як відомо, очевидно, вочевидь,
видно, природно, правда, припустімо,
розуміється, швидше всього та
ін.;
б) вставні
слова, які вказують на ступінь звичайності
викладених фактів: буває,
бувало, трапляється, як звичайно, як
завжди, як водиться
та ін.;
в) вставні
слова, що виражають різні почуття
(радість, горе, обурення, задоволення
тощо): на
щастя, чого доброго, па жаль, як па
зло, грішним ділом, дивна справа, нічого
гріха таїти
та ін.;
г) вставні
слова, що вказують на джерело повідомлення:
за
словами..., кажуть, як повідомляють, на
думку... , за визначенням... , по-моєму,
мовляв, за відомостями... , з точки зору...
, із свого боку, пам’ятаю, чую, бачу,
пам'ятається
та ін.;
ґ)
вставні слова, що вказують на зв’язок
думок, послідовність викладу, висновки:
до
речі, по-перше, проте, однак, отже, словом,
нарешті, взагалі, далі, з одного боку,
перш за все, між іншим, зокрема, головним
чином, наприклад, виходить, повторюю,
підкреслюю, навпаки
і под. (не на початку головного чи
підрядного речення);Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях
314
д) вставні
слова, що вказують на прийоми та способи
оформлення думок: іншими
словами, грубо висловлюючись,
з
дозволу сказати, словом, коротше, крім
жартів, між нами кажучи, можна сказати,
по правді кажучи, признатися, так би
мовити,
точніше
та ін.;
е) вставні
слова, що вживаються як інтимізуючий
засіб, щоб привернути увагу співбесідника:
уявіть
собі, пробачте, дозвольте, даруйте,
прошу, розумієте, вірите, нам 9ятаєте,
послухайте
та ін.
Напр.:
На
годиннику з гербами, як завжди, година
друга,
і
крадеться вслід на нами, може, туга,
може, фуга...
(Ю. Лндр.); Це
все закінчиться за тиждень, Ну, максимум,
за
8 днів
(О. Ірв.); Письмо,
за виразом Платона, стало «засобом не
для пам'яті, а для пригадування»
(П. Мовч.).
и
К о м а м и виділяються також вставні
словосполучення й речення, якщо вони
починаються сполучниками та сполучними
словами, а також без них: Полювання,
як ви потім побачите, потребує чимало
часу
(О. Виш.); Та
ще, як сама знаєш, поміж ними є чимало
й таких, що нових свят не святкують
(Б. Лепк.).
Коли
ж сполучники, що стоять перед вставними
конструкціями, відносяться до інших
членів речення чи цілих речень, то
комами відокремлюються самі вставні
конструкції без сполучників: Наші
розмови з Сашком точилися годинами, а
бувало, що й з ранку до вечора або,
навпаки,
з
вечора до ранку
(Ю. Смол.); Не
свідомість людей визначає їх буття, а,
навпаки,
їх
суспільне життя визначає їх свідомість
(з журн.).
Якщо
в одному з двох вставних словосполучень,
що чергуються, пропущено слово, тоді
замість коми ставиться тире:
На
Закарпатті відбувалися свої особливі
процеси трансформації давньоукраїнської
літературної мови під впливом, з одного
боку, місцевих говірок, а з другого
— російської
літературної мови
(з журн.).
а
Вставні слова, що входять до складу
відокремлених членів, комами, як правило,
не відділяються:
Творцями
середньовічних «кам'яних баб» звичайно,
та мабуть помилково, вважають самих
тільки половців
(П. Біл.).
Вставні
конструкції, які не вважаються членами
речення, часто бувають співвідносними
з іншими однозвучними словами, що є
членами речення. Пор.: Справді,
уОснови пунктуації
315
світлому
великому небі.., де, мабуть, лише реактивні
літають, йдуть табуни птиць
(О. Гонч.); Розумова
робота справді охоплює всі сфери життя
(з газ.).
Вправа
40
Поставте,
де слід, розділові знаки й поясніть
значення вставних конструкцій та
співзвучних з ними членів речення.
1.
А працьовитість його та сумлінність
будуть і в цьому ділі якраз до речі (А.
Гол.).
2. Останнюю |Л. Толстого] до речі дехто
вважає за оптиміста, але це глибока
помилка (М.
Хв.).
3. І все здається Ярославні: Гуде,
вертається похід (А.
Мал.). 4.
Це був один з тих підйомів, коли здається
моторові не вистачає якоїсь краплини
сил, щоб взяти його (О.
Гонч.).
5. Таким чином без жодного пострілу ми
взяли не один, а два гарнізони (Ю.
Збан.).
6. Захоплена роботою, вона видно зовсім
не помічала скульптора, їй було не до
нього, в неї була своя творчість (О.
Гонч.).
7. Села в пітьмі вже не видно було... 8.
Налагоджено виробництво кустарне
правда деякого спорядження та ручних
гранат (А.
Гол.).
Така
терпка, така остання правда, Закута в
мармур майже римських строф... (Є.
Мал.).
10. Слів на описи не трачу, словом не
передаси їх земної, безсловесної,
дивовижної краси (В.
Сим.).
11. Певності звичайно не було (А.
Гол.).
12. Іванов прощається з дружиною звичайно
як і більшість з простих людей, що йдуть
на війну (О.
Довж.).
Вправа
41
Поставте
пропущені розділові знаки при вставних
конструкціях. Встановіть їхні значення
(упевненість, невпевненість, достовірність,
сумнівність; радість, жаль, обурення,
здивування; ступінь звичайності
викладених фактів; вказують на спосіб
оформлення думок; вказують на логічний
зв'язок думок, послідовність викладу;
на джерело повідомлення; вжиті для
привернення уваги читача; знаки
ввічливості).
Либонь
тринадцятая осінь В пустім саду оце
шумить (Є.
Мал.).
2. О! На ловця ж кажуть і звір біжить. 3.
Як і завжди на Ніну озиралися чоловіки,
й це дратувало (В.
Шевч.).
4. Леся Українка навпаки належала до
критиків Нїцше (С.
Павл.).
5. А мені ж може просто хочеться Щастя,
тугого й солодкого, як шоколад! (Л.
Кост.).
6. Тут так би мовити фокуси фортуни —
і тільки (М.
Хв.).
Хоче
показать, що мовляв — ось то я! (н. те.).
8. На вулиці нікого не було. Точніше не
було нікого видно (О. Ірв.).
9. Отже сувій цей відішлю я морем (В.
Небор.).
За
традиційним звичаєм хату починали
будувати в час «повного місяця», щоб
у ній був достаток — «було всьогоПунктуація в простому реченні
316
повно»
(з газ.).
11. Мужича кров тече у твоїх жилах. Велика
бач цяця — мішанка! (Я Мирн.).
12. Ця думка розпалювала ненависть до
тієї несправедливості, якої проте не
можна обійти, бо вона заведена залізним
законом життя... (Г.
Тют.).
13. Земля як і завжди пахтіла своїм тяжким
п’янливим запахом (У. Самч.).
14. І сонце висить у повітрі, як велике,
гартоване ядро, що от-ог здається впаде
на синьо-голубі небесні води (Г.
Кос.).
15. У тебе знать не було ще непроханих
гостей (Б.
Лепк.).
16. Безперечно цей селянин у гранатовому
костюмі в білу смужку мав цнотливу душу
(Р.
Андр.).
17. Двигуном історії є як відомо так
званий «змінний стосунок» — людина —
природа. Інакше кажучи ми маємо справу
з боротьбою громадської людини проти
природи. Отже те живе творіння, що його
ми ототожнюємо з психологічним фактором,
і є по суті громадська людина (М Хв.).
•»
Вправа 42Основи пунктуації
Поставте потрібні розділові знаки при вставних конструкціях. Визначте,
коли сполучник стосується вставних слів і словосполучень, а коли інших
структур речення.
1. Щось із нього світилося — якась сакральна сила, войовнича державна субстанція Святої Русі — дух Івана Калити, Петра Першого, а може й маршала Ахромєєва.
Тут хвіст не менший, ніж у моєї, а може й більший. 3. А на столах — безліч по-музейному дорогого срібла, кришгалю, порцеляни теж не бракувало, як і зрештою фаянсу. 4. Найдужче тебе цікавило тільки те, як би звідси урити, опинившися нарешті десь на поверхні іце можливо існуючого міста Москви. 5. Він різко озирнувся і в мить, коли ти застрибнув у розповзлі двері вочевидь до пер, що ти справді ніякий не Владік, а можливо поет з України.
Сашко сардонічно зареготався, а може й закашлявся від надто вогкої сигарети (Ю. Андр.). 7. У чоловічій перукарні, окрім польки і боксу, стригли ще й наголо, але як правило за перерахуванням з райвідділу міліції. 8. Мав Клавдій Миколайович також оригінальні вуха: вони були приставлені до голови перпендикулярно, і здавалося їх неможливо притиснути ні руками, ні шапкою (О. Чорн.). 9. Купив білет ик «Спринту» навмання І виграв «Жигулі», а може й «Волгу»... (О. Ірв.). 10. Наше діло —література, а точніше життя. Все решта — політика... (В. Небор.). 11. Може то тіні, а може на високих стовпах конає розіп’ягий разом з
317
Пунктуація
в простому реченні
синами
і балярами король Бож? (В.
Малик).
12. Коли скінчив і вгамував, поклавши
руку, струни, сказав з журбою в голосі,
в якій проте було і щось бадьоре {Вал.
Шевч.).
13. Першим кроком у цьому напрямі повинно
бути створення власної економічної
доктрини, або як дехто вважає парадигми,
яка б обіймала програми і сценарії
перебудови народного господарства
України (з
журн.).
14. Феміністичні ідеї Лесі Українки не
завжди лежали на поверхні, як наприклад
у Кобринської чи навіть Кобилянської
в ранніх її творах (С. Павл).
Вставлені
конструкції, на відміну від вставних,
передають додаткові відомості до
змісту речення чи окремого його члена.
Вони виділяються комами,
тире або дужками.
Ці відокремлювальні пунктуаційні знаки
розрізняються між собою за силою
виділення, тобто це градуальний ряд
розділових знаків.
Найсильніший
відокремлювальний знак — дужки:
вони,
фактично, ізолюють уміщений у них текст
від речення, яке включено в дужки. Меншу
відокремлюваль- ну силу мають подвійне
тире
і особливо п о- двійна
кома.
Крім змісту, при виборі розділового
знака враховують також насиченість
розділовими знаками самого речення, в
яке вводиться вставлене, а також знак
кінця вставленого речення.
Вставлені
конструкції можуть поєднуватися із
вставними, виражаючи одночасно і
ставлення мовця до висловлюваної
ним думки і даючи додаткову інформацію:
Розповідають,
що бачили його [Остапа Вишню] і різким,
колючим, навіть грубим на слово (і це,
напевне, так, адже таким буває він і в
своїх творах), мені ж все випадало бачити
його в розливі доброти, яку він мовби
випромінював на співрозмовника
(О. Гонч.).
Дужками
виділяються:
а) слова,
якщо вони вживаються як додаткове
зауваження: За
селом зелено-зелено. І по хвилях переливи
червоні (од сонця)
(А. Гол.);
б) прізвище
автора і назва твору, які стоягь після
цитата, або посилання на місце, справжнє
прізвище тощо: У
Ротенбурзі (Німеччина) відбулося
гала-шоу, де було названо імена
футболістів і воротарів, визнаних
кращими на своїх континентах
(з газ.);
318
в) вставлені
речення, які доповнюють, уточнюють усе
речення або якийсь його член і різко
випадають із синтаксичної структури
речення: Чи
справді так було, чи,
може,
хто
збрехав (хто ворогів не мав!),
— а
все-таки катюзі,
як
кажуть, буде по заслузі
(Л. Гл.). Потрібні розділові знаки самого
речення (кома, тире, двокрапка, три
крапки) ставляться після вставленої
конструкції, як у наведеному реченні.
Вставлені
конструкції, які нема потреби різко
відмежовувати від основного речення,
виділяються, як правило, тире,
рідше — к о м а м и: Як
не полум'я,
то
крига. Завжди ставалося те вночі, а ночі
— мовби
хто вибирав навмисне
— були
чорні, холодні, похмурі, ще звечора
нічого не заповідалося
(П. Загр.); Так,
місто
пришпорило саме життя, прискоривши
природні ритми, спородивши загальноміську
стресовість і, як захисну реакцію,
—стереотипність
поводження, мислення, мовлення
(П. Мовч.).
Якщо
вставлена конструкція виділяється
тире, а без неї мала б бути кома, то така
конструкція виділяється к о м а м и й
тире:
Не
було ще такого літнього ранку,
хіба
вже каміння з неба,
— щоб
дід Арсен, прозваний Буїилею, всидів
дома
(Гр. Тют.).
Вправа
43
Поставте
потрібні розділові знаки при вставлених
конструкціях (вони виділені курсивом),
враховуючи ступінь їх змістової
віддаленості від основного речення, а
також при вставних словах.
1.
Тут вам асфальт і на тротуарах, тут вам
асфальт і там, де пролітають бадьорі
автомобілі таксі!
і де вже не плентаються зовсім сумні,
допотопні візники. 2. Тепер як запевняє
Методій Кирилович про
Методія Кириловича читайте далі
на цій вулиці ви не зустрінете жодного
чиновника того ж таки імператорського
режиму. 3. О, тоді мій герой теж відчув
би якусь тривогу на душі власне
не на душі пробачте за цей безпардонний
ідеалізм! а якось більш моністично.
4. — Але, — продовжував мій герой, — ми
таких місіонерів не приймаємо!.. Голоси:
«Правильно! Правильно!».
5. Правда славетний винахід про
нього далі, це саме той винахід, що
зробив ім'я Івана Івановича безсмертним!
примушує автора написати ще невеличкий
розділ (М.
Хв.). 6.
І, коли вже стане темно, з неопалених
покоїв я
здається вівся чемно, я нічого не накоїв,
у жаркі вогні нсонні повертаємось
навіки (Ю.
Апдр.).
7. МабутьОснови пунктуації
319
ще
людство дуже молоде. Бо скільки б ми не
загинали пальці, XXвік\
а й досі де-не-де трапляються іше
неандертальці (Л.
Кост.).
8. Вибачте мій чорний фантасмаго- рійний
іумор, але уявім собі, що вийшло б і
чи вийшло якби
Котляревський писав «Еиеїду» мовою
Сковороди чи Шевченко творив би «Кобзар»
мовою Котляревського? (В.
Небор.).
9. Вони неокласики
творили нову мову, однак це була не мова
міської вулиці, а мова міського
інтелектуала, що, як наприклад
Рильський, любить ідилії па лоні природи
з келихом вина й гарною книжкою під
рукою (С.
Павл.).
10. Познайомилися вони па дні народження
в слідчого з кавказьким прізвищем.
Безглузде
словосполучення: «на дні народження».
День і дно. Дно дня чи день дна? І чи
буває дно народження? (П. Загр.).
11. Олена Пчілка хоча
й значно меншою мірою за свою дочку,
але так само була амбівалеіггиою
постаттю. З одного боку вона вигадала
собі й дочці народницькі псевдоніми,
з іншого являла собою освічену людиігу
європейської орієнтації, феміністку
(С. Павл.).
12. А чимало перекладачів-самоуків,
пізнавши верхній пласт мови опанувавши
словник,
а
не мову,
не заігуряться ніколи підкреслюю
ніколи бо ж треба присвятити усе своє
життя цьому
в нурти чужої мови (П.
Мовч.).
13. Де ж ліс думаю
я
і, ніби в просіяну на густому ситі
кукурудзяїгу муку, вдивлявся в місячну
далину (М.
Вінгр.).
Вправа
44
Перепишіть
текст, розставляючи пропущені розділові
знаки при
вставних
і вставлених конструкціях. Поясніть
пунктограми.
Теккерей
наприклад каже, що Свіфт ви пам’ятаєте
«Гулліверову подорож»? справляє на
нього враження великого гіганта і що
загибель його Свіфгова нагадує йому
Теккерею загибель грандіозного царства.
Так
думав про названого автора і Іван
Іванович і думав саме в ті дні, коли
його було вигнано з третьою курсу
юридичного факультету за «вольтер’янство».
Він тоді навіть обіцяв комусь на випадок
перемоги «революційного народу»
зробити «Гулліверову подорож» настільною
книгою і положити її з правого боку від
Рабле «Ґаргатггюа і Пантагрюеля» він
уже давно дістав за невеличку ціну у
букініста. Але по-перше це було страшенно
давно, а по-Пунктуація в простому реченні
Іван Іванович
320
друге
Іван Іванович просто забув про Свіфтове
існування. Правда сьогодні підростає
його симпатичний синок, що колись все
можливо! зупинить свій «вольтер’янський»
погляд на чіткому силуеті злого
англійського сатирика, та на жаль
оповідання це не про сина, а про батька.
Але
хто ж цей Іван Іванович? Мій герой уже
прийшов додому і поставив свою парасольку
в сонячну пляму того сонця, що благословляло
його важку путь саме важку, бо щось із
серцем не ладно своїми мажорними рожево-
білими проміннями. Хто ж цей Іван
Іванович?
Ах,
Боже мій! Хіба ж не ясно? Це на погляд
Семена Яковича про Семена Яковича теж
читайте далі, це — зразковий член
такої-то колегії, такого-то тресту.
Правда утримання його складається
всього з 250 карбованців. Словом
матеріальний стан мого героя нижче
нормального, коли взяти на увагу
бюджет нашого сучасного буржуа чи то
курс червінця і особливо той факт, що
Іван Іванович людина мало не з вищою
освітою.
Товариш
Жан Іван Іванович свій високий лоб і
свої рогові окуляри протирає завжди
білосніжною хусткою і говорить так би
мовити баритональним басом (М.
Хв.).
Звертання
на письмі виділяється комою
або знаком оклику
(залежно від інтонації) на початку
речення і комами
з двох боків
у середині речення. Якщо ж звертання
стоїть у кінці речення, то кома ставиться
перед ним: Південний
краю! Як тепер далеко Лежиш від мене
ти!
(Л. Укр.); Так
ми, панове, подорожуємо в абсолют
між Галицьким ринком і коридорами
бібліотеки Стефаника
(В. Небор.); Посивів,
Дніпре мій (П.
Тич ).
Якщо
при звертанні є вигуки, вони відділяються
комою:
О, всемогуча
пісне! Твоєму чарові лише глухий, як
пень, Не підкоряється
(М. Рил.); Ах,
розбійнице! Тепер білка знищить не одне
гніздо
(О. Коп.).
Підсилювальні
частки о,
ой
разом із звертанням становлять собою
одне ціле в емоційному плані і тому
комою від звертання не відділяються:
О
мстива необорна мріє, Це ти
призначення
моє
(Є. Мал.).Основи пунктуації
Розділові знаки при звертанні
321
Пунктуація
в простому реченні
•»
Вправа 45
Поставте розділові знаки при звертаннях і поясніть їх. З’ясуйте, чим
виражені звертання (словом, словосполученням, реченням).
О Націє що над добро і над зло, Над долю, і ласку, і кару Поставила тих, що їх сотні лягло У дні незабутні Базару. 2. Хто має уші^ хай слуха! Хто має серце люби! (О. Канд.). 3. Поети чи згвалтована душа спроможна вільно вимовити слово? (Л. Кост.). 4. Поезія — це мова молодих. О незвичайна, чародійна мово; Хоч пронеслася молодість громово, Твій звук у мене в серці не затих (Д. Павл.). 5. Припливайте до колиски лебеді, як мрії. Опустіться тихі зорі синові під вії (В. Сим.). 6. Гей ви роки крилаті, гей життя кучеряве в небі зорі чудесні і любов на землі (В. Сос.). 7. Вставай хто серцем кучерявий Нова республіко гряди! Хлюпни нам море свіжі лави! О земле велетнів роди! (77. Тич.). 8. Господи хто з письменників потайки не мріє, щоб його не забули після смерті?! (з журн.). 9. Що скажеш ти безумче! Ти ж бо сам Розпечений кривавою жагою (7. Коч.). 10. З розпоротої на прапори порепаної Європи я мріяв давно текти до Тебе незаймана, біла, цнотлива моя Антарктидо! (О. Ірв.). 11. Агов мої маленькі чортенята! (70. Андр.). 12. Дівчино^з осені Інно осіння, Хоч осіяння, як не воскресіння Прагне від тебе душа. 13. Вклякніть белетристи Від Благої Вісти, —Ми не просто Хтось Там, — Ми є Бубабісти (О. Ірв.). 14. Ой ти дівчино з горіха зерня, чом твої очі — колюче терня? (7. Фр.). 15. Я вуйку цілую вам щедрую руку За мед чудодійний (77. Вор.). 16. Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили! (//. те.). 17. Чоловіче мій> запрягай коня! (.Л. Кост.). 18. Ой Звіздочолий не куштував ти ще пужална, — погрожує новий погонич (Д. Бедз.).
Розділові знаки при вигуках, стверджувальних, заперечних та питальних словах
Вигуки можуть стояти на початку і в середині речення. Залежно від сили вимови при них ставляться коми або знак оклику: Здрастуй, здрастуй, Прометею! А! бунтуєш? —ну, бунтуй! (П. Тич.); Глянь де вода! — Ого-го! Далеченько (О. Гонч.).
11003
322
Якщо
вигук стоїть на початку речення перед
особовим займенником, а за ним іде
звертання, комами він не відділяється:
Ой
ви, сльози, дрібні сльози! Ви змиєте
горе (Т.
Шевч.).
Якщо
звертання немає, то вигук відділяється
відповідним знаком: Куди
ти летіти хочеш?
— На
Місяць.
— О!
Ти щось там забув?
(О. Гонч.).
Треба
розрізняти вигуки ой,
ну, ах, ох
і однозвучні підсилювальні частки: В
мене екзамен був. — Ну і як?
— поцікавився
батько
(О. Гонч.); Ану!
Бо як бухну, так і очима блимнеш.
—Ну-ну,
без жартів
(П. Загр.); Ой!
— дико
скрикнула Олександра і зняла руки, щоб
закрити голову (М.
Коц.); Ой
чого ти, дубе, на яр похилився
(н. тв.).
Стверджувальні,
заперечні, питальні та окличні слова
виділяються в реченні комами, знаками
оклику та знаками питання залежно
від ііггонації. Після стверджувальних
і заперечних слів може ставитися крапка,
якщо вони вимовляються без особливої
сили: Авжеж!
Тепер він вовкулака дикий! (Я.
Укр.); Ну
що ж,
—після
паузи сказала Мирослава.
— Гаразд
(А. Гол.); Фатьма
придивлялась до маїїюка. Так, так.
Вона
таким собі і уявляла
(Ю. Ян.).
Виїуки
о,
ой
перед словами так,
ні
комами не виділяються: Не
вип ’ють прокляті заброди живущу кров
мою. О ні! (А.
Мал ).
Вправа
46
Поставте
розділові знаки, враховуючи фонетичні
та змістові особливості
речення.
Так
я буду крізь сльози сміятись, серед
лиха співати пісні (Л.
Укр.).
2. Не минає й хвилини, а вже на високому
стовпі з’являється перша листівка.
«А що коли б приклеїти хоч одну біля
старосгату?» (/4. Шиян).
3. —Ач подалися навтьоки! (А/. Баж.).
4. О Ми знали, що таке війна (ІО.
Смол.).
5. — А що не я казав? Так ви ж і вуха
позатикали. А бачите в людей. О ці не
дадугь собі в каїну наплювати, не те,
що ми, справді, як бабаки (А.
Гол.).
Від
себе відпгговхиув гонець По вінця
повний поставець: «Ні я не буду з
вами пить. Ідіть од мене! Геть ідіть!»
(М.
Баж.).
7. —Ой хліборобе мій, отакий малий!
—Тепла ласка налляла очі материні (А.
Гол.).
8. А що не я тобі казала: не йди! (Я. Мир.).
9.
О вже й розвиднялось (Л.
Укр.).
10. Ой не шуми луже зелений байраче (//.
те.).
Еге
ж цс —запитання! —сказав Цигуля і
зітхнув. —Основи пунктуації
323
Пунктуація
в простому реченні
І навіть
дуже прикре (А.
Гол.).
12. Гей ви зорі ясні!.. Тихим місяцю мій!..
Де ви бачили більше кохання?.. (В.
Сос.). 13.
Ми за життя горіли в пеклі — О незнищенна
мить огнива! Ми переходили всі кола —
О жаден Даігг того не бачив! (Є.
Мал.).
14. Га іппійоне над шпійонами! Ти від
мене, від Гайки-Хвоста не сховаєшся. У
Дніпрі па дні знайду... (Т.
Осьм.).
Вправа
47
Прочитайте
текст уголос, стежачи за інтонацією.
Поставте потрібні пунктуаційні знаки
кінця речення.
А
чи не занадто вже я славословлю старих
своїх коней,
і село,
і стару свою хату Чи не помиляюсь я в
спогадах і поігуттях
Ні
Я не приверженець ні старого села, ні
старих людей, ні старовини в цілому Я
син свого часу і весь належу сучасникам
своїм Коли ж обертаюсь я часом до
криниці, з якої пив колись воду, і до
моєї білої привітної хатини і посилаю
їм у далеке минуле своє благословення,
я роблю ту лише «помилку», яку роблять
і робитимуть, скільки й світ стоятиме,
душі народні живі всіх епох і народів,
згадуючи про незабутні чари дитинства
Світ одкривається перед ясними очима
перших літ пізнання, всі враження буття
зливаються в невмирущу гармонію, людяну,
дорогоцінну Сумно і смутно людині, коли
висихає і сліпне уява, коли, обертаючись
до найдорожчих джерел дитинства та
юнацтва, нічого не бачить вона дорогого,
небуденного, ніщо не гріє її, не будить
радості ані людяного суму Безбарвна
людина ота, яку посаду не посідала б
вона, і труд її, не зігрітий теплом
проміння часу, безбарвний
Сучасне
завжди на дорозі з минулого в майбутнє
Чому ж я мушу зневажати все минуле Невже
для того, щоб навчите онуків ненавидіте
колись дороге й святе моє сучасне, що
стане теж для них минулим (О.
Довженко).
•>
Поставте пропущені розділові знаки середини речення. Визначте роздільні та відокремлювальні знаки. Установіть, які синтаксичні структури позначають ці розділові знаки.
У білі сліпучі дні весни чи раннього літа дівчата з місцевого медучилиіца проводять па території фортеці заняття з протиповітряної оборони. З ношами у важкому спецодязі з сумками Червоного Хреста через плече роз
324
сипавшись
по замковому пустирищу юні медички з
сміхом долають уявну радіоактивну зону
долають навчальну смерть і все когось
рятують рятують рятують...
Територія
саме для таких учень ями горби бур’яни.
Споруда римських чи ще раніших часів
фортеця давно вже нікого не відлякує.
Де колись римлянин чи турок зубами
скреготів тягнучи з укріплення свою
розпатлану жертву нині юні медички
крізь протигазні маски сміються очима
до перехожих.
А
в перерві між заняттями посідавши на
мурах, де провіває вітерець, далеко
біліють у своїх халатиках наче табунчик
гусей і жартами зачіпають археологів,
що риються в одній із ям поруч.
Коли
випаде, що під час занять з дівчатами
буде Віра Костянтинівна улюблена
викладачка, то юні медички свою увагу
більше віддаватимуть їй. З місією
Червоного Хреста в далекій південній
країні вона була. То ж бо країна поетів
любові чорних очей, пластики рук жіночих,
що вміють зачарувати навіть змію...
Ось
вона стоїть дибки маленька бенгальська
рептилія схожа на польову ящірку твого
дитинства. Може далекий нащадок того
змія, що спокусив колись Єву? Насторожилось
дивиться аж моторошно стає: а що як
стрибне? Неотруйне чи може смертельне?
Віро
Костянтинівно а що все-таки ви почували
там?
Почувала
дівоньки, що мушу повинна. Як ото
мовиться місія така тобі випала
рятувати.
Для
них це голос фронтовички тієї, що фото
її усміхненої зовсім юної дівчини
в шапці-вушанці можна побачити на Дошці
слави в їхньому медучилищі. Такою вона
була їхня Віра Костянтинівна, що
посріблена тепер сивиною сидить серед
них. Невже мине час і вони її вихованки
теж стануть такими? (О.
Гонч.).Основи пунктуації
325
ПУНКТУАЦІЯ
В СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ
Складносурядне
речення багато в чому подібне до простого
ускладненого речення з однорідними
членами, при яких уживаються сполучники
сурядності. Проте, на відміну від
простого речення, у кожній сурядній
частині є свої головні члени речення
(або один головний член в односкладному
реченні). Пор.: Берези,
сосни, і пісок, і птичий свист, і вітер,
і ялини
(М. Рил.) —складносурядне речення. Я
знав міста, ліси і гори і в морі бачив
кораблі (А.
Мал.) — просте речення з однорідними
додатками й присудками.
У
складносурядному реченні кома
ставить- с
я між його компонентами перед усіма
сполучниками сурядності, як одиничними,
так і повторювальними: Як
шатра бронзові,
стоять
каштани, І жовтиною липи підпливли
(Зеров); Тож
панство і челядь поснули, і коні поснули,
і нам не ввійти в ці кімнати
(Ю. Андр.); Шлях
часом відходив до річки, або річка
огинала природні пагорби землі і
відходила від шляху
(І. Ле); їв
би очима, та душа не приймає
(н. те.).
Не
ставиться
кома:
Перед
єднальними й розділовими одиничними
сполучниками, коли є спільний
другорядний член або спільне підрядне
речення до обох компонентів
складносурядного речення: Так
по зимі приходять весни і по грозі сіяє
синь (В.
Сос.); Осінні
дрібні дощі падали на сумовито принишклу
землю і зелено потемніли води в озерах,
коли Михайло і Соломія попрощалися з
лісником і лісничихою
(М. Ст ).
в
Перед цими ж сполучниками, коли спільними
для обох компонентів є видільна чи
вказівна частка або вставне слово:
Лише
гул од копитів степом котився та хліба
шелестіли
(А. Гол.); Взяти
б хоч цей вірш: «Вітер,
—не
вітер,
— буря».
Це,
звичайно,
революція
і, звичайно, вона «трощить, ламає»
(який шаблон! — В. П.) і
плакатне «мільйон мільйонів мускулястих
рук»
(В. Пол.).Пунктуація в складному реченні
Розділові знаки в складносурядних реченнях
326
в
Якщо обидві частини складносурядного
речення однотипні (називні, безособові,
окличні або питальні речення): Ми
на будові. Стукіт і гуркотнява; Хто
режисер кінофільму і як він називається?
(з газ.).
а
Якщо
частини складносурядного речення
далекі за змістом або мають уже всередині
розділові знаки, то ставиться крапка
з комою:
Свіжість
хмелить, од неї солодко в роті, в
зволожених очах, у душі; і здається,
десь у твоєму єстві шовком шелестить
і пахне весняна травичка...
(Є. Гуц.).
а
Якщо
в другій частині складносурядного
речення висловлюється наслідок або
швидка зміна подій чи протиставлення,
замість коми ставиться тире:
Може,
квіти зійдуть
— і
настане ще й для мене весела весна (Л.
Укр.); А
потім пізно, уже вночі, в хаті в Тихона
було повно людей. Як нагло: трах-дзеньк!
— і
посипались склянки...
(А. Гол.).
•»
Вправа 49Основи пунктуації
Зіставте й проаналізуйте пунктуаційні ситуації в складносурядних
реченнях та в реченнях зі сполучниками при однорідних членах речення.
1. Минають дні... Минають літа... Час і горами двига!
І сум не такий, і радість не та... І тільки незмінна книга (Є. Плуж.). 2. Оженився дурний та взяв біснувату, та не мали що робити — підпалили хату (н. те.). 3. Сонце обливало землю рожевим світлом і ніжно цілувало тисячами своїх гарячих іскорок (Я Мирн.). 4. Реве Дніпро, й лани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять (А. Мал.). 5. Місяць клав йому тінь на половину обличчя,
і здавалось, що та половина спить (В. Підмог.). 6. Небо там було червоне, і вода в калюжах поміж молодою травою, і цвіт на груші також були червоні (Гр. Тют.). 7. На цей раз ми тут не мали наміру зупинятися, але все-таки зупинилися, і подбав за це наш «фіят» (У. Самч.). 8. А жниця вийшла із-за полукіпка і, ще й звідси поправляючи снопа, позиркує на шлях до солдата (О. Гонч.). 9. Земля покрита білою габою, і вітер під вікном, жебрак-скрипаль (Д. Павл.). 10. Або рибку з’їсти, або на дно сісти! (н. те.).
На городі бузина, а в Києві дядько (н. те.). 12. Дим не порідшав, а ще став густішим, і ця обставина вже не гнітила, як перш, Івана, а додавала йому снаги й рішучості (В. Шевч.). 13. Навкруг рясні стоять сади, платани і каштани, та шелест верб у пам’яті не тане (М. Рил.).
327
Пунктуація
в складному реченні
оо Вправа
50
З’ясуйте
синтаксичні умови, коли кома не ставиться
між компонентами складносурядного
речення (є спільний другорядний член,
спільне підрядне речення, спільні
вставні слова, частки, два компоненти
синтаксично однотипні).
1.
Чи, може, щось наплутано віками і атом
вручено нам безрозсудно рано? (Я. Ск.).
2.
І якраз у цей момент глухо загуло й з
шумом і свистом та своєрідним стогоном
десь почали одвалюватись глиби вугілля
й летіти повз нього. 3. Але, на жаль,
іронія прозвучала кволенько, і Чапчик
замислився (М.
Хв.).
4. Коли прийшла підвода, Свиридона взяли
разом з постіллю, і Мушка вибігла за
хазяїном, провела до самого інфекційного
барака (Ю.
Ян.).
Так
буває перед грозою, коли замирають
дерева і десь далеко синіє грізний
тайфун (М.
Хв.).
6. Знаю, всяка влада від Бога, намісником
Господа є на землі цар і його веління
повинні виконувати всі (Ю.
Мушк.).
7. Раптом його очі поширились і він, як
і тоді, дуже зблід (А/. Хв.).
Глибоке
небо, білі хмари Та плюскіт срібної
води (Є.
Мал.).
9. Зі мною ти Чого ж мені іще? О аромат
волосся молодого І тишина задуманих
очей! (В.
Сос.).
Тільки-но
вибухає Арсен своє «кахи!», гак поперед
нього або сонний заєць підскочить і
дремене геть, або припутень з гнізда
зірветься, або вепр злякано хрокне й
затріщить сухим хмизом, тікаючи (Гр.
Тют.).
11. Чи то було справді, та, може, то тільки
наснилось йому (О.
Гонч.).
Тихо
і тепло, так наче і справді весна (Л.
Укр.).
•>
Поставте пропущені розділові знаки та поясніть їх уживання при однорідних членах речення та компонентах складносурядного речення.
1. Збігло якихось сорок — сорок п’ять літ і ми стали свідками того, як щойностворені мегаполіси майже поглинули село (Я Мовч.). 2. Біля кожного кошика запалювалась свічка і круг церкви утворилось полохливе вогняне коло. 3. Я розмовляв з тобою й ти відповідала (В. Підмог.). 4. Жінки завжди ждуть од життя чогось особливого а все кінчається примітивним рабством (Я Загр ). 5. А уночі вже сад шумів і крізь гілля сміялись зорі (В. Сос.). 6. Лише трьох волхвів із усього наброду Впустила Марія і ті увійшли (Ю. Андр.). 7. Досвітні поля в червні чи в липні після теплої або задушливої ночі пемов зеленкуватим маревом укриті а те марево легке й примарне — чи їх) з зірок плаває пил у повітрі чи місячна
328
курява
не вляжеться (Є.
Гуц.).
8. Над землею кружляли заметілі й лютувала
війна (Ю.
Збан.).
9. Отак ми їхали, то з надсадним виттям
мотора пнучись угору то повільно
спускаючись униз і Чорний Черемош
спочатку пінився з лівого боку а потім
з правого і гори злітали увись із
святковою легкістю... (Є.
Гуц.).
10. Всі дівчата голуб’ята а де ж ті
чортові баби беруться? (//. те.).
11. То сонце вигляне то знову туча і
блискавка і дощ (П.
Тич.).
—
Мовч!
— сердито, як і на Зульфата, сказав їй
дідусь Гареєв і хлопцям стало від цього
ніяково Основи пунктуації
(Гр.
Тют.).
13. А ще ж був оскуд на хліб і на овочі й
зима накочувалася на місто, як білий
саван (Ю.
Муиік.).
14. Учительська семінарія, монастир
а також і наша школа мали великі
бібліотеки і з ними я мав дуже
близький, постійний контакт (У.
Самч.).
•> Вправа 52
Поясніть уживання в складносурядному реченні тире та коми й тире.
Здригнулася земля — і запах м’яти над нею хвилями зашелестів. 2. В самотній келії впивай, читцю смиренний, науку мудрих книг — і легкокрилий геній тебе навідає (А/. Зеров). 3. Там, у курені, напевно, харчі! Я біжма побіг
і не помилився (В. Підмог.). 4. Я споглядаю сам себе. Там, на базарі, де моя подруга продає пиріжки, — сварка, лайка, заздрість, брехня, — а я виростаю з цього, як холодна хризантема на угноєній землі... (В. Підмог.).
Прислухайтесь, як дише Пій, — і досить (/. Сет').
Котився час — і кожен рік, як злодій, мій дух і серце тупо окрадав (М. Зеров). 7. Ми стаємо плечима до плечей
І на чотири боки шаблі! (Ю. Ян.). 8. Накричала, нагукала, розвела їх — і відтоді спокій. 9. Читаю — і очі на лоб мені лізуть, усе вище й вище (Д. Гум.). 10. Підростали діти — і вже від раннього дитинства всі мусіли працювати (У. Самч.). 11. Ще — от день — і все ми, все покинемо Для блакитнокрилої плавби (М. Рил.). 12. Потахне світ наш, гей, потахне, по собі не полише й крихт — і ми відлинемо, як птахи, хоча без крил, хоча без крил (І. Кал.).
Ніби до цього очі в нього були засліплені, —і ніжність її рухів, вся її постать наче не западали в його погляд (Є. Гуц.).
•» Вправа 53
З’ясувавши синтаксичні та змістові умови речень, поставте в них пропущені коми та крапку з комою.
329
Пунктуація
в складному реченні
То
хмарка набіжить і бризне дощ краплистий,
Ясною вільгістю оббризкавши цвітінь
То сонце вигляне ласкаво променисте
і знов сховається і знову дощ і тінь
(Л/. Рил.).
2. Й одразу якось почистішав навколишній
день, повищав, прояснів і дорога тут
була сухіша й біліша, бо піску побільшало
й повітря з важкого полегшало й
соковитішим стало (Є.
Гуц.).
3. Напроти скирти він підвів голову,
сказав щось до коней і вони зупинилися
(Гр.
Тют.). 4.
Ой мій милий на току а я йому пирогів
напеку. Ой мій милий на поріг а я йому
на тарілку пиріг (н.
те.). 5.
Хто ви і чого вам треба? (Ю.
Ян.).
6.
Серце його [Пилипкове), як у невеличкої
пташки, стукало, билось, дух затинався
в грудях а малі ноженята, байдуже про
непомірні чоботи, своє робили: він ними
швидко чекри- жив все вперед та вперед
(Я Мирн.).
1.
Сніжинки з інеєм крутилися, збивалися
в купу і та купа росла, більшала і, наче
стовп, підіймалася вгору (Я Мири.).
8. Частенько з панночками граюсь І
лащуся до них І м’яко спать мені і ласо
можна їсти І бігаю не в бур'янах Сухенькі
лапки, хвостик чистий, Не так, як твій,
у реп’яхах... (Л.
Гл.).
Ліва
рука від незвичайної ваги зомліла і
Харитя не могла її зігнути (М.
Коц.).
10. Життя ж — це вічна боротьба і
тільки сильними народи куються в нації,
ідуть крізь бурі в радісні походи,
торують для нащадків путь (В.
Сос.).
Вірі
там
докопувався до кожної дрібниці й за
короткий час його знали навіть рядові
рудокопи (М.
Хє.).
12. Пройдуть літа, загояться рани,
приорються ворожі кладовища, забудуться
пожарища і многі події поплутаються
в сивих головах од частих спогадів і
перетворяться уже в оповідання але
одне останеться незмінно вірним і
незабутнім — високе і благородне
почуття товариства і братства всіх
юнаків, що розбили і стерли з лиця землі
фашистське божевілля (О.
Довж.).
Вправа
54
Перепишіть
текст, розставляючи пропущені розділові
знаки між однорідними членами речення
та компонентами складносурядних речень.
Поясніть умови пунктограм.
Того
року плітку полікуватись і відпочити
Ґете поїхав з Ваймара до Карльсбада.
Тричі на день, вранці, в обід і ввечері,
він виходив до джерела в парк, щоб тут,
за пора
Письменник і Генерал
330
дою
лікаря, випити корисної для здоров’я
мінеральної води. Він ходив привітною
і затишною вуличкою в холодку дерев
і по дорозі кожного разу зустрічав
людину поважного віку, що, спираючись
на тростину чорного дерева з золотою
іулею, проходила повз нього.
Розпитавши,
Гете довідався, що то був одставний
заслужений Генерал австрійської
служби, який походив з давнього й
відомого аристократичного роду. Коли
Ґете проходив вуличкою й проминав його,
Генерал спинявся й, спираючись на
тростину, стояв, дивлячись йому вслід.
...
Очевидячки, Письменник справив на
старшого віденця враження цілком
респектабельної людини і Генерал,
закінчивши оглядини, продовжив розмову.
Але,
— звернувся він знов до поета, — скажіть
мені, будьте ласкаві, що саме ви, власне,
написали?
Дещо!
— відповів з готовністю Поет. — Дещо!
Від Адама до Наполеона, від Арарата до
Бльоксбергу, від кедра до терна.
По
обличчю Генерала пробила легка тінь.
Шкода,
— зауважив він, — що досі мені не
довелося прочитати жодного з ваших
творів, бо я раніше ніколи, па жаль,
нічого не чув про вас. Сподіваюся, що
протягом цього часу з’явилися нові,
доповнені й поліпшені видання ваших
творів?
О
так і чимало!
І,
певне, ще з’являться? — допитувався
Генерал, уточнюючи справу щодо видань.
Треба
сподіватися, що вони з’являться!
Ну
ось, бачите! — з гіркістю признався
Генерал. — Це мені дуже прикро, бо я не
куплю ваших творів!.. Прошу зважити на
те, що я купую лише остаточні видання.
Тому, з цих міркувань, щоб усе було
певне, я чекаю завжди на смерть автора
раніше, ніж купити його твори. Прошу
не прийняти це за зле, але це в мене
принцип, якого я стало притримуюсь і
я не можу відступити від цього принципу
також і для вас, пане Ґете!
І Генерал
в ознаку, що він уважає розмову закінченою,
знов підніс з вишуканою чемністю свого
капелюха над головою і Письменник з
такою ж чемністю повторив той самий
жест і вони розлучились (В.
Дом.).Основи пунктуації
331
Пунктуація
в складному реченні
Частини
складнопідрядного речення розділяються,
як правило, к о м а м и: Відтоді,
відколи праця перестала бути працею,
а стала героїчною, вона стала відповідно
абсурдною
(П. Мовч.).
із
Якщо підрядні речення приєднуються до
головних складеними сполучниками типу
через
те що, для того щоб, після того як,
незважаючи на те що, в міру того як,
внаслідок того що, так що,
кома ставиться або перед усім складеним
сполучником, або в середині його, але
тільки один раз. Місце коми визначається
змістом речення: І
ось тепер, після того як над світом
відгриміла найбільша з воєн, мені дорога
знову стелеться до Харкова, до моєї
альма- матер
(О. Гонч.); Обличчя
його було землисто-сіре... навіть після
того, як він витер з нього пилюку
(О. Гонч.).
и
Якщо підрядне речення стоїть на першому
місці (перед головним), то сполучники
комою не розділяються: Дарма
що стояло тихе, сонячне безвітря, листя
тріпотіло на деревах вздовж шляху
(Ю. Смол.); Після
того як Ленінград скинув із себе тягар
блокади, ми з покійним Остапом Вишнею
побували в цьому прекрасному, величному
і гордому місті
(М. Рил.).
в
Якщо
підрядні речення з’єднуються з головними
складеними сполучниками навіть
коли, перш ніж, в той час як, лише коли,
кома ставиться перед усім складеним
сполучником: Здавши
документи в штаб, Черниш, перш ніж іти
в батальйон, з'явився, за офіцерським
звичаєм, відрекомендуватись командирові
полку
(О. Гонч.).
Підрядні
речення не відділяються
кома- м
и від головних, якщо вони складаються
лише з одного слова: Підв'язуючи
світлий виноград, сміється дівчина не
знати з чого
(М. Рил.); Дайте,
тіточко, води напитись, бо так їсти
хочу, що аж переночувати нема де
(н. тв.).
Вправа
55
Поставте
потрібні розділові знаки між компонентами
складного речення.
Визначте
тип підрядних речень та сполучники,
якими вони приєднуються до головного.Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
332
1.
1 зерно мусить вмерти, щоб дата В
житгєдавчому житі — Життя (Є.
Мал.).
2. Бо Ісус якого в народі звали Христом
знав уже що немає межі зречення для тих
що досі називали себе Його учнями (В.
Домонт.).
3. Коли не рахувати останніх трьох то
Марія зустріла й провела двадцята
шість тисяч двісті п’ятдесят вісім
днів (У. Самч.).
Скоро
війнуло на нього повітря занедбаного
саду скоро заслали його дерева своєю
тінню він відчув спокій у своїй душі
(В.
Підмог.).
5. Хоч ох та вдвох! (н.
те.).
6. Де ж бачили ви вчителів таких які б
того навчали що для них відоме добре?
(Є.
Плуж.).
7. Коли б ковбасі та крила то б кращої
птиці на світі не було (//. те.).
8. А є ж слова-Ге- родоти які спроможні
пояснити історію і народу, і людства
(Я. Моеч.).
9. Є й такі що каву не вживають але
залюбки споживають розмову яка за
кавою точиться... (В.
Небор.).
10. Поїду як з’являться грошики лиш За
200 км у містечко Париж В жому живе і
чекає мене Французький письменник
Торвік Боракне (О.
Ірв.).
11. Є міста до яких неможливо зайти через
браму. Є міста до яких неможливо зайти
(Ю.
Андр.).
12. Пили сикизку, деренівку І кримську
вкусную дулівку Що то айвовкою зовугь
(/. Котл.).
13. Чи, може, нас уже влаштовує те що з
трьох граматичних категорій нам
залишається лише теперішній? Аби
майбутній час був присутній у нашій
свідомості ми повинні думати не лише
про виживання, а й про мету нашого
існування (Я. Мовч.).
•>
Вправа 56Основи пунктуації
Поставте пропущені розділові знаки при складених підрядних сполучниках. Поясніть, у яких випадках можлива подвійна пунктуація.
1. Одні зникають з жиггя тому що їх просто руйнують хвороби, другі ж згоряють, як бійці в атаках, падають опалені на тяжких безнастанних вогнях своєї праці і творчості. Таким мені уявляється Малишко... (О. Гонч.).
Ввесь комплекс, уся сума слів, уживаних нашими поетами, росте й змінюється відповідно до того як росте й змінюється наше життя (А/. Рил.). 3. Василь Скалій сів скраю, біля дверей. Не через те що був такий скромняга, а з певною собі метою (В. Шевч.). 4. Дмитро дарма що став ширшим у плечах і наче побільшав па зріст, легко зіскочив па цю пругку землю (А/. Ст.). 5. Вони наважились покинути небезпечне місце незважаючи на те що Остапові грудно було пускатися в далеку дороіу (А/. Коц.). 6. На
333
Пунктуація
в складному реченні
небі
збиралися великі хмари так що можна
сподіватися доїду (Н.
Риб.).
7.
В природі ніч існує для того щоб у тиші
росло усяке зілля і відпочивала людина
(М.
Ст.).
8. Дощ тут вшіав менший гак що ледве
прибив пилюку яка пахла після дощу так
як пахне змазана глиною черінь печі
(Гр.
Тют.).
9.
Усвідомивши що таїна воскресіння
поневоленого народу — це насамперед
відродження рідної мови С. О. Єфремов
працював заради того аби український
народ уже ніколи не втрачав свого
національного обличчя (з
журн.).
10. — Так ти кажеш, що нікуди на канікули
не поїдеш, — раптом кидає дядько Степан
так, мимохідь дарма що Микулка Недич
йому нічого не говорив, ні на кого і ні
на що не скаржився (/. Чен.).
Вправа
57
Поставте
розділові знаки між компонентами
складнопідрядних речень.
Зробіть
схеми цих речень.
1.
Пишіть листи і надсилайте вчасно коли
їх ждуть далекі адресати коли є час
коли немає часу і коли навіть ні про що
писати (Л.
Кост.). 2.
Приїздіть до Відня і коли приїдете
зверніться до мене (В.
Дом.).
3. За переказами, псевдонім ІСліпий]
походить від одного предка Йосипа якого
в 1709 р. було осліплено вояками Петра І
за те що він під Полтавок) боровся на
боці гетьмана Івана Мазепи (з
журн.).
4. Нині коли Українська держава стала
реальністю здається що національне
військо, синьо-жовтий прапор та інші
матеріалізовані деталі творів Олеся
існували завжди (з
журн.).
5. Творець людину вивів на дорогу іцо
без початку і що без кінця (О.
Тарн.).
6. Вона дає закон добра і злого — не
знаючи де зло і де добро (О.
Тарн.).
Яким
почував що треба щось сказати товаришеві,
бадьорити його. Але не знав як (А.
Гол.).
8. В останні роки дуже популярним у
літературних колах став афоризм Григора
Тютюнника про те що немає загадки
таланту а є лиш вічна загадка любові
(М Наєнко).
9. Сідали де хто хотів (В.
Шевч.).
10. І свої хрести шукали хто як міг і хто
де міг... (Я. Мовч.).
11. Батько й мати у глибинах своїх душ
чекали що відчиняться зненацька двері
і Олюся завітає в кімнату, свіжа й
весела, ніби повернувшись з далекої
гулянки (В.
Підмог ).
12. Коли б не було смерті й минуле можна
було змінювати люди не знали б страху
й страждань (/7. Загр.).
13. Подумалось що кінець світу давно
почався — можливо, навіть звідси що
ті хто населяє ці
334
піски
обпалені, але не переможені що пісок —
мірило часу — є мірилом смерті. Себто
мірилом не живого, а віджилого (П.
Мови.).
14. Питала як живе її рідне село Гуджули
її чи багато цвіту в їхньому саду чи
багато нагідок (А/. Лазор
).
Кома
перед порівняльним сполучником с т а-
виться
в тих випадках, коли порівнюються
предмети, ознаки, обставини, тобто коли
є порівняння.
в
Комами
відділяються порівняльні звороти, які
приєднуються за допомогою сполучників
як,
мов, немов, ніби, наче, ніж, що, хоч
та ін., виступаючи різними членами
речення: Зараз
над поворонілою водою в ріст людини,
мов прив9язана,
висить тонка й прозора намітка синьої
імли (М.
Ст.) — означення; Та
дальні, раптові, як вибух, і нестримні,
як
стихія,
події
з цієї виняткової зустрічі були б зовсім
незрозумілі
(І. Ле) —прикладка; Київ,
Київ!.. Я тобі, як чуду, у піснях молюся
голубих
(В. Сос.) — додаток; Як
жива, між віттям павутина пропливла, а
сонце світить тихо, мов крізь вії
(М. Рил.) — означення й обставина.
в
Відокремлюються
також неповні та повні порівняльні
речення, приєднані тими ж сполучниками:
Шелестить
берізка білостанна, Мов зійшла з картини
Левітана (І.
Нех.); Зелений
Київ наш так само, як весна Зелена щоразу
на кулі цій зеленій І як морська вода,
струмисто-за- паїина
(М. Рил ).
в
При порівняннях-зіставленнях кількості,
міри, якості, що поєднуються сполученням
більш
ніж, менш ніж, не раніше ніж, не довше
ніж, кращий ніж
і под: Любов
відкрити важче, ніж Америку
(Л. Кост.); Людей
по місту снувало разів у десять більше,
ніж у звичайні буденні дні (Вал.
Шевч.).
Коли
ж самого порівняння немає, а сполучення
не
більше ніж
і под. стають просто фразеологізованою
формулою, то кома в таких конструкціях
не ставиться: Поїзд
прибуде не раніше ніж о десятій.Основи пунктуації
Пунктуація в порівняльних конструкціях
335
Пунктуація
в складному реченні
н
Відокремлюються комами сполучення як
правило, як виняток, як раніше, як завжди,
як звичайно, як ніколи та
ін.: Як
і раніше, горять, сяють очі молодим
вогнем, і так же по-дівочому грають
сміхотливі ямочки па смаглих
вишневорум’яних щоках
(О. Гонч.).
Не
ставиться
кома
при порівняльних конструкціях:
и
Якщо
перед порівнянням стоять слова майже,
зовсім:
І
от стоїть перед нею син заввишки майже
як батько.
и
Коли порівняльні звороти входять до
складу присудка або тісно до нього
прилягають: Промінь
срібного місяця впав на каштанове
волосся Немічки, і Лесі здавалося, що
це волосся, ці кучері
— як
хвилі бистролетних днів (М.
Хв.) (тире вжито для підсилення); Харитя
опинилась наче на дні в морі
(М. Коц.).
н
Коли зворот виступає обставиною способу
дії: І
верби в шумі втомлені. Аж ось паде як
мед настояно-за-
гуслий
останній лист
(В. Стус).
в
Якщо вони є сталими порівняннями-фразеологіз-
мами з приглушеною чи й втраченою
образністю: ллє
як з відра,
вискочив
як обпечений, білий як сніг,
все
йде як по маслу, свіжий як огірочок;
зробити як слід, були як один чоловік,
їли що попало, жах як страшно.
Вправа
58
Поставте,
де слід, при порівняльних конструкціях
відокремлю вал ь {і
ий
знак
кому та встановіть, якими синтаксичними
одиницями ці конструкції
виступають.
Сонний
ліс тихо спав у таких як і сам сонних
снігах (М.
Вінгр.).
2. Людська душа наче дрімучий ліс: зовні
він темний, мовчазний, а зайдеш в нього,
то знайдеш і сонячні галявини, і
яскраві фарби, і веселий гомін птаства
(С. Добр.).
3. Ми переходимо цю зустріч як переходжуємо
грип (О.
Ірв.).
4. Я в районному автобусі як у Ноєвім
ковчезі. Шофер наче Каліостро глипнув
знаюче і гостро, — половинкою білета
ощасливлює поета. Гамір наче на базарі,
тварі всякої по парі: гуси, кролики і
бройлери, і два колеса до ровера (О.
Ірв.).
5. Галичина як море колій шляхів і т. д.
і т. гі. огортає (В.
Небор ).
6. Єдине, що від нас іще залежить, —
принаймні вік прожити як належить (Л.
Кост ).
7. Закрутив носом як тертого хріну
понюхав! (//. те.).
8. Ти, може, думаєш оцим схилянням Мені
немов
336
би
дівчинці якій Розчулить марне, славолюбне
серце? (М.
Зеров).
9. Величезний віковий ліс мовчав як
дитина у сні... (Г.
Хотк.).
10. Дискусія більше видовисько ніж
читання, масовіше й пікантніше (В.
Підмог.).
11. І як важкі повільні бегемоти машини
йшли по фари у воді (Л.
Кост.).
12. А кругом молоко гречки наче море яке
запашне (Др.-Хм.).
13. Його вихваляли на всі заставки ніби
пройдисвіт надуту шкапу (В.
Сим.).
14. Аж мружився рожевий гладіолус так
наче він щасливий, а не я (О.
Пахл.).
15. Пливуть собі ніби з дому так буцім
гуляють (Т1
Шевч.).
•>Основи пунктуації
Встановіть, в яких конструкціях з порівняльними сполучниками не втрачена порівняльна модальність, і, відповідно, поставте потрібні розділові знаки.
1. Парові казани немов скупчились та схилились один до одного у спокійному сні (В. Підмог.). 2. Нащо ж тоді ті вуса і та борода такі великі й такі м’які? Так і просяться запустити у них рученята і потягти як слід (У. Самч.).
Не можу сказати, що молодь працювала більше ніж інші, але що поводилася вона гідно — то це факт (Ю. Щерб.). 4. Із цього місця бачив мов на долоні все товариство (В. Шевч.). 5. Будь здорова як вода, а багата як земля (н. те.). 6. І гомін вулиць многооких як плеск немовчної води (М. Рил.). 7. Він сам млів душею більш ніж під ту лиху завірюху, що зачепила й його (П. Мирн.).
Марія для мене як рідна, а Ганнуся як своя дочка (Є. Гуц.). 9. Хочеш буду ніжною як вишня? Білосніжний цвіт і світло в сад... На губах — пелюстки слів колише лагідний як травень листопад (С. Йов.). 10. Посипався як з решета наглий краплистий дощ, а далі полив як з відра (/. Я.-Лев.). 11. Я розумів, що в’язнути до людини з запитаннями більш ніж нетактовно (Ю. Збан.). 12. Василь Кравчина був темний як ніч (О. Довж.). 13. Студент- заочник був темний як ніч (з журн.).
Вправа 60
Поставте, де потрібно, коми і поясніть їх уживання при конструкціях з порівняльними сполучниками.
Це є поезія найвища, Це є найвища простота, Коли передаються вірші Як поцілунки — з уст в уста (О. Ірв.).
Сивий голубе, біль мій зичений, вечоровий і пелехатий, більше чутий аніж помічений, більше мічений ніж кри
337
Пунктуація
в складному реченні
латий
(В.
Стус).
3. Що є кращого в світі як образ ніжної
як голубка прекрасної як сонце милої
й лагідної як пестливий весняний вітер
жінки?! (У.
Самч.).
4. Мода на соціалізм була [в кінці 19 ст.]
не меншою ніж мода на Ніцше (С.
Павл.).
5. Але нью-йоркський «Перигор» —це
просто вишукана французька харчевня.
Вина, сири, все як слід (П.
Загр.).
6.
Може,
найважливішим з наших завдань як
національної спільноти було, є і буде
пізнати себе (Є.
Мал.). 7.
Як музикант Франц Шуберт дебютував у
придворній віденській капелі (з
журн.).
8. Нема м’яса як свинина риби як линина,
а дівчини — Марини (н.
те.).
У
колі друзів багато говорилося про
майбутнє Лисенка як першого українського
музиканта. 10. Микола Лисенко як
найталановитіший музикант серед
студентів університету скоро став
у центрі етнографічної діяльності.
Перед
ним же як перед українським композитором
постало завдання створити музичний
репертуар для українського театру (В.
Дяч.).
12. Сюди наїжджали його [О. К. Толстого]
двоюрідні брати Олександр, Володимир
та Олексій Жемчужникови, широко знані
колись і тепер як один автор Козьма
Прутков (Є.
Гуц.).
13. Як поета з тонким і ніжним відчуттям
людських переживань П. Гра- бовського
особливо вабили народні пісні (О.
Дей) 14.
Чорні, голі дерева стояли в садку,
настовбурчившись замерзлими гілочками
і наче мертві не ворушилися од вітру.
15. А я нині вранці такі бачив медівники
в пекарні... ну, такі, що ніколи не
бачив... Оце тобі коржик, а на коржикові
наче сметана солодка-солодка... зверху
помащено червоним та притрушено
маком... (М.
Коц.).
Вправа
61
Визначте
тип підрядного речення зі сполучником
як.
1.
Він гак ніколи не чекав вечірньої
години, як того душного дня (М.
Хв.).
2. І варт буде на світі жить, як матимеш
кого любить (Т.
Шевч.).
3. В міру того, як він голо дніє і слабне
від утоми й задухи, його думки робляться
сумніші (/. Фр
).
4. Але варто було мені до неї простягнути
руки, як вона щезала (О.
Чорн.).
5. Кроки часу не так руйнують, як людська
байдужість. 6. Моєю ти була, ще як Земля
із полум’я творилась (О.
Пахл.).
7. Але куди він може втекти від МДБ? Це
так само неможливо, як кинутому в
море втекти від води (В.
Вин.).
8. Але що я можу зробити, як в мені багато
мене?! (Л.
Кост.).
9. Її тільки
338
дивують
ці мужчини: не встигне поцілуватись
два чи то три рази з тою чи іншою жінкою,
як уже ту чи іншу жінку починає вважати
за свою власність і починає на неї
страшенно кричати (М.
Хв.).
10. Вмирав самотній, як усі вигнанці (О.
Пахл.).
11. Якби ти знав, як солодко нестерпно
і як спочатку я тебе люблю (Л.
Кост.).
12. Ніколи в головах дядьків не ворушилось
стільки думок, як тепер (М.
Ст.).
13. Як вийшов зі стодоли, то перед самим
носом пролетіла зграйка снігурів і
всілася на вишневому гіллі на хатню му
причілку (Є.
Гуц.).
14. Я не спекулюю на цьому, бо знаю, ти
чинитимеш так, як я тобі казатшгу, як я
проситиму тебе. 15. Дивно, як цього не
може зрозуміти слідчий
(О.
Чорн.).
16. Як не люблю — я не співаю (Я. Тич.).
17. Як уміє, так і піє (//. те.).
Вправа
62
Поставте
пропущені розділові знаки й поясніть
Тх уживання. Зробіть
синтаксичний
аналіз речень та накресліть їх схеми.
Максим
думав про скриню Паїшори. Вся справа
в тому в чиїх руках буде ключ від скрині
і жим способом будугь знешкоджуватися
злі духи ч що в ній замкнені (Я. Риб.).
2. Василь Мисик, за плечима якого більш
як півстоліття поетичного досвіду
очима ясновидця дивиться в глибину
речей (/. Др.).
3. Ялинка затремтіла від низу до вершечка,
наче злякалася несподіваного лиха^ і
кілька зелених глиць упало на сніг (М.
Коц.). 4.
Дуже рано починалася,за старих часів
професійна на селі освіта. Тоді вона
починалася коли Ванька або Одарочку
було вже «одлучено» і,коли Вапькові
або Одарочці сорочка підіймалася
вище того місця, про яке ви зараз не
думаєте і зав’язувалася вузлом на
спині (О.
Виш.).
5. В українця зринає із уст: «Я, тьі
знаешь, забьіл свою мову!» Як цього
зрозуміть молодця, що не здатен свого
розкумекать,коли навіть, заблудла
вівця не забуде по-своєму мекать? {Длі.
Біл.).
6. А він забув про весло, що лежало під
ногами і боявся поворухнутися;
щоб не сполохати її голосу — тихого
як наводок і чистого як подих землі на
пагорбах посеред заплав (Гр.
Тют.).
7. Вона |Ніна Матвієнко] сприймає весь
духовний світ як рідница своє бушгвласігу
супіість~як його органічну часточку,
і в гой же час розуміє що може тоиуги
очима в блакиті неба, пити в уяві
яскраво-зелену барву трави
батьківського подвір’я відчувати на
відстані осінній запах груші коло
отчої хати лише то му що є мати, що є її
село її Полісся її У країна,а з нею —
великийОснови пунктуації
339
Пунктуація
в складному реченні
добрий
людський світ (В.
Качк.).
8. Рвонув на себе провід коли кінець
гармати зрівнявся з вільхою, в останню
мить згадавши що там не справжня міна
і,що гармата вибухає не тої ж миті коли
із неї зірвеш чеку (В.
Шевч.).
У
складному безсполучниковому реченні
використовується майже повний
репертуар віддільних пунктуаційних
знаків середини речення. Два знаки —
кому
і крапку з комою
— можна вважати формальними: вони
розділяють компоненти складного
речення. Так, кома
в складі речення — елементарний засіб
графічного членування складного
речення.
Другий
знак — крапка
з комою
— характеризуєтеся наявністю
граматичного підсилення. Уживається
в тих же випадках, що й кома, але в
ускладнених ситуаціях: а) при більшій
кількості членованих компонентів;
б) при значній змістовій віддаленості
компонентів; в) при насиченості
компонентів іншими розділовими знаками.
До
семантизованих пунктуаційних знаків
належать тире
і двокрапка,
оскільки, крім членування речення, вони
передають відношення причини і наслідку,
умови, пояснення, протиставлення між
компонентами безсполучникового речення.
Коли
складові частини безсполучникового
речення утворюють єдність складної
думки, в якій виражається одночасність,
послідовність чи сумісність дій, між
цими складовими ставиться
кома:
Обабіч
дороги в золотих полумисках соняшників
бенкетували бджоли, на синюватих стеблах
сизіли дзвіночки вівса, прив'ядали
сердечка листя рясного стручкуватого
гороху
(М. Ст.).
Якщо
окремі частини безсполучникового
складного речення не мають тісного
зв'язку у змісті або в середині частин
є свої коми, то між ними ставиться
крапка
з комою:
Врожайне
літо завжди наливає хлібороба добрим
спокоєм і певністю; так наливає воно
колос дорідним зерном
(М. Ст.); Десна
справді вже розлиРозділові знаки в складних безсполучникових реченнях
340
лася,
озеро наше давно вийшло з берегів;
холодні буруни б'ються люто об сумовиті
стовбури, котяться через луг до нашої
бригади, хлюпочуться перед нашим двором
(Ю. Збан.).
Двокрапка
вживається
в таких випадках:
в
Якщо
друга частина складного речення пояснює,
доповнює чи пояснює зміст першої: Мені
відкрилась істина печальна: життя
зникає, як ріка Почата
(Л. Кост.); Давай
дружити: то я до тебе, то ти мене до себе
(н.- тв.).
в
Якщо
в першій частині є дієслова мовленнєвої
чи мислеїшєвої діяльності типу знати,
чути,
бачити, розуміти, вирішувати, дивуватися,
дивитися
тощо, які разом з відповідною
інтонацією попереджають, що в наступній
частині викладатиметься якийсь факт:
Я
знаю: слабкість
це
одна з диверсій. А я ще в диверсантах
не була (Л.
Кост.); ... Нам
—однієї
прагнути мети: Крізь біль, крізь бруд,
крізь тундру пронести Свого мистецтва
полум'я високе
(Г. Кочур).
в
Коли
в другій частині міститься причина або
підстава того, про що говориться в
першій: І
взяти участь у битві Чубенкові не
довелося: плацдарм відбив усі атаки,
захопив дванадцять танків та панцирників,
розгромив ущент білий корпус
(Ю. Ян.).
Тире
в безсполучникових реченнях ставить-
с
я:
в
Коли
виражається швидка зміна подій чи
раптовий наслідок або висновок: Ви
одгортаєте рукою галузки яблуневих
верховіть, що заважають вам,
— аж
три яблуні потрапили якось у цей закуток
і розрослися тут напрочуд пишно
(А. Любч.); Його
не люблять
—і
це зрозуміло. Його бояться
— це
його доля. Його неохоче пускають до
солідних установ
—це
його службова голгофа
(П. Заїр.).
в
При
зіставленні чи протиставленні змісту
частин безсполучникового складного
речення: Долають
простір не істоти, не механізми і не
звуки
— предмети,
літери і ноти над головою, наче круки
(В. Небор.).
я
Якщо
в першій частині зазначається час або
умова того, про що говориться в другій:
Проходив
вартовий
— кроки
лунко під склепінням коридору розмірено
— гуп,
гуп...
(А. Гол.); Любиш
смородину
—люби
й оскомину
(н. тв.).Основи пунктуації
341
Пунктуація
в складному реченні
Оскільки
складні безсполучникові речення за
відношеннями між компонентами можуть
бути багатозначними, то на практиці
часто спостерігається вживання тире
замість двокрапки і навпаки.
•о-
Вправа 63
Поясніть уживання формальних та семантизованих розділових знаків у безсполучникових складних реченнях.
Хтось мовчки підвівся з-перед ясел волхва, І той озирнувся: з порога на діву Дивилась, мов гостя, зірниця Різдва (Ю. Андр.). 2. Вам зненацька кортить сказати їй втішне слово. Підійти отак близенько до людини й так сказати — це її, мабуть, трохи отверезить (С. Горд.).
Всім, хто тоне й не знає, За що вхопитись, Хто вже з останніх Вибився сил: Попереджаю — я не колода, Попереджаю — я крокодил (Ю. Позаяк). 4. А істина ж така нудна: Усі слова збери, мій любий, — Душі не вичерпать до дна! (Є. Плуж.). 5. Й раптом тиша мені незнана Кривить сміхом покірний рот, — Ах, і в серці гаряча рана — Остогидлий всім анекдот! (Є. Плуж.). 6. Біло, біло довкола — аж очі мружаться маленькій дівчинці (А. Любч.). 7. Розвиднилось траві, — упали такі роси! (Л. Кост.). 8. Ти давно вже дружина другого, я ж — відомий вкраїнський поет (В. Сос.). 9. Не прав ведмідь, що корову з’їв, — не права корова, що в ліс пішла (н. те.). 10. Дурниці вареники й варениці — інша справа борщ: хоч поганий, так до біса! (н. те.). 11. Тоді в уявленні пересічного громадянина сфера послідовного вживання української мови в повсякденному житті була чітко детермінована — соціально і політично: нею послуговувалися колгоспне селянство, заокеанські емігранти і буржуазні націоналісти (В. Жит.). 12. Дорога котилася вниз; я рапгом від'гув красу глибокої ночі, гострі шпильки зворушення кольнули мої груди (Є. Гуц.). 13. А порядки в нього кругі, корабельні: протягом ночі — вахта, а на ранок вся оптика мусить бути в чохлах, двір підметений; на камбузі все повинно блищати. 14. І розсадник у мене був відповідний до тих можливостей: притиснувся біля хати —долонею накриєш (О. Гонч.).
Вправа 64
Поставте відповідні розділові знаки. Умотивуйте вживання коми й крапки з комою між компонентами безсполучникових речень. Накре- сліть схеми цих речень.
342
1.
Хай тобі щастить будувати сіяти творить
нехай в тебе буде дім багатий сяйвом
книг картин і статуй хай тебе твоя доба
нова золотим вінком сповива! (М.
Рил.).
5
000 000 ковтають ранкові бульйони їх ковта
в свою чергу голодне ранкове метро (О.
Ірв.).
3. Мені не треба численних читачів мені
досить кількох мені досить одного мені
навіть досить жодного (Монтень).
4. Трошки гречки трошки проса трошки
взута трошки боса (н. те.).
5.
Єсть ім’я жіноче м’яке і ясне в йому
і любов і журба і надія воно як зітхання
бринить весняне: Марія (М.
Рил.).
Гори!
Життя — єдина мить для смерті ж —
вічність ціла (О.
Ол.).
7. Стрункі сосни велично впираються
вершинами в небо купками шепочуться
про щось білокорі золотисті берези
дрімають у розкішних козацьких папахах
лісові дуби (Ю.
Збан.).
8. Вишнево-яблуневі садки ще сьогодні
зранку такі змерзлі й розпачливі
подобрішали потеплішали село звеселіло
людські обличчя погіднішими стали (Є.
Гуц.).
9. Метлинський не відчував того погляду
був задубілий і знерухомілий вуста
шепотіли перебираючи й карбуючи слова
здавалося ті слова зіслизали з його
тонких вуст і засипали кімнату (Вал.
Шевч.).
10. Вона вже йшла спокійно і непоспіхом
повільно із-за верховіть його викочувалося
сонце зітхало поле блищала трава в
росинах діамантових (А.
Сол.).
11. Наші їдуть ваші йдуть ваші наших
підвезуть (н. те.).
•»
Вправа 65Основи пунктуації
Поставте, де слід, тире. З’ясуйте змістові відношення між компонентами
складних безсполучникових речень (швидка зміна подій, наслідок,
висновок, оцінний коментар, зіставлення, протиставлення, час або
умова).
1. На тротуарах не лілеї, не лебединий в небі крик ясна безодня над землею дзвінкими барвами горить (В. Сос.).
О милі сноби, снобки, снобики! Дивіться: сонце світить факт! (С. Горд.). 3. Я вийшов Київ, Сквер, вода, Тролей- бус-коник розскрипнув двері (Ю. Позаяк). 4. Край села не сходяться на вечірні свята Кожен дивиться свій телевізор у хаті (Н. Кир.). 5. Не наше засипалось не наше й мелеться (я. те.). 6. Але раптом усе туманилось тоді виростали перед очима дикі поля й розстріляний горизонт (М. Хв.).
Режим напівсвободи так у них зветься це собаче життя (О. Гонч.). 8. На небі сонце серед нив я (М. Коц.). 9. Вітер війнув листя з клена жовте, жовтаво-золоте полетіло (П. Тич.). 10. Не умен до двадцять не жонат до тридцять
343
Пунктуація
в складному реченні
не
багат до сорок кругом дурень (//. те.).
11. Не русалонька блукає то дівчина
ходить (Т.
Шевч.).
12. Ходім. Нам є де йти дороги неозорі,
ще сизуваті в прохолодній млі (В.
Стус).
13. Хмари чи грози не гнись (Є.
Мал.).
14. Гляне молоко кисне (//. те.).
15. Такому відкрий кордон він за ніч
змотається в Африку, чимось там
розживеться, по дорозі продасть і
привезе додому ще чогось (П.
Загр.). 16.
На його берегах снували тут і там немов
червоні, білі та чорні мурашки то були
люди (І.
Фр.).
17. Цілуй, цілуй, цілуй її знов молодість
не буде (О.
Ол.).
18. А прийшла п’ятниця поховала Гриця
(н.
те.).
19. Не поможуть сльози щастю Серцю легше
буде (н.
те.).
20. Стукотить, гуркотить комар з дуба
летить (н.
те.).
21. У натовпі здіймається раптове
замішання, потім настигає раптова
коротенька тиша вона знепритомніла
(А.
Любч.).
Вправа
66
Поставте,
де слід, потрібні розділові знаки.
Поясніть змістові
відношення
між компонентами складного безсполучникового
речення,
які
передає знак двокрапка (пояснення,
доповнення, з’ясування,
причина,
підстава).
Ворушилися
займаючись буденним ділом хто снідав
хто обідав а хто вечеряв (Вал.
Шевч.). 2.
Уявіть собі просто був такий день коли
ви лишились на самоті (А.
Любч.).
Щойно
ми народились Нам вручили по ложці І
сказали в майбутнім Вас чека бочка з
медом (Ю.
Позаяк). 4. У нього
палка потреба у нього жадання слізне
окраєць нічного неба піймати у фокус
лінзи... (Ю.
Андр.).
5. Перо в руках наукових працівників
має бути не скальпелем а патерицею
пророка у кожнім слові поясненому
розтлумаченому розглянутому з усіх
боків але не препарованому повинно
пульсувати життя. 6. Ось мати-батько
товчуть дитині учись вивчай англійську
французьку... людиною будеш. Але параметри
«людини» в даному випадку явно завужені
маються на увазі матеріальні вигоди
рівень благополуччя (П.
Мовч.). 1.
Полярник вирішив ще раз уважно розглянути
наскельний студентський витвір
чимось-таки він приваблював (О.
Гонч.).
8. Так і в поезії так і в житті людському
крізь порох труд і піт крізь сумніви
і втому ми здобуваємо свою височину
(М.
Рил.).
9. Тої неділі був чудесний соняшний
ранок сонце небо серпень (В.
Дом.).
Тася
одягла маркізетову блюзку синю спідничку
ажурні панчохи тільки в виборі черевиків
завагалася їздивши за місто одягала
вона звичайний хром але сьогод
344
ні,
задля урочистости, наважилась одягнути
лаковані (В.
Дом.).
11-Ти добре знав суворий древній міф під
нами Хаос і над нами Хаос (О.
Пахл.).
12. Ось подивись цей край — Сибір одягнений
у хвою шумигь дрімучий темний бір що
зветься тут тайгою (Н.
Заб.).
13. Ну, а далі ви знаєте від паршивого
берега відчалив а на паскудний —
прибився (М.
Ст.).
•»
Вправа 67Основи пунктуації
Поставте потрібні розділові знаки, вмотивовуючи їх змістовими
відношеннями між компонентами складного безсполучникового речення.
1. Була б колиска-будуть діти («. те.). 2. Вона спини- лася»упала хустка біла (О. Зуєв). 3. Двері цілого дому були розкриті-дядьки йшли шукати «дохтіра» через ждальню й ординацію всіма кімнатами а не найшовши там заходили в сад і город (В. Вовк). 4. Я бачу все' час зморшками обличчя зриє а теплі коси вкриє іней незчисленних зим (Б. Бойчук). 5. Чужинця шани ждатимеш дарма В твій слід він кине сміх-погорду ІД. Павл.). 6. Все повторялось і краса й потворність. Усе було; асфальти й спориші. 7. І плаче коник серед трав; нема мелодій (Л. Кост.). 8. Не степами і не горами простяглася твоя [України] географія на півкулях мільйонів сердець і крізь невидимі простори пісень (Ю. Тари.). 9. Я б вибрав найвищу почесть У чистім і чеснім бою На чорному мармурі ночі Зорю записати свою! (Б. Ол.). 10. В однієї таємниці — очі карі У другої таємниці — сині очі. В однієї таємниці — добре серце У другої таємниці — зле і хиже.В однієї таємниці — срібен перстень А в другої — звичайнісінька обручка (/. Др.).
Об руїни крешуть червоних блискавиць коні‘облюбовує собі Перун місце для капища (/. Кал.). 12. Зашаруділа кропива пройшовся вітер запалюючи в глибині ночі метушливі спалахи ніч народжувала перелесників. 13. Величезна піч виставляла, наче роти, кілька жерел; з них куріло синьо-брунатним димом.що пах сосновою живицею попід стелею навішано пучків сохлих квітів та трав (Вал. Шевч.).
•» Вправа 68
Запишіть текст як диктант. Поясніть уживання розділових знаків.
Чумаки
Слово «чумак» досі пояснювали назвою чуми, яку чумаки начебто завозили з Криму, через що вони носять
345
Пунктуація
в складному реченні
і
чумну дігтярну сорочку. А слово «чумак»
по-татарському означає просто
«перевізник». Чумак знаходить якусь
славу в своїх мандрах. Чи самий тільки
інтерес рухає чумаком? Ні, з інтересом
поєднується й щось інше: якийсь
підсвідомий потяг до мандрів, пригод,
товариського життя і самозвільнення
від родинних зв’язків.
Перший
сніг приковує чумака до місця. З тієї
пори у нього одна думка — відгодувати
волів на весну. І він годує їх сам або
віддає на винокурню, на барду. Прилаштовано
волів — усе інше йому байдуже.
А
тим часом дні йдуть за днями. Серпень
змінився вереснем, який «на рябих волах
їздить»; жовтень-грязник, веде за собою
листопад. А ось прийшов і грудень-студень.
Жінки дивляться: якщо випадуть теплі
святки, будуть молочні корови, а
світлі святки — несучі кури.
На
святках справляють дівчата свої улюблені
ворожіння. Нарешті тісто на пироги
замісено; смужечки тіста в маслі, що
звуться орішками, обсмажено; зроблено
ще й сластьони — оладки, що плавають у
маслі; і пиво поставлено на стіл.
Починають їсти й ворожити.
Лютий-бокогрій
несподівано й негадано приносить перше
ледь відчутне тепло. Чухається й
чумак-господар, частіше встаючи з печі,
де пролежав усю зиму, і навідуючись
до волів. Воли — то перша турбота чумака.
Вони взагалі незамінні у всій Малоросії
і як робоча сила для хліборобства та
перевезення вантажів, і як предмет
торгівлі — їх продають гуртами на
забій для м’яса й жиру. Незважаючи на
турботи про волів, чумак іноді витворяє
з ними дивні речі: ні сіло ні впало
візьме та й прогуляє їх усіх до одного
в корчмі (за
Г. Данил.).
•>
Запишіть текст як пояснювальний диктант.
Завжди ставалося те вночі, а ночі —мовби хто вибирав навмисне — були чорні, холодні, похмурі, ще звечора нічого не заповідалося, Дніпро лежав закутий у кригу, причаєно зітхав крізь пролизні, а посеред ночі зненацька бахкало щось у чорноті, розлягалося шаленим гуком і тріском, і в тиші, що залягала по тому, чувся холодний шерех: то зрушав з місця лід. Він сунувся відразу на міст, і тоді міст перетворювався на таку собі тоненьку ниточку між двома берегами, ледь помітну павутинку, що порветься від найменшого доторку. Зате люди на мосту, хоч ще
346
менші
й, здавалося б, кволіші, становили для
ріки перешкоду досить поважну, через
що ріка щоразу мовби намагалася
ошукати людей, вдавалася до хитрощів,
розгадати які не під силу було навіть
найдосвідченішим. Вона завжди рвала
на собі крижаний покрив у найнесподіванішу
мить і відразу посилала всі льодяні
поля в натиск на міст, щоб зчистити його
з своєї поверхні без сліду
Однак
люди, щоб не опинитися заскоченими
зненацька, догадалися вибудувати у
воді перед кожною мостовою опорою міцні
льодорізи з товстенних дубових колод,
ті льодорізи твердо зустрічали перший
натиск ріки, розколювали кригу,
розбивали суцільні льодові поля на
дріб’язок і, хоч ріка не здавалася
і пхала нові й нові маси кріпи, які,
навіть розколювані, вже не спливали
вниз за течією, а громадилися навколо
льодорізів, у невпинному тріскові,
шерехові, скреготі творили височенні
стоси, облягали льодорізи, дерлися на
них, поглинали їх, і вже мали б постати
на тім місці рухомі гори криги і рушати
далі на міст і тут нарешті стерти його
та знищити, але на той час на мості вже
заготовлялися люди, ставало старе й
мале, дуже й немічне, і кожен мав у руках
чи то важкий залізний гак, чи просто
довгого дрюка, починалося змагання (Я
Загр.).
Компоненти
складних синтаксичних конструкцій
поєднуються між собою різними типами
синтаксичних зв’язків: сурядним,
підрядним або безсполучниковим.
Відзначаючись ускладненістю структури,
речення цього типу зберігають ті ж
основні принципи вживання розділових
знаків, які характерні для окремих
типів складних речень. Але, полісемічні
за своєю характеристикою, такі речення
вимагають певних навиків швидкої
орієнтації в їх
будові
для правильної постановки розділових
знаків.
Особлива
складність спостерігається тоді, коли
збігаються два сполучники — обидва
підрядні або сурядний і підрядний.
Напр.: Отут,
серед цвіту, здається, що якби людина
навчилася мудрості в
дерев,
то не була б ворогом самій собі й природі
(Є. Гуц.).Основи пунктуації
Пунктуація в складних синтаксичних конструкціях
347
Пунктуація
в складному реченні
Якщо
у складному реченні збігаються два
підрядні сполучники або сполучник
сурядності й підрядності, то кома
між ними ставиться
тільки в тому разі, коли вилучення
підрядного речення з другим сполучником
не вимагає перебудови речення з першим
сполучником. Напр.: Став
він ще більше спати, ніж звичайно,
хоронився
від протягів, яких ніколи не боявся, і,
хоч було вже зовсім тепло, не починав
купатися
(В. Підмог.). Але: за наявності в останній
частині складного речення слів то,
але, зате
перебудова речення необхідна, і кома
між сполучниками не ставиться:
Мій
біль бринить, зате коли сміюся, То сміх
мій рветься джерелом на волю (О.
Тел.).
Іноді
в складних синтаксичних конструкціях,
зокрема в періоді, може ставитися тире
або кома й тире для
чіткішого зорового поділу речення на
дві частини: Горе
тому, що сидить на печі: сюди пече, туди
гаряче; добре тому, що в дорозі,
—лежить
собі на возі
(н. тв.).
Кома
не ставиться
у складних синтаксичних конструкціях:
Між
двома компонентами складного речення,
поєднаними єднальним чи розділовим
сполучником, що мають спільне підрядне
речення: На
селі хутко, як сонце закотилось, помовкли
голоси і помер всякий звук
(М. Коц.).
н
Між двома компонентами складного
речення, поєднаними підрядним зв’язком
та єднальним або розділовим
сполучником, які мають спільний головний
компонент: Тому
з огляду на це сподіваємось, що ситуація
зміниться і духовний дисбаланс
врівноважиться необхідними заходами
(П. Мовч.).
•>
Вправа 70
Поставте потрібні розділові знаки. Встановіть спосіб поєднання
компонентів у складних синтаксичних конструкціях. Накресліть схеми
речень.
1. Намалюй одну світову річ уважно й правдиво і вона нагадає тобі мільйони живих істот нашого світу які разом заговорять про одного універсального бога що зветься не увагою не Правдою а Любов’ю (Т. Осьм.). 2. Острах що він під час блукання загубить свою мрію що вона загине непотрібна ніким не спізнана обхоплював його і стиснувши тремтячі руки він заплющував очі. 3. Шаптала став ще більше мовчазним та ще більш уподобав самотність бо
348
ніколи
не лишався наодинці мрія жила в ньому
і коли тихо було навкруги вона неясними
обрисами мерехкотіла перед очима і
Шаптала побожно схиляв перед нею голову
(В.
Підмог.). 4.
Глянув попід машиною і похолов на нього
суігув плямистий танк той самий що він
підірвав чи інший який зумів прибрати
підбитого з дороги чи обійти.
Обабіч
де припікало сонце вже зеленіла тонка
квітнева травка і на кущах верби та
вільхи прокльовувалася тужава брость
(В.
Шевч.).
6. Очі ніби з весняної хмари у них і
ГІОДИВ
від
того білоповеневого квіту що затоплює
новесні цей підлісний масив міста і
якась сторожкість яку можна побачити
тільки в очах матері і мудра задума що
влягається десь глибоко барвою
яблуневої нори золотої осені (В.
Качк.).
7. Цепок яким він був прикований до
вільхи натягло видно повінь покидаючи
цю місцину хотіла забрати з собою
й човна та не подужала прив’язі (Гр.
Тют.).
А
бабуся гомоніла нанизуючи нитку на
нитку і все що коїлось на базарі де
вона продавала ковбаси в кого був трус
де зайнялося повстання про™ влади
скільки людей розстріляно з наказу
Надзвичайної Комісії про все те можна
було дізнатися від неї (В.
Підмог.).
9. Правий був Платон стверджуючи що
письмове слово не знає з ким можна
розмовляти а з ким не варто воно може
стати знаряддям і для достойного і для
невігласа (П.
Мовч.).
Тоді
через воду переїжджають на плавучих
помостах які ходять не по линві їх
відводять на веслах вище берегом і
пускають за течією з допомогою керма
(Г.
Данил.).
11. В примітивній свідомості спростачепих
та «згоголізованих» поколінь саме
ім’я «Україна» стало віддавна синонімом
якоїсь бездержавної безієрархічної
безструктурної і остаточно безформеної
Аркадії де тихі води і ясні зорі де
вічно співає соловейко без перерви
квітнуть вишневі садки а в них у холодку
людність перманентно відпочиває на
борщах і варениках і в затишку
мальовничі козаченьки невтомно
кохають так само мальовничих дівчат...
(Є.
Мал.).
•>Основи пунктуації
Поставте потрібні розділові знаки між компонентами складних речень.
Встановіть умови, коли знак розділовий не потрібен.
1. Коли все затихло і згасла церква темним дозорцем лишилась на порозі степу Шаптала відчув свою самотність і свідомість її залила йому душу теплом (В. Підмог.). 2. А як буря лиха тебе з місця зіб’є або хмара-гора тебе громом
349
Пунктуація
в складному реченні
уб’є
Світ почує ту смерть і повітря здрижить
і ліси загудуть і земля задвижить (/.
Фр.).
3. Коли Юля вийшла на вулицю сніжинки
ще кружляли дерева стояли білі й волохаті
урочисто мовчазні {О.
Донч.).
4. Чи ти сину не доріс чи ти сину переріс
чи не рублена хата що не люблять дівчата?
(//. те.).
5. Був один такий рік (1912) коли жоден
студент у Києві не був арештований
жодного не били нагаями під час
відзначення шевченківських роковин
(з
журн.).
Максим
думав про скриню Пандори. Вся справа
в тому, в чиїх руках буде ключ від скрині
і яким способом будуть знешкоджуватися
злі духи що в ній замкнені (Я. Риб.).
Щоб
залишитись в історії драматургії
досить написати кілька драмоподібних
витворів і тебе неминуче поминатимуть
у своїх працях усі дослідники цього
підрозділу літератури (М.
Наєнко).
8. Там де я сидів із пирію ще правда
подихало гарячим денним духом та від
річки з-під осоки тягло вже холодком
і лепехом не по-деннім пахло і випливав
із-за лози туман (О.
Вирг.).
9. Чути було як у вікна б’є дрібний
осінній дощик і як Іван Іванович
протирає свої рогові окуляри білосніжною
хусткою (М.
Хе.).
10. Він шукав. Придивлявся до облич що
миготіли перед очима ходив довго з
вулиці на вулицю і дріж проходила йому
по тілу коли візники гукали на нього
або дзвоник трамваю несподівано бринів
йому коло вуха (В.
Підмог.).
11. У хаті вже було повно людей і тютюновий
дим ходив над головою хвилями коли
Юхим переступив через поріг (А.
Гол.).
12. Шаітгала спинився на березі та почав
стежити як борються на небі яскраві
фарби гарячого сонця з прийдешньою
пітьмою як сірішає Дніпро і гудки
пароплавів зовсім низько стеляться
над водою (В.
Підмог.).
13. Аби хто захотів об’їхати козацькі
землі і якби його кінь ішов по сто верст
на день, то довелося б йому втратиш на
це сімнадцять днів, бо їхні землі не
лише на Запоріжжі, а й по усіх диких
степах, озерах та річках праворуч та
ліворуч Дніпра (М.
Вінгр.).
Вправа
72
Поставте
пропущені розділові знаки. Поясніть
уживання коми між
двома
сполучниками.
Де
б життя не носило і яких мені б звань
не дало воно Та коли запитально
подивиться Мені в очі Апостол Петро Я
скажу: «Я — солдат будівельного
батальйону. Я — ніхто...» (О.
Ірв.).
2. Голос її не підносився й не стихав і
350
коли
бабуся починала розповідати кіт Ковелько
облишав свої іграшки й спокійно засипав.
3. Удари цього міського формалізму
Степан відчував щороку і хоч як
виправдував їх об’єктивними причинами
вони не ставали від того менш дошкульними.
4. Тепер він лиш чекав і до того часу
поки прийде сподівана звістка він
завмер (В.
Підмог.).
Він
відчував погляд польського війська
своїм животом бо коли у нього починав
мерзігути живіт навіть під кожухом
то небезпека стояла поруч. 6. В темних
корчуватих козацьких пальцях це
бамбукове паліччя здалеку ще виглядало
так-сяк та як тільки козаки доправляли
його до рису воно раптом непевно
ворушилося розповзалося налізало одне
на одне перехрещувалося стирчало
врізнобіч як ракові клешні. 7. Сотники
знали що коли Наливайко починає про
гречану кашу й овес то щось має буги
або ж похід або ж бій (А/. Вінгр.).
8. От, — каже, — бачучи що вже туг чортяка
заварив собі кашу що вже Сомкові і в
сто голів помоги не видумаєш махнув
рукою та щоб не бачити того лиха і не
чути про його і хотів ото з’їхати з
України. 9. Взявши на ліву руку од дороги
пішов узепькою стежечкою і як не звертав
свої думки то на панотця де то він
обертається то на тривогу по Вкраїні
а серце знай своє шепче (Я. Кул.).
10. Концерте неначебто втихомирювали
його і що могутніше гули інструменти
що могутніше шаленів оркестр то
спокійнішим ставав Дапько (/. Сет.).
Сонце
уже стояло в полудні і припікало так
що поки вийшли за вал у поле добряче
впріли і потомилися (В.
Шевч.).
•>Основи пунктуації
Прочитайте наведені періоди, інтонаційно поділяючи їх на дві змістові
частини. Поясніть розділові знаки в них.
1. І поки Ромко розповідав, як Трубая догнав вовкодав у лісі вже мертвого, як він весь змерз, бо йти більше не зміг, і, ніби птаха, до останньої хвилини життя відводив звіра від родинного гнізда, — Тосько стояв у нього перед очима усміхнений, у вишитій червоним і чорним сорочці під старою грушею (О. Довж.). 2. Гнів розпалювався, хапався за меч при поясі, його довгі закарлючені пальці миготіли Митусі перед очима, множилися розжареними лучинами, відсахнутися мав охоту Мигуса від того дражливого миготіння, а ще хотів би він сісти, як належить людині, що перебула неблизьку й важку дорогу, пере
351
Пунктуація
в складному реченні
хилити
ковток вина — і опісля тільки розпочинати
бесіду,
але,
приневолюючи, однак, до мовчання власні
бажання, він приглядався князеві,
котрий поступово дозволив заволодіти
собою Гніву (НБічуя).
3. І все одно був красивий, — стільки
крилося в ньому багатства. Косив він
чи сіяв, гукав на матір чи на діда, чи
посміхався до дітей, чи бив коня, чи
самого нещадно били поліцаї, — однаково
(О.
Довж.). 4.
Народний учитель, учитель народу —
серце і сумління села, зразок і предмет
наслідування для дитини, достойний,
чистий, авторитетний, ушанований
батьками, — нема, нема у нас народного
учителя (О.
Довж.).
Вправа
74
Запишіть
текст як пояснювальний диктант,
розставляючи розділові знаки.
Люди
мабуть відчували що будуть такі сніги
і перед тим як захуртечило загодя
подбали про коней і про корів свиней
та овечок. Понаносили в стайні сажі
кошари сіна і буряків намішали висівок
одне слово понаставляли худобі
всіляких харчів і пійла. Не забули й
про себе бо з-під снігів на різдвяний
той вечір з гусятинських димарів
чорніючих й поодиноких яких чудом не
позамітало витікав дух калачів та
грушевих узварів. З димарів пахло
запеченим м’ясом вудженими на вишняку
ковбасами й вовки що відтепер не обминали
Гус5ггина а ходили над ним гіішки
встромляли у димарі носи й нанюхувались
до почамріння. А після всього ніби в
якомусь чаду вовки задирали над тими
ж димарями морди й тоскно вили-плакали
так що їх жаліли не лише сховані під
снігами люди а й висіяні зверху над
ними різдвяні зорі...
Робити
на свята було гріх і через те ніхто з
гусятинців відкопуватись і не збирався.
За білими святковими столами в
натоплених хатах люди сиділи та
дослухалися чи хто де щедрує? В декотрих
сім’ях щедрували самі чоловік жінці
дід бабі а діти так ті щебетали усім.
Або ж виспівували сім’єю гуртом й
обдаровували самих себе горіхами
стрічками грішми та частувалися
чарочкою.
Де
живуть Галя з матір’ю Наливайко звісно
знав але тепер ні він ні обидва його
тутешні свати Горошкової хата знайти
не могли. Її як і увесь над Збручем куток
закидало снігом. І аби хоч який-небудь
знак! Приміром якесь височеньке
дерево скажімо верба чи тополя ніде
нічого!.. А поруч перед очима і під ногами
палахкотіли снігові горби (А/. Вінгр.).
352
«*с>
Вправа 75
Перепишіть
текст, розставляючи розділові знаки.
Поясніть пунктуацію
в
простому та складному реченнях.
Окрім
козаків-запорожців і козаків-зимівчан
іще є одна козацька порода. І вона ця
порода не живе ні на Січі ні по зимівниках.
Це козаки-самітники або ж відлюдьки. І
обертається кожен із них у степу сам
із собою. Видно їм так щось у житті
допекло або й вони допекли комусь що
позабігали у найглухішу глушу і кожен
лишається із своєю волею віч-на-віч і
від того їм добре. Викопає собі такий
відлюдько у степу десь біля річки чи
озера яму обплете її зсередини лозою
чи очеретом зведе над ямою з каменю
невисокі стіни і дах обмастить їх від
свого ж коня кізяком проробить у стінах
одне-два віконечка і живе. Такі зем-
лянки-хати татари називають бурдюгами
і по-їхньому це означає шкіряна торба
для води. Влітку такому козакові-
самітнику співає птаство а взимку
заметілі й вовки. Дверей він ніколи
не замикає. Буває як де піде чи зачепиться
довгенько на полюванні а до його бурдюга
із степу хтось приблукає то заходить
просто в хату. Господар все лишив на
столі і хліб і сало пшоно рибу бутилець
міцненького меду. Все у подорожнього
перед очима і під рукою дістане кресало
викреше вогню розпалить кабицю зварить
підкріпиться схоче на ліжку і
відпочине. Засне чи так полежить а як
йому треба вже йти а господаря ще нема
то він робить з очерету чи гілочок
невеличкого хрестика і ставить його
на столі дякую мовляв тобі господарю
за хліб за сіль. І йде собі далі. А як
зайде той мандрівний чоловік і застане
хазяїна бурдюга вдома то зрадіють вони
один одному як рідні... Але й ті
козаки-самітники коли трапилось що на
Січі татарський напад приміром на
Україну або скажімо козацький похід
на турків а чи татар покидають усі
сідлають коня і гайда на Запоріжжя!..
(М.
Вінгр.).
Пунктуаційно
- орфографічний комплекс у контексті
з прямою мовою та цитатами
Контекст
з прямою мовою оформляється не окремими
розділовими знаками, а ідіоматизованим
пунктуаційно-орфографічним
комплексом,Основи пунктуації
353
Пунктуація
в складному реченні
в
якому передбачена строга регламентація
вживання великої літери, двокрапки,
парних лапок, одиничних та парних коми
та тире, залежних від позиції слів
автора й способу записування прямої
мови (в абзац чи в рядок).
При
контексті з прямою мовою ставляться
розділові знаки за такою схемою:
о Якщо
слова автора стоять перед прямою мовою,
то після них ставиться двокрапка,
а сама пряма мова береться
в лапки.
Перше слово її пишемо з великої літери:
Думала
сумна смерека: «Де краса у мене? Ось у
інших розвилося Листячко зелене. А я
стою однакова Літом і зимою; Як мій дуб
мене покине, Що буде зі мною ?» (Д.
Павл.).
У
середині прямої мови ставляться такі
самі розділові знаки, як у простому
реченні. Якщо ж вона складається з
кількох речень, то між ними ставляться
крапка, знак
питання
чи оклику
залежно від інтонації. В кінці прямої
мови знак
питання, знак оклику, три крапки
ставляться перед
лапками, а крапка
після лапок: А
що, коли Пороша зараз підійде до неї, і
той погляд буде не ніжним, не тихим, не
привітним, а грізним і немилосердним:
«Чого ти прийшов сюди? Я тебе не чекала»
(В. Земл.).
Якщо
пряма мова стоїть перед словами автора,
то її знаки — знак
питання, знак
оклику, три крапки ставлять
перед другими лапками, а після лапок
— тире;
замість крапки прямої мови ставлять
кому
після других лапок, а потім тире:
«Це
ти, Андрію?»
— спитала
з полу мати
(П. Панч); «Сьогодні
буде шторм»,
—каже
рибалка. Його просолений ніс втягує в
себе повітря, наче п ’яниця запах
горілки. «Буде шторм на десять балів»,
—каже
рибалка
(Ю. Ян.).
Якщо
слова автора розривають пряму мову,
то лапки ставляться тишки на початку
і в кінці її. Інші знаки ставлять так:
а) Якщо
слова автора розривають пряму мову, то
перед ними вживається кома,
три крапки і тире, а
після них — кома
й гире,
якщо перша частина прямої мови не
становигь закінченого речення: «Невже
оце та гречка,
— кажу
до Духновича,
— що
так біло нам цвіла у Чугуєві?»
(О. Гонч.), або знак
питання,
12003
354
знак
оклику, три крапки й тире
перед словами автора, а після них —
крапку
й тире, якщо
перша частина є закінчене речення.
Після коми й тире перше слово другої
частини прямої мови пишеться з малої
літери,
а після крапки й тире — з в е л и- к о ї:
«Антон
не з таких,
— сказав
Мартин Джура.
— Проти
своїх Антон не піде»
(П. Паші).
б) Якщо
в словах автора є два дієслова, з яких
одне стосується першої частини прямої
мови, а друге — другої, що стоїть після
слів автора, то після першої частини
прямої мови перед словами автора
ставляться розділові знаки за загальним
принципом, а перед другою частиною
після дієслова ставиться двокрапка
і тире. Перше
слово другої частини прямої мови
пишеться з великої
літери:
«Свій
мед, першої взятки,
— не
втерпів боцман, щоб не похвалитись. І,
звертаючись до Марії‘
додав:
— Вже
чотири вулики маємо, ціла пасіка...» (О.
Гонч.).
Коли
мова діалогічна (записана в абзац),
тоді замість лайок уживається перед
кожною реплікою т и р е. Кожна репліка
починається з абзацу,
а зв’язок зі словами автора супроводжується
такими розділовими знаками, як і при
записі прямої мови в один рядок:
Вмивайся,
Михайлику, та й поїдемо жати.
Я
зараз. А де ж дід Корній ?
Він
уже, мабуть, перший сніп зв ’язав.
Чого
ж ви мене раніше не збудили ? Я б йому
спасибі сказав.
Тато
сумно усміхнувся:
Жалів,
дитино, бо хто тебе потім, як одкотишся
од пас, пожаліє у світі?
(М. Ст.).
В
При
цигатах ставляться такі розділові
знаки, як і при прямій мові. Якщо цитата
наводиться не повністю, то пропуск
позначається трьома
крапками,
коли ж неповна цитата вплітається в
канву твору, то вона пишеться з малої
літери і береться
в лапки:
Так
чорним по білому й написано: «Усі його
(Хвильового) заклики до психологічно-художнього
та інтелектуального прийняття Європи
я вважаю лише за ліричний рефрен». Але
не зайвим буде й з'ясувати, в якій мірі
наші заклики були «лише ліричним
рефреном»
(М. Хв.); На
їх думку, «... будь-яка «трансформація»
може бути зведена доОснови пунктуації
355
Пунктуація
в складному реченні
скорочення
і додавання одиниць. ...рівень узагальненості
повідомлення збільшується при скороченні
або знижується,
коли
застосовується операція додавання»
(з журн.).
Цитата
може супроводжуватися вказівкою на
автора або на джерело, і тоді ця вказівка
береться
в дужки, а крапка
виноситься аж після неї (якщо вона йде
безпосередньо за текстом)': «Леся
Українка почала ліричними поезіями, і
ліричної струни не занедбала вона до
кінця віку!»
(М. Рил.); або ставиться відразу ж після
цитати, коли джерело наводиться нижче:
«Рабство
— річ
ганебна,
але
рабська психологія в свободі
— гідна
зневаги» (Ф.
Шиллер).
Вправа
76
Поясніть,
який пунктуаційно-орфографічний
комплекс використовують
у
кожному реченні з прямою мовою.
1.
«Викладайте, товаришу Братусь, свій
план», — спокійно звертається до мене
Лідія Тарасівна, наш агроном (О.
Гонч.).
2. Хлопчик під муром на ринку — Хто б не
проходив — гука: «Пане, купуйте ялинку.
Гляньте-но, гарна яка...» (Д.
Павл.).
3. «Треба написати про тебе нарис у
газеті, — докинув Отава. — Це так мило:
з простого селянського хлопця виріс
видатний лікар» (П.
Загр.).
«Іди
вже спати, Платоне, —сказав його батько,
повертаючи до двору, — бо нам теж
удосвіта на поле» (П.
Панч).
5. Син приїхав з заводу, просив тебе в
місто: «Тут же, мамо, в селі скільки
люду натулиться». — «Ні, — сказала, —
хоч в місті і затишно, й чисто, Та
артільних корів не поставиш на вулиці»
(А.
Мал.). 6.
«Ваш випад, сеньйоре, я пропускаю мимо
вух, —недбало кинув Вовик і звернувся
до Марії: — Тобі туї', Марійко, здається,
не дуже весело буде...» (О.
Гонч.).
7. —Директор пообіцяв:
Роботу
знайдемо і для вашої дружини.
Як
тільки морози спадуть, Анна Павлівна
буде тут, —; запевнив Казка. І сказав
довірливо: — Бачите, ми з нею очікуємо
поповнення...
Он
як!
А
що?
Нічого,
— всміхнувся директор. — Просто я
подумав, що ви ж наче такий ще
молодий...
Еге,
був колись! — Аркадій Васильович
зареготав.
А
тепер маю вже двадцять дев’ять. Скоро
тридцятка стукне. Пора й про нащадків
подумати... (О.
Шугай).
356
•>Основи пунктуації
Поставте потрібні розділові знаки. Установіть, які знаки в пунктуаційно-орфографічному комплексі при прямій мові парні, а які одиничні.
1. Жінки люблять, щоб на їхній душевній складності було наголошено подумав Кожна з них вигадує себе і полюбляє, коли в її химери вірять (В. Др.). 2. Жінко, а де гроші? Які? А шість кіп Дурень: копу на сіль, копу за сіль, за копу солі купили, копу пропили, копу борг віддали, а копа єсть (н. те.). 3. Друзі з легким зворушенням у голосі заговорив Мартофляк поки принесуть печеного зайця, я прошу кожного з вас прочитати по останньому віршеві. Адже ви щось понаписували останнім часом? (Ю. Андр.).
Уста шепочуть Люблю, кохаю, тебе чи іншу — хіба я знаю (О. Ол.). 5. Прийде коза до воза і скаже Ме! (и. те.).
Чого б ото людям не зробити однакове письмо — читане і писане журиться мати над наукою, а далі наказує Біжи, сину, до дядька Миколи, хай прийде прочитає (М. Ст.). 7. Ти, Галакточко, як гадаєш звертається мій герой до своєї дружини невже всі мають по чотири кімнати? Звичайно, не всі! рішуче інформує Марфа Галактіонівна Коли б всі мали по чотири, то тоді, може, не було б і квартирної кризи (М. Хв.). 8.1 той архімандрит, якого підсилали до мене, казав Владико, покайтесь, і ми вас знову приймемо Я відповів Ні І звернувся до нього з такими словами Ви ж, отче, — архімандрит України. Чому ж захищаєте інтереси Москви? А він у відповідь Тіло у мене українське, а душа — русская (Філарет).
•» Вправа 78
Запишіть діалогічну мову в рядок.
Дядьку Себастіяне, у вас під шинелею стеєр?
А ти звідки знаєш? — дивується чоловік.
Сорока на хвості принесла.
Краще б вона тобі чоботи принесла.
Ви його в бандитів забрали?
В бандитів. , ;
А він добре б’є?
Нічого.
От аби мені хоч раз бабахнуги, — аж мружусь від задоволення, уявляючи, як би я стрельнув із стеєра.
Найшов забавку! — хмуріє обличчя дядька. — Краше було б, дитино, аби ні ми, ні ви не знали цих забавок (М. Ст.).
357
Пунктуація
в складному реченні
•>
Перепишіть текст, розставляючи потрібні розділові знаки. Поясніть
пунктограму при прямій мові.
І Свирид і козачки в блакитних козакинах Розумовсько- го що їх Свирид поманив із передпокою дружно підхопили
До-о-жидайся дівчинонько На другую весну...
...Граф невдоволено жмурячись од тану свічок обернувся спертий на руб ватрану стояв чоловік у темному сурдуті.
Пане ван Бетховене скрикнув Розумовський Ми гак заспівалися що й не спостерегли коли ви увійшли...
Будьте ласкаві співайте ще ексцеленціє промовив ван Бетховен.
Це іграшки маестро патріотичний сантимент... Це одна з пісень моєї співучої батьківщини. Вона така багата на них...
Знаю кивнув головою Бетховен Тому її хочу слухати... Я крім вашого козака за Дунаєм не чув нічого...
Козаки це українські флібустьєри спитав перегодом Бетховен У свій час своїми набігами вони були здається погрозою Порти?
О ні маестро Козаки це скоріше організація на зразок мальтійських кавалерів правда посміхнувся граф із симпатичним вам демократичним забарвленням.
Так задумано промовив Бетховен Що Україна завжди прагнула долі не я знаю... Мене дивує стрепенувся він і очі його вперлися гостро у графові як ви ексцеленціє будучи патріотом своєї країни працюєте для імперії що позбавила волі вашу батьківщину?..
Амбасадор оторопів але за мить посміхнувся. Бетховен іноді бував шорсткий і говорив те чого не слід було говорити.
Політична негоціація маестро нічого більше. Козак Розумовський працює для імперії гак само як і поляк Чарторийський; себто і один і другий дуже мало Не уявляєте як далеко ідуть і можуть піти застереження щодо мене в Петербурзі...
Бетховен уважно й довго дивився на графа.
Ви хочете сказати ексцеленціє шо посполу з Чарторий- ським наче два Самсони розвалюєте із нутра храм філістимлян?..
Амбасадор нічого на це не відповів (Ю. Косач).
358
•>Основи пунктуації
За допомогою пунктуаційно-орфографічного комплексу оформіть уведення цитат у речення (цитати виділені курсивом). Поясніть тип цитат.
1. Існує цапіванекдотична оповідь про те, як заледве чи не на одному й тому столі зустрілися височайший указ про надання чиновникові казенної палати Панасові Руд- ченку звання дійсного радника за отменно старательную службу і жандармський циркуляр про розшук якогось Панаса Мирного, що нібито перебуває в губернії на нелегальному становищі... {О. Гонч.). 2. Я дуже радію, що мій тато живий і здоровий, чого й нам бажає, а далі мою радість підмиває сміх, бо читається те, що є в кожному листі а передайте ще поклон до самої сирої землі моєму близькому родичу Гнату, синові Данила, що тримає Оляну, дочку Петра з Микитівського подвір'я... (М. Ст.). 3. Вірд- жинія Вулф, котра пильно вивчила аналогічну проблему в англійській літературі, дійшла до висновку історія чоловічої опозиції до жіночої емансипації, можливо, цікавіша за історію самої емансипації. 4. Ще в ранніх щоденниках Кобилянська записала ... я не хотіла б вийти за нього заміж, бо він такий самий чоловік, як і всі інші, а я ненавиджу чоловіків (С. Павл.). 5. Тут діє дуже давнє правило щодо розуміння «великих» речей — як Бог, Істина, Батьківщина той, хто не любить брата свого, якого бачить, як може любити Бога, якого не бачить? (з газ.). 6. Заслуговує на увагу щодо нього важливий висновок, згідно з яким ... з утратою лексико-граматичними засобами основної ролі при передачі модального відношення, смислорозрізпювальна роль інтонації підвищується (з журн.).
Вправа 81
Запишіть текст як пояснювальний диктант, розставивши потрібні розділові знаки. Окремо виділіть структуру пунктуаційно-орфографічного комплексу.
У нашому житті часто доводиться нарікати на відсутність елементарних речей. Але якщо тримати логічний зв’язок, то відсутність цих речей лише сигнал про відсутність цілих масивів континентів стихій як скажімо відсутність качконоса свідчила б про відсутність Австралії де він тільки й існує.
Якось у 30-х роках наркома освіти Луначарського на зустрічі з молоддю дещо наївно запитали, що треба зробити щоб стати інтелігентом. Він відповів треба закінчити
359
Пунктуація
в складному реченні
три
інститути. І коли прозвучало Які? Які?
відказав треба щоб інститут закінчив
ваш дід ваш батько й ви самі.
Життя
й справді складається з простих
необхідних речей. Вони необхідні тому
їх неможливо обійти вони прості тому
їх не можна спростити. Без розуму скажімо
в житті не обійтися тобто він необхідний.
І разом з тим це проста річ або він є
або немає «Простий» це не примітивний,
«Простий» означає що річ не можна
роз’єднати на окремі частини що вона
існує тільки цілком не можна бути трошки
вагітною.
Отже
є нерозривний зв’язок між головними
необхідними для нас простими речами
й особистістю. Нерозривний тому що
коли немає особистості немає і таких
речей.
Але
як зробити щоб їх було більше одразу
подумки чуєш термінові заходи формування
особистості? На подібне запитання треба
дати відповідь схожу на відповідь про
інтелігентність. Нагадаю історію про
туриста який побачив в англійському
парку розкішний газон був ним надзвичайно
захоплений і запитав як завести такий
і собі. Відповідь була посійте цю траву
кожного дня поливайте підстригайте і
черед двісті років матимете такий самий
(Е.
Щерб.).
ЗАВДАННЯ
НА ПОВТОРЕННЯ
Вправа
82
Укажіть
комунікативну й відокремлювальну
функцію тире. Якими умовами
(морфологічними, синтаксичними,
фонетичними, змістовими) забезпечується
кожна функція?
1.
Театр та кінотеатр — рідні брати, бо
обидва вони театри. Але коли один —
кустар, а другий фабрикант, то вони не
можуть жити дружно (Г.
Кос.).
2. Ввічливість зовсім не «проста» річ:
по-справжньому подякувати — теж одна
з дорогоцінних простих речей, на яких
тримається світ і яка сягає своїм
корінням у неосяжні й вічні глибини
(Е.
Щерб.).
3. Література — це не просто сукупність
написаних книжок (чи кінематограф —
фільмів), а
360
засіб
для постановки та обговорення проблем
(Е.
Щерб.).
Он
у двір іде з дружкою молода — гарно
вбрана, у вінку, з цілою хвилею барвистих
стьожок, що в’ються за плечима (О.
Пч).
5. М а з а й л о. — По радіо читають, в
анатоміях пишуть: серце — орган, що
гонить кров, орган кровогону. Нічого
подібного! Серце — це перш за все орган,
що передчуває і вгадує. Однині вірю
йому, а більш нічому в світі. Серйозно
кажу! (М.
Кул.).
6.
На
селах гуляла п’яна осінь. Кривавий
лист калини на грудях, чоботи — рілля,
а сама плювала у стен і мрякою-дощами
давила села (Г.
Кос.).
7. У л я. — Коли я дурна, а ти розумна, то
скажи мені, що б ти сказала, коли б ти
була я, а я —та, себто коли б він тебе
отак проводжав? — «Що б я сказала?..» —
«Так». — «Коли б я була ти, а ти — я?» —
«Так». Р и н а. — Мені здається, що він
закохався. У л я (в
люстро).
— Що ти кажеш, Рино? (М.
Кул.).
Тихо-тихо
шуміло колосками жито, хилило повний
колос до босих ніг Рублеві —співало
якусь сонячну пісню золотого степу,
ніжну, радісну... 9. Легко, безжурно
ляскав хвилями Дніпро, прорізував
старий нові напрямки, розмовляв з
соромливою шилягою і — кожною хвилею
вперед,
вперед. А сонце математично лило
електрику на зубаті кам’яні городи,
чорно-сиві степи... ой, хороше цілувало
кучері Дніпра —хвилі... (Г.
Кос.).
10. —Улю! Ви ж українка! — Воронь боже!
Не українка! — Українка! — А нізащо!
Ні! Ні! — У вас прізвище українське —
Розсоха!
Ні!
—Та що там прізвище —у вас очі
українські, губи, стан! (М.
Кул.).
•»
Вправа 83Основи пунктуації
Поясніть, якими правилами пунктуації регулюється графічне
відтворення однорідності на письмі.
1. А цій землі^ нічого не забракло — ні рік, ні моря, ні озер, ні трав. 2. Йдемо крізь ніч, крізь бурю у степу. Крізь дощ і сніг, дебати і дебюти. Ми є тому, що нас не може бути (Л. Кост.). 3. Це все було просто до дрібниць: і я, і заспаний ранок, і сивий степ. Я пам’ятаю хороше тільки ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смушо купалося у стрижні. 4. І степ, і сонце, і далекий бір — все співало разом з журавлиною піснею у грудях Василя (Г. Кос.). 5. Крізь грати часом маячить нужденне, замліле обличчя, дивиться на вільне, широке видноколо... (О. Пч.). 6. Я пив її, свіжу, холодну, ще повну
361
Пунктуація
в складному реченні
снів,
і хлюпав нею собі в лице. 7. (Земля) Вона
моя. Всю її, велику, розкішну, створену
вже, —всю я вміщаю в собі (М.
Коц.).
8. Що їй ввижалось — чи шаблі, чи струпи?
(О.
Пахл.).
9. Ми поріднили думи і чуття і зближуємо
небо з отчим краєм (М.
Синг).
10. Не студить вітер уст — зігрівся коло
них (О.
Тел.).
11. Чого тільки немає у Даниловому
лантусі: туї’ і ніж, і ложка, і шматок
дрогу, і казанок; пшоно і сало, цибуля
й борошно, картопля й сіль, хліб і сухарі;
а ще великі садівницькі ножиці, пилка,
сокира, терпуг; а ще гачки, важки та
поплавці до вудок; ще коробочок десять
сірників, загорнутих у шмат парусини,
щоб не одвологли в дощ (Гр.
Тют.).
•»
Вправа 84
Поясніть, якими правилами пунктуації регулюється графічне
відтворення відокремлених членів речення на письмі.
1. Окрім легенд, є дані наукові, теорії, складніші теорем (Л. Кост.). 2. Ще далі, за Грунею, простяглося друге велике узгір’я, обгортаючи понад Пслом широку долину; внизу підгір’я видніють села, понад ними красують різними барвами картаті ниви, веселі гаї, а ще вище, на самім обрію, стоять високі, думливі могили, насипані у прадавні часи невідомим племенем (О. Пч.). 3. Не німе було козакові те небо, і місяць, і зорі: чи погляне на місяць, на його плями, чи погляне на зорі, то й серце, і думка його розжевріє, як од божого слова. 4. Ще, може, звіку не сходились на сих полях такії два рубаки, одної сили, одної хисті, одного завзяття (П. Кул.). 5. На галяву вискакує з іущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється... (М. Коц.). 6. Ось, волочучи кайдани, покволом, віками цілими, проходять люди, забиті, залякані люди, і не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі... Хо знає, що тільки одиниці зважуються на се, а зважившись, знаходять силу розбити кайдани... (М. Коц.). 7. Вони приходять бозна-звідки, ці самородки, думав він, і роблять з подиву гідною легкістю те, на чому інший заживає горба. Син кріпака, чи шевця, чи загумін- кового попа, з грубим обличчям та неартистичним тілом, викрешує зі свого мозку такі іскри, що не начудуєшся (Вал. Шевч.). 8. Степ зустрічає низькими поклонами пашні вітер, а він проходить полями — теплий, ніжний, смикає за вуса горду пшеницю, моргає до вівса й довго, довго цілує кучеряві голови гречок — п’є меди степові
362
(Г.
Кос.).
9. Отямившись, вже й руку простягла до
цієї небаченої ніколи квітки (А.
Соломко).
•»
Вправа 85Основи пунктуації
Обґрунтуйте вживання парних ком, тире та дужок.
Ми хочемо сказати тільки, що в наше завдання входило потривожити те мертве болото, куди встряли й «добрі, хороші» люди. (Висушувати ж це багно доведеться багато й багато років) (М. Хв.). 2. Легко повіяв вітер, далі притих, послухав горе-журбу матері і, здавалось, сам заплакав над потолоченою кіньми пшеницею... (Г. Кос.).
Опріч пісень, приповісток, обрядових примовлянь, єсть, на мою думку, ціла окрема царина, мовляли, «народної словесності»: це розповідання снів (О. Пч.). 4. До того ж стояв барак у такому веселому місці, що його з усіх боків осяювали воші — зі станції, з вагоноремонтних майстерень та від шахти, — і він плив щоночі в тих вогнях, наче корабель у сріблястому морі (Гр. Тют.). 5. Чубрієнко задоволено затягся, дістав з моєї торби пшеничний сухар (вій дурно нічого не розказував!) і розпочав широко, з деталями... Смеркало. Кущами Щербачкової ліщини, обережно розмовляючи, крались сіро-чорною смугою постаті озброєних людей (Г. Кос.). 6. Мош Костаки, високий огрядний молдуван, із червоним, мов перчиця, обличчям і ще червонішою шиєю, що так виразно відбивалась від його білої одежі — довгої, за коліна, сорочки, підперезаної червоним поясом, та білих штанів, — сидів на лаві і енергічно вимахував руками та мотав головою, вкритою копицею рудого, з сивиною волосся (М. Коц.). 7. Глядачі чекали появи народного артиста України А. Паламаренка, бо ще з минулого року їм запам’яталося, з яким натхненням читав він поему «Сон» («У всякого своя доля...») (з газ.). 8. Завдяки своєму термоакумуляційному дну посуд дозволяє знизити споживання електроенергії (газу) до 70 % (!), води, жирів і солі до 80 % (!!) і більше (!!!), а також зекономити час і нерви на приготування їжі (рекл.).
•» Вправа 86
Напишіть текст як контрольний диктант і визначте віддільні й
відокремлювальні розділові знаки та поясніть їх уживання.
Плекаймо, люди, пісню...
Український народ упродовж свого існування завжди був неперевершеним творцем чарівної пісні, яка вирізня
363
Пунктуація
в складному реченні
ється
своєрідністю, неповторністю на тлі
світової музичної культури. Це
найдорожчий скарб народу, неоціненна
частка його поетичної душі. У ній
зберігається історія і характер,
обдарованість і краса людська, в ній,
немов у своєрідному комп’ютері,
запрограмований морально- етичний код
і духовна велич української нації.
У
вік музичного модернізму, задушливого
смоіу біт-, хіт-, поп-, рок-музики, що
заполонив душі широких мас, особливо
молоді, наша пісня повинна стати
своєрідним базисом духовності для тих,
хто здатний відчувати красу рідної
мови, вслухатись у соловейкову мелодію...
Українська пісня не тільки спроможна
лікувати тих, хто опинився у незавидному
становищі безбатченка. Вона з давніх-
давен здатна єднати людей у любові один
до одного, у любові до Батьківщини.
Свого часу ПІиллер писав: де співають
— там лишайся жити. Лихі люди не співають
пісень. Тільки там, де народ співає,
співає не абияк, а багатоголосо, там,
де голоси творять диво-плетиво, багате
на контрапункт та підголосову орнаментику,
міг народитися Леонтович — неповторний
майстер філігранної обробки пісенних
зразків, що довів свою професію до
високої досконалості.
Вже
сам по собі відбір Миколою Дмитровичем
першоджерел для мистецької оздоби
став процесом вельми важливим, бо
добиралися пісні найцінніші з цінних,
лише ті, що найбільше хвилювали поетичну
душу Майстра. Вони перетворювались у
шедеври, вплітаючись самоцвітами у
вінок усенародної музичної культури
(А.
Авд.).
Вправа
87
Напишіть
текст як диктант. Поясніть синтаксичні
основи пунктуації в
простому
реченні.
Слово
Косинки
У
двадцятих роках нашого століття часто
влаштовувались і в Києві, і в Харкові,
і по інших містах літературні вечори
з обов’язковими тоді дискусіями. На
одному з таких вечорів я вперше побачив
і почув Григорія Косинку. Стрічався я
з ним, правда, і раніше в якійсь редакції,
і він вразив тоді мене категоричною
рішучістю своїх естетичних оцінок,
гостро критикуючи, пригадую, переклад
одного Бодлерового вірша.
«Жахливий
переклад», — різким голосом повторив
він кілька разів, і стосувалось те,
власне, не так перекладу, бо
364
французької
мови Косинка не знав, а самої поетичної
системи Бодлера, такої чужої психологічному
строєві селянського сина, здорового
й фізично, і душевно хлопця. (Щоправда,
і Бодлера, і інших західноєвропейських
письменників він з цікавістю читав —
у перекладах, звичайно). Але то була в
мене хвилинна зустріч (...) Він читав
одно з своїх невеликих оповідань, чи,
як він полюбляв говорити, одну з
своїх новель (так тоді й писалося —
новеля). Читав, і це був його звичай,
напам’ять, що рідко траплялося між
прозаїків. І знов той самий різкий
металічний голос, знову та сама
впевненість, рішучість. Видно було, що
самому авторові подобається його твір,
подобається кожна соковита, рельєфна,
густо забарвлена, круга, коротка,
енергійна фраза. Енергією, життєвою
силою віяло й від його невисокої, міцно
збудованої постаті. І це передавалося
в публіку: йому охоче плескали... (М.
Рил.).
•ьОснови пунктуації
Спишіть текст, встановіть, які розділові знаки кодифіковані, а які
авторські.
Пісня! Вона — серце народу, його душа, його крила. Витворена народом, пісня пахне майовими дощами, синіми льонами, материними руками... Пісня порушує паіїтоіппі струни людини.
Вона часом вихлюпує з душі повенево й затоплює, здасться, весь світ —звучить хорально, набатно, потряса- ючи нашу пам’ять: будьмо пильні!.. А то черкне ластів’ї- ним крильцем вечірній небокрай, приторкнеться невидимої струпи наших почуттів — і добуде, мов діамант, чисту сльозинку з очей, заглаїть, як дитячі, чийсь біль, комусь залікує давню рану...
І все це пісня. Такої неземної сили наша народна Пісня!.. (В. Качк.).
•» Вправа 89
Поставте потрібні розділові знаки і поясніть, які структурно-граматичні
підстави вживання кожного з них.
Отче поле
Завжди коли випадає відвідати рідні місця я використовую нагоду пройтися кілька кілометрів навпростець- кою стежкою через Саньчине поле. Та дарма що знайомі візники чи власники легкових автомобілів запрошують на автоіупинці до сво'іх повозів крізь вікна «Жигулів» або й
365
Пунктуація
в складному реченні
навіть
на возі не відчуєш усієї принади й
первозданності рідного поля. Тут кожен
кущик кожен видолинок чи пагорб
зберігають живу пам’ять дитинства і
юнацьких літ нетлінні сліди твоїх
предків односельців які обробляли цю
землю оберігали ощедрювали дорідними
врожаями.
Ранньої
провесни коли після снігів і спраглих
дощів набереться сили ця рілля освячуєшся
радістю як вільготно дихає вона на
повні груди видолинки і навкісні пагорби
усіваються дитинносвіжою зеленню
починає трубити жито дзвенять у високості
золоті струни жайворонків серед розповні
літа поле вигойдує половілим а затим
і золотаво-брунатним дорідцям колосся
по осені над розлогою стернею тремтить
живим маревом бабине літо. В будь-яку
пору року Саньчине поле має свою принаду
свою неповторність навіть і тоді як
періщить надокучлива осіння сльота чи
січе хурделиця... (В.
Скурат.).
Вправа
90
Поставте
потрібні розділові знаки. Вставте на
місці крапок пропущені
літери.
Напишіть слова разом, окремо чи через
дефіс.
Біля
сараю були німці. Тільк... тепер Хома
помітив що вони не/висаджували двері
а навпаки заб...вали їх чимось обливаюч...
з/верху. Блиснув вогник в одного в руці
і полум’я лизнуло масивні двері. Тої/ж
миті Хома випустив чергу з автомата.
Двоє чи троє одразу впали інші пр...ги-
наюч...сь кинулися в/розтіч. Хаєцький
майнув у/перед. Вже вискакуюч... сходами
він почув як в/середині сараю страшен...о
ревуть волають ніби киплять числен...і
людські голоси.
Об...рнувши
автомат прикладом Хаєцький вдарив ним
по здоровен...ому замку. В/середині
одразу пр...тихло заніміло а за/мить
закричало ще з більшою силою зд...чавіло
страшно не/по/людськ... .
Уже
тлів рукав уже потріскався приклад
проте замок ие піддавався. Хаєцький
оз...рнувся до/вкола побачив уламок
рейки. Він був такий важкий що іншим
разом Хома певно ні/за/що його не підняв
би. Але зараз сили помножились і він
розмахнувся синіюч... від напруги вдарив
по замку і замок ро...чахнувся.
Мимо
Хоми замере...тіли смертельно/бліді
спотворені жахом обличчя чоловіч... й
жіноч... кістляві бе...кровні.
Лише
одне якесь дівча схоже на лижницю в
своїх шароварах зупинилося на Хомин
оклик глянуло на нього за/мигь вирослими
великими очима упало йому на груди.
366
Наші
знеможено заплакало дівча Наші Наші А
Хома веселий і радісний зривав з їхніх
рукавів жовті як гус...нь нашивки і
відкидав геть (О.
Гонч.).
•»
Вправа 91Основи пунктуації
Поставте потрібні розділові знаки. Проаналізуйте виділення структур простого й складного речень.
1. У кухлі Климко й знаходив гостинець пригірщ пряників-срібноголовців або гроно прозорих півників на паличках зв’язаних докупи білою ниткою або ще щось таке. 2. То бачили в ній |в балці] вовка що ніс на спині ягня з колгоспівської кошари то чули як там щоночі плакав або реготав пугач на самотньому всохлому кленові (Гр. Тют.). 3. Берези сосни і пісок і яр і птичий свист і віїтер і ялини (М. Рил.). 4. От і братія сипнула у сенат писати та відписувать та драти і з батька і з брата (Т. Шевч.).
Думка обірвалася на тихому жалібному тоні сопілка вислизнула з рук і Семен заплющив очі заколисаний тою чудовою тишею що буває виповнена усякими згуками і дзвінкою піснею жайворонка і дзижчанням польових мух і тихим мелодійним шелестінням стиглого жита підрізаного серпами (М. Коц.). 6. Отак земля жаліла його коли він ще не нажившися мав прощатися з нею напевне тому й виживав що бачив не хижі химери і страхіття націлені надзьоблені на людське серце а тиху матір з немовлям і росяну в пилку пшеницю кучерявий овес у видолинку і селянську хату з соняшниками і рожею перед нею різно- цвіти і пізньоцвіти біля неї і кумедно бундючного лелеку з лелечатами на ній який туманного місячного вечора здасться вже не птицею а самим сном (М. Ст.). 7. Та ось дим перепах чи перемінивсь річковий вітер і на тому вапняковому березі з’явилися вовки й лисиці. 8. Повітря між ними бриніло і сплющувалось і коли воно стало тонким як лезо шаблі жовніри й гусари ударилися з козаками і обнялися... (М. Вінгр.).
•» Вправа 92
Передайте наявні змістові відношення між компонентами речень, поставивши на місці крапок потрібні розділові знаки й сполучники.
1. І на оновленій землі Врага не буде, супостата ... буде син ... буде мати .. будуть люди на землі (Т. Шевч.).
Тонкий промінь торкнувся зголубілого вікна ... на склі наче накипіли шротинки золотого сяйва. Я спав .. цей промінь постукав у мої очі, постукав у мою душу ... тепер
367
Пунктуація
в складному реченні
пробуджені
очі пильно приглядаються до тієї вузької
калюжки, якою стала шибка ... душа все
більше сповнюється певністю, що вона
теж поступово золотіє, заквітаючи
жовточолим соняхом (Є.
Гуц.).
3. Тільки небо тоне ... пахне небом степова
імла (А.
Мал.).
4. Та минуло кілька днів ... знову на трасі
Сімферополь—Ялта з’явилися колони
автобусів із знайомими написами «Артек»
(з газ.).
Тебе
нема ... дні — як ночі ... сад хитається
в журбі (В.
Сос.).
6. Цвіте земля садами і людьми ... люди
— дітьми, діти — таїною (П.
Ск.).
7. Пройшов весняний дощик ... рідне місто
ожило (з газ).
8. Ночами земля вже тужавіла ... вдень
розм’якала проти сонця ... озимі посіви
весело бігли вдалину (М.
Ст.).
9. Вчора був я лоцманом. Синіли ... ревіли
темнокосі хвилі ... сьогодні я господар
вілли, Де в саду блукають пави білі (М.
Рил.).
10. Дубок повертається боком до вітру,
щогли зарипіли ... вже бугшприт іде над
водою ... ніс ріже плюскотливу хвилю
(Ю.
Ян.).
•»
Вправа 93
Поставте розділові знаки в складних реченнях, поясніть Тх уживання,
накресливши схеми речень.
1. Черкаєш крилом і співає блакить дума сонцеиовна над світом летить (П. Мовч.). 2. Вже листопад підкрався з-за дубів і гай знімає золоту перуку (Л. Кост.). 3. Сонне крило ночі засивіло в тумані простяглося зубцями на сході
і ждало коли погасне остання зоря. . Світало. Десь недалеко в селах співали півні і сонний степ трусив уже кошлатою заспаною головою над Дніпром умивався до зорі.. (Г. Кос.). 4. Чутливе материне серце обіллялося жалем па одну думку що дитина мерзла б або й зовсім замерзла в далекій холодній дорозі (М. Коц.). 5. Тоді були невеселі голубі дзвони то йшов піст і каланча перекликалася з іншими церквами (М. Хв ). 6. Гості ще зоставались не зриватися ж мовляв зараз по вечері треба посидіти (О. Пч ). 7. М о к і й (м’якше): — Можна сказати аеро бринить. А от іще кажуть сніжок бринить. Це як випаде а тоді зверху в повітрі ледве примітний такий бринить (М. Кул ). 8. Кати чекали допомоги а юрба яка могла у будь-яку хвилину розтерши казнокрада чи крамольника старовіра чи вбивцю глухо мовчала і жодна рука не піднялася па німі речі |книжки) в яких таїлася недосяжна мудрість (Р. Іван.). 9. Бувало що перший день нічого не
368
ласгь
і козаки вибирають кошового й другого
й третього ліія а коли вже нарешті
зупиняться на комусь одному то десятеро
йдугь до нього в курінь і кажугь йому
що віднині вій кошовий (М.
Вінгр.).
10. Скрізь у натовпі скоморохи декотрі
в дивовижних масках і в несусвітнім
убранні ще інші з бубнами а тамті з
ведмедями на ретязях скоморохи
просторікують не стидаються говорити
що на думку спаде кепкують із усіх
довкруги і з себе теж насміхаються на
те вони скоморохи вічно ризикуючи
загробним щастям і земним спокоєм
говорять усе що заманеться (Я. Бічуя).
•»
Вправа 94Основи пунктуації
Поставте потрібні розділові знаки. Поясніть умови відокремлення другорядних членів речення.
1. Двісті п’ятдесят років тому маловідомий чоловік на ім’я Левенгук вперше заглянув у новий таємничий світ населений найдрібнішими істотами одні з яких злі й смертоносні інші дружні й корисні. 2. Левенгук неоспіваний і напівзабутий тепер так само мало відомий як невідомі були його маленькі дивовижні тварини й рослини в той час коли він їх відкрив. 3. Левенгук навчився виробляти найдрібніші лінзи менші за 1/8 дюйма в діаметрі. 4. Він досліджував поперечні зрізи різних порід дерев і примружившись вдивлявся в насіння рослин. 5. То тут то там у Франції Англії та Італії почали з’являтися люди які підходили з сміливою критикою до всього що стосувалося науки і філософії. 6. Левенгук був шукач-маніак і кому ще крім цієї дивовижної людини могло спасти на думку звернути свою лінзу на краплю чистої прозорої води яка щойно випала з хмар? Що могло бути в цій воді крім... води? 7. Він доведе Нідхемові що той і цього разу помилявся і ще не довівши цього він уже глибоко й радісно зітхнув. 8. Захоплений славою та почестями він ладен був уже думати що всі його потайні мрії здійснилися наяву але... (Поль де Крюї).
•» Вправа 95
Поставте, де потрібно, коми й поясніть їх уживання при конструкціях з
як.
1. На народну пісенність як на школу поетичної майстерності М. Павлик орієнтував і своїх сучасників почат- куючих письменників. 2. Почавиш свою діяльність як му шкант-етнограф Лисенко природно зрозумів що осно
369
Пунктуація
в складному реченні
вою
хорової культури повинна стати народна
пісня (О.
Деії).
3. Як піаніст Микола Лисенко написав
чимало творів для фортепіано широко
використавши народну мелодію ритм і
образи народної пісні (В.
Дяч.).
4. Від Наливайка вже як від княжого
сотника вони чекали чогось нового
і про Косинського та козаків про князя
Василя Острозького та його сина Януша...
5. І покрученими як горохові стручки
пальцями перехрестив Наливайка
військо ріку і хмари (М.
Вінгр.). 6.
— Я молодиком теж вірив у фатальну
заклятість, — сказав Руданський. —
Пізніше перестав. І не через те що як
лікар виводжу все з фізіології, а через
переконання. Все залежить від того хто
і як
щось робить (Вал.
Шевч.). 1.
Баба Секлета схоплюється з ліжка
хворого і приносить аркуш. Такий
точнісінько бланк як і на залізному
бильці ліжка... — Не думай же про мене
лихого як за рідного болію душею за
тебе молодого (В.
Чередн.).
8. Кузька біжить слідом раденько виляючи
хвостом він знає зараз як і торік і
позаторік почнеться найвеселіша робота
(Гр.
Тют.).
9. Студентський поп-гурт мав великий
успіх як у рідних стінах інституту так
і на міжвузівських оглядах (з
газ.).
10. Ще не було ріднішого як ти (Л.
Кост.).
11. Проза як і драма звужуючи свій об’єкт
до «народу» чи селянства прирікала
себе на естетичний тупик (С.
Павл.).
Вправа
96
Поставте
потрібні розділові знаки. Поясніть їх
синтаксичне, змістове та
інтонаційне
навантаження.
1.
З тернового куща недалеко стежки злетіла
якась заспана пташка вона ніби зраділа
з такої ранньої зустрічі з Кирилом бо
не встигла розправити закляклі за ніч
крила як дзвінко голосисто защебетала
йому над головою п-і-і п-і-і п-і-і!.. 2. На
вулицях тихо-тихо десь недалеко горить
як свічка маленька крамниця вітер
помалу підлизує своїми червоно-жовтими
язиками іскри крутить незадово- лено
полум’я по тонких балках і як звір
важко дихне і перескакує до нової жертви
зеленого штахету.., (Г.
Кос.).
Батько
зостався вірним своїм переконанням і
вибрав перше сказавши що хоч йому дуже
тяжко бачити велику перешкоду на
синовому життєвому шляху коли хлопець
не могтиме скінчити гімназії та йги
далі але він батько волить прийняти
вже таке лихо аніж висікти сина різками
не бито його малим тим паче неможливо
завдавати йому
370
такої
ганьби коли він став дорослим юнаком
(О.
Пч.).
Ми
мовчки встали сонце вже давно звернуло
з обіду і Татарські шпилі з голими
покришками підіймалися над зеленою
Долиною мов стовпи до великих-великих
воріт (Г.
Кос.).
5. Природа ще не розгорнула всіх див
своїх вона тільки що прокинулась тільки
що почала творчу працю свою (О.
Пч.).
6. Полковник Сашко Шостак що чорнів
оселедцем між хвилями під переднім з
двома гарматами возом переживав як
ніхто Сашко іще звечора сам промацав
проміряв прощупав дно і ногами і дишлом
вода сягала по груди значить з табором
на плечах можна було через неї брести
(М.
Вінгр.).
•оОснови пунктуації
Напишіть текст як контрольний диктант.
... Вечірня вулиця — в берегах вишневого цвіту. Вечірня вулиця — наче дно річки, по якому ти йдеш, ідеш по грузькому піску, а з обох боків над тобою здибилися білі пахучі хвилі. Вони поки що застигли, вони поки що дивлягься цікаво на тебе кожною своєю квіточкою, вони ніби очікують слушної миті, щоб линути донизу, в цей неприродний вакуум, і залляти його до верхів. Накрапає теплий, справді-таки дрібен-дрібен дощик, дерева стоять чи то в парі, чи то в ріденькому туманці, який зм’якшує все, злагіднює, і маєш таке відчуття, ніби зараз ти присугній при акті першотворення, ніби ти перенісся в первісні часи. Бо й тоді так само цвіло дерево...
Ще ж наче й не одцвітати садкам завтра чи позавтра, бо яблуні лише збираються випустити цвіт на волю, а проте на землі вже біліє опалими пелюстками. Й чорна земля здається від них ще темнішою* відмоложеною. І хоч криницю накривають дерев’яною накривкою, а проте у витягнутому відрі води плавають змарнілі, зводянілі пелюстинки, бо ж вишня стоїть над самою криницею. Ось ти сам нахилився — і з голови твоєї посіялось два чи три кружливих крилечка.
Можна стежити, як смеркає небо, повітря, — й розквітлі дерева теж смеркають. Частку за часткою свого пелюсткового світла віддають вони похмурим посланцям ночі, проте не все, проте дещо залишають і собі. А тому, гаснучи, не зовсім пригасають, і пізнього вечора вони обачно так, хворобливо світяться; а потім і вночі, коли вийдеш на них подивитися, вони вперто не примеркають,
371
Пунктуація
в складному реченні
випромінюючи
хоч і коротке, хоч і зжухле, та все ж
таки світло; а далі вже, під ранок, вони,
ніби омившися свіжістю, починають
теж розвиднятися разом із досвітком,
і недавно прижухле їхнє світло займається
невбитою внутрішньою снагою. І хоч як
прагла погасити їх
ніч, хоч як силкувалася вбити їхню чисту
душу — але не вбила, й ось тепер, при
сонці, всі вони раптом вибухнули ясним
цвітінням, і воно таке яскраве, що
затьмарює й цей день... (Є.
Гуц.).
•»
Вправа 98
Зробіть пунктуаційний аналіз твору.
Школо моя! Радість моя! Невпізнанною зробили тебе роки, а ти в пам’яті моїй живеш такою, якою побачив уперше, в той далекий тридцять шостий рік, коли ступив на твоє подвір’я ще молодим та зеленим учителем...
А колись вона була мов лялечка — весело сміялась білизною своїх стін, вабила до себе привітним блиском широких вікон. Над нею вдень і вночі шуміли могутні, повні сил і снаги осокори, а біля них, на світлій сонячній галяві, мов сестра у пишному вбранні, молода білокора береза, весела й привітна, безтямно закохана у вітер, який так любив ранками й вечорами розчісувати їй довгі зелені коси...
Давненько все те було. Але його не забудеш, не викинеш із життя.
Нехай сьогодні недалеко від старої, занедбаної, гордо височить новозбудована школа. Вона молода, повна сил, зневажливо коситься глумливим блиском вікон на стару, присадкувату, почорнілу. Пишається вікнами, важкими карнизами і навіть гострим шпилем, без якого не зміг обійтись архітектор, віддаючи данину нерозумній моді. Нова школа хизується на всю околицю своєю писаною обновою, і саме на ній, а не на тій, старенькій, що бачила все і пережила все, спиняється око перехожого.
Ну що ж — кожному своє; побажаймо новій школі побачити в сво’іх стінах стільки ж хорошого й доброго, скільки його бачила стара, напівзабута, яка скромно, по- старечому тулиться до нової, молодої... (Ю. Збан.).
372
Вправа
99
Напишіть
текст як диктант. Поясніть уживання
розділових знаків та правопис виділених
слів.
На
схід сонця
На
Федориному городі жоржини розквітли
останніми. Поруч із ними ще тяглися
їжакуватими голівками до нещедрого
вересневого сонця блідо-рожеві айстри,
паперово шелестіли під незримими
пальцями вітру запечалені хризантеми.
Хоч як кохалася у квітах Федора, та не
любила подовгу просиджувати біля них
без діла — відпивалося їй від незапашного
цвіту журливістю осені.
Дивною
була ця Федора — на селі її хто
недолюблював, а хто й побоювався.
Суха, рівна, як палиця, і по- чоловічому
висока, жилава, зодягалася у щось
вдовине, чорне, запиналась грубою
хусткою по самі брови і ходила селом,
що та мара, неговірка і сувора.
Здавалася
Федора старішою за саме село, за ту
чорну землю, на якій жила. Старішою й
за гай той далекий, з-за якого ранками
викочувалося сонце, і тоді дерева
пломеніли щораз, ніби охоплені
пожежею; старішою за геть порослий
мохом, покритий пліснявою давній
колодязь біля циганської могили —
лисого піщаного пагорба, що гулею
вискочив серед рівного, як тарілка,
степу. Усьому чорному, хмарному,
прадавньому, що було у нашому селі,
Федора доводилася немовби ріднею. А ще
мала звичку, яка була об’єктом гострої
цікавості сільських хлопчаків. У негоду
чи заметіль, у днину погожу й теплу, як
сон немовляти, у вітровій чи непролазну
розталь виходила Федора в степ зустрічати
сонце. Стояла, що та вогнепоклонниця,
від першого промінчика до врочистого
виходу з-за гаю вогненної велетенської
кулі — і хилила ніколи й ні перед ким
не схилену голову, і сиве пасмо вибивалося
з-під чорної хустки. Колись давно, саме
в такий ранковий час, фашисти розстріляли
її сина, її єдину дитину. Тому й ходить
зустрічати сонце. Наче хтось посилає
— іди, Фе- доро, іди, може побачиш сина...
(О.
Ніколаєвська).
•ьОснови пунктуації
Напишіть текст як диктант. Сформулюйте правила вживання розділових знаків у складних реченнях. Виділіть складні синтаксичні конструкції та охарактеризуйте способи поєднання простих речень у складне.
Певно, на глибинних струмках народних традицій, умілості й досвіду трудового люду викладають цямриння
373
Пунктуація
в складному реченні
своїх
криниць талановиті майстри народної
творчості... Хтось із них, може, ходить
в яр весною, коли ще сплять вербові
котики, до того місця, де вперше ще в
дитинстві побачив, як тут на очах
заструмувала водиця, згадує, як загачували
її на загінчику його закоцюблі пальці,
а потім пускали на прибулій скаламученій
воді човники з сірникових коробочок.
А хтось, може, рано-порано, доки спить
старенька мати, вингугне крадькома
навшпиньках до сіней, добудеться до
рипучої скрині — єдиного спадку з
діда-прадіда, торкнеться вустами не
збляклого від часу вишивання прабабчиних
рук, і розбрунькуєтеся його уява,
спалахне фантазія. А хтось, можливо,
пізнього вечора, коли після сповненого
працею дня всіх зморить солодкий сон,
дістане з полотняної торбини зжовклі,
передривнілі аркушики, на яких
неоковирними літерами записано народну
пісню, що була, певно, дуже жалібна й
сповнена болю та гіркої журби-розпуки:
«До криниці ішла — наплакалася...».
А хтось... а ще хтось устане до схід
сонця, принесе своє майстерське начиння
до того місця, де збігає подвір’я на
схилі, і візьме перші штихи лопатою:
тут буде криниця. А через літо викопають
криницю, і під золоту шапку осені з її
глибин людина викрутить корбою відро
води, вип’є кухоль цього цілющого
трунку, як заповідає давній звичай, —
на тих місцях, де впали крапельки води,
виростуть ружі, калина, бузок...
Хто
йде, погляне — і засяє його обличчя.
Розпагі- няться людська щедрість,
доброта... (В.
Качк.).
СПИСОК
УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
А. Авд.
—
Анатолій Авдієв- ський
А. Гоя.
—
Андрій Головко
А. Дім.
—
Анатолій Дімаров
А. Любч.
—
Аркадій Любченко
А. Мал.
—
Андрій Малишко
А. Сол.
—
А. Соломко
Чайк.
—
А. Чайковський
Б.-І.
Ант.
— Богдан-Ігор
Ан- тонич
Б.
Лепк.
—
Богдан Лепкий
Б.
Ком.
—
Борис Комар
Б.
Моз.
—
Борис Мозоле всь- кий
Б.
Ол.
—
Борис Олійник Вал.
Шевч.
—
Валерій Шевчук
Бор.
— Василь
Боровий
В.
Брюх.
—
В’ячеслав Брюхо- вецький В.
Вин.
—
Володимир Винни- ченко
В.
Дом.
—
Вікгор Домонтович В.
Др.
—
Володимир Дрозд В.
Дяч.
—
Василь Дяченко В.
Євт.
—
Віктор Євтушенко В.
Жит.
—
Володимир Житії ик
В.
Земл.
—
Василь Земляк
В.
Іван.
—
Василь Іванишіщ
В.
Качк.
—
Володимир Качкан
В.
Крищ.
—
Вадим Крищенко
В.
Мал.
—
Володимир Малик
В.
Небор.
—
Віктор Неборак
В.
Олеф.
—
Володимир Олефі- ренко
В.
Пач.
—
Василь Пачовський
В.
Підмог.
—
Валер’ян Підмо- гильний
В.
Плуж.
—
Валерій Плужник В.
Пол.
— Валер’ян Поліщук В.
Речм.
—
Валентин Речмедін
В. Свідз.
—
Володимир Свід- зінський
В. Сим.
—
Василь Симоненко
В. Сос.
—
Володимир Сосюра
В. Сухомл.
—
Василь Сухо- млинський
В. Чер.
—
Варвара Чередниченко
В. Чум.
—
Василь Чумак
В. Шевч.
—
Василь Шевченко Газ.
—
Газета
Г.
Данил.
—
Григорій Дани- левський
Г.
Кос.
—
Григорій Косинка
Г.
Коч.
—
Григорій Кочур
375
Г.
Тют.
—
Григорій Тютюнник
Гр.
Тют.
—
Григір Тютюнник Г.
Хотк.
—
Гнат Хоткевич Д.
Біл.
—
Дмитро Білоус Д.
Гум.
—
Докія Гуменна Д.
Бедз.
—
Дмитро Бедзик Д.
Павл.
—
Дмитро Павличко Д.
Прил.
—
Дмитро Прилюк Др.-Хм.
—
Михайло Драй- Хмара
Е.
Щерб.
—
Едуард Щербенко Є.
Гуц.
— Євген
Гуцало Є.
Дуд.
—
Євген Дудар Є.
Мал.
—
Євген Маланюк Журн.
—
Журнал 3.
Тул.
— Зинаїда
Тулуб І.
Багм.
—
Іван Багмут І.
Багр.
—
Іван Багряний І.
Вирг.
—
Іван Вирган І.
Вихов.
—
Іван Вихованець І.
Др.
—
Іван Драч Г.Дз.
—
Іван Дзюба І.
Кал.
—
Ігор Калинець І.
Когпл.
—
Іван Котляревський
І.
Коч.
—
Іван Кочерга І.
Коп.
—
Іван Копиленко І.
Малк.
—
Іван Малкович /. Нех.
—
Іван Нехода И
Сенч.
— Іван
Сенченко І.
фрш
— іВан
Франко І.
Чен.
— Іван
Чендей К.
Бас.
—
Костянтин Басенко К-
Мотр.
—
Катерина Мотрич Л.
Гл.
— Леонід
Глібов Л.
Кост.
—
Ліна Костенко
Л.
Письм.
—
Лариса Письменна
Л.
Тенд.
—
Леонід Тендюк
Л.
Уіср.
—
Леся Українка
М.
Баж.
—
Микола Бажан
М.
Вінгр.
—
Микола Вінгранов- ський
М.
Гог.
—
Микола Гоголь
М.
Груш.
— Михайло
Грушев- ський
М.
Зер.
—
Микола Зеров
М.
Івч.
—
Микола Івченко
М.
Колом.
—
Микола Коло- мийченко
М.
Коц.
—
Михайло Коцюбинський
М.
Кул.
—
Микола Куліш
М.
Лазор.
—
Микола Лазор- ський
М.
Луків
—
Микола Луків
М.
Міщ.
—
Микола Міщенко
М.
Наєнко
—
Михайло Наєнко
М.
Под.
—
Микола Подолян
Рекл.
—
Реклама
М.
Рил.
—
Максим Рильський
М.
Руд.
—
Микола Руденко
М.
Синг.
—
Микола Сингаїв- ський
М.
Скр.
—
Микола Скрипник
М.
Слабошп.
—
Михайло Сла- бошпицький
М.
Ст.
—
Михайло Стельмах
М.
Хв.
—
Микола Хвильовий
М.
Шевч.
—
Михайло Шевченко
Нар.
п.
—
Народні перлини
Н.
Заб.
—
Наталя Забіла
Н.-Лев.
—
Іван Нечуй-Леви- цькийСписок умовних скорочень
376
Н.
Кир.
—
Надія ІСир’яи
Н.
Пільг.
—
Ніна ГІільгук
Н.
Риб.
—
Натан Рибак
Н.
те.
—
Народна творчість
О.
Виш.
—
Остап Вишня
О.
Вор.
—
Осип Воропай
О.
Гонч.
—
Олесь Гончар
О.
Довж.
—
Олександр Довженко
О.
Донч.
—
Олесь Дончик
О.
Ільч.
—
Олександр Ільченко
О.
Ірв.
—
Олександр Ірванець
О.
Канд.
—
Олег Кандиба
О.
Коб.
—
Ольга Кобилянська
О.
Коп.
—
Олександр Копиле нко
О.
Луп.
—
Олесь Лупій
О.
Ол.
—
Олександр Олесь
О.
Ольж.
—
О. Ольжич
О.
Пахл.
—
Оксана Пахловсь- ка
О.
Піде.
—
Олександр Гіідсуха О.
Пч.
—
Олена Пчілка О.
Стор.
—
Олекса Сторожен- ко
О.
Субт.
—
Орест Субтельний
О.
Тарн.
—
Остап Гарнавський
О.
Тел.
—
Олена Теліга
О.
Чекм.
—
Олександр Чекми- шев
О.
Чорн.
—
Олег Чорногуз П.
Біл.
—
Платон
Білецький П.
Вор.
—
ГІлаюн Воронько П.
Глаз.
—
Павло Глазовий П.
Загр.
—
І Іавло За гребельний
П.
Кул.
—
Панько Куліш
П.
Мирн.
—
Панас Мирний
П.
Мовч.
—
Павло Мовчан
Підр.
—
Підручник
П.
Ск.
—
Петро Скунць
П.
Тич.
—
Павло Тичина
Р.
Андр.
—
Роман Андрія шик
Р.
Іван.
—
Роман Іваничук
Р.
Рат.
—
Роман Ратушний
С. Вас.
—
Степан Васильченко
С. Горд.
—
Святослав Гордин- ський
С. Добр.
—
Степан Добро- вольський
С. Йов.
—
Світлана Йовенко
С. Павл.
—
Соломія Павличко
С. Плач.
—
Сергій Плачинда Ст.
Руд.
—
Степан Рудансь- кий
С. Скл.
—
Семен Скляренко
Т.
Осьм.
—
Тодось Осьмачка
Т.
Скрипч.
—
Тетяна Скрип - ченко
Т.
Шевч.
—
Тарас Шевченко
У.
Самч.
— Улас
Самчук
Ш.
Руст.
—
Шота Руставелі
Ю.
Андр.
— Юрій
Андрухович
Ю.
Збан.
— Юрій
Збанацький
Ю.
Муиік.
— Юрій
Мушкетик
Ю.
Позаяк
—- Юрко
Позаяк
Ю.
Смол.
— Юрій
Смолич
Ю.
Тарн.
— Юрій
Тарнав- ський
Ю.
Шев.
— Юрій
Шевельов Ю.
Щерб.
—
Юрій Щербак Ю.
Ян.
—
Юрій Яновський Я.
Гал.
—
Ярослав ГаланСписок умовних скорочень
СПИСОК
РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Ангисуржик
/ За ред. О. Сербенської. Львів, 1994.
Антоненко-Давидович
Б. Д.
Як
ми говоримо. ІС, 1991.
Бурячок
А. А.
Орфографічний
словник. К., 1995.
Головащук
С. І.
Словник-довідник
з правопису та слововживання. ІС,
1989.
Гринчишин
Д. Г., Сербенська О. А.
Словник
паронімів. ІС, 1986.
Караванський
С.
Практичний
словник синонімів. ІС, 1993.
Караванський
С.
Російсько-український
словник складної лексики. К., 1998.
Коваль
А. П.
Культура
ділового мовлення. К., 1975.
Колотєць
М. П., Регушевський Є. С.
Короткий
словник перифраз. ІС, 1985.
Кочерган
М.
Словник
російсько-українських міжмовних
омонімів. ІС, 1997.
Культура
української мови. Довідник / За ред. В.
Русанів- ського. ІС, 1990.
Непийвода
Н.
Сам
собі редактор. ІС, 1998.
Орфографічний
словник української мови. К., 1994.
Пазяк
О. М.у
Кисіль Г. Г.
Українська
мова і культура мовлення. ІС, 1995.
Погрібний
М.
/.
Орфоепічний словник. К, 1983.
Полюга
Л. М.
Словник
антонімів. ІС, 1987.
Пономарів
О.
Культура
слова. Мовностилістичні иоради. ІС,
1999.
Різун
В. В.
Літературне
редагування. ІС, 1996.
Словник
іншомовних слів. ІС, 1985.
378
Список
рекомендованої літератури
Словник
труднощів української мови. ІС, 1989.
Сучасна
українська мова / За ред. О. Д. Понамарева.
ІС, 1997.
Терлак
3. М., Сербенская А. А.
Украинский
язьік для начи- нающих. Львов, 1991.
Тоцька
Н.
/.
Сучасна українська літературна мова.
Фонетика. Орфоепія. Графіка й орфографія.
Завдання і вправи. К., 1995.
Тоцька
Н. І., Шевченко Л. Ю.
Збірник
вправ і завдань з фонетики. К., 1998.
Удовиченко
Г. М.
Фразеологічний
словник української мови: У 2 т. ІС, 1984.
Українська
літературна вимова і наголос.
Словник-довідник. ІС., 1973.
Український
правопис. ІС, 1998.
Українсько-російський
і російсько-український фразеологічний
словник. ІС, 1978.
Універсальний
довідник-практикум з ділових паперів.
ІС, 1997.
Фразеологічний
словник української мови: У 2 т. К., 1993.
Чак
Є1.
Чи правильно ми говоримо? К., 1997.
Шевченко
Л. Ю., Різун В. В., Лисенко Ю. В.
Сучасна
українська мова: Довідник. ІС, 1996.
Ющук
І. П.
Практикум
з української мови. К., 1996.
ЗМІСТ
Передмова
. ... ... ... З
ЛЕКСИКОЛОПЯ 5
ФРАЗЕОЛОГІЯ 45
ЛЕКСИКОГРАФІЯ 54
ФОНЕТИКА 59
ФОНЕТИЧНА
ТРАНСКРИПЦІЯ ... .59
ГОЛОСНІ
ЗВУКИ . . 61
ПРИГОЛОСНІ
ЗВУКИ .63
Губні
приголосні 64
Язикові
приголосні .... 66
Передньоязикові
приголосні .66
Середньоязиковий
приголосний )й] . 74
Задньоязикові
приголосні і глотковий 75
АСИМІЛЯЦІЯ
ПРИГОЛОСНИХ 77
Регресивна
асиміляція приголосних за
голосом
. .... 78
Асиміляція
приголосних за палаталізацією . . 79
Асиміляція
приголосних за місцем і способом
творення . . 81
Прогресивна
асиміляція приголосних 82
ДИСИМІЛЯЦІЯ
ПРИГОЛОСНИХ 84
ЧЕРГУВАННЯ
ГОЛОСНИХ ТА ПРИГОЛОСНИХ 86
Чергування
голосних ... 86
Найдавніші
чергування голосних 86
Чергування
[о] та [е] з нулем знука 87
380
Зміст
Чергування
)о] та [е] з [і] 88
Чергування
| о] з |е] після шиплячих
та
|й] 90
Чергування
[и| з [о] 91
Позиційні
чергування голосних [у], |і1 з приголосними
[в], Ій] . . . .91
Чергування
приголосних . . .93
Чергування
груп приголосних при словотворенні
.96
СКЛАД
СЛОВА 99
НАГОЛОС 101
ІНТОНАЦІЯ 105
ОРФОЕПІЯ 113
ОРФОЕПІЧНІ
НОРМИ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ . . . . 113
ЗРАЗОК
ПОВНОГО ФОНЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ У ЗВ’ЯЗКУ
З ОРФОГРАФІЧНИМ, ГРАФІЧНИМ ТА ОРФОЕПІЧНИМ
СЛОВА ЛЛЄТЬСЯ
.
... 120
ГРАФІКА
ТА ОРФОГРАФІЯ 123
ПРИНЦИПИ
УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ . 123
ГОЛОСНІ
129
Правопис
ненаголошених голосних у коренях слів
. . 129
Правопис
голосних е—и, о—а у дієслівних
коренях .131
Правопис
и та і
в
коренях слів 132
ГОЛОСНІ
У СЛОВАХ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
133
Правопис
и, і, ї 133
Правопис
е, є 135
Голосні
у префіксах іншомовного походження
136
ГОЛОСНІ
У РОСІЙСЬКИХ ТА ІНШИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ
ПРІЗВИЩАХ І ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВАХ 139
Правопис
е, є . 139
Правопис
и, і, ї 140
ПРИГОЛОСНІ
. 143
Правопис
подвоєних приголосних 143
Спрощення
в групах приголосних . .149
381
Зміст
Зміни
приголосних при словозміні та
словотворенні
Зміни
та правопис кореневих приголосних
при сполученні їх із суфіксами -ськ(ий),
-ств(о) 152
Зміни
і правопис приголосних при творенні
похідних іменників та прикметників
.153
Особливості
правопису приголосних при творенні
вищого ступеня порівняння прикметників
та прислівників 154
Правопис
приголосних при чергуванні їх у
дієслівних формах .155
Зміни
приголосних к, ц перед суфіксом
-н- 156
ВЖИВАННЯ
АПОСТРОФА 158
ВЖИВАННЯ
М’ЯКОГО ЗНАКА 160
ПРАВОПИС
ПРЕФІКСІВ 168
ВЖИВАННЯ
ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ (БУКВИ)
І
МАЛОЇ 172
Велика
літера у власних назвах осіб, загальних
назвах людей, назвах посад, звань, чинів,
титулів тощо 172
Велика
літера в географічних та астрономічних
назвах 174
Назви
держав, організацій, політичних партій,
установ, історичних епох ... 176
Назви
сортів рослин, вин, порід тварин . 178
Назви
транспортних засобів 180
Умовні
власні назви, абревіатури 181
СЛОВОТВІР 184
СПОСОБИ
СЛОВОТВОРЕННЯ 190
Суфіксальний
спосіб . ^ 191
Префіксальний
спосіб 194
Префіксально-суфіксальний
спосіб 196
Осново-
і словоскладання 196
Абревіатури
199
Лексико-синтаксичний
спосіб 201
382
Зміст
Морфолого-синтаксичний
спосіб .201
Лексико-семантичний
спосіб . 202
ЧАСТИНИ
І ЧАСТКИ МОВИ 203
ПРАВОПИС
ІМЕННИКІВ .205
Закінчення
іменників .205
Суфікси
іменників . , . 211
ПРАВОПИС
ПРИКМЕТНИКІВ . 214
Закінчення
прикметників .214
Суфікси
прикметників .217
ПРАВОПИС
СКЛАДНИХ СЛІВ 220
Загальні
правила правопису складних
слів 220
Складні
іменники 221
Складні
прикметники .224
ОСОБЛИВОСТІ
ВІДМІНЮВАННЯ ТА ПРАВОПИСУ
ЧИСЛІВНИКІВ .230
ПРАВОПИС
ДІЄСЛІВ
234
Закінчення
дієслів 234
Суфікси
дієслів .
237
ПРАВОПИС
ПРИСЛІВНИКІВ .
240
ПРАВОПИС
ПРИЙМЕННИКІВ 244
ПРАВОПИС
СПОЛУЧНИКІВ .
249
ПРАВОПИС
ЧАСТОК 256
ВПРАВИ
НА ПОВТОРЕННЯ 262
ОСНОВИ
ПУНКТУАЦІЇ 272
РОЗДІЛОВІ
ЗНАКИ ПОЧАТКУ ТА КІНЦЯ
РЕЧЕННЯ .278
ПУНКТУАЦІЯ
В ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ 282
Тире
між підметом і присудком ,
, 282
Тире
в неповному реченні 285
Тире
як знак індивідуального стилю
автора 286
Розділові
знаки при однорідних членах
речення .
289
Кома
між однорідними означеннями .
293 Пунктуація
при однорідних членах
з
узагальнювальними словами , 296
383
Зміст
Розділові
знаки при відокремлених членах
речення
297
Відокремлені
узгоджені означення . .298
Відокремлені
неузгоджені означення .
299
Відокремлені
прикладки .... .301
Відокремлені
обставини .... .
зоб
Відокремлені
додатки 309
Відокремлені
уточнювальні слова ...
310
Розділові
знаки при вставних і вставлених
конструкціях 313
Розділові
знаки при звертанні . 320
Розділові
знаки при вигуках, стверджувальних,
заперечних та питальних словах . .321
ПУНКТУАЦІЯ
В СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ 325
Розділові
знаки в складносурядних реченнях 325
Розділові
знаки в складнопідрядних реченнях
... .331
Пунктуація
в порівняльних конструкціях 334
Розділові
знаки в складних безсполучникових
реченнях .339
Пунктуація
в складних синтаксичних конструкціях ... 346
Пунктуаційно-орфографічний
комплекс у контексті з прямою мовою та
цитатами 352
Завдання
на повторення
. . 359
Список
умовних скорочень 374
Список
рекомендованої літератури 377
Навчальне
видання
Пазяк
Ольга Михайлівна Сербенська Олександра
Антонівна Фурдуй Марія Іванівна Шевченко
Людмила Юріївна
УКРАЇНСЬКА
МОВА
Практикум
Художнє
оформлення та редагування О.
1\ Григора Технічний
редактор Л.
І. Швець Коректори
А.
В. Дрожжина, Л. Ф. Іванова,
А.
І. Бараз, А. В. Бородавко Оператор
II.
В. Громова
Підп.
до друку 29.02.2000. Формат 84 х 108/32. Іїапір
офсет, № 1.
Гарн.
Тип Гаймс. Друк офсетний. Ум друк, арк.
20,16. Ум. фарбовідб. 20,58. Обл.-вид. арк.
21,3. Вид. № 3978. Зам. № 0-33
Видавництво
«Либідь» при Київському університеті
01001 Київ, вул. Хрещатик, 10
Свідоцтво
про державну реєстрацію № 05591690 від
23.04.94
ВАТ
“Білоцерківська книжкова фабрика”
09117
м. Біла Церква вул. Л.Курбаса, 4