7.Доведіть, що навчання може розглядатися з позиції теорії управління.

Концептуальною основою розгляду навчальної діяльності із позиції теорії управління в межах системного підходу є такі положення:

Якщо виховання та навчання розглядати як організовану форму соціальних впливів, тоді вони можуть бути описані з позиції теорії управління. Визнання управління як механізму навчання дозволяє розглядати його як процес управління психічним розвитком людини.

У процесуальному плані навчання може бути представлене як єдність основних функцій з основною роллю цілепокладання, що послідовно та циклічно змінюють одна іншу і тим самим утворюють педагогічну технологію.

Управління в навчанні має циклічний характер із послідовним переведенням учнів з одного психологічного стану до іншого, визначаючи цим постійний та поступовий процес їх психічного розвитку.

Діяльність того, хто навчає, і того, хто навчається, може бути описана однією функціональною схемою, оскільки у навчанні кожен із них є суб’єктом управління щодо інших або до самого себе.

Позиція студента (учня) в якості суб’єкта діяльності, а саме, суб’єкта управління та самоуправління, є вирішальним фактором розвитку й саморозвитку його особистості.

Критеріями ефективності навчання та виховання можуть бути визначені зміст і рівень сформованості у студентів-випускників основних функцій управління, що виступають як соціально та професійно значущі якості особистості. При цьому соціальне та професійне становлення особистості студента розглядається як форма його психічного розвитку¹.

8.З позиції власного досвіду обґрунтуйте необхідність дотримання принципів навчання.

• гуманістичності - забезпечує пріоритет загальнолюдських цінностей та здоров’я людини, вільного розвитку;

• науковості – зміст освіти та навчання будується на науковій основі, відповідає останнім досягненням науки, соціального та культурного процесу, характеризується чіткістю висновків, об’єктивністю, доказовістю, точністю;

• історизму – висвітлення при вивченні різних дисциплін їх розвитку чи показ вкладу вчених інших галузей у вирішення її проблем;

• послідовності – планування змісту таким чином, щоб кожне нове знання опиралося на попереднє та випливало з нього;

• систематичності – передбачає: а) розгляд знань та формування умінь у системі логіці та системі тієї чи іншої науки, б) зміст освіти повинен будуватися на основі взаємозв’язку між окремими дисциплінами;

• зв’язку з життям - у змісті повинен знаходити відображення зв’язок теорії з практикою, необхідність поєднання навчання з виробничою працею (це є засіб верифікації (перевірки) дійовості вивчених знань та сформованих навичок), в зміст освіти необхідно вводити матеріал, що полегшує професійну орієнтацію молоді;

• доступності – відповідності складності змісту навчального матеріалу віковим можливостям, рівню підготовленості учнів – це забезпечується правильністю вирішення питання стосовно обсягу та ступеня теоретичної складності навчального матеріалу; визначається структурою навчальних планів і програм, способом викладення наукових знань в навчальних книгах, порядком введення та оптимальною кількістю наукових понять та термінів;

• доцільності – а) з точки зору якості - зміст навчання має бути достатньо інформативним для забезпечення потреб як суспільства, так і окремої особистості та забезпечувати досягнення цілей навчання: відбирається лише необхідний, корисний, актуальний в даний час, в даних умовах, в даному навчальному закладі матеріал; в програми навчання та навчальний матеріал включаються знання, які відповідають типовим проблемам та методам тих областей знань, що вивчаються, суспільним та особистим потребам, відображають головне, сучасне, нове, мають значну виховну та пізнавальну цінність; б) з точки зору кількості - обсяг змісту навчального матеріалу має бути відповідним кількості часу, що виділяється на вивчення дисципліни, теми тощо та ступеню його інформаційної насиченості, достатності поданої в ньому інформації дляреалізації поставлених цілей;

• індивідуалізації та диференціації - вибір змісту таким чином, щоб можливо було індивідуалізувати навчально-виховну роботу з урахуванням інтересів та здібностей учнів тощо.