215. Методичне забезпечення навчальної теми.

Метод. забезпечення— це сукупність теоретично обгрунтованих та практично апробованих методів, дій, прийомів діяльності викладача, спрямованих на оволодіння учнями знаннями.

У структуру метод. забезпечення навчальної теми можуть увійти:

1) опорний конспект-схема уроку;

2) перелік основних понять, які треба повторити для розуміння теми уроку;

3) пояснення основних понять з даної теми;

4) інформація про те, чому саме треба приділити особливу увагу, які труднощі та помилки можуть виникнути;

5) тести, завдання, задачі, ситуації для аналізу, рольові вправи, графіки тощо;

6) ілюстраційний блок (схеми, таблиці);

7) визначення моментів, що учень повинен знати та вміти з даної навчальної теми.

Усе це необхідно вписати в карту методичного забезпечення уроку (лекції).

216. Методичне забезпечення навчального предмету.

Методичне забезпечення навчальної дисципліни – це сукупність нормативних, організаційних і методичних документів: 1) навчальна програма дисципліни; 2) робоча навчальна програма;3) плани занять; 4) конспекти лекцій; 5) інструкції до лабораторних чи практичних;5) тексти варіантів контрольних робіт; 6) тести;7) екзаменаційні білети; 8) тематика індивідуальних завдань (курсові, реферати); 9) методичні рекомендації по проведенню семінарів, практикумів; 10) методичні матеріали по проведенню самостійних робіт;11) дидактичний матеріал;12) методичні розробки викладачів.

При розробці методичної концепції курсу треба добре знати зміст наукової дисципліни за такими принциповими моментами:

1. Необхідний студенту (учню) мінімум знань з кожної теми.

2. Педагогічні засоби і методи викладання цього мінімуму.

3. Форми спілкування зі студентами (учнями).

4. Форми контролю, закріплення знань та навичок.

Загальнодидактичні вимоги до програми курсу передбачають:

1) виділення вступної, тематичної, заключної, а також оглядо­вої та установчої лекцій (уроків);

2) добре продуману систему взаємодії викладача і студента (учня) на лекції (уроці);

3) активізацію пізнавальної діяльності студента (учня) на ос­нові принципу проблемності.

Викладач має дуже чітко усвідомлювати, що він розповідатиме, як розповідатиме, що учні мають зробити, що вивчити, як закріпити і проконтролювати засвоєння матеріалу. Такий самоаналіз треба здійснювати постійно і намагатися подолати недо­ліки безпосередньо в ході навчального процесу .

217. Навчальна програма предмету та особливості її розробки для економічних дисциплін.

Систематична робота з добору матеріалу для вивчення економічної дісциплини втілюється насамперед у розробці навчальної програми курсу.

Ці програми курсу є обов”язковим документом, що використовується викладачами і учнями як база для вивчення даної дисципліни. У програмі формулюється мета і завдання вивчення навчальної дисципліни, подається її стисла характеристика, короткий зміст тем, лекційного курсу, зміст практичних та семінарських занять, форми самостійної роботи і контроль знань, науково – методична література. Розподіляється також сітка розподілу навчальних годин за всіма видами робіт.

Складання навчальних програм — справа дуже складна і трудо­містка. Тому варто спинитися на цьому питанні докладніше. Зви­чайно, викладачу-початківцю досить важко розробити навчальну програму з економічних дисциплін самостійно. Тому створюються творчі колективи викладачів.

Крім того, дуже допомагають хороші підручники, навчально-методичні посібники та досвід інших навчальних закладів та викла­дачів.

Технологію розробки навчальної програми можна зобразити схемою: Уточнення цілей навчання:

Як видно зі схеми, головне — це сформулювати мету як довгост­роковий результат навчання, а потім визначити загальні й конкретні цілі окремих періодів.