96. Процес навчання та його основні етапи.
Процес навчання має свою логіку руху:
Від незнання—до знання, від знання неповного—до знання повного.
Процес навчання як спільна діяльність педагога та учня поділяється на два взаємоповжзані процеси: 1. викладання, як діял-ть педагога 2. учіння, як діял-ть учня.
Виклвдвння сладається з деяких складових:
знання педагогом свого проедмету
уміння організовуватинавчально-виховний процес
знання сучасних методів та прийомів навчання
керівна діял-ть викладача ключає ряд структурних елементів:
- кладання темотичних планів, стимулювання уваги та інтересу до предмету, контроль і внесення змін в організацію начання з послідуюючим аналізом результатів учіння.
Учіння активний пізнавальний процес, в якому формуються і проявляються розумові здібності учня, морально-вольлові риси його характеру, властивості особистості і темперамент.
Перша теорія етапів навчання. “рефлекторно-асаціативна теорія” (Д.Н. Богоявленский)
Зміст теорії: підкреслюється значення самостійного пошуку визначення понять і способів вирішення нових задач, рекомендують аналітико-синтетичну діяльність,при якій порівняння, асоціації, узагальнення досягаються на основі конкретних даних.
Друга теорія—теорія поетапного формування розумових дій. (А.Н. Леонтьєв).
Згідно цієї теорії, формування розумових дій оволодіння новими знаннями, навиками і вміннями, тобто процес навчання здійснюється за такими етапами:
Іетап: формування мотиваційної основи дій (попереднє ознайомлення з діями та умовами їх виконання)
ІІ етап: формування дії в матеріальній формі з розгортанням всіх операцій, які до них входять.
ІІІ: іормування діял-ті з використанням зовнішнього мовлення, тобто виконуючи якусь дію учень промовляє що він буде робити далі і далі.
4етап: формування дії у внутрішньому мовленнф
5 етап: перехід дій в узагальненні процеси мислення, що дозволяє виконувати їх без помилок, самостійно і якісно.
Останнє наглядно зображує різницю розглянутих теорій: при традиційному навчання – знання є результатом попереднього заучування, запам’ятовування, а потім використання, а при поетапному навчанні – зання здобуваються в процесі самої діяльності, тому в результаті воно переходить у процес мислення.
Спеціально
організована пізнавальна діяльність
Зміст
Передача досвіду набутого суспільством
97. Учіння і викладання як складові навчання.
Викладання та учіння являють собою два аспекти одного і того самого процесу і нерозривно пов'язані між собою. Це означає що процес навчання фактично роздвоюється, розпадаеться на дві діяльності.
Викладання — цілеспрямований вид діяльності, здійснюваний педагогом, організатором педагогічного процесу.
Упродовж кожного уроку вчитель дає учням дозовану частку певної науково-практичної інформації в педагогічно опрацьованій формі.
Зміст викладання зумовлюється рівнем розвитку наук і соціального досвіду людства, методи і форми — віковими та індивідуальними відмінностями учнів, потребами суспільства і школи передати своїм вихованцям максимум знань і вмінь із мінімальними затратами і в стислі строки.
Викладання є активним процесом, бо в його здійсненні намагаються не лише передати учневі певні знания, а й розвинути у нього прагнення і вміння самостійно набувати нових знань, досвіду.
Учіння — цілеспрямоване засвоення знань, умінь, навичок, соціального досвіду з метою наступного використання їх у практичному житті.
Учіння, як одна зі складових педагогічного процесу — діяльність учня під керівництвом учителя, тзумовлюється станом розвитку науки, навчальними програмами, підручниками, а методи і форми — специфікою матеріалу, що його засвоює студент, науковою скерованістю його матеріалу тощо.
Конкретно учіння виступає у формі інтелектуальних дій учня (читання літератури, слухання і засвоення того, що викладае вчитель, власні спостереження та експеримент, розв'язання різних навчальних задач тощо), а також у формі фізичних дій (уроки праці, робота в майстернях)
Кінцевою метою учіння є міцне засвоєння знань, вироблення практичних вмінь.