245. Характеристика різних методів активізації розумової діяльності під час семінарських та практичних занять.

Активні методи навчання - це сук-ть форм, методичних прийомів та засобів ведення занять, які направленні на актуалізацію мислення та уваги учнів, підвищення їх пізнавального інтересу. Вони є основою проблемного навчання. .Проблемне навчання передбачає: 1)наявність в матеріалах проблемних питань, 2)створення умов, за яких учень може побачити, сформулювати та вирішити проблему, 3)розробка дійових форм контролю за результатами самостійного вирішення проблеми

Семінар – урок систематизації та закріплення знань. Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, по яких студенти/учні готують тези виступів на основі індивідуально виконаних завдань.

Практичне заняття – вміння та навички використовувати здобуті знання.

Це вид навчального заняття, на якому викладач організує розгляд окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, формує вміння та навички їх практичного використання шляхом відповідно сформованих завдань.

Традиційне навчання - це форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка забезпечує певний запас інформації, яку учні видобувають з монологів викладача або текстів підручника.

У такий спосіб групова форма спілкування на занятті не є адекватною моделлю відношень людей у колективі. Пошуки адекватних форм призвели до колективної форми організації семінару за принципом "круглого столу".

Методи круглого столу - це група методів, яка поєднує багато різновидів учбових занять, в основі яких лежить принцип колективного обговорення проблем.

Методи круглого столу: 1) учбові дискусії. 2) учбові семінари: міждисциплінарні, проблемні, тематичні, орієнтаційні, системні, 3) учбові зустрічі за круглим столом - це періодичні зустрічі зі спеціалістами: економістами-практиками, представниками влади, громадських організацій.

Семінар-дискусія – діалогічне спілкування учасників, у поцесі якого через спільну участь обговорюються і вирішуються теоретичні і практичні проблеми курсу. Кожний з учасників дискусії повинен навчитися точно виражати свої думки в доповіді або виступу по питанню, активно відстоювати свою точку зору, аргументовано заперечувати, спростовувати помилкову позицію. Необхідною умовою розгортання продуктивної дискусії є особисті знання, що набуваються студентами на лекціях і в самостійній роботою. Частиною семінару-дискусії можуть бути елементи "мозкового штурму", "ділової гри. Ділові ігри – метод навчання шляхом імітації реальної діяльності.

Ділові ігри дають можливість: 1) промоделювати практично всяку конкретну ситуацію в особах, 2) краще зрозуміти психологію людини, 3) навчають враховувати професійні і посадові інтереси оточуючих людей.

Існує ще така форма, як семінар-дослідження. Суть у тому, що на початку семінару за пропозицією викладача студенти утворять невеличкі групи (7-9 чоловік), що одержують список проблемних питань по темі заняття. Напротязі 0,5-0,8 годин студенти обмінюються думками, готують виступ. Інші студенти підгрупи відповідають на питання, задані викладачем або студентами інших підгруп. Наприкінці підводяться підсумки й оцінюється робота студентів.