61. Поняття про психологічний діагноз та прогноз.

Заедания прогнозування у загальному вигляді формулюються так: є результати психологічних досліджень Рі на якийсь час t та значения певного параметру С. Необхщно, спираючись на значения Pi, передбачити зна­чения С на перюд часу t +Δt. В якості параметра може бути успішність навчання, дисциплінованість, соціальна активність тощо.

Завдання психодіагностики постають тоді, коли відома класифікація об'ектів (наприклад, спеціалісти різних профілів), є опис психолопчних особливостей цих об'ектів та необхідно новий об'ект за психологічними особливостями віднести до того чи іншого класу. Наприк­лад, відомі психологічні характеристики, що їх вимагае посада лінійного та функціонального менеджера, є психологічні параметри певного кола претендентів на посаду. Необхідно встановити діагноз, тобто від­нести кожного претендента до однієї із груп професій. Прикладом ранньої діагностики хронічного алкоголізму доведено працездатнють психодіагностичних тестів.

Вирішенню завдань психодіагностування може слугувати частотно-ортогональний метод обробки результатів досліджень.

62. Вимірювання в психології. Типи вимірювальних шкал.

Існують такі види шкал виміру змінних параметрів як кількісна, порядкова і номінальна. За кількісною шкалою вимірюються змінні, різниця між якими виражаеться у тому, наскільки відрізняються індивіди один від одного за тіею чи іншою властивістю (коефіціент інтелекту, обсяг уваги, пам'ять, тривожність, емпатія тощо).

Номінальна шкала базуеться на якісних змінних, головна їхня особливість — у тому, що різниця між ними не піддаеться кількісному виміру. Ці змінні класифікуються відповідно до ознак, що їх вирізняють, а не залежно від ступеня, вияву характерної для них тієї чи іншої властивості.

Прикладами номінальних шкал можуть бути колір, стать (чоловіча або жіноча), класифікація студентів за якоюсь ознакою (курс, група, фах), темперамент, характер, тип поведінки у конфлікті тощо. Відповідні номінальним шкалам дані складаються із кількості проявів кожної із змінних, що вивчаються. До таких даних належить частотність прояву, наприклад, темпераменту, типів поведінки, типів мислення тощо у певної групи, що досліджуеться.

Порядкові шкали також будуються на якісних змінах. Але на відміну від номінальних шкал порядкові шкали відповідають таким якісним змінам, для яких характерна певна впорядкованість, спрямованість або ступінь виявлення.

63. Кореляційний аналіз даних психологічного дослідження.

Суттєву допомогу у знаходженні відповідей на ті чи інші питания у дослідженні психічних властивостей людини, у визначенні тенденцій їх формування або розвинутості може подати використання кореляційних методів. Серед цих методів найпоширенішими е методи лінійої та рангової кореляції.

Сутність кореляційних методів полягає у встановленні взаємозв'язків між змінними параметрами. Множинність терміна «кореляційні методи» пов'язана з тим, що тут виділяються принципово різні шкали виміру змінних параметрів: кількісна, номінальна і порядкова.

За кількісною шкалою вимірюються змінні, різниця між якими виражаеться у тому, наскільки відрізняються індивіди один від одного за тіею чи іншою властивістю (коефіціент інтелекту, обсяг уваги, пам'ять, тривожність, емпатія тощо).

Номінальна шкала базуеться на якісних змінних, головна їхня особливість — у тому, що різниця між ними не піддаеться кількісному виміру. Ці змінні класифікуються відповідно до ознак, що їх вирізняють, а не залежно від ступеня, вияву характерної для них тієї чи іншої властивості.

Прикладами номінальних шкал можуть бути колір, стать (чоловіча або жіноча), класифікація студентів за якоюсь ознакою (курс, група, фах), темперамент, характер, тип поведінки у конфлікті тощо. Відповідні номінальним шкалам дані складаються із кількості проявів кожної із змінних, що вивчаються. До таких даних належить частотність прояву, наприклад, темпераменту, типів поведінки, типів мислення тощо у певної групи, що досліджуеться.

Порядкові шкали також будуються на якісних змінах. Але на відміну від номінальних шкал порядкові шкали відповідають таким якісним змінам, для яких характерна певна впорядкованість, спрямованість або ступінь виявлення.