Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори на держюіспит 257.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
20.09.2019
Размер:
1 Мб
Скачать

188. Причини конфліктів у педагогічному спілкування.

З психологічної точки зору конфлікт означає зіткнення протилежно спрямованих, несумісних потреб, мотивів, інтересів, думок, актів поведінки. Специфіка педагогічного конфлікту полягає у тому, що в ньому можуть зустрітися представники різних соціальних груп, які мають різний соціальний статус. Міжособистісні протиріччя, які є основою педагогічного конфлікту бувають глибокими і поверховими, довгими і короткими. Для того, щоб відбувся педагогічний конфлікт недостатньо наявності протилежних дій які у педагога та вихованців та неспівпадаючих позицій. Необхідна педагогічна ситуація, яка загострить взаємовідносини.

До основних форм конфліктної поведінки вихованців слід відносити: 1) дії та вчинки (порушення дисципліни…); 2) некоректні прояви незгоди 3) протистояння; 4) пасивний протест; 5) провокаційні дії та вчинки. Відомо, що ініціатором педагогічного конфлікту може бути не лише учень, але й педагог.

Конфліктогенні прояви педагога бувають такими: грубість; наклеювання ярликів; публічна компрометація вихованця; завуальоване приниження особи; певне ставлення до учня (виділення любимчиків і козлів відпущення); порушення педагогічного етикету; помста та пряме зведення рахунків з учнями; залякування учнів.

Причини:

-стосунки диктату

-стосунки опвки

-стосунки нейтралітету

-стосунки конфронтації

-стосунки співробітництва

Види педагогічних конфліктів:

=конфлікт діяльності

=конфлікт поведінки

=конфлікт стосунків(застійний)

Засоби подолання педагогічних конфліктів:

+ Психологічний ан. ситуації.

+ Запрошення 3-ї особи для розв’язання ситуації

+ Групове обговорення на таких рівнях:

-у конфл. Групі(3-4 чол.)

-у класі

-у педаг. Колективі

-на розширеному засіданні педагог. Ради.

189.Характеристика стилів поведінки викладача у конфліктних ситуаціях

З психологічної точки зору конфлікт означає зіткнення протилежно спрямованих, несумісних потреб, мотивів, інтересів, думок, актів поведінки. Специфіка педагогічного конфлікту полягає у тому, що в ньому можуть зустрітися представники різних соціальних груп, які мають різний соціальний статус. Міжособистісні протиріччя, які є основою педагогічного конфлікту бувають глибокими і поверховими, довгими і короткими. Для того, щоб відбувся педагогічний конфлікт недостатньо наявності протилежних дій які у педагога та вихованців та неспівпадаючих позицій. Необхідна педагогічна ситуація, яка загострить взаємовідносини.

Роль таких ситуацій виконує конкретний інцидент, який провокує конфліктні взаємовідносини. До основних форм конфліктної поведінки вихованців слід відносити: 1) дії та вчинки (порушення дисципліни…); 2) некоректні прояви незгоди 3) протистояння; 4) пасивний протест; 5) провокаційні дії та вчинки. Відомо, що ініціатором педагогічного конфлікту може бути не лише учень, але й педагог.

Конфліктогенні прояви педагога бувають такими: грубість; наклеювання ярликів; публічна компрометація вихованця; завуальоване приниження особи; певне ставлення до учня (виділення любимчиків і козлів відпущення); порушення педагогічного етикету; помста та пряме зведення рахунків з учнями; залякування учнів.

Конфліктогенна поведінка педагога є небезпечною не тільки тому, що веде до загострення взаємовідносин з дітьми, а й тому, що дії, вчинки наставника сприймаються як можлива модель поведінки. Рішення протиріччя, яке виникло між педагогом та учнями, обумовлюється першими реакціями педагога. Ці реакції педагога можуть бути конструктивними і деструктивними.

Конструктивні дії і вчинки сприяють реалізації навчально-виховної мети, виконуючи мотиваційну, мобілізуючу, психотерапевтичну функції. Основними показниками конструктивного рішення педагогічних конфліктів є: 1) ліквідація педагогом об’єктивних і суб’єктивних причин, які породжують ці конфлікти; 2) гармонізація спілкування на основі зближення двох сторін; 3) підвищення ефективності предметної взаємодії між педагогом та учнями. Деструктивні акції педагога підсилюють ескалацію емоціонального напруження, провокують конфронтацію. Вони призводять до втрати особистісного авторитету педагога.