- •Передмова
- •Розділ 1. Еволюція менеджменту
- •1.1. Розвиток теорії та практики науки управління
- •1.2. Етапи розвитку менеджменту
- •1.3. Сучасні парадигми менеджменту
- •1.4. Рівні та сфери менеджменту
- •Питання для контролю:
- •Розділ 2. Основні концепції теорії управління
- •2.1. Концепція класичної теорії наукового управління (система Тейлора)
- •Три причини малої продуктивності праці за ф.Тейлором:
- •2.2. Концепція адміністративного управління
- •2.3. Організаційні принципи управління Гьюлика–Урвіка
- •2.4. Вчення м.Вебера про бюрократичну організацію
- •2.5. Вплив на якість управління фактору людських відносин
- •Питання для контролю:
- •Розділ 3. Цілі та задачі сучасного менеджменту
- •3.1. Поняття та зміст менеджменту
- •3.2. Завдання та цілі менеджменту
- •3.3. Характерні риси менеджменту
- •3.4. Функції менеджера
- •Питання для контролю:
- •Розділ 4. Ознаки і загальні риси організацій та їх різновиди
- •Китайська приказка
- •4.1. Загальна характеристика організацій
- •4.2. Різновиди та типологія організацій
- •Типологія організацій, що здійснюють підприємницьку діяльність
- •4.3. Організаційні форми об'єднання підприємств
- •4.4. Внутрішнє та зовнішнє середовище організації
- •4.5. Фактори міжнародного впливу
- •4.6. Організація як відкрита економічна система
- •4.7. Поняття суб'єкта та об'єкта управління в організації
- •4.8. Закони організації
- •4.9. Етапи життєвого циклу організації
- •4.10. Ознаки організації
- •Розділ 5. Функція планування
- •5. 1. Етапи планування
- •5.2. Складові планів
- •5.3. Основні принципи та рівні планування
- •5.4. Процес стратегічного планування
- •Питання для контролю:
- •Розділ 6. Функція мотивації
- •6.1. Поняття потреби та винагороди
- •6.2. Змістовні теорії мотивації
- •6.3. Процесуальні теорії мотивації
- •6.4. Концепція людських відносин
- •6.5. Стимулювання праці за ф.Тейлором
- •6.6. Теорія X і y д. Мак Грегора
- •6.7. Теорія мотиваційної гігієни Герцберга
- •6.8. Як можна використати результати досліджень у практиці управління
- •Питання для контролю
- •Розділ 7. Функція контролю
- •7.1. Сутність, елементи та процес управлінського контролю
- •7.2. Основні принципи контролю
- •7.3. Контроль – як зворотній зв’язок при виконанні управлінських рішень
- •7.4. Причини необхідності корегуючих дій
- •7.5. Види контролю
- •Питання для контролю
- •Тестові завдання
- •Розділ 8. Функція організації
- •8.1. Побудова організацій
- •8.2. Делегування повноважень (обов’язки, повноваження, відповідальність)
- •8.3. Класифікація організаційних структур
- •8.4. Принципи та процес побудови структур керування
- •Питання для контролю
- •Розділ 9. Технологія менеджменту
- •9.1. Основи психологічної теорії управління
- •9.2. Вимоги до технології менеджменту
- •9.3. Системи методів: адміністративні, економічні, соціально-психологічні
- •Питання для контролю:
- •Розділ 10. Сутність і складові процесу керувАння
- •10.1. Класифікація управлінських рішень
- •10.2. Що таке управлінське рішення?
- •10.3. Вивчення проблемних ситуацій
- •10.4. Системний підхід до вирішення проблемних ситуацій
- •Висновок
- •10.5. Системний підхід при оцінці проблем
- •10.6. Принципи прийняття рішень
- •10.7. Етапи процесу вироблення рішень
- •10.8. Методи та механізм прийняття рішень
- •10.9. Фактори, що впливають на процес вироблення рішень
- •10.10. Фактори, що впливають на достовірність прийняття рішень
- •10.11. Фактор ризику при прийнятті рішень
- •10.12. Якість управлінських рішень
- •10.13. Організація виконання рішень
- •10.14. Індивідуальні підходи до прийняття рішень особистістю
- •10.15. Інші підходи до прийняття рішень
- •Питання для контролю:
- •Розділ 11. Методи і моделі прийняття управлінсЬких рішень
- •11.1. Методи дослідження операцій
- •11.2. Прямі і зворотні задачі дослідження операцій
- •11.3. Вибір рішення в умовах невизначеності
- •11.4. Підходи до рішення задач в умовах "поганої невизначеності"
- •11.5. Багатокритеріальні задачі
- •Підходи до вирішення багатокритеріальних задач
- •Питання для контролю:
- •Розділ 12. Комунікаційний процес в управлінні
- •12.1. Етапи комунікаційного процесу
- •12.2. Формальні і неформальні комунікації
- •12.3. Ефективність комунікацій і комунікаційних бар'єрів
- •Питання для контролю:
- •Розділ 13. Функція керівництва в організації
- •13.1. Характеристика керівника
- •13.2. Форми влади та впливу на підлеглих
- •13.3. Авторитет керівника
- •13.4. Принципи керівництва
- •13.5. Стилі керівництва
- •13.6. Роль особистості керівника в управлінні
- •13.7. Формальне і неформальне лідерство
- •13.8. Причини виникнення неформальних об’єднань
- •Питання для контролю
- •Розділ 14. Конфліктні ситуації
- •14.1. Причини виникнення конфліктів
- •14.2. Роль особистості у виникненні конфліктних ситуацій
- •14.3. Модель і стадії розвитку конфлікту
- •14.4. Стилі подолання конфліктів
- •14.5. Як використати конфлікт в управлінні?
- •14.6. Прийоми з попередження появи та розвитку конфлікту та його локалізація і гасіння
- •14.7. Природа стресу та управління ним
- •Питання для контролю:
- •Розділ 15. Культура організації
- •15.1. Концепції культури організації
- •15.2. Соціально-психологічний клімат організації
- •15.3. Поводження людей в організації
- •15.4. Дрес-код організації
- •Питання для контролю:
- •Розділ 16. Управління направлене на успіх
- •16.1. Соціальна відповідальність менеджменту
- •16.2. Місія організації
- •16.3. Етика бізнесу
- •Issa – Міжнародна асоціація суднових постачальників,
- •16.4. Ефективність керування
- •Питання для контролю:
- •Розділ 17 . Роль менеджера в організації, його самовдосконалення
- •17.1. Роль менеджера в організації
- •Повчальна історія. Як Генрі Форд вирішив без менеджерів обійтися
- •17.2. Самовдосконалення менеджера
- •Питання для контролю:
- •Замість післямови. Перевірте свої можливості Перш ніж виконувати тести!
- •1. Чи можете ви бути керівником?
- •Управлінські ситуації:
- •Ключ до розв'язання
- •2. Перш ніж стати менеджером...
- •3. Ведучий чи відомий?
- •4. Командувати чи підкорятися?
- •5. Чи здатні Ви стати керівником?
- •6. Виявлення комунікативних і організаторських здібностей
- •Бланк питань
- •Бланк відповідей
- •Шкала оцінок комунікативних здібностей
- •Шкала оцінок організаторських здібностей
- •А. Тести на комунікабельність
- •8. Вивчення комунікативних і організаторських умінь
- •Ключі і обробка результатів
- •9. Воля та увага
- •10. Самооцінка
- •Який Ваш творчий потенціал
- •13. Оцінка рівня конфліктності особи
- •Література
16.4. Ефективність керування
У цьому параграфі річ піде про п'ять принципів, необхідних для успішного керування будь-якою організацією, які розробив і обґрунтував Рік Джойнер у своїй книзі «Лідерство і творчий потенціал». Правильне розуміння і застосування цих п'яти необхідних принципів – ключ до успіху. Ось ці п’ять принципів: продукція, адміністрація, маркетинг, ресурси, вибір часу.
Якщо ви очолюєте бізнес, церкву, армію, спортивну команду або знаходитеся в уряді, щоб ефективно керувати кожним із цих підприємств, вам необхідно правильно зрозуміти й об'єднати всі перераховані вище п'ять принципів. Це допоможе працювати в гармонії і підтримувати одне одного. Їх нерозуміння, недостатнє регулювання і відсутність належної рівноваги між ними – це звичайна причина майже всіх невдач в історії людства. На нашому підприємстві може працювати чотири принципи прекрасно, а п'ятий – неефективно. Якщо це так, то все підприємство може загинути. Наприклад, ви можете випускати високоякісні вироби, точно розрахувати час, коли вони повинні бути випущені, у вас чудове адміністрування, достатньо ресурсів. Але якщо у вас поганий маркетинг, він може зробити усі ваші зусилля марними. Або, наприклад, ми маємо якісний виріб, чудове адміністрування, правильний вибір часу, але в нас недостатньо ресурсів – це може стати нашою загибеллю. Якщо ви з'єднуєте чотири принципи і зневажаєте п'ятим, це може вас привести до невдачі.
Усвідомивши важливість значення п'яти принципів, можна легко зрозуміти, чому більшість нових підприємств терплять крах у перші два роки існування. З тих, котрі протрималися один рік, тільки частина протримається наступні три роки. Багато нових виробів не користуються попитом на ринку, тому що їхнє виробництво не має однієї з важливих складових. З тих, що вижили, більшість не можуть повністю реалізувати закладений у них потенціал тільки тому, що вони не тримають під контролем ці п'ять принципів і не змушують їх працювати належним чином.
Мета цього дослідження – пояснити ці основні принципи, які потім можна швидко і легко застосувати. Як тільки ми зрозуміємо механізм і взаємозв'язок цих п'яти необхідних принципів, ефективність керування значно підвищиться.
Керування для досягнення результатів
Метою ефективного керування повинні бути ясність і простота, завдяки яким і отримуються результати. Тяжіння до незрозумілих теорій і принципів ні що інше, як прикриття недоліків тих, хто проповідує ці теорії. В основному всі великі лідери й ефективні менеджери у своїй справі завжди додержувалися основних принципів.
А саме, щодо переваг ми прийдемо, якщо будемо дотримувати теорії успіху. Тільки тоді, коли ми виконуємо те, що потрібно, і тому, що так треба, наша прихильність до справи стає досить глибокою для розкриття потенціалу і досягнення успіху. Тому варто розглянути як теорію, так і практичне застосування цих принципів.
Тільки глибоке вивчення цих п'яти необхідних принципів допоможе нам побачити і вчасно вжити заходів, якщо один із принципів не врахований і не застосовується на підприємстві. Також це допоможе побачити слабкі сторони інших підприємств. Ми повинні застосовувати всі п'ять принципів так, щоб вони працювали в гармонії, ефективно доповнюючи одне одного.
Щоб дати коротку ілюстрацію того, як легко аналізувати будь-який проект або підприємство з цими п'ятьма принципами першої необхідності, давайте скористаємося ними для поверхневого розгляду трьома різними підприємствами: професійною футбольною командою, армією і бізнесом.
Керування командою
Продукція футбольної команди – гра. Якщо команда може добре грати – виходить, вона має виріб високої якості. Тренування, поповнення – це адміністрація. Маркетинг – це турбота про те, щоб ігри відвідувало більше людей, а також підвищення інтересу до спорту. Ресурси – це придбання талановитих гравців. Вибір часу – це основа, що є життєво важливою для успіху перерахованих вище принципів.
Для футбольної команди необхідний правильний вибір часу. Мається на увазі гарна гра в потрібний час і т. д. Але він важливий також у всіх інших відносинах. Висування гравців найбільш ефективне рано восени. У цей час люди починають думати про футбол. Вони малоефективні навесні, коли думають про літній відпочинок. Їм більш привабливими здаються такі ігри, як волейбол. Адміністрація повинна враховувати вибір часу при рішенні більшості питань. Наприклад, знаючи вік і фізичні можливості гравців, потрібно визначити, коли варто зайнятися підбором нових гравців. Команда буде мати незмінний успіх, якщо буде суворо дотримуватися всі п'яти принципів.
Застосування п'яти принципів дуже важливе. Це допоможе визначити сильні і слабкі сторони супротивника, а це, в свою чергу, допоможе виробити стратегію гри. Знаючи про те, що продукція супротивника сильна в грі в пас і слабка в обведенні, ми, тренуючись, повинні більше приділяти увагу обведенню. Так треба робити для того, щоб використовувати слабкі сторони супротивника і не дати виявити йому свої сильні сторони. Якщо основний супротивник відчуває труднощі у фінансах, ми зможемо маніпулювати цінами при покупці хороших гравців. Коли ми знаємо свої слабкі й сильні сторони, а також сторони свого супротивника, це допоможе нам виробити більш ефективну стратегію.
Керування армією
Давайте тепер подивимося на армію. Уміння воювати – її продукція. Адміністрація – її командний склад – головнокомандуючі, сержанти і т. д. Маркетинг – її вміння залучити на свою сторону суспільну думку, щоб одержати необхідну допомогу цивільного населення (у Другій Світовій війні в перемозі союзників маркетинг зіграв таку ж важливу роль, як і військова стратегія). Ресурси – люди, зброя, продовольчі запаси. Вибір часу – знання: коли і де напасти, і скільки потрібно зброї. Коли, де і як підсилити оборону.
Наприкінці Другої Світової війни німецька армія все ще мала продукцію високої якості (уміння воювати). Вміле адміністрування, ефективний маркетинг, що спонукував населення до високої віддачі і майже бездоганний розрахунок часу. Наприклад, так було в ході Арденнської операції, але був тоді дефіцит ресурсів (у них скінчилося пальне), і це визначило її поразку. Завдяки своєї проникливості союзницька армія зрозуміла, де слабкість німецької армії, і виробила успішну оборонну стратегію. Німцям дозволили наступати доти, поки у них не закінчиться пальне. Потім вони використали цю слабкість, щоб перемогти.
З історії видно, що вибір часу є неправильним, якщо ви вторглись у Росію і не закінчили війну до зими. Наполеон, коли вторгся в Росію з величезними силами, передбачив усе, крім часу. Навіть при тому, що французи мали всі необхідні ресурси для того, щоб почати вторгнення, їх неправильний вибір часу зробив їх уразливими. Вони не могли розбити Наполеона на полі битви, і тому вони спалювали свої міста і поля, щоб позбавити його ресурсів, на які він розраховував, щоб пережити зиму. Завдяки цій стратегії – ударів по слабкому місцю армії Наполеона – росіяни повністю розгромили одну з найсильніших армій в історії.
Керування бізнесом
Продукція підприємства – це вироблені ним товари і надані послуги. Адміністрація – апарат керування від ради директорів до останнього майстра. Маркетинг займається рекламою і збутом. Ресурси – це гроші, люди, машини і механізми, фабрики, необхідні природні багатства. Усе це для того, щоб видати продукцію. Розрахунок часу – центр, навколо якого все об'єднано. Ми можемо робити найкращу і найдешевшу продукцію, але якщо ми не випускаємо її з 1950 року, ми, можливо, упустили свій шанс.
Авіазаводи "Пайпер" і "Сесна" робили приблизно однакову продукцію. Обидві компанії мали професійну адміністрацію, необхідні ресурси і правильний розрахунок часу. Але, незважаючи на все це, "Сесна" продає набагато більше літаків завдяки ефективному маркетингові.
Компанія "Форд" робить автомобілі. Компанія відразу стала випускати дуже гарну продукцію, мала правильний розрахунок часу, необхідні ресурси і відмінний маркетинг. Але слабким місцем компанії було адміністрування. Компанія "Дженерал моторс" мала сильну адміністрацію, але поступалася за іншими показниками. Спочатку вони просто копіювали продукцію компанії "Форд" і терпляче чекали, коли ж "Форд" зробить помилку. Незабаром фірма "Форд" почала відставати в удосконаленні продукції, а також неправильно розраховувати час. Вони рік за роком продовжували випускати все ту ж модель "Т". У той час, як "Дженерал моторс" з кожним роком вносила удосконалення у свою продукцію і передбачала час її випуску. Завдяки гарній рекламі і маркетингові "Дженерал моторс" зробила новий автомобіль предметом мрій, а продукцію компанії "Форд" застарілою. Діючи таким чином, вони перехопили ініціативу в автомобільній промисловості і не поступалися нею кілька десятиліть. Якби компанія "Форд" тримала під контролем усі п'ять принципів на своїх підприємствах і на підприємствах свого конкурента, вона б не відстала від компанії "Дженерал моторс". Якби "Дженерал моторс" тримала б під контролем усі п'ять принципів на своїх підприємствах і на підприємствах своїх конкурентів, компанія не уступила б лідерство японцям, які вловили тенденцію до попиту на автомобілі маленького розміру і більш високої якості задовго до того, як це зрозуміли в Детройті.
Це тільки невеликі приклади, як можна розкласти підприємство на п'ять складових частин для того, щоб швидко й ефективно проаналізувати його сильні і слабкі сторони. Звичайно, на різних підприємствах у п'яти принципів можуть бути свої особливості. Однак, загалом, ці принципи можна ефективно застосувати для розвитку і керування будь-яким підприємством.
Жонглювання тарілками
У процвітаючих підприємствах постійно спостерігаються тенденції до зміцнення однієї або декількох складових для підтримки загального балансу. Наприклад, коли змінюється виконавчий директор, рада директорів найчастіше використовує цю зміну для зміцнення тієї складової, в якій виявляється невелика слабкість. Якщо слабшає маркетинг, запрошують когось сильного в цій сфері. Але фахівець з маркетингу мало що розуміє у технічних і виробничих питаннях, тому якщо приділяти основну увагу маркетингові, то від цього може постраждати якість продукції. Тоді наступним кроком буде прагнення покращити якість продукції, що виготовляється. При таких змінах можна поліпшити її, але погіршиться маркетинг. Рідко якесь підприємство підтримує постійну гармонію у всіх сферах. Це відбувається подібно тому, як у жонглерів у цирку одні тарілки, що вони кидають, злітають нагору, а інші падають униз.
Розуміння основних правил дає можливість підтримувати одночасно сталий рівень усіх принципів, необхідних для успіху.
Простота в розмаїтості
Якщо ми маємо уяву, ми можемо уявити, як плани Наполеона можуть допомогти нам у нашій роботі. Робота на фабриці або в юридичній консультації іноді може зажадати від нас стільки ж хоробрості, такої ж рішучості і такого ж натхнення, як від знаменитого тренера, звичайно, якщо ми хочемо процвітати. Основні принципи для всіх однакові, їх можна застосовувати у великій корпорації, уряді або в приватному підприємництві.
Наполеон використовував усі п'ять принципів у своїх військових планах. Він переглянув стратегію бою своєї армії і поліпшив її (продукція). Він навчив своїх офіцерів думати стратегічно і мотивував їх своїм веденням (адміністрація). Він умів знайти необхідні капітали, набирав війська і забезпечував їх усім необхідним (ресурси). Його ведення і лідерство надихало Францію і навіть громадян конфронтуючих йому країн (маркетинг). Він, як правило, правильно вибирав час. І це було його могутньою зброєю. Коли він вторгся в Росію, він потерпів поразку у битві під Ватерлоо через те, що вибрав неправильний час для бою. Це найбільш важливий момент, який ми ігноруємо, якщо стаємо зарозумілими і самовпевненими.
Капітан "Карпатії" Рострон продемонстрував свої лідерські якості і свою підготовленість під час трагедії на "Титаніку" завдяки тому, що він знав і розумів п'ять необхідних принципів. Він добре знав свою продукцію (судно). Він блискуче використовував адміністрацію і ресурси. Він майстерно вибрав час і правильно виклав свій план (маркетинг), тому пасажири і команда були готові виконати поставлені перед ними завдання. Він знав своє судно і свій екіпаж добре, що дозволило йому швидко й ефективно проаналізувати недоліки і можливості у виниклій кризовій ситуації.
Генерал Лі використовував п'ять принципів, коли командував армією Північної Вірджинії. Цей приклад відноситься до цієї теми. Він використовував п'ять принципів, щоб компенсувати слабкі моменти. Він добре розумів принцип, що своїх супротивників треба знати краще, ніж вони знають самих себе. Така проникливість – дар, але цей дар треба розвивати. "Не можна вкласти те, що Бог не дав", але треба розвивати те, що Бог вклав у вас, інакше ви загубите свої таланти.