- •Передмова
- •Розділ 1. Еволюція менеджменту
- •1.1. Розвиток теорії та практики науки управління
- •1.2. Етапи розвитку менеджменту
- •1.3. Сучасні парадигми менеджменту
- •1.4. Рівні та сфери менеджменту
- •Питання для контролю:
- •Розділ 2. Основні концепції теорії управління
- •2.1. Концепція класичної теорії наукового управління (система Тейлора)
- •Три причини малої продуктивності праці за ф.Тейлором:
- •2.2. Концепція адміністративного управління
- •2.3. Організаційні принципи управління Гьюлика–Урвіка
- •2.4. Вчення м.Вебера про бюрократичну організацію
- •2.5. Вплив на якість управління фактору людських відносин
- •Питання для контролю:
- •Розділ 3. Цілі та задачі сучасного менеджменту
- •3.1. Поняття та зміст менеджменту
- •3.2. Завдання та цілі менеджменту
- •3.3. Характерні риси менеджменту
- •3.4. Функції менеджера
- •Питання для контролю:
- •Розділ 4. Ознаки і загальні риси організацій та їх різновиди
- •Китайська приказка
- •4.1. Загальна характеристика організацій
- •4.2. Різновиди та типологія організацій
- •Типологія організацій, що здійснюють підприємницьку діяльність
- •4.3. Організаційні форми об'єднання підприємств
- •4.4. Внутрішнє та зовнішнє середовище організації
- •4.5. Фактори міжнародного впливу
- •4.6. Організація як відкрита економічна система
- •4.7. Поняття суб'єкта та об'єкта управління в організації
- •4.8. Закони організації
- •4.9. Етапи життєвого циклу організації
- •4.10. Ознаки організації
- •Розділ 5. Функція планування
- •5. 1. Етапи планування
- •5.2. Складові планів
- •5.3. Основні принципи та рівні планування
- •5.4. Процес стратегічного планування
- •Питання для контролю:
- •Розділ 6. Функція мотивації
- •6.1. Поняття потреби та винагороди
- •6.2. Змістовні теорії мотивації
- •6.3. Процесуальні теорії мотивації
- •6.4. Концепція людських відносин
- •6.5. Стимулювання праці за ф.Тейлором
- •6.6. Теорія X і y д. Мак Грегора
- •6.7. Теорія мотиваційної гігієни Герцберга
- •6.8. Як можна використати результати досліджень у практиці управління
- •Питання для контролю
- •Розділ 7. Функція контролю
- •7.1. Сутність, елементи та процес управлінського контролю
- •7.2. Основні принципи контролю
- •7.3. Контроль – як зворотній зв’язок при виконанні управлінських рішень
- •7.4. Причини необхідності корегуючих дій
- •7.5. Види контролю
- •Питання для контролю
- •Тестові завдання
- •Розділ 8. Функція організації
- •8.1. Побудова організацій
- •8.2. Делегування повноважень (обов’язки, повноваження, відповідальність)
- •8.3. Класифікація організаційних структур
- •8.4. Принципи та процес побудови структур керування
- •Питання для контролю
- •Розділ 9. Технологія менеджменту
- •9.1. Основи психологічної теорії управління
- •9.2. Вимоги до технології менеджменту
- •9.3. Системи методів: адміністративні, економічні, соціально-психологічні
- •Питання для контролю:
- •Розділ 10. Сутність і складові процесу керувАння
- •10.1. Класифікація управлінських рішень
- •10.2. Що таке управлінське рішення?
- •10.3. Вивчення проблемних ситуацій
- •10.4. Системний підхід до вирішення проблемних ситуацій
- •Висновок
- •10.5. Системний підхід при оцінці проблем
- •10.6. Принципи прийняття рішень
- •10.7. Етапи процесу вироблення рішень
- •10.8. Методи та механізм прийняття рішень
- •10.9. Фактори, що впливають на процес вироблення рішень
- •10.10. Фактори, що впливають на достовірність прийняття рішень
- •10.11. Фактор ризику при прийнятті рішень
- •10.12. Якість управлінських рішень
- •10.13. Організація виконання рішень
- •10.14. Індивідуальні підходи до прийняття рішень особистістю
- •10.15. Інші підходи до прийняття рішень
- •Питання для контролю:
- •Розділ 11. Методи і моделі прийняття управлінсЬких рішень
- •11.1. Методи дослідження операцій
- •11.2. Прямі і зворотні задачі дослідження операцій
- •11.3. Вибір рішення в умовах невизначеності
- •11.4. Підходи до рішення задач в умовах "поганої невизначеності"
- •11.5. Багатокритеріальні задачі
- •Підходи до вирішення багатокритеріальних задач
- •Питання для контролю:
- •Розділ 12. Комунікаційний процес в управлінні
- •12.1. Етапи комунікаційного процесу
- •12.2. Формальні і неформальні комунікації
- •12.3. Ефективність комунікацій і комунікаційних бар'єрів
- •Питання для контролю:
- •Розділ 13. Функція керівництва в організації
- •13.1. Характеристика керівника
- •13.2. Форми влади та впливу на підлеглих
- •13.3. Авторитет керівника
- •13.4. Принципи керівництва
- •13.5. Стилі керівництва
- •13.6. Роль особистості керівника в управлінні
- •13.7. Формальне і неформальне лідерство
- •13.8. Причини виникнення неформальних об’єднань
- •Питання для контролю
- •Розділ 14. Конфліктні ситуації
- •14.1. Причини виникнення конфліктів
- •14.2. Роль особистості у виникненні конфліктних ситуацій
- •14.3. Модель і стадії розвитку конфлікту
- •14.4. Стилі подолання конфліктів
- •14.5. Як використати конфлікт в управлінні?
- •14.6. Прийоми з попередження появи та розвитку конфлікту та його локалізація і гасіння
- •14.7. Природа стресу та управління ним
- •Питання для контролю:
- •Розділ 15. Культура організації
- •15.1. Концепції культури організації
- •15.2. Соціально-психологічний клімат організації
- •15.3. Поводження людей в організації
- •15.4. Дрес-код організації
- •Питання для контролю:
- •Розділ 16. Управління направлене на успіх
- •16.1. Соціальна відповідальність менеджменту
- •16.2. Місія організації
- •16.3. Етика бізнесу
- •Issa – Міжнародна асоціація суднових постачальників,
- •16.4. Ефективність керування
- •Питання для контролю:
- •Розділ 17 . Роль менеджера в організації, його самовдосконалення
- •17.1. Роль менеджера в організації
- •Повчальна історія. Як Генрі Форд вирішив без менеджерів обійтися
- •17.2. Самовдосконалення менеджера
- •Питання для контролю:
- •Замість післямови. Перевірте свої можливості Перш ніж виконувати тести!
- •1. Чи можете ви бути керівником?
- •Управлінські ситуації:
- •Ключ до розв'язання
- •2. Перш ніж стати менеджером...
- •3. Ведучий чи відомий?
- •4. Командувати чи підкорятися?
- •5. Чи здатні Ви стати керівником?
- •6. Виявлення комунікативних і організаторських здібностей
- •Бланк питань
- •Бланк відповідей
- •Шкала оцінок комунікативних здібностей
- •Шкала оцінок організаторських здібностей
- •А. Тести на комунікабельність
- •8. Вивчення комунікативних і організаторських умінь
- •Ключі і обробка результатів
- •9. Воля та увага
- •10. Самооцінка
- •Який Ваш творчий потенціал
- •13. Оцінка рівня конфліктності особи
- •Література
14.7. Природа стресу та управління ним
Стрес – подія неординарна, вона нас загартовує і тренує, але тільки в тому випадку, якщо відбувається нечасто. Перманентний стресовий стан приводить до хвороби. Звикання до «підбадьорювання» – те ж саме, що звикання до наркотику. Наслідки настільки ж згубні.
Стрес є частиною життя усіх нас. Однак, надзвичайно важливо пояснити поняття стресу у визначених термінах. Деякі фахівці вважають, що стрес – це той тиск, що приводить до стану емоційного дискомфорту. Інші думають, що емоційний дискомфорт – це стрес, викликаний тиском або умовами, іменованими стресорами. Треті розглядають стрес у термінах фізіологічних або тілесних реакцій: тиск крові, серцебиття, гормональний рівень. Стрес можна визначити як комплекс фізичних, хімічних і ментальних реакцій людини на стимули або стресори в навколишнім оточенні. Це означає, що сили навколишнього середовища виводять з рівноваги фізіологічні і ментальні функції людини. Стрес, звичайно, сприймається в термінах негативних реакцій, однак, він може мати також позитивне значення для людини. Стрес сприяє мобілізації зусиль людини. Розглянемо негативні сторони стресу всіх процесів життєдіяльності людини.
Стрес і захворювання:
Пов’язані з роботою стреси сприяють цілому рядові захворювань, таких, наприклад, як хвороба коронарних судин серця, гіпертонія, виразки травневих шляхів і, крім того, численним психологічним явищам, таким як тривожний стан, депресія. Дослідження показали, що стреси безпосереднім чином впливають на ендокринну систему, а також – на емоції. Крім того, стрес впливає на організм і порушує його в цілому.
Зв'язок між стресом і захворюваннями ще повинен вивчатися і становить значний інтерес для менеджерів. Взагалі, психологічні стреси, пов’язані з роботою, не являють собою серйозних психозів. Проте вони несуть розлади психіки, тому для менеджера важливий зв'язок між стресами і психологічними реакціями.
Відповідність між особистістю і середовищем:
Зміни на роботі і в оточенні людини неминучі. Менеджери повинні врахувати зміни, що іноді можуть вивести людину з рівноваги. Невідповідність виявляється на багатьох рівнях: суб’єктивному (почуття втоми), у поводженні (небезпека інциденту), на когнітивному (ослаблення розумових здібностей); фізіологічному (підвищений кров’яний тиск); організаційному (високій рівень пропусків).
Тим, хто готовий працювати зі стресом, потрібно бути готовим, щоб приділяти час роботі з підвищення власної стресостійкості.
Перш ніж починати працювати зі стресом, вирішіть, що для вас важливіше – усунути справжню причину стресу і відчути негайне полегшення. Якщо друге – виконайте вправи на розслаблення (але не скаржтеся, що стресів менше не стає, а вправи допомагають не надовго). Якщо вас цікавить подальша доля власного бізнесу, родини, і взагалі ви – стратег, то починайте працювати на перспективу. А для цього необхідно вирішити, хто ви у своєму житті – лідер або … людина, що пристосовується до обставин. Якщо вам близька позиція «господаря» ситуації і ви впевнені, що ваше сприйняття події, яка призвела до стресу, знаходиться в зоні вашого контролю, виходить, ви здатні отримати урок з того, що трапилося, і стати більш стресостійким.
Пропонуємо розглянути два напрямки в роботі зі стресом:
- реалізація стратегії, спрямованої на підвищення стресостійкості;
- вправи, що допоможуть зняти напругу, викликану стресом, і розслабити тіло.
Розслаблення необхідне для прийняття правильних рішень, творчого підходу до ситуації, яка створилася, а також для реалізації стратегії.
Щоб підвищити свою стресостікість, важливо усвідомити, які ресурси ви маєте. По суті, питання в тім, де брати сили. Можна сміло стверджувати, що кожна здорова (психічно) людина має ці ресурси, але не кожна ними користується. Чому? Банальна лінь. Щоб одягнути власну лінь у шляхетний одяг, ми говоримо собі (й іншим), як нам важко, у яких нелюдських умовах ми живемо і працюємо і т. д. і т. п… Реалістичність цих похмурих картин залежить від багатства нашої уяви, творчих здібностей і … ступеню нелюбові до себе. Чим менше ми себе любимо, тим більше шкодуємо, тим нераціональніше використовуємо подаровані природою безцінні ресурси. У теорії це називається «багато міркувань – і жодної дії». Чи можна трансформувати наше трагічне сприйняття стресової події в енергію для досягнення потрібного результату? Складно, але можливо.
Отже, які ресурси нам необхідні, щоб справитися зі стресовими ситуаціями, коли б вони не виникли. Якщо ви вибрали позицію «хазяїна» і готові діяти (визначати зону свого впливу, шукати різні способи виходу з проблемної ситуації), виходить, ви володієте одним із ресурсів – здатністю робити вибір і гнучко діяти. Гнучкість означає варіативність рішень щодо способів виходу із ситуації. Разом з тим не треба забувати про власне право на помилку, про те, що доведеться падати, вставати і знову йти, можливо, трохи змінивши напрямок або швидкість руху. Припустимо, стресова ситуація настільки сильно подіяла на вас, що мозок відмовляється працювати. Думкою попросіть допомоги в інших людей, у тих, хто, на ваш погляд, міг би легко впоратися з подібною проблемою. Спробуйте уявити себе цією людиною, подумати про те, як вона поводиться, як вона успішно щось починає. Зрештою, згадайте власні успішні дії в іншій ситуації і задоволення, що ви відчули в результаті цього. І відповідь обов’язково прийде.
Оптимальним результатом усіх цих зусиль будуть 3-4 придуманих вами способи вирішення проблеми. Запам’ятайте (а краще – запишіть) їх, навіть, якщо деякі з них будуть неймовірними: ніхто не знає, що саме спрацює, – може, вони зовсім не такі вже й “божевільні”, якщо прийшли в голову.
Ще один ваш ресурс – рішучість. Він допомагає сконцентрувати всі сили в напрямку руху до мети. Ніщо так не краде у вас енергію, як внутрішні протиріччя, нерішучість, нескінченні сумніви.
Як правило, усі ми – люди, що в тім або іншому ступені міркують про зміст буття. Утім, перед тим як діяти рішуче, подумати ніколи не зашкодить. Питання в тім – про що думати? Про те, як усе погано або які всі навколо погані, а може, задуматися про себе, звернутися до внутрішніх цінностей, постаратися зрозуміти, «що в моєму королівстві не так, чому потрібно навчитися, що змінити?». Може бути, спочатку варто позбутися звички думати про себе погано: вічно мені не везе, от якби в мене був порядний партнер (начальник, підлеглий, дружина (чоловік), дитина… Список можна продовжувати довго і… даремно), тоді б я… Постарайтеся відповісти собі на питання: «ЧОГО Я ХОЧУ І ЯК Я ХОЧУ ЦЕ ЗРОБИТИ?».
Ваш вибір допоможе повноцінно використати наступний, надзвичайно важливий ресурс – випробування. Ті події, що нас у тім або іншому ступені емоційно зачіпають, швидше за все, не випадкові. Багато чого залежить від того, як ми їх сприймаємо. Якщо розцінюємо стрес як покарання, а стресора – як ворога, з яким потрібно боротися, то одержуємо і покарання, і ворога. Якщо сприймаємо стрес як випробування, можливість просування до того, чого ми хочемо, то одержуємо нові можливості.
І, нарешті, кілька вправ, які допоможуть вам трохи розслабитися, зняти емоційну напругу, попросту кажучи – втихомирити гнів і зменшити тривогу.
Обхопіть руками передпліччя для того, щоб відчути опору в собі. Зробіть глибокий вдих. Щільно «приростіть» до підлоги (до землі) – відчуйте опору під собою. Подивіться вдалину, розкажіть собі про те, що бачите, і послухайте свій голос. Поворушіться і відчуйте рух свого тіла – знайдіть рівновагу.
Втягніть живіт на рахунок «раз». Затримайте подих на 5 секунд. Розслабте живіт на рахунок «два». Зробіть вдих і видих. Втягніть живіт на рахунок «раз, два». Затримайте подих на 10 секунд, потім розслабте живіт на рахунок “два”. Зробіть вдих і видих. Зосередьтеся на рахунку і на моделі, що створюєте. Утягніть живіт на рахунок «раз, два, три». Затримайте подих на 15 секунд. Розслабте живіт на рахунок “три”. Досить.
Встаньте прямо – ноги на ширині плечей, щільно притиснуті до підлоги. Підніміть руки і потягніться всім тілом якнайвище, підніміться на пальці, думкою уявляючи, що ви дістаєте до неба. Поступово послабляючи напругу, опустіться на п’яти, але руки нехай залишаються піднятими. Потім опустіть їх униз. Друге розтягування – руки в боки. Напружено «розтягніться» в різні боки. Потім руки вільно опустіть їх униз. Плечі розслаблені, спині легко. Тепер звісьтеся від плечей до талії вниз, як білизна на мотузці. Повисіть так кілька секунд, почуваючи вагу в руках. Нехай голова вільно «бовтається» на шиї, шия вільна від усякої напруги. Повільно підніміться і постійте кілька секунд, погойдуючись, відчуваючи спину, кожен хребець. Подихаєте повільно і вільно.
«Прогулянка по лінії розслаблення». Уявіть (або зобразіть на підлозі) лінію, на одному кінці якої стрес, а на іншому – розслаблення. Станьте в тій точці на лінії, що характеризує ваш стан (якщо ви в стресі, то якнайближче до позиції «стрес»). Станьте обличчям до «стресу» і повільно починайте рух дрібними кроками у бік «розслаблення».