204. Імідж. Його формування.Складові іміджу.

Коли говорять про імідж, то мають на увазі соціальний образ людини. Складається він під впливом комплексу характеру і темпераменту. Взагалі, імідж – це набір значень, завдяки якому будь-який об`єкт є відомим і завдяки якому люди певним чином описують його, запам`ятовують його і ставляться до нього.

Він проявляється у :

• зовнішньому вигляді – найперше, що складає враження.

• внутрішні якості, які складають основу життєвої позиції.

• вміння спілкування : 1)вміння впливати на інших людей; 2)вміння слухати; 3)вміння говорити; 4)вміння приваблювати свою сторону.

Основою іміджу є енергетика духу (випромінювання енергії). Кожна людина має антронне випромінювання, за природою – ядерене, за суттю – передача інформації.

Імідж дуже важливий, оскільки сформована думка про людину в навколишніх буде визначати їхню психологічну готовність (установку) діяти у відношенні нього певним чином. Імідж може бути позитивний і негативний; по відношенню особистісної і професійної складових - професійний, у смислі думки про людину, як професіоналові, особистісний - як думка про яких-небудь характерологічних, що не мають прямого відношення до соціальної ролі людини якостях.

Формування іміджу здійснюється на підставі визначеної інформації. По характері її одержання вона підрозділяється на пряму і непряму. Непряма інформація, що формує имидж - це та інформація про людину, що людина одержує через посередника (людина, ЗМІ…), плітки...

Пряма інформація, що формує имидж - це та, що людина одержує при безпосередньому контакті з партнером. Як правило, це інформація: 1)про особливості психіки (хар-р, темперамент, інтелект); 2)про зовнішність людини - макияже, зачісці, одягу.

При формуванні іміджу важливою є самоподача (стверджуюча і оборонна), що виключає стратегію і тактику. Самостверджуюча поведінка людини спрямована на отримання нею позитивних оцінок від інших людей, які підкреслюють її авторитет. Форми подання самого себе при самостверджуючий поведінці на етапі стратегії: 1)показ своєї компетентності; 2)демонстрація привабливості; 3)підтримка престижу; 4)дії, що викликають довіру; 5)демонстрація відвертості. Тактика виражається в тому, щоб людину любили інші люди: 1)вихвалятися, прислужувати; 2)залякування інших людей; 3)прояв безпорадності; 4)самореклама; 5)показувати зразки поведінки.

205. Імідж викладача.

Коли говорять про імідж, то мають на увазі соціальний образ людини. Складається він під впливом комплексу характеру і темпераменту. Взагалі, імідж – це набір значень, завдяки якому будь-який об`єкт є відомим і завдяки якому люди певним чином описують його, запам`ятовують його і ставляться до нього.

Він проявляється у :

• зовнішньому вигляді – найперше, що складає враження.

• внутрішні якості, які складають основу життєвої позиції.

• вміння спілкування : 1)вміння впливати на інших людей; 2)вміння слухати; 3)вміння говорити; 4)вміння приваблювати свою сторону.

Основою іміджу є енергетика духу (випромінювання енергії). Кожна людина має антронне випромінювання, за природою – ядерене, за суттю – передача інформації.

Імідж дуже важливий, оскільки сформована думка про людину в навколишніх буде визначати їхню психологічну готовність (установку) діяти у відношенні нього певним чином. Імідж може бути позитивний і негативний; по відношенню особистісної і професійної складових - професійний, у смислі думки про людину, як професіоналові, особистісний - як думка про яких-небудь характерологічних, що не мають прямого відношення до соціальної ролі людини якостях.

Формування іміджу здійснюється на підставі визначеної інформації. По характері її одержання вона підрозділяється на пряму і непряму. Непряма інформація, що формує имидж - це та інформація про людину, що людина одержує через посередника (людина, ЗМІ…), плітки...

Пряма інформація, що формує имидж - це та, що людина одержує при безпосередньому контакті з партнером. Як правило, це інформація: 1)про особливості психіки (хар-р, темперамент, інтелект); 2)про зовнішність людини - макияже, зачісці, одягу.

При формуванні іміджу важливою є самоподача (стверджуюча і оборонна), що виключає стратегію і тактику. Самостверджуюча поведінка людини спрямована на отримання нею позитивних оцінок від інших людей, які підкреслюють її авторитет. Форми подання самого себе при самостверджуючий поведінці на етапі стратегії: 1)показ своєї компетентності; 2)демонстрація привабливості; 3)підтримка престижу; 4)дії, що викликають довіру; 5)демонстрація відвертості. Тактика виражається в тому, щоб людину любили інші люди: 1)вихвалятися, прислужувати; 2)залякування інших людей; 3)прояв безпорадності; 4)самореклама; 5)показувати зразки поведінки.