82.Спроектуйте основні етапи роботи з кейсом в процесі економічного навчання студентів.

Можна виділити такі основні етапи створення кейсів:

1-й етап. Визначити мету створення кейсу, наприклад, навчання ефективним комунікаціям всередині організації / установи. Для цього можна розробити кейс, взявши за приклад добре відому організацію/установу, описати її комунікації, які використовуються менеджерами для організації роботи з персоналом. Розробити питання та завдання, які дозволять студентам засвоїти різні види комунікацій (наради різного рівня, щорічний звіт, внутріорганізаційна газета, оголошення, брифінги тощо).

2-й етап. Ідентифікувати конкретну реальну ситуацію згідно з відповідною метою.

3-й етап. Провести попередню роботу з пошуку джерел інформації для кейсу. Можна використати пошук за ключовими словами в Інтернеті, аналіз каталогів друкованих видань, журнальних статей, газетних публікацій, статистичних даних.

4-й етап. Зібрати інформацію та дані для кейсу, різні джерела, в тому числі і контакти з організацією, яка описується в кейсі.

5-й етап. Підготувати перший варіант кейсу. Цей етап включає макетування, компоновку матеріалу, визначення форми презентації (відео, друк тощо).

6-й етап. Отримати дозвіл на публікацію кейсу у випадку, якщо інформація містить дані з конкретної організації.

7-й етап. Обговорити кейс, залучаючи якомога ширшу аудиторію, і отримати експертну оцінку колег перед його апробацією. Як результат такої оцінки можна внести необхідні зміни та покращити кейс.

8-й етап. Підготувати методичні рекомендації з використання кейсу. Розробити завдання для студентів і можливі питання для дискусії та презентації кейсу, описати передбачувані дії студентів / слухачів і викладача в момент обговорення кейсу.

Алгоритм проведення занять із застосуванням методу конкретних ситуацій:

Вступ

Підготовка (підбір ситуації викладачем).

Усний переказ опису ситуації студентам для ознайомлення з його змістом удома.

Аналіз опису ситуації студентами в позааудиторний час.

Перший етап

Пояснення суті методу ситуації студентами.

Дискусія з приводу проблеми, поданої в описі, відповідно до суті питань.

Другий етап

Вибір спільного розв’язання або приблизного вирішення.

Вибір остаточного розв’язання або вирішення проблем.

Третій етап

Підбиття підсумків (підкреслення моментів, які мають важливе дидактичне значення).

Оцінка діяльності студентів.

84.Оцініть позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті (подайте результати у вигляді таблиці або інтелект-карти).

Позитивні аспекти	Негативні аспекти
підвищує залученість студентів до навчального процесу	Ефективне використання кейсу потребує від викладачів ретельного планування
допомагає розширити аналітичну увагу та орієнтацію на вирішення проблем у студентів	багато часу на підготовку
сприяє навчанню без пресингу	недостатньо досліджений у педагогіці;
сприяє вихованню так званого «співчуття», коли студенти ідентифікують себе з героями кейсу, представляють себе в різних ролях чи ситуаціях	не сприяє глибокому вивченню педагогічних проблем і завдань
набуття професійних навичок, цінностей	потребує від викладача певного досвіду, глибоких знань у проведенні дискусії та аналізу "кейсової" ситуації
підштовхує слухачів до дискусії з застосуванням різних підходів, інтерпретацій та персоналій	викладач повинен вміти відмовитися від власних суджень та упереджень.

85.Доведіть ефективність застосування методу «мозкового штурму» в економічній освіті. Наведіть приклад.

«Мозкова атака» — це метод розв’язування невідкладних завдань за дуже обмежений час. Суть методу полягає в тому, що необхідно висловити найбільшу кількість ідей за невелику кількість часу, обговорити та здійснити їхній відбір.

Застосовуючи цей метод, група може швидко створити лист ідей, проблем, задач, які потребують розробки, швидко їх пояснити та зробити оцінку.

Основними перевагами методу «мозкового штурму» є:

-учні вчаться коротко й чітко виражати свої думки;

-метод викликає велику зацікавленість серед учнів;

-студенти вчаться слухати та вчити один одного;

-учителю легко підтримати «важкого учня»;

-метод являє собою активну форму роботи;

-напрацьовані рішення дають нові підходи до вивчення теми.

Ефективним цей метод вважають ще й тому, що студенти відкривають та створюють нові знання, набувають нові навички, вміння (зокрема, вміння функціонувати, працювати та приймати рішення у нестандартних ситуаціях), що дуже важливо для ефективної професійної діяльності у майбутньому.

Отже, узагальнюючи вище сказане, слід підкреслити, що використання цього методу у навчальному процесі, зокрема, при вивченні економіки, створює умови для розвитку самореалізації особистості та допомагає досягти високого інтелектуального розвитку учнів.

«Мозковий штурм» є прекрасним методом, щоби використати досвід учасників з метою розв'язування проблем і розробки ідей.

Прикладом "мозкового штурму" є гра "Що? Де? Коли?". Коли в учасників гри запитали, чому вони понад 25 років беруть участь у грі, вони відповіли, що вже не можуть обійтися без такої інтелектуальної зарядки і що це необхідно для розвитку їхнього інтелекту.

Для того щоб таке спілкування було ефективним, доцільно розглядати лише одну проблему. За кількістю учасників оптимальною буде група від 7 до 13 осіб. Важливо розмістити учасників по колу, щоб вони добре бачили один одного і були рівноправними. Психологічний бар'єр у такій групі зникає швидше, якщо склад учасників більш-менш однорідний. Необхідно також обмежити час обговорення (у межах від 15 хвилин до 1 години), бо дефіцит часу стимулює діяльність мозку.