35. Діагностика рис особистості: хар-ка основних психодіагностичних методик.

Завдання психодіагностики постають тоді, коли відома класифікація об'ектів (наприклад, спеціалісти різних профілів), є опис психолопчних особливостей цих об'ектів та необхідно новий об'ект за психологічними особливостями віднести до того чи іншого класу. Наприк­лад, відомі психологічні характеристики, що їх вимагае посада лінійного та функціонального менеджера, є психологічні параметри певного кола претендентів на посаду. Необхідно встановити діагноз, тобто від­нести кожного претендента до однієї із груп професій. Прикладом ранньої діагностики хронічного алкоголізму доведено працездатнють психодіагностичних тестів.

Вирішенню завдань психодіагностування може слугувати частотно-ортогональний метод обробки результатів досліджень.

Наприклад, у студентів досл-ся їх ставленння до різних аспектів орган-ції навч-го процесу (r), базові риси особистості (фактор).При дослідж чоловіків і жінок виявлено, що половина факторів збігається. Тобто, якщо на частотність фактора не впливає певна ознака, то її величина буде однаковою ( в межах статист помилки)для кожної ознаки, і навпаки.Якщо фактори А, Б, С, мають однаковий рівень прояву, то вони накладаються на одну лінію, а провідний вплив факторів Д, Е має прояв у відповідних мірах значущості. Метод використовується при наявності достатньої к-ті піддослідних( мін-20-30 осіб).

36. Увага, її види.

Під увагою ро­зуміють не окремий психічний процес, а його певний аспект: спрямо­ваність та зосередженість свідомості на об'єктах або явищах, що спри­яє підвищенню рівня сенсорної, інтелектуальної та рухової активності. Види :1. за знаходженням обєкту уваги: - зовнішня,-внутрішня (інтелектуальна).2. за цільовим спрямуванням та рівнем вольового зусилля – мимовільна( виникає внаслідок зовнішніх причин, особливостей подразників, внутр стану людини, повязано з її настроєм, інтересами, Діють сила та неочікуваність подразника, новизна, незвичайність, рухливість обєкту, початок чи кінець дії подразника) –довільна (вольова) виникає із свідомо поставленою метою,- після довільна (коли підтримка уваги не вимагає вольових зусиль, зявл інтерес).

До основних функцій уваги належить відбір релевантних впливів, регулювання і контроль діяльності доти, доки не буде досягнута її мета.

Увагу характеризують:

Концентрація уваги — це стан свідомості, необхідний для того, щоб включитися в діяльність, зосередитися на завданні. Концентрація передбачає або підвищення інтенсивності сигналу, або збільшення зна­чущості діяльності при обмеженні поля сприйняття.

Стійкість уваги — тривалість привертання уваги до одного й того самого об'єкта або завдання. Стійкість мимовільної уваги, що виникає без зусилля, — всього 2-3 секунди. Довільна увага досягається вольо­вим зусиллям, послаблюється через 15 хвилин напруженої праці, а по­тім починає коливатися. Після — довільна увага виникає як результат розвитку мимовільної, як ефект опрацьовування. Свідомого контролю вона не потребує.

Розподіл уваги — це здатність людини одночасно концентрувати увагу на декількох об'єктах, що дає можливість виконувати одразу де­кілька дій.

Переключення уваги — це зворотний бік розподілу уваги, що ви­мірюється швидкістю переходу від одного виду діяльності до іншого. Погане переключення уваги призводить до неуважності.

Обсяг уваги — це кількість предметів або явищ, що їх людина утримує одночасно в своїй свідомості. Якщо сприймається новий мате­ріал, то у свідомості одночасно відбивається не більше одного об'єкта. Коли увага спрямована на знайомі предмети, то людина може одночас­но утримувати кілька предметів. Як правило, свідомість відбиває 7±2 предмети.