- •Передмова
- •Розділ 1. Еволюція менеджменту
- •1.1. Розвиток теорії та практики науки управління
- •1.2. Етапи розвитку менеджменту
- •1.3. Сучасні парадигми менеджменту
- •1.4. Рівні та сфери менеджменту
- •Питання для контролю:
- •Розділ 2. Основні концепції теорії управління
- •2.1. Концепція класичної теорії наукового управління (система Тейлора)
- •Три причини малої продуктивності праці за ф.Тейлором:
- •2.2. Концепція адміністративного управління
- •2.3. Організаційні принципи управління Гьюлика–Урвіка
- •2.4. Вчення м.Вебера про бюрократичну організацію
- •2.5. Вплив на якість управління фактору людських відносин
- •Питання для контролю:
- •Розділ 3. Цілі та задачі сучасного менеджменту
- •3.1. Поняття та зміст менеджменту
- •3.2. Завдання та цілі менеджменту
- •3.3. Характерні риси менеджменту
- •3.4. Функції менеджера
- •Питання для контролю:
- •Розділ 4. Ознаки і загальні риси організацій та їх різновиди
- •Китайська приказка
- •4.1. Загальна характеристика організацій
- •4.2. Різновиди та типологія організацій
- •Типологія організацій, що здійснюють підприємницьку діяльність
- •4.3. Організаційні форми об'єднання підприємств
- •4.4. Внутрішнє та зовнішнє середовище організації
- •4.5. Фактори міжнародного впливу
- •4.6. Організація як відкрита економічна система
- •4.7. Поняття суб'єкта та об'єкта управління в організації
- •4.8. Закони організації
- •4.9. Етапи життєвого циклу організації
- •4.10. Ознаки організації
- •Розділ 5. Функція планування
- •5. 1. Етапи планування
- •5.2. Складові планів
- •5.3. Основні принципи та рівні планування
- •5.4. Процес стратегічного планування
- •Питання для контролю:
- •Розділ 6. Функція мотивації
- •6.1. Поняття потреби та винагороди
- •6.2. Змістовні теорії мотивації
- •6.3. Процесуальні теорії мотивації
- •6.4. Концепція людських відносин
- •6.5. Стимулювання праці за ф.Тейлором
- •6.6. Теорія X і y д. Мак Грегора
- •6.7. Теорія мотиваційної гігієни Герцберга
- •6.8. Як можна використати результати досліджень у практиці управління
- •Питання для контролю
- •Розділ 7. Функція контролю
- •7.1. Сутність, елементи та процес управлінського контролю
- •7.2. Основні принципи контролю
- •7.3. Контроль – як зворотній зв’язок при виконанні управлінських рішень
- •7.4. Причини необхідності корегуючих дій
- •7.5. Види контролю
- •Питання для контролю
- •Тестові завдання
- •Розділ 8. Функція організації
- •8.1. Побудова організацій
- •8.2. Делегування повноважень (обов’язки, повноваження, відповідальність)
- •8.3. Класифікація організаційних структур
- •8.4. Принципи та процес побудови структур керування
- •Питання для контролю
- •Розділ 9. Технологія менеджменту
- •9.1. Основи психологічної теорії управління
- •9.2. Вимоги до технології менеджменту
- •9.3. Системи методів: адміністративні, економічні, соціально-психологічні
- •Питання для контролю:
- •Розділ 10. Сутність і складові процесу керувАння
- •10.1. Класифікація управлінських рішень
- •10.2. Що таке управлінське рішення?
- •10.3. Вивчення проблемних ситуацій
- •10.4. Системний підхід до вирішення проблемних ситуацій
- •Висновок
- •10.5. Системний підхід при оцінці проблем
- •10.6. Принципи прийняття рішень
- •10.7. Етапи процесу вироблення рішень
- •10.8. Методи та механізм прийняття рішень
- •10.9. Фактори, що впливають на процес вироблення рішень
- •10.10. Фактори, що впливають на достовірність прийняття рішень
- •10.11. Фактор ризику при прийнятті рішень
- •10.12. Якість управлінських рішень
- •10.13. Організація виконання рішень
- •10.14. Індивідуальні підходи до прийняття рішень особистістю
- •10.15. Інші підходи до прийняття рішень
- •Питання для контролю:
- •Розділ 11. Методи і моделі прийняття управлінсЬких рішень
- •11.1. Методи дослідження операцій
- •11.2. Прямі і зворотні задачі дослідження операцій
- •11.3. Вибір рішення в умовах невизначеності
- •11.4. Підходи до рішення задач в умовах "поганої невизначеності"
- •11.5. Багатокритеріальні задачі
- •Підходи до вирішення багатокритеріальних задач
- •Питання для контролю:
- •Розділ 12. Комунікаційний процес в управлінні
- •12.1. Етапи комунікаційного процесу
- •12.2. Формальні і неформальні комунікації
- •12.3. Ефективність комунікацій і комунікаційних бар'єрів
- •Питання для контролю:
- •Розділ 13. Функція керівництва в організації
- •13.1. Характеристика керівника
- •13.2. Форми влади та впливу на підлеглих
- •13.3. Авторитет керівника
- •13.4. Принципи керівництва
- •13.5. Стилі керівництва
- •13.6. Роль особистості керівника в управлінні
- •13.7. Формальне і неформальне лідерство
- •13.8. Причини виникнення неформальних об’єднань
- •Питання для контролю
- •Розділ 14. Конфліктні ситуації
- •14.1. Причини виникнення конфліктів
- •14.2. Роль особистості у виникненні конфліктних ситуацій
- •14.3. Модель і стадії розвитку конфлікту
- •14.4. Стилі подолання конфліктів
- •14.5. Як використати конфлікт в управлінні?
- •14.6. Прийоми з попередження появи та розвитку конфлікту та його локалізація і гасіння
- •14.7. Природа стресу та управління ним
- •Питання для контролю:
- •Розділ 15. Культура організації
- •15.1. Концепції культури організації
- •15.2. Соціально-психологічний клімат організації
- •15.3. Поводження людей в організації
- •15.4. Дрес-код організації
- •Питання для контролю:
- •Розділ 16. Управління направлене на успіх
- •16.1. Соціальна відповідальність менеджменту
- •16.2. Місія організації
- •16.3. Етика бізнесу
- •Issa – Міжнародна асоціація суднових постачальників,
- •16.4. Ефективність керування
- •Питання для контролю:
- •Розділ 17 . Роль менеджера в організації, його самовдосконалення
- •17.1. Роль менеджера в організації
- •Повчальна історія. Як Генрі Форд вирішив без менеджерів обійтися
- •17.2. Самовдосконалення менеджера
- •Питання для контролю:
- •Замість післямови. Перевірте свої можливості Перш ніж виконувати тести!
- •1. Чи можете ви бути керівником?
- •Управлінські ситуації:
- •Ключ до розв'язання
- •2. Перш ніж стати менеджером...
- •3. Ведучий чи відомий?
- •4. Командувати чи підкорятися?
- •5. Чи здатні Ви стати керівником?
- •6. Виявлення комунікативних і організаторських здібностей
- •Бланк питань
- •Бланк відповідей
- •Шкала оцінок комунікативних здібностей
- •Шкала оцінок організаторських здібностей
- •А. Тести на комунікабельність
- •8. Вивчення комунікативних і організаторських умінь
- •Ключі і обробка результатів
- •9. Воля та увага
- •10. Самооцінка
- •Який Ваш творчий потенціал
- •13. Оцінка рівня конфліктності особи
- •Література
Питання для контролю:
1. Що відноситься до основ психологічної теорії управління?
2. Чим відрізняються поняття «твердість» та «жорсткість» керівника?
3. Що є об’єктом керування?
4. У чому різниця між психологією управління та соціальною психологією?
5. Що таке управлінські потреби?
6. Що таке діагностико-прогнозовані потреби?
7. Що таке творчо-програмуючі потреби?
8. Що таке організаційно-виконавчі потреби?
9. Які ставляться вимоги до технології менеджменту?
10. Які фактори використовуються при прийнятті управлінських рішень?
11. Що таке система методів?
12. Дайте характеристику системи і методів.
13. Які особливі вимоги пред’являються до керівника?
Розділ 10. Сутність і складові процесу керувАння
Не так небезпечно прийняти погане рішення,
як не наважитися взагалі чи наважитися надто пізно.
Ф.Фенол
Найважливішим резервом підвищення ефективності функціонування будь-якої організації є підвищення якості прийнятих рішень, що досягається шляхом послідовного вдосконалення процесу прийняття рішень.
Прийняття рішень – складова частина будь-якої управлінської функції. Необхідність ухвалення рішення пронизує все, що робить керівник, формуючи мету і прагнучи її досягнення. Тому розуміння природи прийняття рішень надзвичайно важливо для всякого, хто хоче процвітати в мистецтві керівництва.
Ефективне прийняття рішень необхідне для виконання управлінських функцій. Удосконалення процесу прийняття обґрунтованих об’єктивних рішень у ситуаціях виняткової складності досягається шляхом використання наукового підходу до даного процесу, моделей і кількісних методів прийняття рішень.
10.1. Класифікація управлінських рішень
Класифікація рішень необхідна для визначення загальних підходів до їх розробки, реалізації й оцінки, що дозволяє підвищити їхню якість, ефективність і наступність. Вони можуть бути класифіковані найрізноманітнішими способами. Найбільш розповсюдженими є такі принципи класифікації:
за функціональним змістом;
за характером розв’язування завдань (сферою дій);
за ієрархією керування;
за характером організації розробок;
за характером мети;
через виниклі причини;
за вихідними методами розробок;
з організаційного оформлення.
Вони можуть бути класифіковані також з функціонального змісту, тобто стосовно загальних функцій керування, наприклад:
– рішення планові;
– організаційні;
– контролюючі;
– прогнозуючі.
Звичайно, такі рішення торкаються тією чи іншою мірою усіх функцій керування, однак у кожній із них можна виділити основне ядро, пов’язане з якоюсь основною функцією.
Інший принцип класифікації пов’язаний із характером розв’язуваних завдань:
– економічних;
– організаційних;
– технологічних;
– технічних;
– екологічних та ін.
Найчастіше рішення пов’язані не з одним, а з безліччю завдань, які мають комплексний характер.
За рівнем ієрархії систем керування виділяють рішення на рівні системи, підсистеми, а також на рівні окремих елементів системи. Звичайно, ініціюються загальносистемні рішення, які потім доводяться до елементарного рівня, однак можливий і зворотній варіант.
У залежності від організації розробки рішень виділяються:
– одноосібні;
– колегіальні;
– колективні.
Перевага щодо способу організації вироблення рішень залежить від багатьох причин: компетентності керівника, рівня кваліфікації колективу, характеру завдань, ресурсів і т. п.
За характером цілей прийняті рішення можуть бути представлені як:
– поточні (оперативні);
– тактичні;
– стратегічні.
Рішення через причини поділяються на:
– ситуаційні, пов’язані з виникаючими обставинами;
– за розпорядженням вищих органів;
– програмні, пов’язані з включенням даного об’єкта керування у визначену структуру програмно-цільових відносин чи заходів;
– ініціативні, пов’язані з проявом ініціативи системи (у сфері виробництва товарів, послуг, посередницької діяльності);
– епізодичні й періодичні, які випливають з періодичності виробничих процесів у системі.
Важливим класифікаційним підходом служать методи розробки рішень. До їх числа можна віднести:
– графічні, з використанням графоаналітичних підходів (мережних моделей і методів, стрічкових графіків, структурних схем, декомпозиції великих систем);
– математичні методи, які припускають формалізацію уявлень, відносин, пропорцій, термінів, подій, ресурсів;
– евристичні, пов’язані з широким використанням експертних оцінок, розробки сценаріїв, ситуаційних моделей.
За організаційним оформленням рішення поділяються на:
– тверді, які однозначно задають подальший шлях їх втілення;
– орієнтуючі, які визначають напрямок розвитку системи;
– гнучкі, які змінюються відповідно до умов функціонування і розвитку системи;
– нормативні, які задають параметри протікання процесів у системі.
Оскільки рішення приймаються людьми, то їхній характер багато в чому несе на собі відбиток особистості менеджера, причетного до їх прояви на світ. У зв’язку з цим прийнято розрізняти врівноважені, імпульсивні, інертні, ризиковані й обережні рішення.
Врівноважені рішення приймають менеджери уважно і критично стосовно до своїх дій, висунутих гіпотез та їх перевірки. Звичайно, перш ніж приступити до ухвалення рішення, вони мають сформульовану вихідну ідею.
Імпульсивні рішення, їх автори легко генерують найрізноманітніші ідеї у необмеженій кількості, але не в змозі їх перевірити, уточнити, оцінити. Тому рішення виявляються недостатньо обґрунтованими і надійними, приймаються «знаскоку», «ривками».
Інертні рішення стають результатом обережного пошуку. У них навпаки контрольні й уточнюючі дії переважають над генеруванням ідей, тому в таких рішеннях важко знайти оригінальність, блиск, новаторство.
Ризиковані рішення відрізняються від імпульсивних тим, що їх автори не мають потреби в ретельному обґрунтуванні своїх гіпотез і якщо упевнені в собі, можуть не боятися будь-яких небезпек.
Обережні рішення характеризуються старанністю оцінки менеджером усіх варіантів, надкритичним підходом до справи. Вони більш інертні, не відрізняються новизною й оригінальністю.
Перераховані види рішень приймаються, в основному, в процесі оперативного керування персоналом. Для стратегічного і тактичного керування будь-якої підсистеми системою менеджменту приймаються раціональні рішення, засновані на методах економічного аналізу, обґрунтування й оптимізації.