77.Охарактеризуйте методи активізації пізнавальної діяльності студентів на семінарських та практичних заняттях з економічних дисциплін. Обґрунтуйте доцільність їх застосування. Наведіть приклад.

Під активізацією навчально-пізнавальної діяльності розуміють цілеспрямовану діяльність викладача, спрямовану на розроблення і використання таких форм, змісту, методів, прийомів і засобів навчання, які сприяють підвищенню інтересу, самостійності, творчої активності студентів у засвоєнні знань, набутті вмінь і навичок, їх практичному застосуванні, а також у формуванні здібностей прогнозувати виробничу ситуацію й приймати самостійні рішення.

До методів активізації пізнавальної діяльності студентів на семінарських та практичних заняттях з економічних дисциплін належать:

Мозковий штурм(потребує передовсім створення належної творчої атмосфери, коли навіть "найбезглуздіші", на перший погляд, ідеї розглядаються уважно і серйозно. У процесі такого штурму учасники висувають власні ідеї, розвивають ідеї своїх колег, використовують певні ідеї для розвитку інших, комбінують їх. Перевагами цього методу є свобода думки, активна уява й бажання та розвиток ідей)

• Круглий стіл(бесіда, в якій бере участь невелика група студентів з п'яти-шести чоловік, що обмінюються думками як між собою, так і з іншою частиною аудиторії.)

• Проблемні лекції та семінари(комплекс багатоваріантних підходів до рішення представленої проблеми. Вона активізує особистий пошук студентів, пошукову та дослідну діяльність.)

• Тематичні дискусії(спрямовані на обговорення питань і проблем, які є значущими для всіх учасників групи. Тематика може не плануватися заздалегідь, група сама шукає проблеми й обговорює їх.)

• Рольові ігри(учасники приймають певні ролі та колективно створюють історію або слідують уже існуючій (зазвичай із фантастичних творів), у видуманих ситуаціях діючи відповідно до своїх ролей. Учасники приймають рішення, спираючись на словесний образ персонажа, а дії завершуються успіхом чи провалом згідно визначеній системі правил; такі ігри більше зближують людей у спілкуванні, вчать імпровізувати)

• Ділові ігри(метод пошуку рішень в умовній проблемній ситуації;застосовується з метою вироблення у них навиків прийняття рішень в нестандартних ситуаціях, а також як засіб тестування здібностей.)

• Сократична бесіда(метод навчання, який полягає в тому, що студентам ставляться навідні запитання, відповідаючи на які вони самі поступово переконується в хибності й недосконалості раніше висловлених ним положень;педагог наштовхує учня на правильний шлях міркування й підводить до висновків)

• Метод конкретних ситуацій(полягає в тому, що увазі студентів пропонується опис конкретної ситуації. Вони мають визначити проблему та правильно її розв'язати.)

• Метод послідовних ситуацій

• Метод інцидентів(в рамках якого проводиться аналіз поведінки особистості в важких чи критичних ситуаціях)

• Імітаційні вправи

• Наукові конференції(форма організації наукової діяльності, при якій студенти представляють і обговорюють свої роботи аудиторії, таким чином діляться своїми думками та вчаться слухати)

• Тренінги(це особлива форма групової роботи зі своїми можливостями, обмеженнями, правилами і проблемами. Він навчає новим навичкам, допомагає освоїти інші психологічні можливості. Його особливість у тому, що учить займти активну позицію, а засвоєння навичок відбувається в процесі переживання, особистого досвіду поведінки)

Отже, застосування активних методів у навчанні дає змогу реалізувати важливі принципи навчання: проблемність, професійну зорієнтованість, спрямованість на самонавчання із урахуванням наявного досвіду студентів. Також активні методи сприяють формуванню особистісних та професійних якостей необхідних для майбутньої професійної діяльності.

Наприклад,на занятті у формі гри розв'язуються такі проблеми: виявляються індивідуальні та колективні здібності студентів та рівень їхньої підготовленості до професійних обов'язків; підвищується їх професійний інтерес до навчального процесу; студенти набувають навичок розв'язання проблем в умовах, максимально наближених до реальної ситуації; вчаться адекватно оцінювати свої сильні та слабкі сторони; роблять висновки щодо взірців поведінки, їх упровадження в повсякденну діяльність.