183.Асертивна поведінкастудента в навчанні

Асертивний – лат “ассеро”-“визнаю” – звідси асертивне судження, це таке, в якому лише констатується факт. Асертивність – засіб з області міжособових комунікацій, що дозволяє добитися того, що покладене протистояти необґрунтованим претензіям, не боятися заперечувати.

Поняття ас-ї поведінки притаманне амер-й корпоративній культурі, наглядніше проявляється в принципах соц-псих навчання, тренінгів, а саме:

— об”єктивізація суб”єктивних почуттів (як я виглядаю перед іншими, чи не утискую я когось своїми діями, чи насправді мої неприємності є найбільшими і таке інше)

— рівність і взаємозалежність (я залежу від інших, але і інші залежать від мене в рівній мірі і повинні зі мною рахуватись). Отже, не наступаючи на інтереси інших не дати ущемити свої інтереси, причому уникнути конфлікта.

При його простоті метод рідко у нас використовується.

Порівняння з іншими засобами:

• Люди можуть вести себе агресивно, пасивно, маніпулювати і вести себе асертивно.

• Агресивність – схожість партнерів по спілкуванню розглядаються як супротивники.

• Асертивність – друга сторона суспільства – партнер по взаємодії.

Основні положення асертивної поведінки:

1) При бажанні з кимось про щось домовитися – треба позитивно формулювати те, що ти хочеш сказати;

2) Треба виходити з того, що навколишні - непогані люди, нормальні, але не досконалі, зі своїми потребами, точкою зору;

3) Якщо ці люди ведуть себе не так, як хотілося – це не завжди можна змінити, щоб змінити – треба позитивно сказати;

4) Якщо хочеш вирішити питання – атмосфера приязна, критика поранить;

5) Похвала;

6) Якщо хочеш щось змінити, то потрібно позитивно сказати про це, терпляче.

Асертивні права:

1) Ви маєте право самому судити про себе, нести відповідальність, не повинні звітувати, людина не повинна відповідати за інших;

2) Маєте Право не давати пояснення Вашій нормальній поведінці;

3) Маєте Право самі вирішувати чи відповісти за інших;

4) Маєте Право міняти погляди;

5) Маєте Право вчиняти помилки і відповідати за них;

6) Маєте Право сказати «я не знаю»;

7) Маєте Право не залежати від доброї волі інших;

8) Право на нелогічне рішення;

9) Право на «я тебе не розумію».

10) Сказати мене це не хвилює.

184.Характеристика асертивних технік та доціьність їх використання

Асертивний – лат “ассеро”-“визнаю” – звідси асертивне судження, це таке, в якому лише констатується факт. Асертивність – засіб з області міжособових комунікацій, що дозволяє добитися того, що покладене протистояти необґрунтованим претензіям, не боятися заперечувати.

– Техніка «заїздженої пластинки». Можна користуватися завжди, коли хочеш добитися своїх справедливих вимог;

– Прохання про послугу. На неформальних відносинах залежить від робочої обстановки;

– Техніка компромісу і консенсусу;

– Техніка перманентного відмови. Навпаки від «заїздженої пластинки».

• Асертивна Критика носить позитивний характер, якщо в процесі неї розкривається бажаний позитивний результат.

• Техніка відкритих дверей

• Техніка виявлення негативного

Психологічні засоби впливу в процесі спілкування:

• Зараження

• Навіювання

• Переконання

• Наслідування

Зараження – мимовільна підверженість певному психологічному стану. Цей засіб дуже відомий. Специфіка: підверженість не інформації, а психологічним станам, нарощування позитивного або негативного стану.

Навіювання: цілеспрямований, неаргументований вплив на людину або групу, має значення особистість внушителя і внушаємого, стан його здоров’я, емоційний стан, готовність прийняти інформацію, супутні елементи.

Чим значуща особистість внушаючого, тим вище соціальний статус, тим більше значимість навіювання.