4.10. Ознаки організації

1. Це об'єднання людей. Люди зі специфічними функціями та ролями утворюють різні частини організації.

2. Створюється та існує для досягнення спільної мети, яка поєднує людей для реалізації певних потреб та інтересів. Необхідна умова досягнення загальних цілей – спільна діяльність, яка існує в різних формах взаємодії: спільне виконання робіт, їх координація, обмін інформацією тощо.

3. Взаємодія дозволяє інтегрувати діяльність людей, сприяє формуванню організації як єдиного цілого, що має якісно нові властивості, які не можна звести до суми властивостей складових частин (ефект енергії).

4. Організація має певні межі, які дозволяють їй існувати автономно від інших подібних формувань, не дозволяє їй розсіятися в оточуючому середовищі. Кордони визначаються: видами діяльності, чисельністю працюючих, капіталом, виробничими площами, територією, матеріальними ресурсами тощо.

5. Господарські асоціації створюються з метою координації господарчої діяльності поглиблення спеціалізації та розвитку кооперації, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками своїх фінансових і матеріальних ресурсів. Члени асоціації можуть входити до складу інших об'єднань підприємств без погодження з асоціацією.

6. Франчайзні корпорації – це форма підприємницької діяльності, яка полягає у наданні права на виробництво і реалізацію продуктів із наданням технічної й організаційної допомоги.

Питання для контролю:

1. Яким характеристикам повинна відповідати організація?

2. Які умови повинні бути для досягнення загальних цілей організації?

3. Що таке організація?

4. Як виглядає загальна модель організації?

5. Що таке правовий статус організації?

6. Що таке господарські організації?

7. З чого складаються громадські організації?

8. Які бувають організації за формою власності?

9. Які бувають організації за розмірами?

10. Які бувають організації за джерелами фінансування?

11. Згідно з Українським законодавством організація це що?

12. Які бувають організаційні форми об'єднання підприємств?

13. Що таке внутрішнє середовище організації?

14. Поняття зовнішнього середовища організації.

15. Що таке життєвий цикл організації?

16. Етапи життєвого циклу.

17. Обов'язки керівника на стадії створення організації.

18. Обов'язки керівника на стадії зрілості організації.

19. Стадія занепаду організації.

20. Закони організації.

21. Що таке загальна характеристика організації?

22. Поняття горизонтального розподілу праці.

23. Поняття вертикального розподілу праці.

24. Що таке середовище прямого впливу?

25. Що належить до середовища прямого впливу?

26. Поняття про середовище побічного впливу.

27. Що належить до середовища побічного впливу?

28. Яке місце в організації належить факторам міжнародного оточення?

29. Різновиди міжнародного бізнесу.

30. Фактори міжнародного бізнесу.

Розділ 5. Функція планування

Тільки тоді, коли ми приходимо до мети,

ми вирішуємо, що шлях був правильним.

П.Валері

Основними завданнями у процесі управління виробничо-господарською діяльністю будь-якої організації є:

- забезпечення виконання плану виробництва продукції високої якості та послуг при мінімальних витратах праці та матеріальних ресурсів;

- створення умов для технічного прогресу, розвитку виробництва та підвищення його ефективності;

- створення сприятливих і безпечних умов праці;

- забезпечення раціонального поєднання особистих інтересів робітників з інтересами організації;

- забезпечення ефективного збуту продукції.

Планування – це процес підготовки рішень: що, як, коли і ким повинно бути зроблено. Планування – розробка цілей організації і визначення найкращих засобів їх досягнення. Без сумніву, планування є основною функцією управління, від якої залежать усі інші функції. Менеджер-плановик накреслює цілі організації і намагається віднайти найкращі засоби їх досягнення. Він аналізує бюджети, баланси, інформацію про стан навколишнього середовища, ресурси, які є в розпорядженні організації і які вона може придбати.

Найважливіший аспект планування – це ретельна оцінка вихідних даних. Оскільки організація розвивається тим або іншим чином під впливом умов, що склалися в минулому, то зміна цих умов викликає необхідність нових методів діяльності організації.

Наприклад, зміни на ринку праці, власна мережа професійної підготовки кадрів потребують нових підходів до управління персоналом; швидкий розвиток нових технологій призвів до появи нових банківських продуктів, принципово іншої системи персоналу, переходу на нову систему документообігу тощо. Ця функція потребує від менеджера володіння навичками системного мислення.

Звичайно види планів визначаються горизонтом планування, тобто діяльністю планового періоду. Короткостроковий план комерційного підприємства включає період до 12 місяців, а середньостроковий план – від одного до п'яти років. П'яти- та десятирічні плани називаються довгостроковими. Типовий керівник середньої ланки відповідає за короткострокове планування. Управлінці цього рівня рідко складають середньострокові або довгострокові плани.

Чи є необхідним планування? Для деяких це дуже серйозне питання. Чому не дозволити працівникам самим вирішувати, як виконувати роботу? Чому не дозволити подіям плинути по-своєму, оскільки все на світі, в решті решт, буде добре?

Відповідь на ці питання двояка. По-перше, згідно принципам управління плануванням повинні займатися керівники, а не робітники, по-друге, історія повна катастроф, які свідчать про те, що відбувається, коли планування відсутнє. При неповному плануванні або його відсутності й може трапитися повний безлад.

Зараз планують майже все. Організації всіх типів планують на довгий час все більше аспектів своєї діяльності Планують менше – спираючись на інтуїцію або передчуття, а більше – покладаючись на прогнози та аналізи. Зрозуміло, рідко вдається точно передбачити майбутнє, і фактори, які не знаходяться під контролем, можуть порушити найбільш продумані плани. Однак, при відсутності планування хід подій надається волі випадку.

Розподіл праці – проста, але важлива ідея. Важливість її в тому, що вона чітко вказує на значення управлінців та виділене коло їх обов'язків. Ця ідея передбачає, що праця робітників стане більш продуктивною, якщо вони будуть працювати під керівництвом керівників, які планують, організують, контролюють і стимулюють робітників.