- •Передмова
- •Розділ 1. Еволюція менеджменту
- •1.1. Розвиток теорії та практики науки управління
- •1.2. Етапи розвитку менеджменту
- •1.3. Сучасні парадигми менеджменту
- •1.4. Рівні та сфери менеджменту
- •Питання для контролю:
- •Розділ 2. Основні концепції теорії управління
- •2.1. Концепція класичної теорії наукового управління (система Тейлора)
- •Три причини малої продуктивності праці за ф.Тейлором:
- •2.2. Концепція адміністративного управління
- •2.3. Організаційні принципи управління Гьюлика–Урвіка
- •2.4. Вчення м.Вебера про бюрократичну організацію
- •2.5. Вплив на якість управління фактору людських відносин
- •Питання для контролю:
- •Розділ 3. Цілі та задачі сучасного менеджменту
- •3.1. Поняття та зміст менеджменту
- •3.2. Завдання та цілі менеджменту
- •3.3. Характерні риси менеджменту
- •3.4. Функції менеджера
- •Питання для контролю:
- •Розділ 4. Ознаки і загальні риси організацій та їх різновиди
- •Китайська приказка
- •4.1. Загальна характеристика організацій
- •4.2. Різновиди та типологія організацій
- •Типологія організацій, що здійснюють підприємницьку діяльність
- •4.3. Організаційні форми об'єднання підприємств
- •4.4. Внутрішнє та зовнішнє середовище організації
- •4.5. Фактори міжнародного впливу
- •4.6. Організація як відкрита економічна система
- •4.7. Поняття суб'єкта та об'єкта управління в організації
- •4.8. Закони організації
- •4.9. Етапи життєвого циклу організації
- •4.10. Ознаки організації
- •Розділ 5. Функція планування
- •5. 1. Етапи планування
- •5.2. Складові планів
- •5.3. Основні принципи та рівні планування
- •5.4. Процес стратегічного планування
- •Питання для контролю:
- •Розділ 6. Функція мотивації
- •6.1. Поняття потреби та винагороди
- •6.2. Змістовні теорії мотивації
- •6.3. Процесуальні теорії мотивації
- •6.4. Концепція людських відносин
- •6.5. Стимулювання праці за ф.Тейлором
- •6.6. Теорія X і y д. Мак Грегора
- •6.7. Теорія мотиваційної гігієни Герцберга
- •6.8. Як можна використати результати досліджень у практиці управління
- •Питання для контролю
- •Розділ 7. Функція контролю
- •7.1. Сутність, елементи та процес управлінського контролю
- •7.2. Основні принципи контролю
- •7.3. Контроль – як зворотній зв’язок при виконанні управлінських рішень
- •7.4. Причини необхідності корегуючих дій
- •7.5. Види контролю
- •Питання для контролю
- •Тестові завдання
- •Розділ 8. Функція організації
- •8.1. Побудова організацій
- •8.2. Делегування повноважень (обов’язки, повноваження, відповідальність)
- •8.3. Класифікація організаційних структур
- •8.4. Принципи та процес побудови структур керування
- •Питання для контролю
- •Розділ 9. Технологія менеджменту
- •9.1. Основи психологічної теорії управління
- •9.2. Вимоги до технології менеджменту
- •9.3. Системи методів: адміністративні, економічні, соціально-психологічні
- •Питання для контролю:
- •Розділ 10. Сутність і складові процесу керувАння
- •10.1. Класифікація управлінських рішень
- •10.2. Що таке управлінське рішення?
- •10.3. Вивчення проблемних ситуацій
- •10.4. Системний підхід до вирішення проблемних ситуацій
- •Висновок
- •10.5. Системний підхід при оцінці проблем
- •10.6. Принципи прийняття рішень
- •10.7. Етапи процесу вироблення рішень
- •10.8. Методи та механізм прийняття рішень
- •10.9. Фактори, що впливають на процес вироблення рішень
- •10.10. Фактори, що впливають на достовірність прийняття рішень
- •10.11. Фактор ризику при прийнятті рішень
- •10.12. Якість управлінських рішень
- •10.13. Організація виконання рішень
- •10.14. Індивідуальні підходи до прийняття рішень особистістю
- •10.15. Інші підходи до прийняття рішень
- •Питання для контролю:
- •Розділ 11. Методи і моделі прийняття управлінсЬких рішень
- •11.1. Методи дослідження операцій
- •11.2. Прямі і зворотні задачі дослідження операцій
- •11.3. Вибір рішення в умовах невизначеності
- •11.4. Підходи до рішення задач в умовах "поганої невизначеності"
- •11.5. Багатокритеріальні задачі
- •Підходи до вирішення багатокритеріальних задач
- •Питання для контролю:
- •Розділ 12. Комунікаційний процес в управлінні
- •12.1. Етапи комунікаційного процесу
- •12.2. Формальні і неформальні комунікації
- •12.3. Ефективність комунікацій і комунікаційних бар'єрів
- •Питання для контролю:
- •Розділ 13. Функція керівництва в організації
- •13.1. Характеристика керівника
- •13.2. Форми влади та впливу на підлеглих
- •13.3. Авторитет керівника
- •13.4. Принципи керівництва
- •13.5. Стилі керівництва
- •13.6. Роль особистості керівника в управлінні
- •13.7. Формальне і неформальне лідерство
- •13.8. Причини виникнення неформальних об’єднань
- •Питання для контролю
- •Розділ 14. Конфліктні ситуації
- •14.1. Причини виникнення конфліктів
- •14.2. Роль особистості у виникненні конфліктних ситуацій
- •14.3. Модель і стадії розвитку конфлікту
- •14.4. Стилі подолання конфліктів
- •14.5. Як використати конфлікт в управлінні?
- •14.6. Прийоми з попередження появи та розвитку конфлікту та його локалізація і гасіння
- •14.7. Природа стресу та управління ним
- •Питання для контролю:
- •Розділ 15. Культура організації
- •15.1. Концепції культури організації
- •15.2. Соціально-психологічний клімат організації
- •15.3. Поводження людей в організації
- •15.4. Дрес-код організації
- •Питання для контролю:
- •Розділ 16. Управління направлене на успіх
- •16.1. Соціальна відповідальність менеджменту
- •16.2. Місія організації
- •16.3. Етика бізнесу
- •Issa – Міжнародна асоціація суднових постачальників,
- •16.4. Ефективність керування
- •Питання для контролю:
- •Розділ 17 . Роль менеджера в організації, його самовдосконалення
- •17.1. Роль менеджера в організації
- •Повчальна історія. Як Генрі Форд вирішив без менеджерів обійтися
- •17.2. Самовдосконалення менеджера
- •Питання для контролю:
- •Замість післямови. Перевірте свої можливості Перш ніж виконувати тести!
- •1. Чи можете ви бути керівником?
- •Управлінські ситуації:
- •Ключ до розв'язання
- •2. Перш ніж стати менеджером...
- •3. Ведучий чи відомий?
- •4. Командувати чи підкорятися?
- •5. Чи здатні Ви стати керівником?
- •6. Виявлення комунікативних і організаторських здібностей
- •Бланк питань
- •Бланк відповідей
- •Шкала оцінок комунікативних здібностей
- •Шкала оцінок організаторських здібностей
- •А. Тести на комунікабельність
- •8. Вивчення комунікативних і організаторських умінь
- •Ключі і обробка результатів
- •9. Воля та увага
- •10. Самооцінка
- •Який Ваш творчий потенціал
- •13. Оцінка рівня конфліктності особи
- •Література
Питання для контролю:
Поясніть, що таке культура організації?
Які елементи зовнішнього середовища впливають на культуру сучасних підприємств?
Назвіть, які чотири типи культури існують на сучасних підприємствах?
Які фактори відіграють значну роль у підтриманні рівня культури підприємства?
Прокоментуйте типи керівництва та їх вплив на соціально-психологічний клімат організації.
Назвіть чотири типи підприємств зі своєю власною культурою.
Прокоментуйте основні напрямки організаційної поведінки робітників.
Що таке модель поведінки?
Що таке дрес-код організації?
Коли вперше і ким був запропонований термін “дрес-код”?
Прокоментуйте на прикладах фірм, які використовують дрес-код, поведінку керівників.
Розділ 16. Управління направлене на успіх
Дивно, як багато ви можете
зробити, якщо вам все одно,
кому достануться почесті.
А. Лінкольн
Бажання добитися успіху характерне для багатьох. Але щоб вирішити, чи досягнутий успіх або що необхідно, щоб добитися успіху, ми спочатку повинні визначити, що таке успіх. Якщо запитати, які організації можна вважати успішними, більшість людей почне перераховувати назви добре відомих гігантських підприємств. Але якщо ми подумаємо, то побачимо, що розмір і прибуток не завжди можуть вважатися критеріями успіху. Організації існують для реалізації певної мети. І якщо досягнення величезного розміру не є однією з її цілей, то тоді й малий бізнес може по-своєму вважатися таким же успішним, як і велика організація. Наприклад, брати Мак Доналд продали права на використання свого імені і системи Рею Кроку в основному тому, що вони не захотіли приносити особисті жертви, які обов'язково супроводжують розширення підприємства. Досягнувши в житті всього, що їм хотілося і заробивши при цьому декілька мільйонів, Мак Доналди навряд чи можуть розглядатися як невдахи, навіть якщо взяти до уваги, що обсяг продажів теперішньої корпорації зріс в тисячі разів. Отже, організація вважається тією, що добилася успіху, якщо вона досягла своєї мети. Виділяють такі складові успіху організації:
1. Виживання. Деякі організації планують свій розпуск після досягнення ними наперед намічених цілей. Прикладом такої організації може служити комісія Уоррена, яка розслідувала вбивство Дж. Кеннеді. Але хоча це часто і не зафіксовано у письмовій формі, виживання, можливість існувати якомога довше, є щонайпершим завданням більшості організацій. Це може тривати нескінченно довго, тому що організації мають потенціал існувати так само довго. Рекорд сьогодні належить римській католицькій церкві, що безперервно діє впродовж двох тисяч років. В історії відзначені існування деяких урядових організацій впродовж сторіч. Деякі організації в бізнесі також існують впродовж довгих років. Так, знаменита фірма «Французькі виноробні підприємства» і зараз, після майже столітнього існування, така ж сильна, як і раніше. Проте, для того, щоб вижити, більшості організацій доводитися періодично змінювати свої цілі, вибираючи їх відповідно потребам зовнішнього світу, які постійно змінюються. Наприклад, англійська монархія вижила тому, що вона визнала істотне скорочення своєї влади і свого впливу у відповідь на соціальний тиск, що вимагала демократизації.
2. Результативність та ефективність. Щоб бути успішною впродовж довгого часу, щоб вижити та досягти своєї мети, організація повинна бути як ефективною, так і результативною. За словами відомого американського дослідника Пітера Друкера, результативність є наслідком того, що «робляться потрібні, правильні речі». А ефективність є наслідком того, що «правильно створюються ці самі речі». Всі компанії, що досягнули значних успіхів, робили «правильні речі», вибравши мету, яка відповідала якійсь важливій потребі, існуючій у світі. Крім того, ці організації робили «свої речі правильно». Результативність, в тому значенні, що «робляться правильні речі», є чимось невідчутним, що важко визначити, особливо якщо організація внутрішньо неефективна. Але ефективність, звичайно, можна виміряти і виразити кількісно, тому що можна визначити грошову оцінку її входів і виходів, тобто споживаних ресурсів і продуктів, що випускаються.
3. Продуктивність – це відносна ефективність організації, виражена відношенням кількості одиниць на виході до кількості одиниць на вході. Чим більш ефективна організація, тим вища її продуктивність. Ресторан, який готує гамбургери по собівартості 60 центів і продає їх за ціною 1 долар за штуку, має вище продуктивність, ніж ресторан, який готує такі ж гамбургери по собівартості 80 центів і продає їх за ціною 1 долар за штуку. Продуктивність на всіх рівнях організації є критично важливим чинником для того, щоб організація могла вижити і добитися успіху в умовах конкуренції. Потенційний споживач, у якого є свобода вибору, природно, віддасть перевагу продукції продуктивнішої організації просто тому, що вона має вищу цінність. Великий обсяг продажу дає продуктивнішій організації більше грошей для того, щоб вкласти їх у ресурси, включаючи краще устаткування, кращу технологію, що може і надалі сприяти підвищенню продуктивності. І якщо розрив стає великим, то менш продуктивні організації зрештою потерплять крах.
До недавнього часу американська продуктивність була найвищою у світі як у сфері промисловості, так і в сфері урядових установ. Завдяки високій продуктивності в промисловості Сполучені Штати експортували набагато більше, ніж ввозили. Продуктивність діяльності уряду забезпечувала низький рівень інфляції, і американці одержували з боку держави більше послуг за меншу вартість, одержану урядом у вигляді податків, ніж у будь-якій іншій країні. А зараз такі країни, як Японія, збільшили свою продуктивність у промисловості до такого рівня, що зуміли захопити більшу частку ринку автомобілів і електроніки в США, незважаючи на високі протекціоністські податки на імпорт. Вперше за свою історію американці почали виступати проти збільшення податків, тому що вони відчули, що через низьку ефективність державних органів вони одержують дуже мало від уряду, а платять за це дуже багато.
Серйозність наслідків зниження продуктивності підкреслюється зростаючою конкуренцією, яка починає носити справді глобальний характер. З кожним роком успіхи в розвитку техніки роблять наш світ як би меншим за розмірами, а політичні чинники обмежують захист інтересів місцевого бізнесу від зовнішньої конкуренції. Коли «Дженерал Моторс» втрачає клієнта, поступаючись ним «Крайслеру», американці в цілому від цього не страждають. Коли клієнт купує автомашину «Тойота», зменшується кількість робітничих місць, скорочується кількість грошей у формі податкових надходжень. Не буде перебільшенням сказати, що виживання промисловості і, отже, країни залежать від підвищення продуктивності суспільних і приватних організацій.
4. Практична реалізація. Одним із найважливіших моментів, про які необхідно постійно пам'ятати, коли ми говоримо про керування, орієнтоване на успіх, є практична реалізація. Управлінські рішення, як би не були вони добре обґрунтовані і підкріплені дослідженнями, є лише ідеями, думками. А мета управління це − виконання реальної роботи реальними людьми. Успішним рішенням вважається таке, яке реалізується практично – перетворюється на дію – результативно й ефективно.
Простих і надійних формул успіху не існує. Але ми можемо дізнатися, що відкрили, виявили теоретики і практики у сфері керування, щоб дати нам можливість виробити підхід до того, як зробити організацію успішною. Викладений матеріал заснований на творчому внеску багатьох людей, які займалися питаннями керування і представляє в сукупності теорію менеджменту.
Теорія менеджменту − це сукупність узагальнених положень, які створили систему знань про управління організаціями.
Практика управління така ж стара, як організації: навіть доісторичні люди часто жили організованими групами. Вивчення великих організацій минулого ясно вказують, що вони мали формальну структуру. Висячі сади Вавилона і піраміди Єгипту могли з'явитися на світ тільки внаслідок скоординованих і організованих зусиль. Задовго до народження Христа існували і великі політичні організації. Македонія при Олександрі Великому, Персія, а пізніше Рим тягнулися від Європи до Азії.
Йшли роки, керування деякими організаціями ставало все більш чітким і більш складним, а самі організації ставали все сильнішими і стійкішими. Прикладом цьому може служити Римська імперія, яка проіснувала сотні років. Римські легіонери з чіткою структурою керування, що складалася з генералів і офіцерів, підрозділом армій на дивізії, плануванням і дисципліною йшли переможним маршем через погано організовані європейські країни, через держави Середнього Сходу. Завойовані території віддавалися під владу губернаторів, які підкорялися Риму, будувалися дороги, щоб прискорити зв'язок із Римом.
Окремі форми майже всіх видів сучасного керування можна прослідкувати в цих величезних процвітаючих організаціях старовини, але в цілому характер і структура керування в ті часи відрізнялася від сьогоднішніх. Були в історії приклади організацій, котрі керувалися так само, як організації керуються у наш час. Яскравим прикладом тому є римська католицька церква. Проста структура: кардинал, архієпископ, єпископ і приходський священик – визначена ще засновниками християнства, успішно функціонує і в наш час!