156. Комунікативна “атака” у діловому спілкуванні

При встановленні професійно-педагогічного контакту з аудиторією під час проведення навчального заняття важливе значення має такий метод, як “комунікативна атака”, котрий передбачає завоювання ініціативи у спілкуванні й цілісну комунікативну перевагу для управління в подальшому спілкуванням з аудиторією.

Є 5 стадій комунікативної атаки:

1) “орієнтування в умовах спілкування” — просторових і таких, що піддаються зоровому та кінетичному сприйманню; часових (чи немає дефіциту часу?); соціальних (визначаються соціальні взаємовідносини між тими, хто спілкується). Приклад: педагогічне спілкування відбуватиметься у звичайному класі-аудиторії середньої загальноосвітньої школи перед групою учнів приблизно однакового соціального статусу і в умовах дефіциту часу, оскільки шкільна програма передбачає недостатньо годин для ефективного засвоєння навчального курсу. Відповідно до цього треба розраховувати хід наступного спілкування.

2) привернення до себе уваги аудиторії — інколи пропонується використовувати для цього т. зв. “початкову паузу”, але вона дещо суперечить сутності комунікативної атаки як своєрідного комунікативного “натиску” педагога на аудиторію з моменту його появи. Тому тут можна, наприклад, привернути до себе увагу шляхом стрімкого входження до класу, гучного і радісного привітання з учнями тощо (і одразу ж цим ми надаємо темп спілкуванню).

3) пошуковий етап (“зондування душі об’єкта” за Станіславським) — відбувається коригування раніше продуманих прийомів спілкування, уточнення педагогом своїх уявлень про ситуацію спілкування, рівень готовності до нього аудиторії. В нашому прикладі тут доцільно перш за все звернути увагу на реакцію класу на появу педагога — чи привіталися з ним, чи встали, наскільки проявили інтерес тощо. Велике значення може мати номер уроку за розкладом, стан приміщення, повітря в ньому, погода чи навіть пора року. Якщо учні знаходяться в пасивному, в’ялому стані, то педагогу знадобиться вся його майстерність і вміння, щоб активізувати їх діяльність. Цю задачу вчитель реалізує на наступній стадії комунікативної атаки.

4) вербальне спілкування з аудиторією — відбувається передача педагогом своїх “бачень” об’єкту за допомогою використання міміки, мікроміміки, голосу, інтонації, системи “пристосувань” з метою примусити об’єкт не тільки почути, але й побачити, про що йдеться. Створюється своєрідний інформаційний потік, який іде від педагога до учнів і несе в собі змістовне та емоційне навантаження .

5) утворення зворотного зв’язку між педагогом і аудиторією — цей зв’язок є по сутності таким же інформаційним потоком, що і на четвертій стадії, тільки зворотного напрямку — від учнів до вчителя. Тут також можна виділити змістовну і емоційну сторони, причому, з точки зору педагога, обидві вони однаково важливі. Змістовна сторона зворотного зв’язку показує, як учні сприймають матеріал, як вони відповідають на запитання, чи мають взагалі бажання працювати. Емоційний же аспект відбивається в емоційному настрої аудиторії, в поведінці вихованців і в загальній атмосфері діяльності. Змістовна сторона зворотного зв’язку показує майстерність вчителя як педагога, а емоційна — як психолога, вихователя.

Отже, комунікативна атака допомагає досягти значного ефекту при викладанні, створити відносини взаємодовіри та співробітництва між педагогом і аудиторією, що є дуже важливим для продуктивної праці викладача.

157. Комунікативна “атака” у викладацькій діяльності При встановленні професійно-педагогічного контакту з аудиторією під час проведення навчального заняття важливе значення має такий метод, як “комунікативна атака”, котрий передбачає завоювання ініціативи у спілкуванні й цілісну комунікативну перевагу для управління в подальшому спілкуванням з аудиторією.

Є 5 стадій комунікативної атаки:

1) “орієнтування в умовах спілкування” — просторових і таких, що піддаються зоровому та кінетичному сприйманню; часових (чи немає дефіциту часу?); соціальних (визначаються соціальні взаємовідносини між тими, хто спілкується). Приклад: педагогічне спілкування відбуватиметься у звичайному класі-аудиторії середньої загальноосвітньої школи перед групою учнів приблизно однакового соціального статусу і в умовах дефіциту часу, оскільки шкільна програма передбачає недостатньо годин для ефективного засвоєння навчального курсу. Відповідно до цього треба розраховувати хід наступного спілкування.

2) привернення до себе уваги аудиторії — інколи пропонується використовувати для цього т. зв. “початкову паузу”, але вона дещо суперечить сутності комунікативної атаки як своєрідного комунікативного “натиску” педагога на аудиторію з моменту його появи. Тому тут можна, наприклад, привернути до себе увагу шляхом стрімкого входження до класу, гучного і радісного привітання з учнями тощо (і одразу ж цим ми надаємо темп спілкуванню).

3) пошуковий етап (“зондування душі об’єкта” за Станіславським) — відбувається коригування раніше продуманих прийомів спілкування, уточнення педагогом своїх уявлень про ситуацію спілкування, рівень готовності до нього аудиторії. В нашому прикладі тут доцільно перш за все звернути увагу на реакцію класу на появу педагога — чи привіталися з ним, чи встали, наскільки проявили інтерес тощо. Велике значення може мати номер уроку за розкладом, стан приміщення, повітря в ньому, погода чи навіть пора року. Якщо учні знаходяться в пасивному, в’ялому стані, то педагогу знадобиться вся його майстерність і вміння, щоб активізувати їх діяльність. Цю задачу вчитель реалізує на наступній стадії комунікативної атаки.

4) вербальне спілкування з аудиторією — відбувається передача педагогом своїх “бачень” об’єкту за допомогою використання міміки, мікроміміки, голосу, інтонації, системи “пристосувань” з метою примусити об’єкт не тільки почути, але й побачити, про що йдеться. Створюється своєрідний інформаційний потік, який іде від педагога до учнів і несе в собі змістовне та емоційне навантаження .

5) утворення зворотного зв’язку між педагогом і аудиторією — цей зв’язок є по сутності таким же інформаційним потоком, що і на четвертій стадії, тільки зворотного напрямку — від учнів до вчителя. Тут також можна виділити змістовну і емоційну сторони, причому, з точки зору педагога, обидві вони однаково важливі. Змістовна сторона зворотного зв’язку показує, як учні сприймають матеріал, як вони відповідають на запитання, чи мають взагалі бажання працювати. Емоційний же аспект відбивається в емоційному настрої аудиторії, в поведінці вихованців і в загальній атмосфері діяльності. Змістовна сторона зворотного зв’язку показує майстерність вчителя як педагога, а емоційна — як психолога, вихователя.

Отже, комунікативна атака допомагає досягти значного ефекту при викладанні, створити відносини взаємодовіри та співробітництва між педагогом і аудиторією, що є дуже важливим для продуктивної праці викладача.