Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Менеджмент бабец максимчук.DOC
Скачиваний:
10
Добавлен:
16.08.2019
Размер:
3.29 Mб
Скачать

3.3. Характерні риси менеджменту

Характерною рисою для менеджменту є економічний, соціально-психологічний, правовий та організаційно-технічний аспекти.

Зміст економічного аспекту включає управління процесом виробництва, в ході якого досягається координація матеріальних і трудових ресурсів, необхідних для ефективного досягнення цілей.

Соціально-психологічні аспекти характеризують діяльність особливої групи осіб з організації та керівництва зусиллями всього персоналу фірми для досягнення встановлених цілей. Сюди належить система влади, за допомогою якої регулюються відносини між керівниками й підлеглими, а також соціальна функція, в якій відображається культура суспільства, його традиції, цінності та звичаї.

Правовий аспект менеджменту відображає структуру державних, політичних та економічних інститутів, політику, яку вони впроваджують, і законодавство, яке вони визначають. Найважливіше значення мають положення торговельного права з питань створення фірм, укладання контрактів, промислового майна, а також державне регулювання бізнесу, яке включає монопольне законодавство, податкову політику, торговельно-політичні засоби та ін.

Організаційно-технічний аспект менеджменту включає раціональну оцінку ситуації і систематичний відбір цілей та завдань, послідовну розробку стратегії для вирішення цих завдань, упорядкування потрібних ресурсів, раціональне проектування, організацію, керівництво та контроль над діями, необхідними для досягнення обраних цілей, мотивацію і винагороду людей, які здійснюють цю роботу.

Менеджмент у залежності від видів та послідовності діяльності можна поділити на три стадії:

  • стратегічне управління;

  • оперативне управління;

  • контроль.

Стратегічне управління включає в себе:

  • опрацювання мети менеджменту;

  • прогнозування – передбачення результатів розвитку, яке здійснюється під дією існуючих факторів;

  • перспективне планування як систему заходів, необхідних для подолання відхилення прогнозованих підсумків від встановленої мети.

Оперативне управління включає в себе діяльність з реалізації вищевказаних заходів, які поділяються на:

  • організацію як створення потрібної структури і необхідних ресурсів;

  • керівництво як мотивація в умовах створеної структури;

  • контроль, який включає аналіз досягнутих результатів (зворотній зв'язок), виступає як відправний пункт нового циклу управління.

Ефективний менеджмент передбачає єдність усіх видів і стадій процесу управління як єдність економічного, організаційно-технічного та соціально-психологічного аспектів управління.

3.4. Функції менеджера

"Менеджер" у сучасному розумінні – це керівник або управляючий, котрий займає постійну посаду. Він має повноваження при прийнятті рішень з конкретних видів діяльності фірми, яка функціонує у ринкових умовах. Передбачається, що рішення, які приймає менеджер, повинні бути обґрунтовані та відпрацьовуватись на базі використання нових методів управління; багатоваріантних розрахунків за допомогою комп'ютерної техніки. Термін "менеджер" може застосовуватися:

  • до організатора конкретних видів робіт у межах окремих підрозділів;

  • до керівника підприємства в цілому або його підрозділу (управлінь, відділень, відділів);

  • до керівника по відношенню до підлеглих;

  • до адміністратора будь-якого рівня управління, який організує роботу;

Властиві ринку ризик і невизначеність ситуації потребує від менеджерів самостійності та відповідальності за прийняті рішення, сприяють пошуку оптимальних організаційних і науково-технічних рішень стосовно нововведень.

До менеджера будь-якого рівня пред'являють такі вимоги:

  • наявність загальних знань в галузі управління підприємством;

  • компетентність у питаннях технології виробництва у тій галузі, до якої належить фірма за видом і характером своєї діяльності;

  • володіння не тільки навичками адміністрування, але й підприємництва, вміння бачити та володіти ситуацією на ринках, виявляти ініціативу й активно перерозподіляти ресурси фірми у найбільш прибуткових сферах їх застосування;

  • прийняття обґрунтованих і компетентних рішень на основі узгодження з нижчестоячими керівниками та робітниками і розподіл участі кожного в їх виконанні;

  • наявність практичного досвіду і знань в галузі аналізу економічної ситуації на основних ринках або їх сегментах, на яких вже працює або сподівається працювати фірма;

  • вміння аналізувати діяльність та дії фірм-конкурентів;

  • вміння передбачити тенденції розвитку господарської кон'юнктури, особливостей попиту, засобів державного регулювання економіки у своїй країні та в інших країнах, на ринках якої фірма намагається посилити або утримати свої позиції.

І все ж найважливішою вимогою до менеджера будь-якого рівня є вміння керувати людьми. Сюди належить:

  • досконале знання своїх прямих підлеглих, їх здібностей і можливостей щодо виконання конкретно дорученої їм роботи;

  • знання умов, які пов'язують підприємство і робітників; захист інтересів тих чи інших на справедливій основі;

  • усунення непридатних з метою утримання єдності та правильності функціонування фірми.

Керівник, як пише А.Файоль, повинен усунути або запропонувати усунення будь-якого функціонера, який став з якоїсь причини нездатним виконувати покладені на нього завдання. Ця вимога обов'язку завжди складна, часто досить важка.

Ринкова економіка викликає необхідність у керівниках, які ставляться до справи творчо, добре інформовані, вміють якнайкраще використовувати ресурси і забезпечувати ефективність функціонування фірми.

Безумовним фактором у менеджменті є розуміння кожним менеджером і, насамперед, керівником вищої ланки управління того, що їх фірма здійснює свою діяльність у ринкових умовах і цілком залежить від ринку.

Фірма, яка існує завдяки роботі своїх співробітників, повинна піклуватися про задоволення життєвих потреб не тільки клієнтів, але і своїх власних робітників.

Важливо відзначити, що послуги американських менеджерів пропонуються фірмам та організаціям, які зацікавлені у професійному та кваліфікованому адмініструванні, на конкретній основі. Їх основним завданням є забезпечення виконання плану виробництва продукції високої якості при найменших втратах праці і матеріальних ресурсів; створення умов для технічного прогресу, розвитку виробництва і підвищення його ефективності, забезпечення ефективного збуту продукції підприємства.

Функція управління – це вид управлінської діяльності, яка обумовлена розподілом праці у сфері управління.

Звичайно відзначають такі функції менеджменту:

  • планування;

  • організація;

  • керівництво;

  • мотивація;

  • контроль.

Механізм взаємодії всіх функцій управління у технології менеджера наведено на рис. 3.1. Суть та зміст цих функцій будуть розкриті нижче.

Рис. 3.1.Функції менеджменту та їх взаємозв’язок