- •1. Діяльність та її структура
- •2.Основні види і типи діяльності
- •3. Людина, індивід, особистість.
- •4.Становлення і розвиток особистості.
- •5.Основні підходи до опису структури особистості.
- •6.Взаємозв’язок біологічного і соціального в структурі особистості.
- •7.Атрибути, риси та якості особистості.
- •8.Психологія як наука про психіку.
- •9. Методи психологічних досліджень.
- •10. Основні напрямки психології.
- •11. Основні галузі сучасної психології
- •13.Теорія функціональної асиметрії півкуль головного мозку
- •14. Основні етапи розвитку психіки.
- •15.Форми поведінки живих істот.
- •16.Основні типи поведінки людини
- •17.Форми прояву психіки: психічні процеси, стани, властивості.
- •18.Стать особистості. Психологічні відмінності чоловіків і жінок.
- •19.Конституціональна типологія.
- •20.Вік як атрибут особистості.
- •22.Типи темпераменту.
- •23. Властивості темпераменту.
- •24.Темперамент і діяльність.
- •25.Визначення типів темпераменту за г.Айзенком.
- •26. Здоров’я як атрибут особистості.
- •27. Сутність та функції інтелекту.
- •28.Поняття коефіцієнту інтелекту, його значення та проблеми вимірювання.
- •29. Локалізація контролю як характеристика відповідальності суб’єкта діяльності.
- •30. Уявлення про риси і типи особистості.
- •31.Базові риси особистості за р.Кеттеллом.
- •32. Індивідуально-типологічні риси особистості за к.Юнгом.
- •1. Екстравертний (е) — інтровертний (і).
- •2. Сенсорний (s) — інтуїтивний (n).
- •3. Мислительний (т) — чуттєвий (f)
- •4. Конструктивний (j) — сприймаючий (р).
- •33.Поняття про характер, його структуру і властивості
- •34.Теорія акцентуацій характеру за к.Леонгардом
- •35. Діагностика рис особистості: хар-ка основних психодіагностичних методик.
- •36. Увага, її види.
- •37. Відчуття та їх загальна характеристика.
- •38. Поняття про сприйняття, його види і властивості.
- •39. Пам’ять, процеси пам’яті.
- •Процеси пам'яті
- •40. Типи та види пам’яті.
- •1. За характером психічної активності.
- •2. За характером мети діяльності.
- •3. За тривалістю утримання інформації.
- •41. Мислення, його види, форми та операції.
- •43. Поняття про емоції. Інформаційна теорія емоцій п.Симонова.
- •Інформаційна теорія емоцій
- •42. Мова та мовлення.
- •44. Воля і вольові якості особистості.
- •45. Самооцінка та рівень домагань особистості.
- •46. Поняття про міжособистісні стосунки.
- •47. Стратегії поведінки особистості у конфлікті за к.Томасом.
- •48. Досвід особистості (знання, вміння, навички, звички).
- •49. Потреби і мотиви. Мотивація особистості.
- •50. Спрямованість особистості.
- •52. Свідомість. Функції свідомості.
- •53. Структура свідомості.
- •54. Поняття про несвідомі психічні явища.
- •55. Співвідношення свідомого і несвідомого.
- •56. Система психологічного захисту.
- •Види психологічних захистів.
- •58. Свідоме і несвідоме в теоріях з.Фрейда, к.Г.Юнга, е.Берна.
- •59. Самосвідомість та її особливості.
- •60. Поняття та методи дослідження і оцінки особистості.
- •61. Поняття про психологічний діагноз та прогноз.
- •63. Кореляційний аналіз даних психологічного дослідження.
- •Розвиток особистості та його ознаки.
- •66. Теорії розвитку особистості.
- •68. Педагогіка як наука про освіту.
- •69. Сучасні педагогічні технології навчання.
- •71. Спільна діяльність, її ознаки та властивості.
- •72. Соціально-психологічні фактори спільної діяльності.
- •73. Управління в освітній діяльності: сутність і структура.
- •74. Функції управління навчанням.
- •75. Поняття освітнього і навчального менеджменту.
- •76. Мета як основний структурний компонент діяльності, основні види цілей.
- •77. Фактори формулювання цілей. Цілі діяльності і компетентність менеджера.
- •78. Навчальні цілі та їх особливості. Проблеми формулювання навчальних цілей.
- •79. Ієрархія навчальних цілей в структурі освітньої підготовки.
- •80. Види навчальних цілей за ступенем абстракції та їх характеристика.
- •81. Таксономії навчальних цілей.
- •82. Концепція рівнів засвоєння навчального матеріалу.
- •84. Стимули навчання та їх види.
- •85. Активізація навчальної діяльності: поняття, призначення, методи і прийоми.
- •87. Циклічність управління мотиваційними процесами у навчанні.(плохая, но другой нет)
- •88 Етапи і види стимулювання і мотивації.
- •90. Зміст навчання та його основні функції.
- •91. Структура змісту навчання.
- •92. Елементи змісту навчання та їх групи.
- •93. Основні теорії змісту навчання.
- •94. Критерії формування змісту навчання.
- •95. Форми реалізації змісту навчання.
- •96. Процес навчання та його основні етапи.
- •Передача досвіду набутого суспільством
- •97. Учіння і викладання як складові навчання.
- •98. Структура навчальної діяльності.
- •99. Класифікація методів навчання.
- •99. Класифікація методів навчання.
- •Інформаційно-презентативні методи навчання.
- •Алгоритмічно-дійові методи навчання.
- •Самостійно-пошукові методи навчання.
- •Контроль як основна функція управління.
- •Етапи контролю навчання.
- •Види і форми контролю навчання.
- •Методи контролю навчання.
- •Основні функції контролю навчання.
- •109. Види та форми оцінок в навчанні.
- •Дидактичний тест: класифікація, етапи розробки, структура.
- •Види та структура дидактичних тестових завдань.
- •Валідність та надійність дидактичних тестів.
- •Планування як основа управління навчанням.
- •Навчальний план та навчальний предмет.
- •Планування навчального заняття.
- •Навчальний план загальноосвітньої середньої школи.
- •Навчальний план вищого навчального закладу.
- •Історичний розвиток організаційних форм навчання.
- •Класно-урочна форма навчання.
- •Самостійна робота як основа навчання.
- •Основні форми організації навчання.
- •Умови навчальної діяльності.
- •Основні освітньо-вікові категорії та їх характеристика.
- •Психологічні особливості підліткового віку та їх врахування в навчальній діяльності.
- •Психологічні особливості старшого шкільного віку та їх врахування в навчальній діяльності.
- •Психологічні особливості студентів та їх врахування в навчальній діяльності.
- •Андрагогіка як галузь педагогічної науки та її принципи.
- •Основні напрямки підвищення ефективності навчання.
- •132. Типи освітніх установ та їх хар-ка.
- •133. Вища освіта в у-ні: рівні акредитаці, освітньо-кваліфікаційні рівні.
- •134. Особливості і форми післядипломної освіти.
- •136. Управління освітою. Органи упр-ня освітою та їх функції.
- •137. Сутність поняття "спілкування". Функції та рівні спілкування.
- •138Сутність поняття “професійне спілкування викладача”.
- •139.Сутність поняття “спілкування”. Роль спілкування у життєдіяльності людини”.
- •140.Етапи процесу спілкування у навчальній діяльності.
- •141.Спілкування, його особливості.
- •142.Характеристика комунікативної сторони спілкування. (дописати конспект)
- •143.Структура ділового спілкування(дс).
- •144. Етапи професійного спілкування викладача в навчанні.
- •146. Бар’єри взаєморозуміння. Труднощі в процесі спілкування в викладацькій діяльності.
- •147.Поняття про бар’єри взаєморозуміння. Причини їх виникнення та наслідки.
- •148. Вплив бар’єрів взаєморозуміння на ефективність спілкування.
- •149. Види бар’єрів взаєморозуміння.
- •150.Індивідуальні бар`єри взаєморозуміння
- •151.Індивідуальний бар’єр взаєморозуміння; причини його виникнення
- •152.Груповий бар’єр взаєморозуміння; причини його виникнення.
- •153.Бар’єри взаєморозуміння у навчанні
- •154.Комунікативна “атака”.Її значення та застосування в навчальній діяльності
- •155.Комунікативна “атака” як метод активізації уваги у навчальному процесі
- •156. Комунікативна “атака” у діловому спілкуванні
- •158.Основні комунікативні вміння викладача
- •159.Особливості комунікативнх вмінь економіста
- •160.Особливості комунікативних вмінь керівника
- •161.Поняття “комунікативні вміння”.Процес їх формування
- •162. Ефективність коиунікацій в умовах ринкової економіки.
- •163.Загальна характеристика засобів спілкування
- •164.Особливості використаннярізних засобів спілкування у професійній діяльності викладача
- •165.Мовлення як основний засіб спілкування. Його характеристики (мова!!!)
- •166.Загальна характеристика невербальних засобів спілкування
- •167.Структура невербальних засобів спілкувааня
- •168. Помилки та бар’єри слухання. Їх джерела та можливість запобігання.
- •169.Причини виникнення бар’єрів слухання та можливості їх запобігання
- •170.Вербаліка та невербаліка у спілкуванні керівника.
- •171.Значення вербаліки та невербаліки у викладацькій діяльності
- •172.Складові взаємодії у спілкуванні
- •173. Позиції в спілкуванні. Проблеми, що виникають на підставі цього.
- •174.Характеристика стилів спілкування в залежності від мети спілкування, відносин, ситуацій,використовуються різні інструменти передачі інформації.
- •175. Впли стилів спвлкування на ефективність викладацької діяльності.
- •176. Плив стилів спілкування на ефективність педагогічної взаємодії.
- •179. Типи маніпулятивної поведінки в навчанні та заходи по її обмеженню.
- •180. Маніпулятивний стиль поведінки та заходи по його обмеженю.
- •181.Асертивна поведінка та її роль у спілкуанні
- •182.Асертивні права людини .Можливості їх використання
- •183.Асертивна поведінкастудента в навчанні
- •184.Характеристика асертивних технік та доціьність їх використання
- •185.Використання асертивних технік у процесі спілкування
- •186.Можливість використання аертивних технік у навчальній діяльності
- •187. Конфлікт у педагогічному спілкування. Сутність та наслідкт.
- •188. Причини конфліктів у педагогічному спілкування.
- •189.Характеристика стилів поведінки викладача у конфліктних ситуаціях
- •190.Стилі поведінки викладача та їх доцільність.
- •191.Конфлікти у навчанні. Причини та заходи їх подоланя
- •192.Методи запобігання конфліктів у професійному спілкуванні економіста-керівника.
- •194. Емоції та їх роль у педагогічному спілкуванні під час виникнення конфлікту.
- •195. Методи контролю емоцій під час педагогічного конфлікту.
- •200 Формування першого враження.Значення його для спілкування.
- •201. Помилки у сприйнятті при формуванні першого враження про людину.
- •202. Поведінка людини як джерело інформації.
- •203. Імідж та його рольу професійному спілкуванні викладача
- •204. Імідж. Його формування.Складові іміджу.
- •205. Імідж викладача.
- •206. Імідж керівника.
- •207. Ділове спілкування. Його види.
- •208. Специфіка ділового спілкування.
- •209. Фактори, що впливають на ділове спілкування.
- •210. Поняття про економічну культуру.
- •211. Мета економ. Освіти та функції, які вона повинна виконувати.
- •212. Суть концепції економічного мислення і поведінки людини в суспільстві.
- •213. Класифікація та особливості економічних знань як предмету навчання.
- •214. Навчальна програма предмету та методика її розробки.
- •215. Методичне забезпечення навчальної теми.
- •216. Методичне забезпечення навчального предмету.
- •218.Конспект-схема та форми її використання в навчал. Процесі. (За Аксьоновою)
- •219. Методична карта навчального заняття ,її структура та відповідність моделі засвоєння бази знань.
- •220. Роль економічного виховання в системі викладання економіки.
- •212. Суть концепції економічного мислення і поведінки людини в суспільстві.
- •221. Сутність методики розробки моделі засвоєння бази знань з економічних дисциплін.
- •222. Специфіка методів та прийомів навчання.
- •223. Критерії відбору навчальних матеріалів та допоміжних засобів при вивченні економіки.
- •224. Типи навчальних завдань, особливості їх підготовки та використання при проведенні занять з економіки.
- •225. Особливості методики роботи з економічним текстом: структурування, вияв логічних зв’язків.
- •226. Методика підготовки і проведення уроків з основ економіки в загальноосвітній школі.
- •228. Методичні вимоги до підготовки та проведення практичних та семінарських занять з економічних дисциплін.
- •229. Дискусія як ефективний метод аналізу економічних процесів та особливості його застосування.
- •230. Використання методу конкретних ситуацій, бізнес-ситуацій при вивченні економічних дисциплін.
- •231. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для школярів
- •232. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для студентів коледжів
- •233. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для студентів внз.
- •234. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для дорослих.
- •235. Сучасні технології навчання в системі економічної освіти.
- •236. Основні вимоги до організації самостійної роботи в процесі викладання економічних дисциплін.
- •237. Види і форми самостійної праці. Аудиторна і позааудиторна самостійна робота.
- •241. Структурно-логічні схеми в економічних науках, їх функції та види.
- •243. Характеристика різних методів активізації процесу вивчення економічних дисциплін.
- •243. Характеристика різних методів активізації процесу вивчення економічних дисциплін.
- •244. Характеристика різних методів активізації розумової діяльності під час лекційних занять.
- •245. Характеристика різних методів активізації розумової діяльності під час семінарських та практичних занять.
- •246. Характеристика різних методів активізації розумової діяльності під час самостійної роботи.
- •247. Характеристика факторів, що сприяють ефективності застосування активних методів навчання.
- •248. Переваги та недоліки активних методів навчання порівняно з іншими методами в економіці.
- •249. Конкретні ситуації: цілі та особливості їх використання при вивченні економічних дисциплін.
- •250. Значення та структура аналізу навчального заняття з економічних дисциплін.
- •251. Аналіз проблемних ситуацій як метод активізації навчання хз економічних дисциплін.
- •252. Використання економічних ігор у процесі викладання економічних дисциплін.
- •253. Методичні вимоги до розробки та проведення економічних ігор.
- •254. Методика проведення мозкового штурму.
- •255. Контроль як методична проблема, його функції.
- •256. Модульна система організації навчання та рейтинговий контроль знань.
- •257. Оцінка ефективності різних прийомів та методів контролю при вивченні економічних дисциплін.
- •258. Критерії оцінки успішності навчання та їх зв’язок з цілями навчання. Використання тестів у процесі вивчення економіки.
6.Взаємозв’язок біологічного і соціального в структурі особистості.
Існує дві чітко означених структури особистості — біологічна, що генозумовленна, соціальна, яка базується на першій та зумовлюється соціальним досвідом людини:
у процесі формування особистості одні властивості набувають стійкості і виявляються постійно (риси особистості), інші — відіграють роль «киплячого шару», що забарвлює особистість у конкретних ситуаціях;
між атрибутами, рисами та якостями особистості не існує кордонів, що символізують штрихові лінії; усі три основні групи властивостей пов'язані між собою, оскільки становлять цілісність особистості.
Уявлення про структуру особистості як систему її властивостей є свідченням того, що:
закон ієрархічності визначає основу структури особистості й передбачає підпорядкованість нижчих рівнів вищим, які керують нижчими, а спираючись — утворюють єдність структури;
особистість — це не тільки її властивості, а й зв'язки між ними;
властивості особистості становлять неперервну єдність із внутрішнім і зовнішнім середовищем;
у взаємовідношеннях із середовищем має місце прояв цілісності структури особистості;
поведінка особистості, що репрезентується структурою як системою властивостей, має характеризуватися її багаторівневістю та ієрархічністю;
окремі рівні системи властивостей зумовлюють окремі аспекти поведінки особистості, а їх цілісність — це результат взаємодії всіх рівнів властивостей;
процеси передачі інформації та управління є характерною особливістю структури особистості як системи її властивостей.
За поданою структурою особистість можна уявити як таку, що має певний каркас постійних властивостей (атрибути та риси), який «зафарбовується» певними якостями. Щоб скласти «уявлення» про особистість, необхідно визначити її атрибути, риси та якості.
7.Атрибути, риси та якості особистості.
Атрибути особистості — це її невід’ємні властивості, без яких індивіда не можна уявити і без яких він не може існувати, і які переважно генозумовлені (стать, статура, вік, темперамент, здоров'я). Атрибути особистість отримує у спадок як представник роду людського. Вони можуть мати трансситуативний або ситуативний прояв (наприклад темперамент або здоров'я), вимірюватися точно (темперамент) або
описуватися (статура).
Риси особистості — це стійкі властивості, що проявляються постійно (трансситуативні, інваріантні щодо ситуації) та потенційно вимірюються за допомогою спеціально розроблених методик-тестів (наприклад екстраверсія-інтроверсія, екстернальність-інтернальність, комфортність, самостійність тощо).
Якості особистості — це ті її властивості, які мають різний ступінь вияву залежно від умов, ситуацій (явний — неявний, очевидний — неочевидний, постійний — мінливий) і які потенційно точно не вимірюються (життєві цілі, мораль, воля, переконання тощо).Активність, цілісність, стійкість.
8.Психологія як наука про психіку.
Життєві психологічні відомості, джерелом яких є суспільний та особистий досвід, утворюють донаукові психологічні знання. Вони можуть бути досить обширними, можуть певною мірою сприяти орієнтуванню в навколишньому середовищі та розумінню поведінки людей, відповідати дійсності.
Предмет наукової психології складають конкретні факти психічного життя, що характеризуються якісно та кількісно. Але наукова психологія не може обмежуватися самим лише описанням психологічних фактів, хоч би якими цікавими вони були. Їх треба пояснювати. Саме тому відкривати закони, за якими відбуваються ці явища, тобто психологічні закони. Якщо виникнення психологічних фактів спостерігається кожного разу, коли для цього виникають відповідні умови, то кажуть про закономірний характер психічного явища.
Завданням психології, нарівні з вивченням психологічних фактів і закономірностей, є встановлення механізмів психологічної діяльності. Це означає вивчення роботи конкретних анатомо-фізіологічних апаратів, які здійснюють той чи інший психічний процес. Тут психологія стикається з рядом наук: медициною, фізіологією, біофізикою, біохімією, кібернетикою та ін.
Отже, психологія, як наука, вивчає факти, закономірності та механізми психіки.
Психологія - наука про факти, закономірності й механізми психіки як створюваного в мозку образу дійсності, на основі та з допомогою якого здійснюється керування поведінкою і діяльністю, які мають у людини особистісний характер.
Об'єктом вивчення психології є психіка як функція мозку. Вихідною категорією психології є відображення.