75 .Визначте фактори, що сприяють ефективності застосування активних методів навчання.

Слово “активний “ означає “діяльний, дійсний”. Активні форми навчання, застосовувані в системі, інтенсифікують, тобто прискорюють і поглиблюють процес навчання, що дуже важливо в сучасних умовах.

Фактори, що сприяють ефективності застосування активних методів навчання:

1. Необхідність перетворення знань у переконання, переконань в активну д-сть, з однієї сторони й інформаційний «вибух» з іншої.

2. Потрібно знайти дороги і засоби для навчання з повною віддачею, домогтися повної реалізації усіх природніх можливостей людини.

3. Запобігання перевантаження мозку людини механічними знаннями. Активна форма засвоєння матеріалу при наявності індивідуальних творчих задач значно збільшує потенціал мозку, запобігає розумовій перевтомі.

4. Творчий підхід. Творча напруга значно збільшує потенціал мозку.

5. У активному навчанні необхідно викликати позитивні емоции і мотиви людини.

6. Перевантаження, конфлікти, інтенсифікація розумової праці в процесі навчання є запорукою його прогресивного розвитку.

7. Завдання для колективу дозволяє виховувати в учнях такі якості: відпов-сть, почуття обов'язку, колективізм і ін.

8. Використання технічних засобів навчання, що повинні бути мобільні - таблиці, схеми, слайди, книги.

76. Охарактеризуйте методи активізації роботи студентів на лекційних заняттях з економічних дисциплін.

Основні форми активізації навчання: конспекти, конспекти-схеми, конспекти-схеми викладача, конспекти-заняття, ролеві ігри, зошити самопідготовки.Лекційні форми занять із застосуванням: лекція-дискусія, групова консультація, лекція у вигляді конспект-схеми.Продуктивний метод: частково-пошуковий, дослідницький, ігровий.Репродуктивний метод: пояснювально-ілюстративний, проблемний.Методи активізації навчання: аналіз конкретної ситуації, мозкова атака, ігрове проектування, імітаційні ігри, ділові ігри.Проблемний метод навчання – створення проблемних ситуцій.Проблемне навчання – система методів отримання знань у результаті розумової діяльності стосовно вирішення проблемних задач. До методів акт-ї навчально-пізнавальної діяльності студентів відносять:метод випадків, метод ситуацій

4. інсценізації

5. дидактичні ігри: симуляційні, управлінські, психологічні

6. метод дидактичних дискусій

• пов”язані з поясненням матеріалу

• групові

• круглого столу

• мозковий штурм

• панельні “

Аналіз проблемних ситуацій як метод активізації навчання з економічних дисциплін.

Проведення занять із застосуванням методу аналізу конкретних ситуацій відрізняється від звичайних навчальних занять тим, що в основі такої ситуації лежить реальна проблема, яка може не мати однозначного вирішення. У традиційному навчальному завданні навпаки – чітко визначено, що дано, що треба шукати. Аналізуючи виробничі ситуації та проблеми, учні формують економічне мислення і моделюють основні етапи своєї майбутньої професійної діяльності. Аналіз виробничих ситуацій є характерним прикладом проблемного навчання, що в ньому якнайповніше реалізуються вимоги єдності практичної та теоретичної діяльності, звязок вузівської підготовки із господарською практикою, економічними експериментами, досвідом передових підприємств. Участь у розборі вирбничих ситуацій дозволяє розвивати певний рівень економічного мислення в учнів. Таке мислення вимагає від них уміння аналізувати явища і процеси, бачити в них економічний бік діяльності, вміння переводити мову статистичних даних у площину ділових пропозицій. У вирішенні бідь-яких проблемних ситуацій найкращих результатів досягає той, хто вміє відшукати можливості, яких не помічають інші. Ця якість просто необхідна майбутнім економістам.

Викор. ек. ігор у процесі викладання екон. дисциплін.

Використання економічних ігор у процесі навчання показує, що гра вчить застосовувати знання на практиці, розвиває творчі здібності, виховує почуття колективізму, посилює інтерес до майбутньої праці та впевненість у правильному виборі спеціальності. Студенти відзначають день гри як один з найкращих у студентському житті. Поряд з позитивними якостями економічні ігри мають ряд недоліків і обмежень, які необхідно враховувати при проведенні гри та оцінюванні результатів.

4. Учень не може приділити праці стільки часу, скільки необхідно, він змушений пристосовуватись до ритму гри.

5. Учень надто збуджується, часто виходить на межу емоційної тривалості.

6. Коли учень не повірить у реальність “запропонованих обставин” всі зусилля викладача будуть змарновані, а гра перетвориться на звичайний семінар.

За збалансованості умовних та реальних компонентів навчальна гра усвідомлюється і як умовна, і як реальна, а гра служить засобом розвитку особистості учасника. За переважання виробничої сторони гра стає одноплановою і “вироджується” у тренажер – складний, але такий, що принципово не відрізняється від інших (не ігрових) типів тренажерів.

Для підвищення ефективності ігор треба не копіювати реальну господарську ситуацію, а відтворювати основні звязки, які учні повинні виявити, зрозуміти та використати.

Методика проведення мозкового штурму

Відомі у практиці навчання та прийняття управлінських рішень методики проведення “мозкового штурму” МШ засновані на відомому психологічному ефекті колективної активації розумової діяльності. Коли взяти групу 5-10 чоловік та поставити перед ними завдання за 15-20 хвилин то за індивідуальної роботи буде видане 10-15 ідей, а за колективного обговорення за правилами МШ –50-100 ідей

Метод мозкового штурму включає:

1 етап-Постановка задачі 2 етап-Висловлювання ідей, кожен по черзі висловлює всі свої думки, ніхто його не перебиває не критикує, всі думки записуються.3 етап -Кожен учасник отримає загальний список всіх ідей і вибирає з них до 10 привабливих. Після цього кожен обґрунтовує 2-3 ідеї (повтори не допускаються) 4 етап ранжування ідей по кількості по результатам голосування, визначення 10 найкращих.Так повторюється декілька раз доки не залиштеся 2-3 основні рішення які і залишаються.