222. Специфіка методів та прийомів навчання.

Засоби навчання – всі різноманітні джерела знань, які включені в навчальний процес з метою вирішення освітніх задач. Засоби навчання – все те, що забезпечує організовану взаємодію.

За своїм призначенням засоби навчання поділяються на 3 групи:

інформативні – дозволяють прискорити сприймання складної і великої за обсягом інформації і оптимально орієнтуватися в оперативних діях.

Оперативне – можливість здійснювати певні завдання і операції: -аналітичні вказівки, - задачники

Контрольні – призначені для перевірки засвоєних знань – бланки тестів, завдвнь, комп. програм

Можна виділити також технічні засоби навчання: - аудіальні (магнітофонні записи), - візуальні (проектор, дошки)

Найбільш поширеними засобами є:

дошки(тут діє фактор руху)

текстові засоби: підручники, задачники, робочі зошити, опорні конспекти.

Екранні і екранно-звукові засоби: проектори, мультиплікація.

Засоби навчання і засоби наочності рекомендується вживати за принципом "сендвіча" – використовувати почергово декілька різних засобів, але на одному заніятті не більше трьох.

Засоби навчання в основному призначені для трьох аспектів роботи:

управління активністю

демонстрації явищ і процесів, які вивчаються і взаємозв"язків між ними

для концентрації уваги на вузлових інформаційних блоках.

223. Критерії відбору навчальних матеріалів та допоміжних засобів при вивченні економіки.

Навчальні матеріали та допоміжні засоби можна віднести до інформаційних матеріалів, які містять відомості про дисципліни, які вивчаються, факти, судження та інші дані, які визначаються поняттям знання. Інформаційні матеріали поділяються на основні та додаткові.

Основні - це учбові видання, які мають в собі систематизовані відомості наукового чи прикладного характеру, які викладені в формі, зручній для викладення та навчання. До них відносять: підручники, навчальні посібники, наочні посібники і ін.

Додаткові інформаційні матеріали - все, що допомагає при підготовці до заняття (посібники, які не мають нормативного значення, та все те, що скорочує час на підготовку).

Головні вимоги до відбору навчальних матеріалів та допоміжних засобів при вивченні економіки:

• ефективне використання часу;

• ефективне засвоєння матеріалу;

ефективний зворотній зв”язок;

відповідність вимогам сучасності, повинні вміщувати інформацію про особливості розвитку сучасної економічної системи;

повинні розкривати наукову сутність практичної вигідності явищ;

обсяг матеріалу не повинен перенавтажувати.

224. Типи навчальних завдань, особливості їх підготовки та використання при проведенні занять з економіки.

Типова навчальна задача – при рішенні якої студент засвоює найбільш характерні для даної спеціальності види дій.

Задачі можуть бути: навчально-пізнавальні; з практичним змістом; дослідницькі (складні).

Люба задача повинна включати – невідоме (мета), необхідні умови, які конкретизують зв’язок між ними, відоме (дано).

Задача стане пізнавальної тоді, коли при її побудові будуть передбачені: знання і досвід, тенденція активності пізнавальних сил і потенційних спроможностей учнівських, потреба в збудженні інтересу і допитливості. Все це потребує побудову пізнавальних задач певної форми, змісту і принципів. Узагальнені рекомендації по складанню пізнавальних задач. 1)необхідно визначити предмет объективизации, тобто, що потрібно досліджувати, усвідомити; 2)предмет объективизации повинний відповідати змісту навчання, тобто програмному матеріалу; 3)з'ясувати наскільки це цінно для систематизації знань і розвитку пізнавальних здібностей учнівських, тобто значимість запропонованої задачі; 4) запитання в пізнавальній задачі повинні бути звернені до умов задачі в конфліктній формі. Умови і запитання служать для того, щоб викликати почуття підозри, подиву, допитливості; 5)варто визначити необхідну систему розумових дій для рішення задачі: логіку, судження, доказ, аналіз; 6)необхідно припускати заздалегідь використання різноманітних методів рішення. 7)подання задачі різноманітними засобами - у виді тексту, графіків, малюнків, схем, таблиць, їхньої комбінації; 8)оптимальна кількість інформації в задачі; 9)значний ступінь виразності викладеного в задачу протиріччя; 10)надання учням мінімально необхідної помочі на всіх етапах рішення.