- •1. Діяльність та її структура
- •2.Основні види і типи діяльності
- •3. Людина, індивід, особистість.
- •4.Становлення і розвиток особистості.
- •5.Основні підходи до опису структури особистості.
- •6.Взаємозв’язок біологічного і соціального в структурі особистості.
- •7.Атрибути, риси та якості особистості.
- •8.Психологія як наука про психіку.
- •9. Методи психологічних досліджень.
- •10. Основні напрямки психології.
- •11. Основні галузі сучасної психології
- •13.Теорія функціональної асиметрії півкуль головного мозку
- •14. Основні етапи розвитку психіки.
- •15.Форми поведінки живих істот.
- •16.Основні типи поведінки людини
- •17.Форми прояву психіки: психічні процеси, стани, властивості.
- •18.Стать особистості. Психологічні відмінності чоловіків і жінок.
- •19.Конституціональна типологія.
- •20.Вік як атрибут особистості.
- •22.Типи темпераменту.
- •23. Властивості темпераменту.
- •24.Темперамент і діяльність.
- •25.Визначення типів темпераменту за г.Айзенком.
- •26. Здоров’я як атрибут особистості.
- •27. Сутність та функції інтелекту.
- •28.Поняття коефіцієнту інтелекту, його значення та проблеми вимірювання.
- •29. Локалізація контролю як характеристика відповідальності суб’єкта діяльності.
- •30. Уявлення про риси і типи особистості.
- •31.Базові риси особистості за р.Кеттеллом.
- •32. Індивідуально-типологічні риси особистості за к.Юнгом.
- •1. Екстравертний (е) — інтровертний (і).
- •2. Сенсорний (s) — інтуїтивний (n).
- •3. Мислительний (т) — чуттєвий (f)
- •4. Конструктивний (j) — сприймаючий (р).
- •33.Поняття про характер, його структуру і властивості
- •34.Теорія акцентуацій характеру за к.Леонгардом
- •35. Діагностика рис особистості: хар-ка основних психодіагностичних методик.
- •36. Увага, її види.
- •37. Відчуття та їх загальна характеристика.
- •38. Поняття про сприйняття, його види і властивості.
- •39. Пам’ять, процеси пам’яті.
- •Процеси пам'яті
- •40. Типи та види пам’яті.
- •1. За характером психічної активності.
- •2. За характером мети діяльності.
- •3. За тривалістю утримання інформації.
- •41. Мислення, його види, форми та операції.
- •43. Поняття про емоції. Інформаційна теорія емоцій п.Симонова.
- •Інформаційна теорія емоцій
- •42. Мова та мовлення.
- •44. Воля і вольові якості особистості.
- •45. Самооцінка та рівень домагань особистості.
- •46. Поняття про міжособистісні стосунки.
- •47. Стратегії поведінки особистості у конфлікті за к.Томасом.
- •48. Досвід особистості (знання, вміння, навички, звички).
- •49. Потреби і мотиви. Мотивація особистості.
- •50. Спрямованість особистості.
- •52. Свідомість. Функції свідомості.
- •53. Структура свідомості.
- •54. Поняття про несвідомі психічні явища.
- •55. Співвідношення свідомого і несвідомого.
- •56. Система психологічного захисту.
- •Види психологічних захистів.
- •58. Свідоме і несвідоме в теоріях з.Фрейда, к.Г.Юнга, е.Берна.
- •59. Самосвідомість та її особливості.
- •60. Поняття та методи дослідження і оцінки особистості.
- •61. Поняття про психологічний діагноз та прогноз.
- •63. Кореляційний аналіз даних психологічного дослідження.
- •Розвиток особистості та його ознаки.
- •66. Теорії розвитку особистості.
- •68. Педагогіка як наука про освіту.
- •69. Сучасні педагогічні технології навчання.
- •71. Спільна діяльність, її ознаки та властивості.
- •72. Соціально-психологічні фактори спільної діяльності.
- •73. Управління в освітній діяльності: сутність і структура.
- •74. Функції управління навчанням.
- •75. Поняття освітнього і навчального менеджменту.
- •76. Мета як основний структурний компонент діяльності, основні види цілей.
- •77. Фактори формулювання цілей. Цілі діяльності і компетентність менеджера.
- •78. Навчальні цілі та їх особливості. Проблеми формулювання навчальних цілей.
- •79. Ієрархія навчальних цілей в структурі освітньої підготовки.
- •80. Види навчальних цілей за ступенем абстракції та їх характеристика.
- •81. Таксономії навчальних цілей.
- •82. Концепція рівнів засвоєння навчального матеріалу.
- •84. Стимули навчання та їх види.
- •85. Активізація навчальної діяльності: поняття, призначення, методи і прийоми.
- •87. Циклічність управління мотиваційними процесами у навчанні.(плохая, но другой нет)
- •88 Етапи і види стимулювання і мотивації.
- •90. Зміст навчання та його основні функції.
- •91. Структура змісту навчання.
- •92. Елементи змісту навчання та їх групи.
- •93. Основні теорії змісту навчання.
- •94. Критерії формування змісту навчання.
- •95. Форми реалізації змісту навчання.
- •96. Процес навчання та його основні етапи.
- •Передача досвіду набутого суспільством
- •97. Учіння і викладання як складові навчання.
- •98. Структура навчальної діяльності.
- •99. Класифікація методів навчання.
- •99. Класифікація методів навчання.
- •Інформаційно-презентативні методи навчання.
- •Алгоритмічно-дійові методи навчання.
- •Самостійно-пошукові методи навчання.
- •Контроль як основна функція управління.
- •Етапи контролю навчання.
- •Види і форми контролю навчання.
- •Методи контролю навчання.
- •Основні функції контролю навчання.
- •109. Види та форми оцінок в навчанні.
- •Дидактичний тест: класифікація, етапи розробки, структура.
- •Види та структура дидактичних тестових завдань.
- •Валідність та надійність дидактичних тестів.
- •Планування як основа управління навчанням.
- •Навчальний план та навчальний предмет.
- •Планування навчального заняття.
- •Навчальний план загальноосвітньої середньої школи.
- •Навчальний план вищого навчального закладу.
- •Історичний розвиток організаційних форм навчання.
- •Класно-урочна форма навчання.
- •Самостійна робота як основа навчання.
- •Основні форми організації навчання.
- •Умови навчальної діяльності.
- •Основні освітньо-вікові категорії та їх характеристика.
- •Психологічні особливості підліткового віку та їх врахування в навчальній діяльності.
- •Психологічні особливості старшого шкільного віку та їх врахування в навчальній діяльності.
- •Психологічні особливості студентів та їх врахування в навчальній діяльності.
- •Андрагогіка як галузь педагогічної науки та її принципи.
- •Основні напрямки підвищення ефективності навчання.
- •132. Типи освітніх установ та їх хар-ка.
- •133. Вища освіта в у-ні: рівні акредитаці, освітньо-кваліфікаційні рівні.
- •134. Особливості і форми післядипломної освіти.
- •136. Управління освітою. Органи упр-ня освітою та їх функції.
- •137. Сутність поняття "спілкування". Функції та рівні спілкування.
- •138Сутність поняття “професійне спілкування викладача”.
- •139.Сутність поняття “спілкування”. Роль спілкування у життєдіяльності людини”.
- •140.Етапи процесу спілкування у навчальній діяльності.
- •141.Спілкування, його особливості.
- •142.Характеристика комунікативної сторони спілкування. (дописати конспект)
- •143.Структура ділового спілкування(дс).
- •144. Етапи професійного спілкування викладача в навчанні.
- •146. Бар’єри взаєморозуміння. Труднощі в процесі спілкування в викладацькій діяльності.
- •147.Поняття про бар’єри взаєморозуміння. Причини їх виникнення та наслідки.
- •148. Вплив бар’єрів взаєморозуміння на ефективність спілкування.
- •149. Види бар’єрів взаєморозуміння.
- •150.Індивідуальні бар`єри взаєморозуміння
- •151.Індивідуальний бар’єр взаєморозуміння; причини його виникнення
- •152.Груповий бар’єр взаєморозуміння; причини його виникнення.
- •153.Бар’єри взаєморозуміння у навчанні
- •154.Комунікативна “атака”.Її значення та застосування в навчальній діяльності
- •155.Комунікативна “атака” як метод активізації уваги у навчальному процесі
- •156. Комунікативна “атака” у діловому спілкуванні
- •158.Основні комунікативні вміння викладача
- •159.Особливості комунікативнх вмінь економіста
- •160.Особливості комунікативних вмінь керівника
- •161.Поняття “комунікативні вміння”.Процес їх формування
- •162. Ефективність коиунікацій в умовах ринкової економіки.
- •163.Загальна характеристика засобів спілкування
- •164.Особливості використаннярізних засобів спілкування у професійній діяльності викладача
- •165.Мовлення як основний засіб спілкування. Його характеристики (мова!!!)
- •166.Загальна характеристика невербальних засобів спілкування
- •167.Структура невербальних засобів спілкувааня
- •168. Помилки та бар’єри слухання. Їх джерела та можливість запобігання.
- •169.Причини виникнення бар’єрів слухання та можливості їх запобігання
- •170.Вербаліка та невербаліка у спілкуванні керівника.
- •171.Значення вербаліки та невербаліки у викладацькій діяльності
- •172.Складові взаємодії у спілкуванні
- •173. Позиції в спілкуванні. Проблеми, що виникають на підставі цього.
- •174.Характеристика стилів спілкування в залежності від мети спілкування, відносин, ситуацій,використовуються різні інструменти передачі інформації.
- •175. Впли стилів спвлкування на ефективність викладацької діяльності.
- •176. Плив стилів спілкування на ефективність педагогічної взаємодії.
- •179. Типи маніпулятивної поведінки в навчанні та заходи по її обмеженню.
- •180. Маніпулятивний стиль поведінки та заходи по його обмеженю.
- •181.Асертивна поведінка та її роль у спілкуанні
- •182.Асертивні права людини .Можливості їх використання
- •183.Асертивна поведінкастудента в навчанні
- •184.Характеристика асертивних технік та доціьність їх використання
- •185.Використання асертивних технік у процесі спілкування
- •186.Можливість використання аертивних технік у навчальній діяльності
- •187. Конфлікт у педагогічному спілкування. Сутність та наслідкт.
- •188. Причини конфліктів у педагогічному спілкування.
- •189.Характеристика стилів поведінки викладача у конфліктних ситуаціях
- •190.Стилі поведінки викладача та їх доцільність.
- •191.Конфлікти у навчанні. Причини та заходи їх подоланя
- •192.Методи запобігання конфліктів у професійному спілкуванні економіста-керівника.
- •194. Емоції та їх роль у педагогічному спілкуванні під час виникнення конфлікту.
- •195. Методи контролю емоцій під час педагогічного конфлікту.
- •200 Формування першого враження.Значення його для спілкування.
- •201. Помилки у сприйнятті при формуванні першого враження про людину.
- •202. Поведінка людини як джерело інформації.
- •203. Імідж та його рольу професійному спілкуванні викладача
- •204. Імідж. Його формування.Складові іміджу.
- •205. Імідж викладача.
- •206. Імідж керівника.
- •207. Ділове спілкування. Його види.
- •208. Специфіка ділового спілкування.
- •209. Фактори, що впливають на ділове спілкування.
- •210. Поняття про економічну культуру.
- •211. Мета економ. Освіти та функції, які вона повинна виконувати.
- •212. Суть концепції економічного мислення і поведінки людини в суспільстві.
- •213. Класифікація та особливості економічних знань як предмету навчання.
- •214. Навчальна програма предмету та методика її розробки.
- •215. Методичне забезпечення навчальної теми.
- •216. Методичне забезпечення навчального предмету.
- •218.Конспект-схема та форми її використання в навчал. Процесі. (За Аксьоновою)
- •219. Методична карта навчального заняття ,її структура та відповідність моделі засвоєння бази знань.
- •220. Роль економічного виховання в системі викладання економіки.
- •212. Суть концепції економічного мислення і поведінки людини в суспільстві.
- •221. Сутність методики розробки моделі засвоєння бази знань з економічних дисциплін.
- •222. Специфіка методів та прийомів навчання.
- •223. Критерії відбору навчальних матеріалів та допоміжних засобів при вивченні економіки.
- •224. Типи навчальних завдань, особливості їх підготовки та використання при проведенні занять з економіки.
- •225. Особливості методики роботи з економічним текстом: структурування, вияв логічних зв’язків.
- •226. Методика підготовки і проведення уроків з основ економіки в загальноосвітній школі.
- •228. Методичні вимоги до підготовки та проведення практичних та семінарських занять з економічних дисциплін.
- •229. Дискусія як ефективний метод аналізу економічних процесів та особливості його застосування.
- •230. Використання методу конкретних ситуацій, бізнес-ситуацій при вивченні економічних дисциплін.
- •231. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для школярів
- •232. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для студентів коледжів
- •233. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для студентів внз.
- •234. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для дорослих.
- •235. Сучасні технології навчання в системі економічної освіти.
- •236. Основні вимоги до організації самостійної роботи в процесі викладання економічних дисциплін.
- •237. Види і форми самостійної праці. Аудиторна і позааудиторна самостійна робота.
- •241. Структурно-логічні схеми в економічних науках, їх функції та види.
- •243. Характеристика різних методів активізації процесу вивчення економічних дисциплін.
- •243. Характеристика різних методів активізації процесу вивчення економічних дисциплін.
- •244. Характеристика різних методів активізації розумової діяльності під час лекційних занять.
- •245. Характеристика різних методів активізації розумової діяльності під час семінарських та практичних занять.
- •246. Характеристика різних методів активізації розумової діяльності під час самостійної роботи.
- •247. Характеристика факторів, що сприяють ефективності застосування активних методів навчання.
- •248. Переваги та недоліки активних методів навчання порівняно з іншими методами в економіці.
- •249. Конкретні ситуації: цілі та особливості їх використання при вивченні економічних дисциплін.
- •250. Значення та структура аналізу навчального заняття з економічних дисциплін.
- •251. Аналіз проблемних ситуацій як метод активізації навчання хз економічних дисциплін.
- •252. Використання економічних ігор у процесі викладання економічних дисциплін.
- •253. Методичні вимоги до розробки та проведення економічних ігор.
- •254. Методика проведення мозкового штурму.
- •255. Контроль як методична проблема, його функції.
- •256. Модульна система організації навчання та рейтинговий контроль знань.
- •257. Оцінка ефективності різних прийомів та методів контролю при вивченні економічних дисциплін.
- •258. Критерії оцінки успішності навчання та їх зв’язок з цілями навчання. Використання тестів у процесі вивчення економіки.
252. Використання економічних ігор у процесі викладання економічних дисциплін.
Серед дидактичних ігор велику роль відіграють ділові ігри, які є одним з найбільш використовуваних, але вимагають детальної підготовки методичного забезпечення.
Ділова (економічна) гра – це метод імітації прийняття управлінських рішень в різноманітних ситуаціях, шляхом гри за правилами, які приймаються самими учасниками гри.
Основні атрибути ділової гри є: 1) гра імітує той чи інший аспект ціле направленої людської діяльності; 2) учасники гри можуть отримувати певні функціональні ролі, які визначають різницю їх інтересів і мотиви, стимули в ігрі; 3) ігрові дії регламентуються системою правил; 4) у діловій грі трансформуються просторово-часові характеристики тієї діяльності, яку ми моделюємо, носить умовний характер.
Ділові ігри можуть використовуватись: для навчання; для діагностики індивідуальних особливостей тих, хто бере участь; для організації процесу прийняття рішень; у дослідницьких цілях.
Дана форма організації навчального процесу знімає протиріччя між абстрактним характером навчального предмету і реальним характером професійної діяльності. Ця форма організації навчання відповідає логіці діяльності, включає моменти соціальної взаємодії, готує до професійного спілкування; сприяє максимальному включенню всіх навчаючих; вона насичена зворотнім зв’язком викладача і учня, в ній реалізується вся особистість.
Досвід, що отримується під час гри може бути навіть більш продуктивним порівняно з досвідом, отриманим у професійній діяльності. Навіть, незважаючи на те, що це ігрова ситуація, вона допомагає створювати нові варіанти рішення конкретних проблем, і може використовуватись як експеримент з метою перевірки гіпотези.
Для визначення результативності гри можна використовувати наступні параметри: загальна активність гри; інтелектуальна активність; емоційна напруга; особливості групової динаміки (лідерство, прийняття рішень); міра ініціативності і реальний вклад кожного.
253. Методичні вимоги до розробки та проведення економічних ігор.
Ділова (економічна) гра – це метод імітації прийняття управлінських рішень в різноманітних ситуаціях, шляхом гри за правилами, які приймаються самими учасниками гри.
Ділові ігри можуть використовуватись: для навчання; для діагностики індивідуальних особливостей тих, хто бере участь; для організації процесу прийняття рішень; у дослідницьких цілях. При розробці гри весь процес навчання треба подати як цілісну систему, кінцевою метою якої є вирішення принципових завдань навчання:1) Яким має бути учень; 2) Що він має знати; 3) Що він має вміти. Йдеться про необхідний комплекс особистісних і професійних якостей, заданих метою навчання. Етапи розробки ігор. Будь-які ігри передбачають наявність таких основних етапів:
Вступна часина (мета ігрового заняття).
Підготовча частина (правила гри).
Гра (постановка завдань, саме гра).
Аналіз результатів, підведення підсумків. Ділові ігри можна побудувати по-різному: або кожен гравець перед грою отримує точні інструкції, або лише приблизний перелік того, що йому доведеться зробити. До опису навчальної гри мають увійти такі обов’язкові елементи:
Об’єкт імітації та його перетворення, яке досягається в результаті гри.
Мета і завдання гри.
Суть проблемної (конфліктної) ситуації.
Комплект ролей та функцій гравців.
Правила й умови гри, документальне забезпечення її.
Система ігрових оцінок. У ділових іграх має бути реальна конфліктна ситуація, елемент змагання і можливість використання різних сполучень економічних методів управління. Оцінювати треба не тільки дії гравців, а й якість моделювання економічних методів управління. При розгляді інформації під час гри треба допомогти студентам спочатку знайти загальну основу для порівняння, зясувати структуру рішення, порівняти відповідні факти, знайти внутрішні зв’язки між ними й усвідомити систему залежностей відповідних економічних показників. Справжня творча дискусія не виникає сама собою, її потрібно організувати. Досвід показує, що тільки за умов активного пошуку інформації, праці з літературою, знання студента стають корисними і міцними. В цьому сила проблемного навчання: знання не заради знань, а для розв’язання конкретної виробничої задачі. У процесі гри потрібно домогтися, щоб студенти відчували відповідальність за прийняте рішення. Для цього використовуються моральні заохочення: визначення переможців, встановлення призів за нестандартність мислення.