- •Передмова
- •Розділ 1. Еволюція менеджменту
- •1.1. Розвиток теорії та практики науки управління
- •1.2. Етапи розвитку менеджменту
- •1.3. Сучасні парадигми менеджменту
- •1.4. Рівні та сфери менеджменту
- •Питання для контролю:
- •Розділ 2. Основні концепції теорії управління
- •2.1. Концепція класичної теорії наукового управління (система Тейлора)
- •Три причини малої продуктивності праці за ф.Тейлором:
- •2.2. Концепція адміністративного управління
- •2.3. Організаційні принципи управління Гьюлика–Урвіка
- •2.4. Вчення м.Вебера про бюрократичну організацію
- •2.5. Вплив на якість управління фактору людських відносин
- •Питання для контролю:
- •Розділ 3. Цілі та задачі сучасного менеджменту
- •3.1. Поняття та зміст менеджменту
- •3.2. Завдання та цілі менеджменту
- •3.3. Характерні риси менеджменту
- •3.4. Функції менеджера
- •Питання для контролю:
- •Розділ 4. Ознаки і загальні риси організацій та їх різновиди
- •Китайська приказка
- •4.1. Загальна характеристика організацій
- •4.2. Різновиди та типологія організацій
- •Типологія організацій, що здійснюють підприємницьку діяльність
- •4.3. Організаційні форми об'єднання підприємств
- •4.4. Внутрішнє та зовнішнє середовище організації
- •4.5. Фактори міжнародного впливу
- •4.6. Організація як відкрита економічна система
- •4.7. Поняття суб'єкта та об'єкта управління в організації
- •4.8. Закони організації
- •4.9. Етапи життєвого циклу організації
- •4.10. Ознаки організації
- •Розділ 5. Функція планування
- •5. 1. Етапи планування
- •5.2. Складові планів
- •5.3. Основні принципи та рівні планування
- •5.4. Процес стратегічного планування
- •Питання для контролю:
- •Розділ 6. Функція мотивації
- •6.1. Поняття потреби та винагороди
- •6.2. Змістовні теорії мотивації
- •6.3. Процесуальні теорії мотивації
- •6.4. Концепція людських відносин
- •6.5. Стимулювання праці за ф.Тейлором
- •6.6. Теорія X і y д. Мак Грегора
- •6.7. Теорія мотиваційної гігієни Герцберга
- •6.8. Як можна використати результати досліджень у практиці управління
- •Питання для контролю
- •Розділ 7. Функція контролю
- •7.1. Сутність, елементи та процес управлінського контролю
- •7.2. Основні принципи контролю
- •7.3. Контроль – як зворотній зв’язок при виконанні управлінських рішень
- •7.4. Причини необхідності корегуючих дій
- •7.5. Види контролю
- •Питання для контролю
- •Тестові завдання
- •Розділ 8. Функція організації
- •8.1. Побудова організацій
- •8.2. Делегування повноважень (обов’язки, повноваження, відповідальність)
- •8.3. Класифікація організаційних структур
- •8.4. Принципи та процес побудови структур керування
- •Питання для контролю
- •Розділ 9. Технологія менеджменту
- •9.1. Основи психологічної теорії управління
- •9.2. Вимоги до технології менеджменту
- •9.3. Системи методів: адміністративні, економічні, соціально-психологічні
- •Питання для контролю:
- •Розділ 10. Сутність і складові процесу керувАння
- •10.1. Класифікація управлінських рішень
- •10.2. Що таке управлінське рішення?
- •10.3. Вивчення проблемних ситуацій
- •10.4. Системний підхід до вирішення проблемних ситуацій
- •Висновок
- •10.5. Системний підхід при оцінці проблем
- •10.6. Принципи прийняття рішень
- •10.7. Етапи процесу вироблення рішень
- •10.8. Методи та механізм прийняття рішень
- •10.9. Фактори, що впливають на процес вироблення рішень
- •10.10. Фактори, що впливають на достовірність прийняття рішень
- •10.11. Фактор ризику при прийнятті рішень
- •10.12. Якість управлінських рішень
- •10.13. Організація виконання рішень
- •10.14. Індивідуальні підходи до прийняття рішень особистістю
- •10.15. Інші підходи до прийняття рішень
- •Питання для контролю:
- •Розділ 11. Методи і моделі прийняття управлінсЬких рішень
- •11.1. Методи дослідження операцій
- •11.2. Прямі і зворотні задачі дослідження операцій
- •11.3. Вибір рішення в умовах невизначеності
- •11.4. Підходи до рішення задач в умовах "поганої невизначеності"
- •11.5. Багатокритеріальні задачі
- •Підходи до вирішення багатокритеріальних задач
- •Питання для контролю:
- •Розділ 12. Комунікаційний процес в управлінні
- •12.1. Етапи комунікаційного процесу
- •12.2. Формальні і неформальні комунікації
- •12.3. Ефективність комунікацій і комунікаційних бар'єрів
- •Питання для контролю:
- •Розділ 13. Функція керівництва в організації
- •13.1. Характеристика керівника
- •13.2. Форми влади та впливу на підлеглих
- •13.3. Авторитет керівника
- •13.4. Принципи керівництва
- •13.5. Стилі керівництва
- •13.6. Роль особистості керівника в управлінні
- •13.7. Формальне і неформальне лідерство
- •13.8. Причини виникнення неформальних об’єднань
- •Питання для контролю
- •Розділ 14. Конфліктні ситуації
- •14.1. Причини виникнення конфліктів
- •14.2. Роль особистості у виникненні конфліктних ситуацій
- •14.3. Модель і стадії розвитку конфлікту
- •14.4. Стилі подолання конфліктів
- •14.5. Як використати конфлікт в управлінні?
- •14.6. Прийоми з попередження появи та розвитку конфлікту та його локалізація і гасіння
- •14.7. Природа стресу та управління ним
- •Питання для контролю:
- •Розділ 15. Культура організації
- •15.1. Концепції культури організації
- •15.2. Соціально-психологічний клімат організації
- •15.3. Поводження людей в організації
- •15.4. Дрес-код організації
- •Питання для контролю:
- •Розділ 16. Управління направлене на успіх
- •16.1. Соціальна відповідальність менеджменту
- •16.2. Місія організації
- •16.3. Етика бізнесу
- •Issa – Міжнародна асоціація суднових постачальників,
- •16.4. Ефективність керування
- •Питання для контролю:
- •Розділ 17 . Роль менеджера в організації, його самовдосконалення
- •17.1. Роль менеджера в організації
- •Повчальна історія. Як Генрі Форд вирішив без менеджерів обійтися
- •17.2. Самовдосконалення менеджера
- •Питання для контролю:
- •Замість післямови. Перевірте свої можливості Перш ніж виконувати тести!
- •1. Чи можете ви бути керівником?
- •Управлінські ситуації:
- •Ключ до розв'язання
- •2. Перш ніж стати менеджером...
- •3. Ведучий чи відомий?
- •4. Командувати чи підкорятися?
- •5. Чи здатні Ви стати керівником?
- •6. Виявлення комунікативних і організаторських здібностей
- •Бланк питань
- •Бланк відповідей
- •Шкала оцінок комунікативних здібностей
- •Шкала оцінок організаторських здібностей
- •А. Тести на комунікабельність
- •8. Вивчення комунікативних і організаторських умінь
- •Ключі і обробка результатів
- •9. Воля та увага
- •10. Самооцінка
- •Який Ваш творчий потенціал
- •13. Оцінка рівня конфліктності особи
- •Література
Питання для контролю:
Що таке менеджмент?
Поняття та зміст менеджменту.
Яка різниця між менеджментом та управлінням?
Які існують наукові підходи до управління?
Прокоментуйте, «менеджмент як організація управління підприємством».
Що таке система?
Що є кінцевою метою менеджменту?
Які завдання входять до менеджменту?
Які характерні риси менеджменту?
Які стадії можна виділити?
До яких керівників може застосовуватися термін «менеджер»?
Які вимоги пред’являються до менеджерів будь-якого рівня управління?
Якою є основна вимога до будь-якого рівня керівника (менеджера)?
Які є основні функції менеджменту?
Прокоментуйте схему (рис. 3.1).
Розділ 4. Ознаки і загальні риси організацій та їх різновиди
Той, хто м'яко ступає,
далеко просувається на своєму шляху.
Китайська приказка
4.1. Загальна характеристика організацій
Що таке організація? Кожна група людей повинна відповідати певним обов'язковим вимогам, щоб вважатися організацією. До них належать:
- наявність принаймні двох людей, які вважають себе часткою цієї групи:
- наявність принаймні однієї мети, яку сприймають як загальну всі члени однієї групи;
- наявність членів групи, які цілеспрямовано працюють разом, щоб досягнути певної мети.
Отже, організація – це об'єднання людей. Люди зі специфічними функціями та ролями утворюють різні частини організації. Вона створюється та існує для досягнення спеціальної мети, яка поєднує людей для реалізації певних потреб та інтересів. Необхідна умова для досягнення реальних цілей – спільна діяльність, яка існує в різних формах взаємодії: спільне виконання робіт, їх координація, обмін інформацією тощо.
Взаємодія дозволяє інтегрувати діяльність людей, сприяє формуванню організації як єдиного цілого, яке має якісно нові властивості і які не можна звести до суми властивостей чи складових частин. Організація має певні межі, що дозволяють їй існувати автономно від інших подібних формувань, не дозволяє їй розсіятися в навколишньому середовищі. Кордони організації визначаються видами діяльності, чисельністю працюючих, капіталом, виробничими площами, територією, матеріальними ресурсами.
Виходячи із вищенаведеного: організація – це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або цілей. При цьому під метою розуміється бажаний кінцевий стан або результат. Слід відзначити, що наведене вище визначення справедливе не лише для організації, а й для формальної організації. Існують також неформальні організації, групи, які з'являються зненацька, у них люди вступають одне з одним у взаємодію досить регулярно. Неформальні об'єднання існують у всіх формальних організаціях, за винятком, можливо, дуже маленьких. Не варто нехтувати їх можливостями в досягненні цілей організації. Організації, що мають одну мету, називають простими, декілька – складними. Складні організації мають набір взаємопов'язаних цілей.
Наприклад: "Мак Доналдс" є організацією, що складається більш ніж з семи тисяч самостійних підприємств, робота яких забезпечується підтримкою великого числа організацій, що ведуть будівництво магазинів і цехів, пропонують рекламу, роблять закупівлю продуктів, розробляють нові види продукції, здійснюють контроль якості. Кожен заклад "Мак Доналдс" має свої плани реалізації і прибутку. Кожна допоміжна організація також має свої цілі. Так, наприклад, закупівля яловичини за вигідними цінами. Ці цілі взаємопов'язані і взаємозалежні. Наприклад, ресторан може реалізувати свої цілі, досягти запланованого прибутку тільки тоді, якщо служба закупівлі доб'ється своїх цілей, якщо служба маркетингу забезпечить достатній притік покупців, технологи знайдуть ефективний спосіб приготування тощо. Основна причина, що дозволила "Мак Доналдсу" стати найбільшим підприємством у своєму бізнесі в світі, полягає в тому, що компанії вдається не тільки досягнути всіх вищевказаних цілей, але й ефективно взаємопов'язати їх з якнайменшими витратами.
Всі складні організації, а не тільки групи, цілеспрямовані у своїй діяльності, мають певний набір взаємопов'язаних цілей, вони також мають загальні для всіх складних організацій характеристики. Ці загальні риси допомагають зрозуміти, чому, щоб досягнути успіху, організацією треба керувати. До числа загальних характеристик організацій слід віднести:
Ресурси. Цілі будь-якої організації включають в себе перетворення ресурсів для досягнення результатів. Основні ресурси, які використовуються організацією, це люди (людські ресурси), капітал, матеріали, технологія та інформація. Приклад ресурсів "ІВМ", "Мак Доналдс", церква. Залежність від зовнішнього середовища. Жодна організація не може бути "островом у собі". Організації повністю залежать від зовнішнього середовища як відносно своїх ресурсів, так і відносно результатів, яких вони прагнуть досягти. Зовнішнє середовище включає економічні умови, споживачів, профспілки, урядові акти, законодавство, конкуруючі організації, систему цінностей в суспільстві, суспільні погляди, техніку і технологію, інші складові. Ці взаємопов'язані чинники впливають на все, що відбувається всередині організації.
Наприклад, введення нової автоматизованої технології може забезпечити організації перевагу в конкуренції. Але, щоб використовувати цю нову технологію, організації доведеться знайти людей з певними навиками, а також з певними поглядами, які зроблять цю нову роботу для них привабливою. Якщо існує конкуренція на ринку таких фахівців, організації, можливо, доведеться підвищити заробітну платню, щоб привернути увагу цих фахівців. При їх наймі організації доведеться дотримуватися державного законодавства, що забороняє дискримінацію по віку, статі і расі. Всі ці чинники змінюються постійно.
Велике значення має і той факт, що організація залежить повністю від зовнішнього середовища, це, як правило, знаходиться поза межами впливу її керівників. З кожним роком керівництву доводиться враховувати все більшу кількість чинників зовнішнього середовища. Щоб досягнути успіху, фірмам доводиться конкурувати на іноземних ринках і протистояти конкуренції іноземних компаній у себе на батьківщині. Це вимагає розуміння юриспруденції та усвідомлення нових культурних цінностей.
Горизонтальний розподіл праці. Ймовірно, найочевиднішою
характеристикою організації є розподіл праці. Якщо, принаймні, дві людини працюють разом для досягнення однієї мети, вони повинні ділити роботу між собою.
Наприклад, організація з двох чоловік, що має на меті пройти на паруснику до певного місця, мусить розподілити роботу так, щоб один керував вітрилами, а інший був біля керма. Розподіл всієї роботи на окремі компоненти, звичайно, називається горизонтальним розподілом праці. Розподіл великого обсягу роботи на численні невеликі спеціалізовані завдання дозволяє організації виробляти набагато більше продукції, ніж якби та сама кількість людей працювала самостійно. Складні організації здійснюють чіткий горизонтальний розподіл праці за рахунок утворення підрозділів, які виконують конкретні специфічні завдання і досягають конкретних специфічних цілей. Такі підрозділи часто називають відділами або службами, але існують також численні й інші назви.
Наприклад, корпорація "Мак Доналдс" має спеціальні підрозділи для кожної основної функції організації – відділи маркетингу, закупівель, нерухомої власності та ін. Ці підрозділи мають свої власні, дрібніші, конкретніші підрозділи, сформовані як за географічним принципом, так і за окремими видами діяльності. Таким чином, підрозділи є групами людей, діяльність яких свідомо спрямовується і координується для досягнення спільної мети організації.
Вертикальний розподіл праці. Оскільки робота в організації розподіляється на складові частини, хтось повинен координувати роботу групи, щоб вона була успішною. Повернемось до нашого прикладу з човном. Якщо хтось із матросів не візьме на себе обов'язок капітана і не поклопочеться, щоб рухи керма були узгоджені з маневрами вітрил, щоб судно трималося курсу, то, ймовірно, воно ніколи не дістанеться до місця призначення. Воно, скоріш за все, виявиться там, куди занесуть його вітер і течії (тобто зовнішнє середовище). Отже, в організації існують дві органічні внутрішні форми розподілу праці. Перша – це розподіл праці на компоненти, що становлять частини загальної діяльності, тобто горизонтальний розподіл праці. Друге, зветься вертикальним, відділяє роботу з координації дій від самих дій. Діяльність по координації роботи інших людей і складає суть управління. Для того, щоб організація могла досягнути своїх цілей, діяльність працівників і груп повинна бути зкоординована за допомогою вертикального розподілу праці. Тому управління є істотно важливою діяльністю для організації. Тепер можна визначити, що таке управління організацією – це цілеспрямована дія на групи людей для координації їх спільної діяльності.
У малій організації часто не чітко виділені групи керівників. Наприклад, у невеликому магазині, керованому двома партнерами, один із них може ухвалювати рішення, що стосуються закупівель, виконуючи тим самим управлінську функцію протягом одного тижня, а другий – протягом іншого. Обидва вони координують робочі графіки своїх нечисленних підлеглих, щоб забезпечити роботу магазину у встановлений термін. Але обидва партнери також виконують і неуправлінські функції, обслуговуючи покупців і розкладаючи товари на полицях. Жоден із партнерів не вважає іншого господарем або керівником. Але хоча управлінські функції й не виділені чітко, основна функція – координація – виконується.
Навіть у великих організаціях більшість керівників виконує часто роботу, не пов'язану з координацією роботи інших. Керівники вищої ланки в компанії "ІВМ", наприклад, іноді самі дзвонять клієнтам або виходять у торговельний зал для того, щоб зберегти зв'язок з клієнтами, відчути їх потреби. Проте у всіх організаціях, за винятком найменших, управління займає так багато часу, що стає все важче здійснювати це мимохідь. У міру розростання організації людям складніше орієнтуватися, від кого вони повинні безпосередньо одержувати вказівки. Для того, щоб організація могла діяти успішно, робота по управлінню повинна бути чітко відокремлена від неуправлінської роботи, тобто організації повинні призначати керівників та визначати коло їх обов'язків і відповідальності. Супервеликі організації сучасного суспільства стали можливі тільки після відділення управління від комерційної або технічної діяльності.
У загальних рисах цілі будь-якої організації повинні включати в себе перетворення ресурсів для досягнення кінцевих результатів. Основні ресурси, які використовують організації, це люди (людські ресурси), капітал, матеріали, технології та інформація. У загальному вигляді модель організації має такий вигляд (рис. 4.1):
Перетворювальні процеси |
Рис. 4.1. Загальна модель організації
Процес перетворення ресурсів можна побачити в галузевих організаціях або в галузевих підприємствах.