29. Опишіть прийоми методу закріплення позитивного враження в навчальній діяльності.

Метод закріплення позитивного враження: залишити добре враження у слухачів. Спрямувати їх на подальшу роботу.

Прийоми:

– узагальнення основних думок, підбиття підсумків, резюме;

– заклик до дії («запрошення» до подальшого вивчення теми);

– комплімент слухачам, подяка;

– викликання сміху, особливо потрібно, якшо слухачі помітно стомилися;

– ефектна цитата (примушує замислитись про її зміст);

– нагнітання та кульмінація – розрядження (на самкінець залишається найважливіше);

– встановлення зв'язку з попередніми та наступними темами (включається асоціативне запам'ятовування);

- «навчальне коло» – повторення початку заняття, але на глибшому рівні (наприклад, те ж питання, але слухачі самі знаходять відповідь);

– «ефект Шахерезали» – відстрочення закінчення (почати цікаву розповідь, пов'язану з темою заняття, і пообіцяти її завершити на наступному занятті).

(коротко розписати своїми словами)

30. Визначте сутність організації навчального процесу як функції навчального менеджменту.

Визначте сутість організації навчального процесу як функції навчального менеджменту.

Процес управління – процес планування, організації, мотивації та контролю, який забезпечує досягнення цілей організації.

Процес управління:

Первинний факультет: планування, організація, мотивація, контроль

Зв’язуючи процеси: спілкування, особливості прийняття рішень, тип керівництва.

Педагогічний менеджмент – особлива галузь педагогіки, яка займається дослідженнями управлінського аспекту, функціональним управлінням праці вчителів. –освітній, -навчальний. Освітній менеджмент – процес реалізації управління функц. та управлін. освітою в конкретному навчальному закладі у відповідності з цілями суспільства до його майбутнього. Навчальний менеджмент – процес реалізації функції управління з відповідними комунікаціями, що забезпечують ефективне, результативне та якісне предметне навчання у певній освітньо-віковій групі у певному закладі освіти (технологія навчального процесу).

Вимоги до вчителя як менеджера освіти:

педагогічне керівництво (керувати взаємодією з учнями)

громадське виховання учня

управління навчально-виховним процесом

адміністративні і фінансово-господарські функції

вчительські функції.

Кваліфікаційні норми викладача:

знання предмета викладання

знання методики викладання

знання цілей, змісту, принципів освіти

знання тенденцій освіти

знання норм і законодавчих актів

знання інд-псих.властивостей учнів

повинен мати певні ціннісні орієнтації, творче спрямовання в педагогічній діяльності

володіти культурою спілкування, різними формами, засобами, способами спілкування

вміння застосовувати свої педагогічні знання у професійній діяльності.

31. Вирізніть спільне і відмінне у визначенні понять «організаційна форма навчання» і «форма навчання». Проаналізуйте історію розвитку форм навчання.

Методи і форми навчання – це способи упорядкування навчальної діяльності, що стосуються відповідно її внутрішньої і зовнішньої сторін. Якщо метод – це відповідь на запитання: „Що зробити для досягнення навчальних цілей?”, то форма – це відповідь на запитання „Як зробити?”. Тобто, метод більше пов`язаний з засобами діяльності, а форма - з умовами (кількістю суб`єктів навчання, часом і місцем її здійснення).

Форма навчання реалізується як єдність цілеспрямованої організації педагогом змісту, засобів і методів навчання. Результатом такої взаємодії є засвоєння суб`єктами навчання знань, умінь і навичок, розвиток їх психічних процесів і якостей особистості, а також професійне самовдосконалення педагога.

Отже, форма навчання – це зовнішня сторона організації навчального процесу, що відображає спосіб організації діяльності учнів та вчителів, який здійснюється в певному порядку і режимі, і залежить від кількості учнів, характеру взаємодії суб’єктів навчального процесу, ступеня самостійності, специфіки педагогічної діяльності.

У педагогіці використовують два поняття, що включають слово “форма”: форма навчання і форма організації навчання. Якою є природа форм навчання?

Природа форм навчання є суспільною. В її основі лежать різноманітні і багатогранні форми людського спілкування, які історично складалися. Спілкування між людьми, як відомо здійснюється в таких чотирьох структурах: опосередковане спілкування (через письмову мову); спілкування в парі; групове спілкування; спілкування в парах змінного складу.

Форма організації навчання – це будь-який вид заняття – урок, предметний гурток, факультатив тощо, які відрізняються складом учнів, місцем і часом проведення заняття, характером діяльності учнів і вчителя. Ці форми організації навчання здійснюється в межах тієї чи іншої педагогічної системи (класно-урочної, Белл-ланкасторської тощо). Будь-яке навчання, де б воно не проходило, спонтанно набуває організаційну форму. Форми організації навчання (організаційні форми) конструюються і використовуються для того, щоб створити сприятливі умови для передавання знань, умінь, навичок, розвитку їх обдарувань, практичних здібностей і світогляду. Організаційні форми впливають на хід і результат навчання та сприяють його успішності.

Організація навчання переслідує мету забезпечити оптимальне функціонування процесу управління педагогом навчальною діяльністю суб`єктів навчання. Вона передбачає конструювання конкретних форм, які забезпечували б умови для ефективної навчальної роботи учнів під керівництвом педагога.

Виникнення, розвиток, удосконалення і поступове відмирання окремих форм навчання пов’язане з вимогами суспільства до освіти. На початку розвитку суспільства використовувалося переважно індивідуальне навчання, як передавання досвіду від однієї людини до іншої. У процесі повсякденного спілкування старші вчили молодших.

Починаючи з ХVІ століття, значення індивідуального навчання зменшується. З розвитком суспільства і наукового знання виникла потреба в освічених людях, що спричинило необхідність заміни форми індивідуального навчання індивідуально-груповою (школи середньовіччя). Починаючи з ХVІ століття, значення індивідуального навчання зменшується. З розвитком суспільства і наукового знання виникла потреба в освічених людях, що спричинило необхідність заміни форми індивідуального навчання індивідуально-груповою (школи середньовіччя). Згодом почали виникати модифіковані системи.