218.Конспект-схема та форми її використання в навчал. Процесі. (За Аксьоновою)

Опорні конспекти лекцій (=конспекти-схеми) – конспекти, в яких навч. інформацію заносять у вигляді ключових слів, цифр, визначень, символів, графіків, що дають змогу відтворити в пам’яті раніше розглянуті питання, а також відбувається логічний перехід від одного питання до іншого. Це засіб узагальнення і систематизації, форма унаочнення навчального матеріалу, що міститься у темі (лекції).

Передумовою використання к.-с. є те, що при слуханні запам’ятовується 10% інформації, а в процесі діяльності – 90%, адже користування конспектом-схемою передбачає активну розумову діяльність (інтерпретація позначок, узагальнення матеріалу, пошук зв’язків і т. ін.). К.-с. увійшли в педагогічну практику приблизно на початку 70-х років ХХ ст. (у 1968 р. в Угорщині, у 1971 – у Франції, використані в підручниках для школярів).

К.-с. відображає логіку навчального предмета, тобто послідовність змісту, порядок вивчення, зв’язки елементів і частин курсу. Правильно розроблені конспекти-схеми встановлюють також зв’язок курсу з іншими предметами і дають можливість зменшити обсяг формальних знань, наголошуючи на провідних ідеях і поняттях.

Розробляючи к.-с., треба завжди пам’ятати про встановлення оптимальних співвідношень між описовим матеріалом, теоретичними узагальненнями і конкретними прикладами з практики.

Основні форми використання к.-с.:

1) для первісного засвоєння основ теми у вигляді наочного, роздаткового матеріалу;

2) для самостійної роботи з підручником і спеціальною літературою в ролі “орієнтира”;

3) для контролю знань (коли дається завдання “розшифрувати” певний блок к.-с., навести приклад тощо)

4) для повторення і доповнення тем (к.-с. широко використ. при підготовці до іспиту, заліків, контрольних тощо)

5) для встановлення внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків між елементами виучуваного.

Див. шпору по Ковальчук (про опорно-інформаційні схеми).

218. Конспект-схема та форми її використання в навчальному процесі (За Ковальчук = Опорно-інформаційні схеми ОІС).

Одним з різновидів схематичного унаочнення є ОІС — своєрідний графічний конспект, в якому найістотніша інформація з конкретної теми або розділу подається структурно. Для цього дуже важливо вміти правильно визначити у навчальній інформації ті "вузли" знання, від яких залежить розвиток мислення, розумових здібностей студента, вміння використовувати набуті знання на практиці, що забезпечує системність знань з їх відношеннями і внутрішніми взаємозв`язками, які розміщено у відповідності з логікою навч. предмета у визначеній послідовності.

ОІС, як і взагалі схематичні наочні посібники, тренують здібності довільного запам`ятовування, формують здатність автоматично виділяти співвідношення між формою матеріалу та його змістом, логічну структуру тексту, сприяють формуванню алгоритмічного мислення, прискорюють його розвиток. Робота з ОІС, економлячи час, дозволяє приділяти його саме завданням на зіставлення, на змістовний аналіз, наочно-образне мислення.

Можна вказати такі способи (форми) використання ОІС:

1) створення схематичних зображень на дошці в процесі пояснення матеріалу викладачем;

2) створення схем і таблиць викладачем за участю студентів;

3) самостійна розробка схем і таблиць студентами;

4) застосування готових (стандартних) схем і таблиць, та ін.

Тобто ОІС активно використовуються при первісному засвоєнні знань, при самостійній роботі студентів (учнів), при поновленні, чи актуалізації знань, при проведенні контролю тощо.