83.Охарактеризуйте вимоги до конкретних ситуацій (кейсів) та поясніть суттєві особливості їхньої класифікації.

При доборі ситуацій потрібно враховувати певні вимоги: орієнтацію на попит слухачів; відповідність реаліям життя; типовість, яка пов'язана з вивільненням від непотрібних деталей; повнота ситуації (наявність вихідної інформації та додаткових матеріалів).

Також кейси повинні задовольняти такі вимоги, а саме:

- відповідати чітко поставленій меті;

- мати відповідний рівень складності;

- ілюструвати декілька аспектів життя;

- мати національне забарвлення;

- бути актуальним на сьогоднішній день;

- ілюструвати типові ситуації;

- розвивати аналітичне мислення;

- провокувати дискусію;

-мати декілька рішень.

Використання проблемних професійних ситуацій на заняттях сприяє закріпленню теоретичних знань, формуванню на їх грунті професійних навичок і вмінь.

Класифікація кейсів (за Шеремета та Каніщенко):

- кейс, що вимагає прийняття управлінського рішення;

- кейс, що вимагає розробки стратегії;

- описовий кейс;

- кейс, що вимагає визначення проблеми;

- кейс, що вимагає застосування теоретичних понять.

Також розрізняють такі кейси, як:

-аналітичні або причинні;

-синтетичні або міри;

-вибору.

84.Оцініть позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті (подайте результати у вигляді таблиці або інтелект-карти).

Позитивні аспекти	Негативні аспекти
підвищує залученість студентів до навчального процесу	Ефективне використання кейсу потребує від викладачів ретельного планування
допомагає розширити аналітичну увагу та орієнтацію на вирішення проблем у студентів	багато часу на підготовку
сприяє навчанню без пресингу	недостатньо досліджений у педагогіці;
сприяє вихованню так званого «співчуття», коли студенти ідентифікують себе з героями кейсу, представляють себе в різних ролях чи ситуаціях	не сприяє глибокому вивченню педагогічних проблем і завдань
набуття професійних навичок, цінностей	потребує від викладача певного досвіду, глибоких знань у проведенні дискусії та аналізу "кейсової" ситуації
підштовхує слухачів до дискусії з застосуванням різних підходів, інтерпретацій та персоналій	викладач повинен вміти відмовитися від власних суджень та упереджень.

85.Доведіть ефективність застосування методу «мозкового штурму» в економічній освіті. Наведіть приклад.

«Мозкова атака» — це метод розв’язування невідкладних завдань за дуже обмежений час. Суть методу полягає в тому, що необхідно висловити найбільшу кількість ідей за невелику кількість часу, обговорити та здійснити їхній відбір.

Застосовуючи цей метод, група може швидко створити лист ідей, проблем, задач, які потребують розробки, швидко їх пояснити та зробити оцінку.

Основними перевагами методу «мозкового штурму» є:

-учні вчаться коротко й чітко виражати свої думки;

-метод викликає велику зацікавленість серед учнів;

-студенти вчаться слухати та вчити один одного;

-учителю легко підтримати «важкого учня»;

-метод являє собою активну форму роботи;

-напрацьовані рішення дають нові підходи до вивчення теми.

Ефективним цей метод вважають ще й тому, що студенти відкривають та створюють нові знання, набувають нові навички, вміння (зокрема, вміння функціонувати, працювати та приймати рішення у нестандартних ситуаціях), що дуже важливо для ефективної професійної діяльності у майбутньому.

Отже, узагальнюючи вище сказане, слід підкреслити, що використання цього методу у навчальному процесі, зокрема, при вивченні економіки, створює умови для розвитку самореалізації особистості та допомагає досягти високого інтелектуального розвитку учнів.

«Мозковий штурм» є прекрасним методом, щоби використати досвід учасників з метою розв'язування проблем і розробки ідей.

Прикладом "мозкового штурму" є гра "Що? Де? Коли?". Коли в учасників гри запитали, чому вони понад 25 років беруть участь у грі, вони відповіли, що вже не можуть обійтися без такої інтелектуальної зарядки і що це необхідно для розвитку їхнього інтелекту.

Для того щоб таке спілкування було ефективним, доцільно розглядати лише одну проблему. За кількістю учасників оптимальною буде група від 7 до 13 осіб. Важливо розмістити учасників по колу, щоб вони добре бачили один одного і були рівноправними. Психологічний бар'єр у такій групі зникає швидше, якщо склад учасників більш-менш однорідний. Необхідно також обмежити час обговорення (у межах від 15 хвилин до 1 години), бо дефіцит часу стимулює діяльність мозку.