162. Ефективність коиунікацій в умовах ринкової економіки.

Спілкування(С) - міжособистісна і мфжгроупова взаємодія, основу якої становить пізнання одне одного і обмін певними результатами психіч.дія-ти, а саме інф-ю, думками, почуттями, оцінками. Інакше, С- взаємодія 2 або більше людей, яка спрямована на узгодження та об”єднання зусиль з метою налагодження взаємин та досягнення загального результату. Без С неможливе людське сус-во. С - є потреба людини як соц., розумної істоти, носія свідомості. Таким чином, С -потреба людини, необхідне для взаємодії з людьми, необхідне для самоствердження в сусп-ві, для впорядкування своїх думок, відносин. С властиве всім живим істотам, але на рівні людини воно приймає найбільш досконалі форми, стає усвідомленим та опосередкованим мовою.

Знання про С дають можливість людям в процесі своєї діяльності уникати непорозумінь, досягати швидше мети своєї діяльності, активно розвиватися. Значення знань про С можна прослідкувати проаналізувавши функції самого С. Їх виділяють 8:

1. контактна, мета якої - встановити контакт як стан загальної готовності до прийнятт та передачі повідомлення і підтримки взаємозв”язку в формі постійної взаємноїорієнтованості.

2. інформаційний обмін повідомленнями, тб прийом-передача будь-яких відомостей у відповідь на запит, а також обмін думками, задумами,...

3. координаційна - взаємне орєнтування і узгодження дій при організації спільної діяльності.

4. емотивне збудження в партнері потрібних емоційних переживань, а також зміна з його допомогою власних переживань та станів.

5. розуміння - не лише адекватне сприйняття смислу повідомлення, але й розуміння партнерами один одного (їх намірів, переживань, станів,...).

6. встановлення відносин - усвідомлення і форсування свого місця в си-мі рольових, статусних, ділових, міжособистісних і інших зв”язків сусп-ва, в якому буде діяти індивід.

7. здійснення впливу -зміна стану, поведінки, особистісно-змістових утворень партнера, в тому числі його намірів, установок, думок, уяв, потреб,...

8. спонукальна стимуляція активності партнера по С, яка спрямовує його на виконання тих чи інших дій.

163.Загальна характеристика засобів спілкування

Засоби спілкування- це прийоми за допомогою якихвідбувається обмін інформацією.Є два види спілкування-мовленнєве і немовленнєве.Мовленнєве або вербальне спілкування є основним засобом людського спілкування.Окрім мовлення у спілкуванні використовуіться і немовленнєві або невербальні засоби спілкування.Це паузи, жести, міміка, рухи очей, сміх, темп мовлення тощо.

164.Особливості використаннярізних засобів спілкування у професійній діяльності викладача

Основним засобом людського спілкування мовлення.Мовленнєва діяльність педагога повинна обов’язково реалізувати три функції:

1. Комунікативна функція-встановлення зв’язку з іншими людьми;

2. Інформативна функція- передача інформації іншим людям;

3. Регулятивна-проведення впливу на інших людей.

Крім мовлення у процесі спілкування викладач повинен використовувати систему невербальних(несловесних) засобів спілкування.У цій системі виділяють такі групи:

1. Оптико-кінетичні засоби(рухи, жести, міміка)

2. Паралінгвістичні засоби(сила, діапазон, тембр, тональність голосу)

3. Екстралінгвістичні засоби(сміх, паузи, покашлювання)

4. Проксемічні засоби(простір і час процесу комунікації)