219. Методична карта навчального заняття ,її структура та відповідність моделі засвоєння бази знань.

Основні засоби навчання розробляються безпосередньо викладачами і мають назву дидактичних матеріалів.

Викладачі розробляють: план навчального заняття; конспект лекції (тези, конспект-схема); методична карта уроку; педагогічні доручення (питання, задачі, завдання); інше.

Щоб підготувати навчальне заняття або урок треба передбачити різні завдання та умови. Все це може мати вигляд методичної карти.

Що треба знати з попереднього матеріалу	План уроку, література	Завдання для самостійної роботи
Педагогічне доручення: Задачі, завдання, питання	МЗБЗ	Наочність
Мета, задачі уроку	Контроль знань	Труднощі

Розглянемо поняття “план уроку”. Він може передбачати організаційну структуру заняття: організація, мета заняття, тема, викладання, зворотній зв’язок, д/з). З іншого боку під час заняття вивчається певна тема, яка також має певну структуру змісту (наприклад, тема “власність” може мати такий план:

1) власність як економічна категорія;

2) типи та форми власності;

3) еволюція форм власності).

В процесі навчання викладач не може дати всі знання з предмету, він дає певну базу знань.

База знань – це максимальна для засвоєння (в межах часу по навчальному плану) об’єм теоретичних і практичних знань, які є необхідними та достатніми для досягнення мети, яка відповідає певному кваліфікаційному рівню.

Знання можуть бути засвоєні на різних рівнях. Умовно можна виділити 3 основних рівня знань: 1) Найпростіший – рівень репродуктивний. 2) Реконструктивний – рівень репродуктивний. 3) Творчий – вміння створювати.

Модель засвоєння бази знань.

Рівні засвоєння	Елементи бази знань: терміни, символи, факти, властивості, теорії, закони, методи	Норма сформова- ності знань
І. Репродук-тивний (вміння відповідати)	Дати визначення, доповнити, повторити, пояснити, розділити, запропонувати	до 0,7 – “2” 0,710,8 – “3”
ІІ. Реконструк-тивний (вміння здійснювати)	Перевірити, доказати, оцінити, зробити висновки, розрахувати, застосувати, скомбінувати	0,810,9 – “4” 0,911,0 – “5”
ІІІ. Творчий (вміння створювати)	Класифікувати, організовувати, модифікувати, запропонувати, порівняти, вибрати, обґрунтувати, критикувати, прийняти рішення

220. Роль економічного виховання в системі викладання економіки.

Економічне виховання сприяє економічному розквіту країни, яке включає наступні етапи: ек знання—ек мислення—ек поведінка—ек культура—ек розквіт.

головною метою ек. освіти (ЕО) є формування активних ек. суб’єктів, тобто не лише виробників продукції та пасивних споживачів, а індивідів, здатних активно впливати на ек. процеси на мікрорівні, а також адекватно оцінювати дії держави на макрорівні. ЕО повинна виконувати такі функції:

1.Професійна підготовка. Коли говорять про необхідність підвищення якості ЕО, мають на увазі підвищення попиту саме на висококваліфікованих спеціалістів-економістів, на професіоналів в ек. сфері.

2.Відтворення соціальної структури суспільства. На даному етапі розвитку українського суспільства ЕО сприяє формуванню особистості, яка свої дії буде коригувати у відповідності з існуючими ринковими законами. А це є передумовою переходу сусп. відносин на вищий рівень. Вплив на духовне життя людей, формування еліти суспільства. Освіта безпосередньо впливає на мислення і поведінку людини, а тому відіграє велику роль у культурі суспільства.

Економічна культура

– відображення в свідомості людей стану економічного життя, сукупність засвоєних економічних знань і досвіду накопичених суспільством, які сприяють активній трудовій і суспільній діяльності.

Ек. мислення — це не просто багаж ек. знань, а здатність їх засвоїти, використати в практичному житті, тобто це формування моделі економічної поведінки.

Взагалі поняття “ек. поведінка” складається з мотивації, що спрямована на підвищення свого добробуту, ек. мислення, що відбиває ек. зв’язки та відносини між суспільними, виробничими та особистісними суб’єктами, та вчинків, що базуються на нац. традиціях та спеціальних знаннях та вміннях, які реалізуються в контактах між суб’єктами ек. діяльності: [мотивація  ек. мислення  вчинки] = ек. поведінка.

Перехід до нових ек. відносин (що відбувається в Україні) потребує не тільки наявності, а й прискореного розвитку ек. мислення, бо кінцевою метою є відповідна поведінка людей в суспільстві.

Тривалий час потреба у формуванні ек. мислення була відсутня, бо за умов адмін.-коман. економіки не треба було нічого вирішувати самому, і людина не почувала себе безпосереднім учасником ек. відносин. Їй не треба було впливати на хід ек. подій, виявляти творчу активність, здійснювати вибір свого місця в ек. системі. Ек. мислення формується поступово і не тільки шляхом отримання спеціальних знань; розуміння атмосфери ек. життя виникає повсякденно — з літературних творів, з мас-медіа, з нашого побуту тощо. Часто воно супроводжується відповідною мотивацією нашої діяльності, виникає ек. діяльність.

Але освіта в нашій країні робить ставку саме на знання, а не на мислення і поведінку в реальному житті, що негативно впливає на рівень ек. активності людей.

Таким чином, формування бази для достатнього рівня ек. мислення та ек. поведінки як кожної окремої людини, так і суспільства в цілому є метою ек. освіти, що полягає в перетворенні потрібних ек. знань в ек. мислення.