1.Назвіть специфічні ознаки процесу навчання на відміну від інших видів діяльності. Охарактеризуйте його основні структурні компоненти.

Процес навчання – спеціально організована відповідно до цілей взаємодія педагогів і тих, хто навчається, спрямована на рішення освітніх, виховних та розвиваючих завдань. Процес навчання як зміна станів взаємодії педагога та учнів (студентів) складається з певних етапів, кожний з яких характеризується умовами взаємодії, ціллю, змістом взаємодії, діями педагога в структурі діяльності викладання, діями учня (студента) в структурі навчальної діяльності. Можна визначити такі компоненти процесу навчання:

стимулююче-мотиваційний – педагог стимулює пізнавальний інтерес тих, хто навчається, що викликає в них потреби і мотиви до навчальної діяльності;

цільовий – усвідомлення педагогом і прийняття тими, хто навчається, цілей та завдань навчальної діяльності;

змістовий – зміст найчастіше пред’являє та регулює вчитель (викладач) з урахуванням цілей навчання, інтересів і схильностей учнів (студентів);

операційно-діяльнісний – найбільш повно відображає процесуальну сторону процесу навчання (методи, прийоми, засоби);

контрольно-регуляційний - включає до себе сполучення самоконтролю тих, хто навчається, і контролю педагогів;

рефлексивний – самоаналіз, самооцінка з урахуванням оцінки інших і визначення подальшого рівня своєї навчальної діяльності учнями (студентами) та педагогічної діяльності вчителями (викладачами).

Педагог має враховувати, що в процесі навчання як в процесі взаємодії існує не тільки навчально-педагогічна взаємодія педагогів та тих, хто навчається, але й взаємодія учнів (студентів) між собою.

2.Назвіть основні ознаки спільної діяльності.

За В.А.Козаковим, спільна діяльність - це організована система активності індивідів, які цілеспрямовано взаємодіють для створення об’єктів матеріальної та духовної культури. Ознаками спільної діяльності є такі:

• наявність єдиної цілі для всіхучасників;

• необхідність загальної мотивації;

• об’єднання індивідів, що сприймається як єдине ціле;

• розподіл єдиного процесу на окремі операції та закріплення цих операцій за окремими учасниками спільної діяльності;

• узгодженість дій учасників у просторі і часі (темп, інтенсивність, ритмічність);

• єдиний простір та оригінальність виконанняіндивідуальних дій різними людьми;

• наявність управління спільною діяльністю як засіб узгодження дій учасників.

Отже, спільна діяльність є невід’ємним атрибутом суспільства та основою для виховання і навчання. Водночас в процесі індивідуального розвитку людини має відбуватися становлення її як суб’єкта спільної діяльності. Процес навчання являє собою спільну діяльність багатьох його учасників. Координація і об’єднання їх зусиль вимагають постійної взаємодії між ними. Узгодження спільних дій, організація взаємодії досягаються завдяки спілкуванню, через встановлення вертикальних та горизонтальних каналів формальних та неформальних комунікацій між учасниками педагогічного процесу.