185.Використання асертивних технік у процесі спілкування

Асертивний – лат “ассеро”-“визнаю” – звідси асертивне судження, це таке, в якому лише констатується факт. Асертивність – засіб з області міжособових комунікацій, що дозволяє добитися того, що покладене протистояти необґрунтованим претензіям, не боятися заперечувати.

– Техніка «заїздженої пластинки». Можна користуватися завжди, коли хочеш добитися своїх справедливих вимог;

– Прохання про послугу. На неформальних відносинах залежить від робочої обстановки;

– Техніка компромісу і консенсусу;

– Техніка перманентного відмови. Навпаки від «заїздженої пластинки».

• Асертивна Критика носить позитивний характер, якщо в процесі неї розкривається бажаний позитивний результат.

• Техніка відкритих дверей

• Техніка виявлення негативного

Психологічні засоби впливу в процесі спілкування:

• Зараження

• Навіювання

• Переконання

• Наслідування

Зараження – мимовільна підверженість певному психологічному стану. Цей засіб дуже відомий. Специфіка: підверженість не інформації, а психологічним станам, нарощування позитивного або негативного стану.

Навіювання: цілеспрямований, неаргументований вплив на людину або групу, має значення особистість внушителя і внушаємого, стан його здоров’я, емоційний стан, готовність прийняти інформацію, супутні елементи.

Чим значуща особистість внушаючого, тим вище соціальний статус, тим більше значимість навіювання.

186.Можливість використання аертивних технік у навчальній діяльності

Асертивний – лат “ассеро”-“визнаю” – звідси асертивне судження, це таке, в якому лише констатується факт. Асертивність – засіб з області міжособових комунікацій, що дозволяє добитися того, що покладене протистояти необґрунтованим претензіям, не боятися заперечувати.

– Техніка «заїздженої пластинки». Можна користуватися завжди, коли хочеш добитися своїх справедливих вимог;

– Прохання про послугу. На неформальних відносинах залежить від робочої обстановки;

– Техніка компромісу і консенсусу;

– Техніка перманентного відмови. Навпаки від «заїздженої пластинки».

• Асертивна Критика носить позитивний характер, якщо в процесі неї розкривається бажаний позитивний результат.

• Техніка відкритих дверей

• Техніка виявлення негативного

Психологічні засоби впливу в процесі спілкування:

• Зараження

• Навіювання

• Переконання

• Наслідування

Зараження – мимовільна підверженість певному психологічному стану. Цей засіб дуже відомий. Специфіка: підверженість не інформації, а психологічним станам, нарощування позитивного або негативного стану.

Навіювання: цілеспрямований, неаргументований вплив на людину або групу, має значення особистість внушителя і внушаємого, стан його здоров’я, емоційний стан, готовність прийняти інформацію, супутні елементи.

Чим значуща особистість внушаючого, тим вище соціальний статус, тим більше значимість навіювання.

187. Конфлікт у педагогічному спілкування. Сутність та наслідкт.

З психологічної точки зору конфлікт означає зіткнення протилежно спрямованих, несумісних потреб, мотивів, інтересів, думок, актів поведінки. Специфіка педагогічного конфлікту полягає у тому, що в ньому можуть зустрітися представники різних соціальних груп, які мають різний соціальний статус. Міжособистісні протиріччя, які є основою педагогічного конфлікту бувають глибокими і поверховими, довгими і короткими. Для того, щоб відбувся педагогічний конфлікт недостатньо наявності протилежних дій які у педагога та вихованців та неспівпадаючих позицій. Необхідна педагогічна ситуація, яка загострить взаємовідносини.

Роль таких ситуацій виконує конкретний інцидент, який провокує конфліктні взаємовідносини.

До основних форм конфліктної поведінки вихованців слід відносити: 1) дії та вчинки (порушення дисципліни…); 2) некоректні прояви незгоди 3) протистояння; 4) пасивний протест; 5) провокаційні дії та вчинки. Відомо, що ініціатором педагогічного конфлікту може бути не лише учень, але й педагог.

Конфліктогенні прояви педагога бувають такими: грубість; наклеювання ярликів; публічна компрометація вихованця; завуальоване приниження особи; певне ставлення до учня (виділення любимчиків і козлів відпущення); порушення педагогічного етикету; помста та пряме зведення рахунків з учнями; залякування учнів.

Причини:

-стосунки диктату

-стосунки опвки

-стосунки нейтралітету

-стосунки конфронтації

-стосунки співробітництва

Види педагогічних конфліктів:

=конфлікт діяльності

=конфлікт поведінки

=конфлікт стосунків(застійний)

Засоби подолання педагогічних конфліктів:

+ Психологічний ан. ситуації.

+ Запрошення 3-ї особи для розв’язання ситуації

+ Групове обговорення на таких рівнях:

-у конфл. Групі(3-4 чол.)

-у класі

-у педаг. Колективі

-на розширеному засіданні педагог. ради.

Рішення протиріччя, яке виникло між педагогом та учнями, обумовлюється першими реакціями педагога. Ці реакції педагога можуть бути конструктивними і деструктивними.

Конструктивні дії і вчинки сприяють реалізації навчально-виховної мети, виконуючи мотиваційну, мобілізуючу, психотерапевтичну функції. Основними показниками конструктивного рішення педагогічних конфліктів є: 1) ліквідація педагогом об’єктивних і суб’єктивних причин, які породжують ці конфлікти; 2) гармонізація спілкування на основі зближення двох сторін; 3) підвищення ефективності предметної взаємодії між педагогом та учнями. Деструктивні акції педагога підсилюють ескалацію емоціонального напруження, провокують конфронтацію. Вони призводять до втрати особистісного авторитету педагога.