190.Стилі поведінки викладача та їх доцільність.

З психологічної точки зору конфлікт означає зіткнення протилежно спрямованих, несумісних потреб, мотивів, інтересів, думок, актів поведінки. Специфіка педагогічного конфлікту полягає у тому, що в ньому можуть зустрітися представники різних соціальних груп, які мають різний соціальний статус. Для того, щоб відбувся педагогічний конфлікт недостатньо наявності протилежних дій які у педагога та вихованців та неспівпадаючих позицій. Необхідна педагогічна ситуація, яка загострить взаємовідносини.

Роль таких ситуацій виконує конкретний інцидент, який провокує конфліктні взаємовідносини. До основних форм конфліктної поведінки вихованців слід відносити: 1) дії та вчинки (порушення дисципліни…); 2) некоректні прояви незгоди 3) протистояння; 4) пасивний протест; 5) провокаційні дії та вчинки. Відомо, що ініціатором педагогічного конфлікту може бути не лише учень, але й педагог.

Конфліктогенні прояви педагога бувають такими: грубість; наклеювання ярликів; публічна компрометація вихованця; завуальоване приниження особи; певне ставлення до учня (виділення любимчиків і козлів відпущення); порушення педагогічного етикету; помста та пряме зведення рахунків з учнями; залякування учнів.

Виділяють 5 стилів поведінки в конфлікті:

1. Пристосування. Зміна своєї позиції, перебудова поведінки. Це означає, що необхідно діяти разом з іншою стороною, але при цьому не намагатися відстоювати власні інтереси з метою встановлення нормального робочого середовища.

2. Компроміс. (урегулювання суперечок через взаємні поступки)

3. Співробітництво (сумісна виробка рішення, що задовольняє інтереси всіх сторін) Найбільш ефективний при розв”язанні конфлікту

4. Ухилення, уникнення від конф. (прагнення вийти із нього не вирішуючи його) звичайно реалізується, якщо конф не торкається прямих інтересів сторін або проблема, що виникла, не дуже важлива для них.

5. Суперництво, конкуренція. (відкрита боротьба за свої інтереси, відстоювання своїх позицій). Ця стратегія рідко приносить довгострокові результати

191.Конфлікти у навчанні. Причини та заходи їх подоланя

Конфлікт – це зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок, поглядів суб’єктів взаємодій. В основі будь-якого конфлікту перебуває конфліктна ситуація, тобто збіг обставин з протилежними тенденціями. Щоб конфлікт почав розвиватися, потрібен інцидент, необхідно, щоб якась сторона почала діяти, зачіпаючи інтереси іншої.

конкуренція. (відкрита боротьба за свої інтереси, відстоювання своїх позицій).

Причини:

-стосунки диктату

-стосунки опвки

-стосунки нейтралітету

-стосунки конфронтації

-стосунки співробітництва

Види педагогічних конфліктів:

=конфлікт діяльності

=конфлікт поведінки

=конфлікт стосунків(застійний)

Засоби подолання педагогічних конфліктів:

+ Психологічний ан. ситуації.

+ Запрошення 3-ї особи для розв’язання ситуації

+ Групове обговорення на таких рівнях:

-у конфл. Групі(3-4 чол.)

-у класі

-у педаг. Колективі

-на розширеному засіданні педагог. Ради.