213. Класифікація та особливості економічних знань як предмету навчання.

Методика розглядає шляхи та засоби передачі знань. В даному випадку це будуть економічні знання. Економічні знання– сукупність категорійних понять, що стосуються становлення, розвитку та функціонування економіки, дії об’єктивних законів і закономірностей, а також практична здатність їх широкого застосування.

Групи економічних знань:

І. Економічні знання загально пізнавального характеру (основи економіки, основи економічних знань).

ІІ. Економічні знання фундаментального характеру (політекономія, економічна теорія, мікро- і макроекономіка).

ІІІ. Економічні знання конкретно галузевого призначення (економіка с/г, промисловості, маркетинг, менеджмент).

Ек. знання можна класифікувати з трьох позицій:

1. Економіка як складова соц. середовища, базується на 3-х основних питаннях:

— що треба виробляти?

— як виробляти?

— для кого виробляти?

2. Економіка як наука. Предметом ек. науки є зв’язки і відносини у сфері сусп. діяльності. Об’єктом є сусп. виробництво у всіх його проявах.

Головним завданням ек. науки є вивчення і оцінка ефективності господарювання на різних рівнях, створення передумов для підвищення ефективності, цілеспрямоване регулювання виробничих, розподільчих та обмінних процесів. 3. Економіка як навчальна дисципліна входить до гуманітарного блоку базових дисциплін. Її вивчення має сприяти досягненню таких цілей:

• надання студентам (учням) того мінімуму знань, що є соціально необхідним для їх проф. діяльності;

• напрацювання стійких навичок ек. культури;

• формування соціально зрілої творчої особистості, здатної в майбутньому в процесі діяльності збагатити ек. потенціал своєї фірми, організації, а відповідно й країни. Економічні знання за своїм змістом, характером належать до абстрактних знань, оскільки об’єктом вивчення є економічні явище, економічна закономірність, економічний закон та специфіка їх вияву. Економічні знання, на відміну від інших, мають свій певний життєвий цикл, який розвивається за таким алгоритмом: Набуття знань  Зростання і нагромадження  Зрілість  Насичення і адаптація  Віддача і спад.

214. Навчальна програма предмету та методика її розробки.

Навчальна програма предмету включає в себе мету, завдання вивчення даної дисципліни, зміст даного предмету виконаний в певній логічній послідовності, література. Включає: вступні зауваження, де визначається мета; навчальний матеріал (предмети, методи...).

Навч. програма предмету — це обов’язковий документ, що використовується викладачами та учнями як база для вивчення певної дисципліни.

У програмі формуються:

• мета і завдання вивчення навчального предмету. Це вказується у пояснювальній записці до програми, де визначається суть, актуальність, особливості предмету, його пов’язаність з ін. предметами тощо. Окремими розділами йдуть мета вивчення курсу (“дати уявлення” про об’єкт вивчення, допомогти самореалізувати себе в тій чи іншій ролі, розвивати певні навички тощо) та завдання вивчення курсу (як-то “підвести до розуміння” певних явищ, “переконати у необхідності” того чи іншого процесу, “ознайомити учнів” з особливостями виучуваного, “закріпити в учнів” знання, уміння та навички, і т. ін.);

• стисла хар-ка, короткий зміст тем курсу, логічна послідовність матеріалу. Тут вказуються основні знання і уміння учнів, наводиться навчально-тематичний план програми (перелік тем з погодинною розбивкою);

• особливості викладання тієї чи іншої теми з програми. Це свого роду короткий зміст викладення кожної теми, який складається з: 1) основних понять теми

2) методичних рекомендацій (коротких тез, що окреслюють зміст і структуру теми)

3) опису робіт і контролю, що передбачаються при викладенні теми (наприклад, практична робота, ділова гра, дискусія, або ж екскурсія чи проведення тестового контролю)

• науково-методична література до курсу.

Навч. програма складається колективами викладачів з використанням навчально-метод. посібників.

Навч. програма розробляється за схемою:

1. визначення загальноосвітньої мети (довгостроковий результат навчання)

2. бажаний результат даного періоду

3. враховується загальна мета навчання

4. визначення конкретних цілей та завдань навчання.

Загальнодидактичні вимоги до навч. програми предмету:

1. Виділення вступної, тематичної, заключної, а також оглядової та установчої лекції

2. Система взаємодії вчитель – учень має бути добре продумана

3. Активізація пізнавальної діяльності на основі принципу проблемності.