10.2. Що таке управлінське рішення?

Управлінське рішення – це директивний документ, який організовує, спрямовує, стимулює спільну діяльність колективу або колективів. Рішення – це одне з найважливіших протирічних інструментів керування. Для того, щоб воно було вірним, збалансованим, дійсним, потрібні знання, уміння, досвід, тобто серйозна підготовка. Є декілька ознак, за якими ґрунтуються рішення: зміст (економічні, політичні); рішення управління, на якому приймаються ухвали; форма, строки і т. д. З тих документів, які поліпшують справу, сприяють подоланню виникаючих проблем і протиріч у господарському житті, в свою чергу, можна виділити два найпоширеніших види: перший – це оперативні рішення, де головним чином змінюються строки, окремі кількісні параметри, конкретні виконавці, у той же час, як загальні завдання, технологія, кадри, в цілому, залишаються тими самими. В таких випадках керівник, як правило, досить швидко, без додаткової підготовки приймає рішення, визначає необхідні заходи, які в більшості нагадують попередні. Наприклад, до таких рішень можна віднести накази про підготовку підприємства до змін, про звільнення або прийом на роботу, про заохочення найкращих робітниць до 8 Березня і т.п. У ряді випадків рішення з типових завдань передаються на ЕОМ. Наприклад, зараз на багатьох підприємствах зарплата нараховується не в бухгалтеріях, а в обчислювальних центрах.

Другий тип рішень – це стратегічні рішення. Стратегічне рішення – це результат аналізу, пошуку, розрахунків, дискусій і роздумів великої кількості людей, куди звичайно входять представники суспільних організацій, новатори і взагалі творчі люди, належно від займаних посад. Таке рішення спирається на колективні знання і досвід, що дозволяє не тільки передбачати, але й впливати у потрібному напрямку на хід подій. При цьому дуже важливим є вміння дивитися на звичну схему дій по-новому. Так, на Сахалін багато років бетонні деталі для будівництва завозилися з материка. Це коштувало дуже дорого. Деякі керівники намагалися знайти постачальника поближче. Колективний пошук показав, що більш економічно буде побудувати цементний завод на острові і виробляти деталі на місці.

Стратегічне рішення – це програма взаємопов’язаних заходів, обов'язкових для виконання трудовим колективом і спрямованих на подолання виникаючих протиріч у виробництві.

Кожний колектив накладає на стратегічне рішення відбиток свого стилю. Певні особливості створюються також різноманітністю і неповторністю умов, розвитку конкретних підприємств, окремих планових періодів. Але все ж у всіх стратегічних рішеннях, як правило, присутні загальні риси.

По-перше, таке рішення виступає як комплексна програма дій на перспективу. Вона забезпечує ефективне функціонування господарського об’єкта шляхом чіткої координації і дотримання необхідної пропорційності у взаємодії його окремих частин, а також зовнішніх зв’язків.

Тільки в цьому випадку виконується стійка кооперація і здійснюються переваги спеціалізації. Стратегічне рішення, звісно, поглиблює поділ праці і в цей же час якісно закріплює планомірність, а також інші сфери виробничих відносин.

По-друге, загальною рисою таких рішень є їх директивний характер. Чіткий порядок, високий рівень узгодженості в діяльності чисельних ланок виробництва потребують високої виконавської дисципліни, а також своєчасного і точного виконання прийнятих рішень.

Коли рішення прийняте, план затверджений, залишається лише один обов’язок – його виконати, щоб якісні показники були кращими.

По-третє, стратегічне рішення завжди націлене на подолання суперечностей у виробництві. Там, де розвиток керованого об’єкта відбувається стійко, без великих труднощів, зрозуміло, що немає необхідності в активному втручанні у хід справи. Однак, спокій рідко зустрічається у побутовому житті. Подолавши одне протиріччя, колектив зустрічається з іншим, і це закономірно, тому що нове завжди йде на зміну старому.