- •Стаття 1. Призначення Кодексу адміністративного судочинства України
- •Стаття 2. Завдання адміністративного судочинства
- •Стаття 3. Визначення понять
- •1. У цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому
- •Стаття 4. Правосуддя в адміністративних справах
- •Стаття 5. Законодавство про адміністративне судочинство
- •1. Адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
- •2. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
- •Стаття 6. Право на судовий захист
- •1. Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
- •4. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України.
- •Стаття 7. Принципи адміністративного судочинства
- •Стаття 8. Верховенство права
- •Стаття 9. Законність
- •Стаття 10. Рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом
- •Стаття 11. Змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі
- •Стаття 12. Гласність і відкритість адміністративного процесу
- •Стаття 13. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду
- •Стаття 14. Обов'язковість судових рішень
- •Стаття 15. Мова, якою здійснюється адміністративне судочинство
- •Стаття 16. Правова допомога при вирішенні справ в адміністративному суді
- •Розділ II Організація адміністративного судочинства
- •Глава 1. Адміністративна юрисдикція і підсудність адміністративних справ Стаття 17. Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ
- •Стаття 18. Предметна підсудність адміністративних справ
- •Стаття 19. Територіальна підсудність адміністративних справ
- •Стаття 20. Інстанційна підсудність адміністративних справ
- •Стаття. 21. Підсудність кількох пов'язаних між собою вимог
- •Стаття 22. Передача адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого
- •Глава 2 Склад суду, відводи Стаття 23. Здійснення адміністративного судочинства суддею одноособово
- •Стаття 24. Здійснення адміністративного судочинства колегією суддів
- •Стаття 25. Порядок вирішення питань колегією суддів
- •Стаття 26. Незмінність складу суду
- •Стаття 27. Підстави для відводу (самовідводу) судді
- •Стаття 28. Недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи
- •Стаття 29. Підстави для відводу (самовідводу) секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача
- •Стаття зо. Заява про відвід (самовідвід)
- •1. За наявності підстав, зазначених у статтях 27-29 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
- •2. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі.
- •Стаття 31, Порядок вирішення питання про відвід (самовідвід)
- •1. У разі заявлення відводу (самовідводу) суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі.
- •2. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.
- •Стаття 32. Наслідки відводу (самовідводу) судді
- •Стаття 33. Повістки
- •Стаття 34. Зміст повістки
- •Стаття 35, Вручення повістки
- •Стаття 37. Наслідки відмови від одержання повістки
- •Стаття 38. Виняткові засоби судових викликів і повідомлень
- •Стаття 39. Виклик відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного перебування яких невідоме
- •Стаття 40. Обов'язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання
- •Глава 4 Фіксування адміністративного процессу Стаття 41. Фіксування судового засідання технічними засобами
- •Стаття 42. Ведення журналу судового засідання
- •Стаття 43. Зауваження щодо технічного запису і журналу судового засідання
- •Стаття 44. Відтворення та роздрукування технічного запису судового засідання
- •Стаття 45. Складення протоколу
- •Стаття 46. Зміст протоколу
- •Глава 5 Учасники адміністративного процессу Стаття 47. Склад осіб, які беруть участь у справі 1. Особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
- •Стаття 48, Адміністративна процесуальна правосуб'єктність
- •Стаття 49. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі
- •Стаття 50. Сторони
- •Стаття 51. Права та обов'язки сторін
- •Стаття 52, Заміна неналежної сторони
- •Стаття 53. Треті особи
- •Стаття 54. Права та обов'язки третіх осіб
- •Стаття 55. Процесуальне правонаступництво
- •Стаття 56. Представники
- •Стаття 57. Особи, які не можуть бути представниками
- •Стаття 58. Документи, що підтверджують повноваження представників
- •1. Предмет договору
- •2. Права та обов'язки сторін
- •3. Оплата доручення та порядок розрахунків
- •4. Вирішення спорів
- •5. Інші умови договору
- •Реквізити сторін:
- •Стаття 59. Повноваження представника в суді.
- •Стаття 60. Участь у справі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
- •Стаття 61. Особливості повноважень органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб у суді
- •Стаття 62. Особи, які є іншими учасниками адміністративного процесу.
- •Стаття 63. Секретар судового засідання
- •Стаття 64. Судовий розпорядник
- •Стаття 65. Свідок
- •Стаття 66. Експерт
- •Стаття 67. Спеціаліст
- •Стаття 68. Перекладач
- •Глава 6 Докази Стаття 69. Поняття доказів
- •Стаття 70. Належність та допустимість доказів
- •Стаття 71. Обов'язок доказування
- •5. Суд може збирати докази з власної ініціативи.
- •6. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
- •Стаття 72. Підстави для звільнення від доказування
- •2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.
- •Стаття 73. Забезпечення доказів
- •1. Особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладне ним, мають право просити суд забезпечити ці докази.
- •2. Забезпечення доказів може здійснюватися також за заявою заінтересованої особи до відкриття провадження у справі.
- •Стаття 74. Способи забезпечення доказів
- •1. Суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.
- •Стаття 75. Заява про забезпечення доказів та порядок її розгляду
- •Стаття 76. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників
- •Стаття 77, Показання свідка
- •1. Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
- •2. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
- •3. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані.
- •Стаття 78. Допит свідка за місцем його проживання або в місці його перебування
- •1. Суд може допитати свідка за місцем його проживання або перебування з ініціативи суду, який розглядає справу, за клопотанням сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, чи самого свідка.
- •3. Свідок, який не може прибути у судове засідання внаслідок хвороби, старості, інвалідності або з інших поважних причин, допитується судом у місці його перебування.
- •Стаття 79. Письмові докази
- •1. Письмовими доказами є документи (зокрема електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять у собі відомості про обставини, які мають значення для справи.
- •Стаття 80. Речові докази
- •Стаття 81. Призначення судової експертизи
- •Стаття 82. Висновок експерта
- •Стаття 83. Комісійна експертиза
- •1. Комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань.
- •Стаття 84. Комплексна експертиза
- •1. Комплексна експертиза проводиться не менш як двома експерта ми різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.
- •Стаття 85, Додаткова і повторна експертиза
- •1. Якщо висновок експерта буде визначено неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
- •Стаття 86. Оцінка доказів
- •1. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім
- •2. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
- •3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність
- •Глава 7 Судові витрати Стаття 87. Види судових витрат
- •Стаття 88. Зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат
- •1. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи
- •2. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не
- •Стаття 89. Сплата і повернення судового збору
- •Стаття 90. Витрати на правову допомогу
- •1. Витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або
- •2. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України.
- •3. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
- •Стаття 91. Витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду
- •1. Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного
- •2. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка
- •3. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням
- •Стаття 92. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз
- •Стаття 93. Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи
- •1. Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на
- •2. Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням
- •Стаття 94, Розподіл судових витрат
- •Стаття 95. Розподіл витрат при відмові позивача від адміністративного позову
- •1. При відмові позивача від адміністративного позову
- •Стаття 96. Судові витрати, пов'язані з примиренням сторін
- •1. Якщо спір вирішується шляхом примирення і сторони не
- •Стаття 97, Визначення розміру судових витрат
- •1. Суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий
- •Стаття 98. Рішення щодо судових витрат
- •Стаття 98. Рішення щодо судових витрат
- •Глава 8 Строки Стаття 99. Строк звернення до адміністративного суду
- •1. Адміністративний позов може бути подано в межах
- •3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим
- •4. Якщо законом встановлена можливість досудового
- •Стаття 100. Наслідки пропущений строків звернення до адміністративного суду
- •1. Пропущений строку звернення до адміністративного
- •2. Якщо суд визнає причину пропущений строку звернення до
- •3. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним
- •Стаття 101. Процесуальні строки
- •1. Процесуальні строки - це встановлені законом або судом
- •2. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і
- •Стаття 102. Поновлення та продовження процесуальних строків .
- •3. Ухвала суду про відмову в поновленні чи продовженні пропуще ного процесуального строку може бути оскаржена особами, які беруть участь у справі.
- •Стаття 103. Обчислення процесуального строку
- •Додаток.Рекомендації ради Європи в галузі адміністративного судочинства та адміністративного права
- •Резолюція (77) 31 Комітету Міністрів про захист особи стосовно актів адміністративних органів влади
- •Роз'яснювальний коментар Вступ
- •Рекомендація № к(84) 15 Комітету Міністрів державам-членам стосовно публічно-правової відповідальності за причинену шкоду
- •Заключні положення
- •Роз'яснювальний коментар Вступ
- •Принципи
- •Рекомендація №(87) 16 км д-ч стосовно адміністративних процедур,які впливають на права великої кількості осіб
- •Додаток до Рекомендації № к (87) 16 Сфера застосування і дефініції
- •Роз'яснювальний коментар Вступ
- •Загальні міркування
- •Роз'яснення стосовно принципів
- •Розділ II
- •Рекомендація №r (89)8 км д-ч стосовно тимчасового судового захисту в адміністративних справах
- •Роз'яснювальний коментар
- •Сфера застосування
Стаття 88. Зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат
Сб, 02/07/2009 - 22:20 — Консультант
1. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи
звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
2. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не
будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду,
або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення усправі, якщо оплату судових витрат розстрочено
або відстрочено доухвалення судового рішення у справі.
1. Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити обсяг належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Для з'ясування положень ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України слід звернутися до таких положень закону «суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат», «звільнити від судових витрат повністю або частково», «відстрочити сплату судових витрат», «розстрочити сплату судових витрат». Слід зазначити, що тут законодавець вживає термін «відстрочка» та «розстрочка», та визначає умову, за якою можлива відстрочка чи розстрочка сплати судового збору та витрат, наприклад на інформаційно-технічне забезпечення розгляду адміністративної справи, і строк такої відстрочки та розстрочки. Термін «відстрочка» означає «,..и, ж., розм. Те саме, що відстрочення » (Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) (Уклад, і голов. ред. В. Т. Бусел. - К. - Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с. - С. 181. Отже, термін «відстрочення» - це «я, с. Дія за значенням відстрочити...» (Великий сучасний словник сучасної української мови. - С. 181). Відстрочувати - це означає «Переносити виконання або виплату чогось на пізніший строк» (Великий сучасний словник сучасної української мови. - С. 181).
Отже, підбиваючи підсумок терміну «відстрочити», який застосовується в ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України та який ми пояснили, необхідно зазначити, що відстрочка тут розуміється як встановлення адміністративним судом більш пізнього строку сплати державного мита (судового збору) та витрат, пов'язаних з розглядом адміністративної справи в суді. Основна умова, за якої може бути відстрочка - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений суду достовірними доказами. Це можуть бути: 1) пенсійне посвідчення; 2) ощадна книжка з отримання пенсії; 3) довідка з фонду зайнятості (що особа не працює та стоїть на обліку); 4) довідка про обсяг пенсії; 5) довідка про обсяг заробітної плати тощо.
Відстрочка сплати судового збору або судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, встановлюється суддею (або судом), який розглядає конкретну адміністративну справу, на чітко визначений строк, але не більше як до винесення постанови по суті справи. Така сама відстрочка може бути встановлена ухвалою судді до ухвалення постанови адміністративного суду. Це зрозуміло, оскільки суд її робить на певний строк і остаточний строк такої відстрочки знаменується ухваленням рішення суду по суті справи.
Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, позовна заява залишається без розгляду. Це стосується і різних оскаржень. Проте особа, заяву якої залишено без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Щодо терміна «розстрочити», який використовується в ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, то слід зазначити, що він має ті самі значення, що й розстрочувати. Отже, розстрочувати -це « Розподіляти на кілька строків виплату або виконання чого-небудь» (Великий тлумачний словник сучасної української мови. - С. 1265). Таким чином, з огляду на зазначене дослідження та судову практику щодо адміністративних справ слід зазначити, що розстрочка - це встановлений судом період часу, протягом якого судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи (витрати на правову допомогу; витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані із проведенням огляду доказів на місці, вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи), вносяться зобов'язаною стороною (особою) частковими платежами в строки, встановлені ухвалою судді (або суду). Основна умова, за якої може бути розстрочка, - це майновий стан сторони чи третьої особи із самостійними вимогами, який повинен бути підтверджений достовірними доказами, зокрема, пенсійним посвідченням, довідкою із Фонду зайнятості про те, що особа не працює та стоїть на обліку, довідкою про обсяг пенсії, заробітної плати тощо. Слід звернути увагу на те, що розстрочка судового збору та інших витрат встановлюється суддею (або судом) на визначений строк, але не більше як до винесення постанови адміністративного по суті конкретної справи.
Якщо в установлений судом строк судовий збір або інші витрати, на які була дана судом розстрочка, не будуть оплачені, заява залишається без розгляду. Проте особа, якій була дана розстрочка, заяву якої залишено без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Якщо оплату судового збору або судових витрат суддею (або судом) було розстрочено до ухвалення рішення, то витрати стягуються до постанови у справі.
Слід звернути увагу, що згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, його норми щодо звільнення особи від оплати правової допомоги та забезпечення надання правової допомоги набудуть чинності з моменту набуття чинності відповідним законом. Однак відсутність такого закону не позбавляє суд можливості уже зараз повністю або частково звільняти від судових витрат (ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України), зокрема й від витрати на правову допомогу. Варто також пам'ятати, що чинне законодавство встановлює випадки, коли правову допомогу необхідно надавати безоплатно. Так, на безоплатну правову допомогу можуть розраховувати, зокрема: 1) ветерани війни та інші особи, на яких поширює дію Закон України «Про статус ветеранів війни і гарантії їхнього соціального захисту», -з питань, пов'язаних з їхнім соціальним забезпеченням (ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 р. у редакції Закону України від 22 грудня 1995 р. № 488/95 р.); 2) особи, яким надають психіатричну допомогу, -з питань, пов'язаних з наданням їм психіатричної допомоги (ч. З ст. 25 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 р.) (Офіційний вісник України. - 2000. - Хе 12. - ст. 444.) тощо; 3) неповнолітні батьки, які досягли чотирнадцяти років, - щодо захисту їхніх прав, свобод та інтересів, а також їхньої дитини в суді (частинами 2, 3 ст. 156 СК України); 4) особи, які не здатні до самообслуговування через похилий вік, хворобу, інвалідність і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу (ч. 4 ст. 7 Закону України «Про соціальні послуги» від 19 червня 2003 р.); 5) особи, які є біженцями внаслідок збройних та міжетнічних конфліктів, якщо середньомісячний сукупний дохід цих осіб нижче встановленого прожиткового мінімуму (ч. 4 ст. 7 Закону України «Про соціальні послуги» від 19 червня 2003 р.); 5) діти та молодь, які перебувають у складній життєвій ситуації через інвалідність, хворобу, сирітство, безпритульність, малозабезпеченість, конфлікти і жорстоке ставлення у сім'ї (ч. 4 ст. 7 Закону України «Про соціальні послуги* від 19 червня 2003 р.)- Отже, зменшення обсягу судових витрат може полягати у звільненні від оплати судового збору, у зменшенні обсягу пов'язаних із розглядом справи витрат. Натомість відстрочення оплати судових витрат означає віддалення цієї оплати на певний термін, наприклад, до ухвалення рішення у справі. Розстрочення оплати судових витрат полягає у періодичній виплаті певних, не дуже обтяжливих для сторони сум, протягом певного часу.
2. Відповідно до ч. 2 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства
України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть
оплачені, позовна заява залишається без розгляду, або витрати
поділяються між сторонами відповідно до судового рішення у справі,
якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення
судового рішення у справі. Це означає, що для з'ясування правових
приписів ч. 2 цієї статті необхідно уяснити такий зміст: «якщо у строк,
встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява
залишається без розгляду»; «або витрати розподіляються між
сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату
судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового
рішення у справі». Зазначені нами приписи, які потрібно з'ясувати,
не слід розглядати окремо від назви ст. 88 Кодексу адміністративного
судочинства України (зменшення обсягу судових витрат або звільнення
від їхньої оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат). Так,
припис «якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть
оплачені, позовна заява залишається без розгляду» з врахуванням
назви ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України дає нам
підставу говорити, що ці приписи стосуються як зменшення обсягу
судових витрат та їхні відстрочки, такі розстрочення або навіть
звільнення.
Щодо виплат на судовий збір або судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то було зазначено, що вони визначаються ухвалою адміністративного суду до постановлення судового рішення по суті. Ці положення розглянуто в ч. 1 цієї статті. Вони стосуються того, коли заява залишається без розгляду. Проте ці положення так сформульовані в статті, що вони не відокремлені від положення «або витрати поділяються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі*. Отже, строк для сплати судових витрат, якщо суд відстрочив або розстрочив їх сплату, визначається судом, але не повинен перевищувати граничного строку розгляду справи, що встановлений ст. 122 Кодексу - двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Тоді лише починає діяти останнє положення, яке розглядалося в ч. 2 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України.