228. Методичні вимоги до підготовки та проведення практичних та семінарських занять з економічних дисциплін.

При дослідженні теоретичних основ навчання було показано, що процес навчання полягає у передачі та засвоєнні знань, способів ді­яльності, досвіду мислення і досвіду соціального навчання. Для нас­тупного викладу важливо згадати такі дидактичні закономірності навчання:

1) оскільки засвоєння — діяльність того, хто навчається, то «передача» змісту навчання означає організацію активності того, хто навчається;

2) процес засвоєння реалізується через зв'язок зовнішньої та внутрішньої діяльності того, хто навчається;

3) засвоєння залежить від того, які знання засвоюються. Єди­ним способом засвоєння рис творчої діяльності є самостій­не вирішення проблем, нових для того, хто навчається;

4) у цілому процес навчання відбувається лише за активної ді­яльності тих, хто навчається. Чим більше та різнобічніше за­безпечується педагогом інтенсивність діяльності тих, хто на­вчається, тим вищою буде якість засвоєння на рівні, що за­лежить від характеру діяльності, яка організується (репродуктивної або творчої). І ще важливо відзначити, що навчальний процес здійснюється лише за відповідності цілей того, хто навчається, цілям викладача. З переліченого вище можна зробити такі висновки. В економічній підготовці учням треба передати знання про економіку як систему, спосіб економічної діяльності. Якщо у практиці дві перші вимоги досить добре розроблені, то досвід мислення (особливо творчого, продуктивного) та досвід соціального спілкування при використанні традиційних форм занять формується недостатньо активно. У цьому плані особливо важливо підкреслити, що як досвід творчої діяльності, так і досвід соціального спілкування не можна пояснити традиційним інформаційно-ілюстра­тивним типом навчання. Для цього потрібні специфічні форми взаємодії викладачів та учнів — проблемні та імітаційно-ігрові форми навчання. Якщо виходити з відомого принципу «знати, щоб навчитися робити», то практичні й семінарські заняття є най­важливішими, бо саме вони відповідають на запитання «що роби­ти?» і «як це зробити?». Крім того, семінарські заняття зближують вчителя і учня, згуртовують учнівський колектив, виховують демок­ратичний стиль спілкування.

Добре організований семінар не тільки закріплює знання та вміння учнів, а й розвиває в них творчі здібності, вміння слухати іншого і самому аргументовано висловлювати свої думки, розвиває логічне мислення й комунікативні здібності учнів і студентів.

Семінар – урок систематизації та закріплення знань. Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, по яких студенти (учні) готують тези виступів на основі індивідуально виконаних завдань.

• Тема

 Мета: –узагальнити, систематизувати,

– проконтролювати, оцінити знання

Інформація: необхідна література, матеріали лекцій

 Форма, метод проведення: – вільна – реферативна – змішана – нетрадиційна

 План заняття

 Дидактичні матеріали: питання, факти, ситуації, приклади

• Визначення в часі: по кожному елементу заняття

• Попередня консультація

• Вступ (мета, тема, відповіді на питання)  Дискусія, обговорення

 Підсумки, оцінка, рекомендації

Практичне заняття – вміння та навички використовувати здобуті знання.

Це вид навчального заняття, на якому викладач організує розгляд окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, формує вміння та навички їх практичного використання шляхом відповідно сформованих завдань.

1) Тема

2) Мета: – закріплення знань шляхом активного повторення матеріалу; – самостійне використання отриманих знань для виконання певних дій; – встановлення зв’язку теорії з практикою; – знайомство з методами і засобами науки в її практичному використанні; – набуття початкових експериментальних навичок; – набуття навичок самостійного рішення науково-практичних питань.

3) Інформація; 4) Методи проведення; 5) План заняття; 6) Дидактичні матеріали: – інструкції, вказівки, рекомендації; – задачі, вправи, документація

Аналіз навчального заняття: 1) де, коли, хто проводить; 2) предмет, тема, мета; 3) вид заняття та методи роботи; 4) оцінка ефективності роботи викладача: – володіння матеріалом; – не володіння матеріалом; – деякі труднощі... 5) оцінка ефективності роботи групи навчання; 6) які труднощі виникли, як вдалося їх подолати;7) задачі, висновки, поради.