254. Методика проведення мозкового штурму.

Мозковий штурм (атака) – це групова форма активізації, сучасна методика організації творчого колективного вирішення конкретної проблеми, пошуки альтернативних варіантів.

Метод дуже поширений у реальній підприємницькій діяльності. Суть методу полягає в тому, що необхідно висловити якнайбільшу кількість ідей за невеликий проміжок часу , обговорити й здійснити їх селекцію. Цей метод використовується для розвитку творчих здібностей або для вирішення складних проблем.

Використання цього методу в ході навчальних занять вимагає модифікації та адаптації окремих організаційних аспектів. Воно передбачає пошуки найкращого вирішення проблеми, що винесена для вивчення. При цьому важливо домогтися, щоб ідей було якнайбільше і щоб відрізнялися вони своєю оригінальністю. Для реалізації занять цим методом необхідне створення таких умов для студентів, щоб вони могли вільно висловлювати сміливі, нестандартні ідеї вирішення проблеми за принципом "перша думка – найкраща" Суть мозкової атаки полягає в тому, що студенти отримують тільки одну проблему для вирішення, а їх завданням є генерація якнайбільшої кількості різних неординарних ідей для її вирішення.

Проведення мозкової атаки:

1. формулювання проблеми,яку необх розв’язати, обгрунтування мети та задачі для пошуку рішення. Формування роб груп 4-5 чол та експертної групи, в обов’язки якої входить розробка критеріїв, оцінка та відбір кращих ідей.

2. тренувальна сесія, метою якої є допомога учням максимально звільнитися від психол бар’єрів

3. основний етап – сама мозкова атака(штурм), коли в усіх групах починається генерування ідей

4.оцінка та відбір найкращих ідей

5. повідомлення про результати мозкової атаки.

Метод мозкової атаки відноситься до групи активізаційних методів навчання й використовують для конкретних практичних завдань з економічного чи педагогічного характеру.

255. Контроль як методична проблема, його функції.

Контроль навчання як функція управління - це процес, що забезпечує досягнення цілей діяльності навчально-виховного закладу, як певної організації зі своїми специфічними цілями.

Функція контролю - встановлення зворотнього зв'язку із отриманням інформації щодо дійсного співвідношення цілей і реальних результатів. Властивості контролю, як джерела зворотньої інформації: повнота, адекватність, точність, своєчасність, доступність, неперервність. структурованість, специфічність щодо рівня та форми навчання.

Етапи контролю: 1) стандартизація цілей (норма, еталон, модель), 2)вимірювання фактичного стану, результату, 3)порівняння стандарту та фактичного стану, 4)оцінювання як процес інтерпретації результатів, 5)встановлення ступеню відповідальності фактичного стану стандарту.

Функції контролю: контролююча, навчальна, виховна, розвиваюча, стимулююча..

Коли оцінюють якість знань, мають на увазі:

1) обсяг знань, що визначено навч. програмою, 2)повнота обсягу знань (все, окремі частини), 3)глибина засвоєння, розуміння (здатність виділяти основне, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити висновки, порівняння, узагальнення), 4)міцність засвоєння, 5)уміння виражати знання (усно, письмово - це якість формулювань, загальна культура мови, спец. термінологія тощо).

Форми контролю: 1) спостереження за навч. д-тю учнів - дає можливість оцінити його увагу, старанність, реакцію на запитання, 2) усне опитування (інд. або фронтальне) - відповідь на питання вчителя м. б. у формі розповіді, повідомлення, доповіді, читання, креслення, вирішення усної задачі, прикладу, 3) письмовий контроль - диктант, перекази, твори, відповіді на питання, розв'язання задач, виконання вправ, графічних робіт, написання рефератів, доповідей, 4) тестовий контроль - контроль за системою завдань специфічної форми, 5) самоконтроль - забезпечує внутрішній зворотній зв'язок між самооцінкою результатів та стандартами навчання.