10.13. Організація виконання рішень

Виконання рішень залишається слабкою стороною управлінської діяльності. Тому тут необхідно зосередити особливу увагу, посилити зв'язок системи стимулювання з висновками виконання рішення. В ряді випадків варто розробити спеціальні цільові програми або графіки, що охоплюють взаємопов'язний комплекс заходів з реалізації важливих рішень, які повинні якісно змінити становище на виробництві. Ці заходи можна умовно об'єднати у три групи:

Перша – це своєчасне доведення рішення до виконавців. Нерідко буває, що рішення прийняте своєчасно, але з технічних, іноді і бюрократичних причин, до виконавців доходить тільки через місяць-два, а буває, й більше, втрачаючи свою значимість, а іноді й сенс, оскільки ситуація вже змінилася. Тому організація виконання рішення починається із вдосконалення засобів і форм його доведення безпосередньо до трудових колективів, до кожного працівника, які в результаті й визначають успіх справи.

Наступний важливий елемент комплексної програми організації виконання рішення – маневрування кадрами, ресурсами, а також створення оперативних резервів. Рішення, покликані внести суттєві зміни в хід виробництва, потребують матеріального забезпечення, перебудування, іноді й руйнуванні структури штатів, переорієнтації людей, а, відповідно, і їх перепідготовки. Тому реалізація глобальних програм неминуче викликає глобальні зміни в методах і формах роботи, в структурі кадрів.

Нарешті дуже важливим елементом організації виконання рішення є контроль. Краще за все доручити його тій групі, яка готувала рішення. Іноді для цього створюються спеціальні підрозділи. Наприклад, на багатьох машинобудівельних підприємствах створюються невеликі групи, які постійно займаються контролем виконання рішення. Ведеться спеціальна картотека. Важливо підкреслити, що критерієм оцінки роботи таких груп є не кількість перевірок або число зафіксованих зривів, а питома маса виконаних у належний термін наказів. Такий контроль є однією із форм зворотного зв'язку та одночасно інструментом організації та узгодження колективних дій. Тому робітники контрольної групи виявляють певну активність на стадії, коли наказ ще виконується. А саме, вони заздалегідь нагадують відповідальному виконавцю, що до завершення заходу, який передбачено відповідним наказом, залишається місяць. Потім нагадують, що через п'ятнадцять днів встановлений термін закінчується. Повторюють це ще за 5-ть днів, попереджаючи, що буде проведена перевірка. І справді перевіряють. Закономірно, що питома вага виконаних у строк наказів на таких підприємствах збільшується, оскільки система контролю спрямована на те, щоб досягнути своєчасного виконання рішень.

На деяких підприємствах контроль за ходом виконання наказів частково автоматизовано.

Способом контролю є також аналіз листів, скарг і заяв працівників, їх критичні виступи на зборах. Якщо колектив активно брав участь у підготовці і прийнятті рішень, то коли воно не виконується, як правило, виникає відповідна реакція, з'являються листи, критичні виступи в засобах масової інформації. Вони служать сигналом для того, щоб керівник глибше розібрався в причинах збоїв.

У ході контролю та аналізу господарської діяльності керівник не рідко змушений вносити корективи в свої накази. Справа в тім, що як би добре не було підготовлене рішення, воно не може бути абсолютно правильним. Будь-яка господарська система розвивається, причому розвивається безперервно. Це означає, що через деякий час ситуація змінюється. Можуть з'являтися нові елементи і зв'язки всередині підприємства. Часто змінюються й зовнішні умови. Нерідко в ході здійснення рішень з'ясовується, що не всі фактори і причинно-наслідкові зв'язки були помічені достатньо повно. Одним словом, з'являються протиріччя і виникає необхідність скорегувати рішення або прийняти нове.