29. Опишіть прийоми методу закріплення позитивного враження в навчальній діяльності.

Метод закріплення позитивного враження: залишити добре враження у слухачів. Спрямувати їх на подальшу роботу.

Прийоми:

– узагальнення основних думок, підбиття підсумків, резюме;

– заклик до дії («запрошення» до подальшого вивчення теми);

– комплімент слухачам, подяка;

– викликання сміху, особливо потрібно, якшо слухачі помітно стомилися;

– ефектна цитата (примушує замислитись про її зміст);

– нагнітання та кульмінація – розрядження (на самкінець залишається найважливіше);

– встановлення зв'язку з попередніми та наступними темами (включається асоціативне запам'ятовування);

- «навчальне коло» – повторення початку заняття, але на глибшому рівні (наприклад, те ж питання, але слухачі самі знаходять відповідь);

– «ефект Шахерезали» – відстрочення закінчення (почати цікаву розповідь, пов'язану з темою заняття, і пообіцяти її завершити на наступному занятті).

(коротко розписати своїми словами)

31. Вирізніть спільне і відмінне у визначенні понять «організаційна форма навчання» і «форма навчання». Проаналізуйте історію розвитку форм навчання.

Методи і форми навчання – це способи упорядкування навчальної діяльності, що стосуються відповідно її внутрішньої і зовнішньої сторін. Якщо метод – це відповідь на запитання: „Що зробити для досягнення навчальних цілей?”, то форма – це відповідь на запитання „Як зробити?”. Тобто, метод більше пов`язаний з засобами діяльності, а форма - з умовами (кількістю суб`єктів навчання, часом і місцем її здійснення).

Форма навчання реалізується як єдність цілеспрямованої організації педагогом змісту, засобів і методів навчання. Результатом такої взаємодії є засвоєння суб`єктами навчання знань, умінь і навичок, розвиток їх психічних процесів і якостей особистості, а також професійне самовдосконалення педагога.

Отже, форма навчання – це зовнішня сторона організації навчального процесу, що відображає спосіб організації діяльності учнів та вчителів, який здійснюється в певному порядку і режимі, і залежить від кількості учнів, характеру взаємодії суб’єктів навчального процесу, ступеня самостійності, специфіки педагогічної діяльності.

У педагогіці використовують два поняття, що включають слово “форма”: форма навчання і форма організації навчання. Якою є природа форм навчання?

Природа форм навчання є суспільною. В її основі лежать різноманітні і багатогранні форми людського спілкування, які історично складалися. Спілкування між людьми, як відомо здійснюється в таких чотирьох структурах: опосередковане спілкування (через письмову мову); спілкування в парі; групове спілкування; спілкування в парах змінного складу.

Форма організації навчання – це будь-який вид заняття – урок, предметний гурток, факультатив тощо, які відрізняються складом учнів, місцем і часом проведення заняття, характером діяльності учнів і вчителя. Ці форми організації навчання здійснюється в межах тієї чи іншої педагогічної системи (класно-урочної, Белл-ланкасторської тощо). Будь-яке навчання, де б воно не проходило, спонтанно набуває організаційну форму. Форми організації навчання (організаційні форми) конструюються і використовуються для того, щоб створити сприятливі умови для передавання знань, умінь, навичок, розвитку їх обдарувань, практичних здібностей і світогляду. Організаційні форми впливають на хід і результат навчання та сприяють його успішності.

Організація навчання переслідує мету забезпечити оптимальне функціонування процесу управління педагогом навчальною діяльністю суб`єктів навчання. Вона передбачає конструювання конкретних форм, які забезпечували б умови для ефективної навчальної роботи учнів під керівництвом педагога.

Виникнення, розвиток, удосконалення і поступове відмирання окремих форм навчання пов’язане з вимогами суспільства до освіти. На початку розвитку суспільства використовувалося переважно індивідуальне навчання, як передавання досвіду від однієї людини до іншої. У процесі повсякденного спілкування старші вчили молодших.

Починаючи з ХVІ століття, значення індивідуального навчання зменшується. З розвитком суспільства і наукового знання виникла потреба в освічених людях, що спричинило необхідність заміни форми індивідуального навчання індивідуально-груповою (школи середньовіччя). Починаючи з ХVІ століття, значення індивідуального навчання зменшується. З розвитком суспільства і наукового знання виникла потреба в освічених людях, що спричинило необхідність заміни форми індивідуального навчання індивідуально-груповою (школи середньовіччя). Згодом почали виникати модифіковані системи.