10.9. Фактори, що впливають на процес вироблення рішень

Фактори, що визначають якість і ефективність управлінських рішень, можна класифікувати за різними ознаками – як фактори внутрішні і зовнішні (вплив навколишнього середовища). До числа цих факторів варто віднести:

1) закони об'єктивного світу, пов'язані з прийняттям і реалізацією рішень;

2) чітке формулювання мети – для чого приймається рішення, які реальні результати можуть бути досягнуті, як виміряти, співставити намічену мету і досягнуті результати;

3) обсяг і цінність інформації – для успішного прийняття рішення головним є не обсяг інформації, а цінність, обумовлена рівнем професіоналізму, досвіду, інтуїцією менеджерів;

4) час розробки рішення – як правило, управлінське рішення завжди приймається в умовах дефіциту часу і надзвичайних обставин (дефіциту ресурсів, активності конкурентів, ринкової кон'юнктури, непослідовного поводження політиків);

5) організаційні структури управління;

6) форми і методи здійснення управлінської діяльності;

7) методи і методики розробки і реалізації рішень (наприклад, якщо фірма лідирує – методика одна, якщо слідує за іншими – інша);

8) суб'єктивність оцінки варіанту вибору рішення: чим більш неординарним є рішення, тим суб'єктивніша оцінка;

9) становище керованої системи (психологічний клімат, авторитет керівника, професійно-кваліфікаційний склад менеджерів і т. ін.);

10) систему експертних оцінок якості й ефективності рішень.

Управлінські рішення повинні спиратися на об'єктивні закони і закономірності суспільного розвитку. З іншого боку, рішення істотно залежать від безлічі суб'єктивних факторів – логіки розробки рішень, якості оцінки ситуації, структуризації завдань і проблем, визначеного рівня управління.

10.10. Фактори, що впливають на достовірність прийняття рішень

Організації являють собою складні системи, а вони, в свою чергу, є частинами ще більш складної цілісності. Оскільки організованим діям притаманні складнощі, а управлінські рішення приймаються людьми і впливають на них, при прийнятті рішень необхідно враховувати цілий ряд різноманітних факторів. Ми розглянемо основні фактори, від яких насамперед залежить, як приймаються рішення і наскільки ефективними вони будуть. Це власні оцінки керівника, рівень ризику, час і змінне навколишнє середовище, інформаційні і поведінські ситуації, негативні наслідки та їх взаємозв'язок при прийнятті рішень.

• Власні оцінки керівника. Власні оцінки містять суб'єктивне ранжування важливості, якості чи блага. Кожна людина має свою систему цінностей, яка визначає її дії і впливає на рішення, що приймаються. Наприклад, ви можете вважати неправильним притримати інформацію, за допомогою якої колега міг би вдосконалити проект, над яким він працює. Незважаючи навіть на те, що цей робітник може бути вашим головним конкурентом на шляху до посадового підвищення, цінність, яку ви надаєте лояльності і відкритості, примушує вас прийняти рішення про вчасну передачу інформації колезі.

Дослідження підтверджують, що ціннісні орієнтації впливають на спосіб, яким приймається рішення. Дослідження показали, що в системі цінностей американських менеджерів є явний перекіс у бік економіки, політики та науки на противагу соціальним, релігійним та естетичним аспектам. Наприклад: керівник, ставлячи на перше місце максимізацію прибутку, скоріш за все не вкладе кошти в реконструкцію кафетерію для робітників. Керівник, для якого головне – чуйність до людей, скоріш піде на справедливе підвищення платні, ніж на її скорочення через вивільнення коштів на фінансування науково-дослідницьких проектів.

Дуже різняться менеджери різних країн, проте є і схожість їх ціннісних орієнтацій. Наприклад, австралійські керівники надають перевагу «м'якому» підходу до керування і приділяють значну увагу своїм підлеглим; південнокорейські – більшого значення надають пошануванню вищестоящих і відрізняються відданістю компанії.

• Ухвалення рішення. В ході затвердження альтернативних рішень керівник повинен прогнозувати можливі результати при різних обставинах. Ці обставини кваліфікуються як умови визначеності, ризику і невизначеності.

Думка – 1) думка про що-небудь; 2) думка, в якої стверджується або заперечується щось стосовно предмета або явища.

Визначеність. Рішення ухвалюється в умовах визначеності, коли керівник точно знає результат кожного з альтернативних варіантів вибору. Прикладом певного рішення може бути вкладення збиткової готівки в 10% депозитні сертифікати уряду США. Керівник знає, що за винятком виникнення вкрай малоймовірних обставин, внаслідок чого федеральний уряд не зможе виконати свої зобов'язання, організація одержить рівно 10% на вкладені кошти. Таким чином керівник може, щонайменше на найближчу перспективу точно встановити, якими будуть витрати на виробництво певного виробу, оскільки орендна плата, вартість матеріалів і робочої сили відомі або можуть бути підраховані з високою точністю.

Порівняно небагато рішень ухвалюються в умовах визначеності. Ситуації наявності визначеності називають детермінірованими.